Рішення

від 19.02.2020 по справі 912/3970/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 рокуСправа № 912/3970/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Буніна О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 912/3970/19

за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6,

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький, 25006, м. Кропивницький, пров. Училищний, 8,

про стягнення 14 915,63 грн,

представники:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - Полонець О.А., довіреність № 125 від 17.01.20.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яка містить вимоги до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький про стягнення 14 915,63 грн, з яких 0,03 грн основний борг, 7 711,21 грн пеня, 1 478,54 грн три проценти річних, 5 725,85 грн інфляційні втрати, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору постачання природного газу № 4105/17-БО(Т)-18 від 26.10.2017 в частині оплати поставленого газу.

Ухвалою від 27.12.2019 господарським судом відкрито провадження у справі № 912/3970/19 та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, відповідачу, зокрема, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

20.01.2020 до господарського суду від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький надійшов відзив від 17.01.2020 № 139, в якому відповідач просить зменшити розмір пені та відмовити позивачу у стягненні 3 % річних та інфляційних втрат в повному обсязі. Відповідач також зазначає, що затримка в оплаті за спожитий газ за Договором від 26.10.2017 № 4105/17-БО(Т)-18 виникла помилково, у зв`язку з тим, що під час здійснення оплати в платіжних дорученнях було ненавмисно зазначено інший договір, також укладений КЕВ м. Кропивницький з АТ НАК "Нафтогаз України", а саме від 29.11.2017 № 4251/17-БО(Т)-18.

Крім того, 20.01.2020 від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький надійшло клопотання від 17.01.2020 № 141 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 21.01.2020 задоволено клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький від 17.01.2020 № 141 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін; постановлено розгляд справи № 912/3970/19 здійснювати у судовому засіданні 05.02.2020 о 12:00.

27.01.2020 до господарського суду від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла відповідь на відзив від 23.01.2020 № 144-470-20, в якій позивач заперечив проти зменшення суми штрафних санкцій, яка підлягає стягненню з відповідача, а також підстав для звільнення відповідача від відповідальності, в частині сплати 3% річних та інфляційних втрат.

04.02.2020 до господарського суду від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький надійшли заперечення від 31.01.2020 № 208, в яких відповідач зазначає, що Договір від 29.11.2017 № 4251/17-БО(Т) було укладено на закупівлю газу у 2017 році за результатами переговорної процедури та оприлюднено на сайті "Прозоро". Оплату за даним договором в повному обсязі було проведено у грудні 2017 (оплата 20.12.2017). За твердженням відповідача, зазначені кошти перебували на рахунку позивача вже з 20.12.2017 року. Крім того, посилання позивача на заборгованість інших споживачів за отриманий газ, не виключає можливість зменшення пені, оскільки фактично позивачу не було завдано збитків в період з 20.12.2017 по 15.03.2018.

05.02.2020 до господарського суду надійшло клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький від 05.02.2020 № б/н про залучення до матеріалів справи додатково до заперечення на відповідь позивача на відзив копії платіжного доручення від 13.12.2017 № 1734 про оплату 855884,82 грн за договором від 29.11.2017 № 4251/17-БО(Т).

05.02.2020 господарський суд відкрив судове засідання.

Протокольною ухвалою від 05.02.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 19.02.2020 до 12:00 год.

19.02.2020 господарський суд продовжив розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 19.02.2020 брав участь представник відповідача.

Позивач участь представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча був належним чином повідомленні про дату, час та місце проведення судового засідання

В той час, 14.02.2020 на електронну адресу господарