Постанова

від 13.02.2020 по справі 500/1798/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 500/1798/19 пров. № 857/12783/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Хітрень О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КСТ-ТРАНС ,

на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року (суддя - Мартиць О.І., час ухвалення - 13:40, місце ухвалення - м.Тернопіль, дата складання повного тексту - 29.10.2019 року),

в адміністративній справі №500/1798/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КСТ-ТРАНС до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У липні 2019 року позивач ТзОВ КСТ-ТРАНС звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів Головного управління ДФС у Тернопільській області, ДФС України, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Тернопільській області №1137415/42636810 від 10.04.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 05.03.2019 року на загальну суму 697500 грн., в тому числі ПДВ 139500 грн.; 2) зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 05.03.2019 року на загальну суму 697500 грн., в тому числі ПДВ 139500 грн. подану позивачем.

Відповідачі позовних вимог не визнали, в суді першої інстанції подали спільний відзив на адміністративний позов, просили у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Ухвалами Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року та від 24.10.2019 року проведено заміну відповідачів ГУ ДФС у Тернопільській області та ДФС України на їх правонаступників ГУ ДПС у Тернопільській області та ДПС України.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

З цим рішенням суду першої інстанції від 24.10.2019 року не погодився позивач ТзОВ КСТ-ТРАНС та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду є незаконним і необгрунтованим, прийняте з неправильним встановленням обставин, що мають значення для справи та неналежною оцінкою доказів, з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не надав оцінки тій обставині, що Критерії ризиковості платника податку на сьогодні існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018р. №959/99-99-07-18 і відсутні докази про їх затвердження відповідним наказом ДФС України, як юридичним актом, попередньо погодженим з Міністерством фінансів України. Таким чином, запровадження вказаних Критеріїв ризиковості у використанні суб`єктам господарювання є протиправним та жодних прав і обов`язків не породжує. Всупереч наведеним обставинам, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що ДФС України виконано всі умови постанови КМ України від 21.02.2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо погодження та оприлюднення Критеріїв. Також зазначає апелянт, що підставою зупинення реєстрації ПН має бути сукупність усіх ризикових умов, і ступені ризиків мають бути достатніми для зупинення її реєстрації. Однак Квитанцією, якою зупинено реєстрацію ПН №1 від 05.03.2019р., було зазначено виключно один критерій - пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , а також не зазначено, за якою саме підставою із вказаних в пп. пп.1.6 п.1 Критеріїв позивача віднесено до ризикових платників. Також зазначає апелянт, що позивачем було надано вичерпний перелік документів на підтвердження господарської операції оформленої податковою накладною №1 від 05.03.2019р., а саме щодо придбання транспортних засобів та напівпричепів, їх надання в оренду іншому суб`єкту підприємницької діяльності та отримання грошових коштів як оплати послуг. Крім цього, в оскаржуваному рішенні не встановлено, яких саме первинних та розрахункових документів не вистачає для реєстрації податкової накладної. Також, зазначає апелянт, що можливі помилки чи неточності у оформленні первинних документів не спростовують реальність самої господарської операції.

За результатами апеляційного розгляду апелянт ТзОВ КСТ-ТРАНС просить скасувати рішення суду першої інстанції від 24.10.2019 року та прийняти нове, яким задоволити позов.

Відповідач ГУ ДПС у Тернопільській області подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції від 24.10.2019 року без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, які з`явились в засідання суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити, з врахуванням наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що при здійсненні господарської операції з ТзОВ ОДЕО ГРУПП УКРАЇНА за умовами договору оренди №2.01/02-19 від 14.01.2019 року, позивачем ТзОВ КСТ-ТРАНС складено податкову накладну №1 від 05.03.2019р. на суму 697500 грн., в тому числі ПДВ 139500 грн. (а.с. 29).

Із квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.03.2019р. видно, що документ прийнято. Реєстрація податкової накладної №1 від 05.03.2019р. зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 30).

09.04.2019 року позивачем ТзОВ КСТ-ТРАНС надіслано повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, щодо господарської операції за вищевказаною податковою накладною №1 від 05.03.2019р. та копії документів, які підтверджують реальність здійснення такої господарської операції: - копію договору оренди №2.01/02-19 від 14.01.2019р. між ТзОВ КСТ-ТРАНС та ТзОВ ОДЕО ГРУПП УКРАЇНА ; - копію акту приймання-передачі майна від 18.01.2019р.; -копію платіжного доручення №142 від 05.03.2019 р.; - договори купівлі-продажу транспортних засобів від 18.01.2019р. (а.с. 10-26, 31).

На підтвердження подання вищезазначених документів позивачем 11.04.2019 року було отримано квитанцію №2 від про те, що документи доставлені (а.с. 32).

10.04.2019 року комісією ГУ ДФС у Тернопільській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №1137415/42636810 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 05.03.2019 року в ЄРПН з підстави ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків (а.с. 33).

16.04.2019 року позивачем ТзОВ КСТ-ТРАНС подано до ДФС України скаргу на Рішення комісії ДФС №1137415/42636810 від 10.04.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 05.03.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 34-36).

Рішенням комісії з питань розгляду скарг від 25.04.2019 року №25239/42636810/2 залишено скаргу позивача від 16.04.2019 року без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін (а.с. 37).

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову, з врахуванням наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України, в редакції чинній на час подання податкових накладних контролюючому органу, передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246) відповідно до пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 17 Порядку №1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в редакції чинній на час подання податкової накладної (далі - Порядок №117).

Так, відповідно до пунктів 14, 15 Порядку №117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Законодавцем не визначено чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу, такий перелік визначається платником податку на власний розсуд у кожному випадку окремо, в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної.

Таким чином, при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості платника податку та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Колегія суддів також зазначає, що вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки, закріплює диференціацію документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, залежно від встановленої відповідності податкової накладної тому чи іншому критерію.

Суд апеляційної інстанції враховує, що із квитанції від 13.03.2019 р. про зупинення реєстрації податкової накладної видно, що реєстрація ПН №1 від 05.03.2019р. була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки вказані податкові накладні відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Зміст цієї квитанції зумовлює висновок про те, що фіскальним органом в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України не вказано конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у такому виді, який би унеможливив неоднозначне розуміння цієї пропозиції платником податків, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується представниками сторін, що позивачем було подано письмові пояснення та копії документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковою накладною №1 від 05.03.2019р., а саме: - копію договору оренди №2.01/02-19 від 14.01.2019р. між ТзОВ КСТ-ТРАНС та ТзОВ ОДЕО ГРУПП УКРАЇНА ; - копію акту приймання-передачі майна від 18.01.2019р.; -копію платіжного доручення №142 від 05.03.2019р.; - договори купівлі-продажу транспортних засобів від 18.01.2019р.: №6141/2019/1274779, №6141/2019/1274691, №6141/2019/1274618 та №6141/2019/1274546.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що згідно з пунктом 18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №566, Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Пунктом 19 Порядку №117 визначено, що комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Згідно пункту 23 Порядку №117, комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: - щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/ розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; - щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Пунктами 20, 21 Порядку №117 передбачено, що зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Однак, судом першої інстанції залишено поза увагою, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 05.03.2019 р. містить формальні підстави відмови в реєстрації, які зазначені у Порядку №117. Зокрема, у ньому не зазначено, якими мотивами керувалася Комісія, вважаючи, що надані Товариством документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення про реєстрацію можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані платником податків є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, вказує на протиправність рішень про відмову в реєстрації податкової накладної.

Стосовно реальності здійснення господарських операцій позивача із ТзОВ ОДЕО ГРУПП УКРАЇНА , по яким складено податкову накладну №1 від 05.03.2019р., то колегія суддів враховує, що з матеріалів справи видно, що основним видом діяльності ТзОВ КСТ-ТРАНС є надання в оренду вантажних автомобілів.

Податковий кредит був сформований при купівлі транспортних засобів у ПП Талекс ТРК в січні 2019 року, а саме: - спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF FT XF 105.460, № шасі НОМЕР_1 , 2012 року випуску; спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF FT XF 105.460, № шасі НОМЕР_2 , 2013 року випуску; напівпричіп BODEX, модель KIS 3WA, № шасі НОМЕР_3 , 2014 року випуску; напівпричіп GRAS GS, № шасі НОМЕР_4 , 2014 року випуску.

Наведені спеціалізовані вантажні сідлові тягачі та напівпричепи, згідно видаткових накладних від 14.01.2019 року за №1, №2, №3, №4 були передані ТзОВ КСТ-ТРАНС від ПП Талекс ТРК , а згодом на їх підставі були укладені договори купівлі-продажу транспортних засобів від 18.01.2019 р. (а.с. 21-24).

Тобто, безпосередньо право власності на спеціалізовані вантажні сідлові тягачі та напівпричіпи виникло у позивача ТзОВ КСТ-ТРАНС саме 18.01.2019 р. на підставі договорів купівлі-продажу, що підтверджується також копіями свідоцтв про реєстрацію цих ТЗ від 18.01.2019 року (а.с. 38-41).

В подальшому, вказані транспортні засоби та напівпричіпи були надані ТзОВ ОДЕО ГРУПП УКРАЇНА строком до 31.12.2019 року, на підставі договору оренди №2.01/02-19 за актом приймання-передачі майна від 18.01.2019 р.. Стан розрахунків за цим договором оренди підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 27).

Таким чином, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо наявності суперечностей у документах, наданих ТзОВ КСТ-ТРАНС для підтвердження здійснення господарських операцій.

Крім цього, суд апеляційної інстанції враховує, що матеріали справи не містять доказів причетності позивача ТзОВ КСТ-ТРАНС до вчинення кримінальних правопорушень пов`язаних із розслідуванням обставин розглядуваних господарських правовідносин щодо придбання чи здачі в оренду транспортних засобів (спеціалізованих вантажних тягачів DAF та напівпричепів BODEX і GRAS).

Суд апеляційної інстанції також бере до уваги доводи апелянта про те, що ТзОВ КСТ-ТРАНС вчиняло усі належні дії спрямовані на виправлення технічної помилки у податковій накладній №1 від 05.03.2019 р., а саме в частині суми 162000 грн., в тому числі ПДВ - 27000 грн., яка виникла внаслідок дублювання рядка 1ПН №1 від 05.03.2019 р. при перевірці її засобами програмного забезпечення ОСОБА_1 .Dок.

Зокрема, Товариство подало на реєстрацію розрахунок коригування по ПН №1 від 05.03.2019р., однак даний документ не прийнято на реєстрацію у зв`язку з відсутністю зареєстрованої податкової накладної. Тобто, зареєструвати розрахунок коригування податкової накладної є неможливим, поки зупинена реєстрація ПН №1 від 05.03.2019р..

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом в постанові від 24.05.2019 року (справа №826/7423/16).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що подані до контролюючого органу позивачем письмові пояснення та копії документів підтверджують здійснення позивачем господарських операцій із ТзОВ ОДЕО ГРУПП УКРАЇНА , по яким складено податкову накладну №1 від 05.03.2019р.. Ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття Комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН. Господарські операції, за наслідками яких складено зазначену податкову накладну, здійснені позивачем в межах його господарської діяльності, є фактичними та підтверджуються первинними документами.

За вказаних обставин контролюючий орган не був позбавлений можливості перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації.

Таким чином, являються безпідставними доводи відповідачів, з якими погодився суд першої інстанції, про те, що позивачем не було надано копії всіх необхідних документів, що підтверджують реальність вчинення господарських операцій.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії №1137415/42636810 від 10.04.2019 р. про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну подану ТзОВ КСТ-ТРАНС .

При цьому, колегія суддів враховує, що статтею 245 КАС України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд, може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Крім цього, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria №.30985/96).

Таким чином, у зв`язку із протиправністю спірного Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 05.03.2019р., необхідно зобов`язати відповідного суб`єкта владних повноважень здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі цієї податкової накладної.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідно до статті 317 КАС України, рішення суду першої інстанції від 24.10.2019 р. слід скасувати і прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Одночасно, відповідно до вимог статей 139, 322 ч.4 КАС України, підлягають розподілу судові витрати по справі.

Тому, відповідно до ст.139 КАС України, із врахуванням того, що позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню повністю, то в користь позивача слід стягнути із відповідачів сплачений судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 1921 грн. та за подання апеляційної скарги в сумі 2881,50 грн..

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Згідно ч.2 ст.12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КСТ-ТРАНС - задоволити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року в адміністративній справі №500/1798/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КСТ-ТРАНС до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - скасувати і прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КСТ-ТРАНС - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Тернопільській області №1137415/42636810 від 10.04.2019 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю КСТ-ТРАНС у реєстрації податкової накладної №1 від 05.03.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю КСТ-ТРАНС №1 від 05.03.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 43142763) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КСТ-ТРАНС (код ЄДРПОУ 42636810) судові витрати у виді судового збору в сумі 960,50 грн. сплаченого за подання адміністративного позову та судові витрати у виді судового збору в сумі 1440,75 грн. сплаченого за подання апеляційної скарги.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КСТ-ТРАНС (код ЄДРПОУ 42636810) судові витрати у виді судового збору в сумі 960,50 грн. сплаченого за подання адміністративного позову та судові витрати у виді судового збору в сумі 1440,75 грн. сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: В. В. Гуляк Судді: Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови складено 20.02.2020 року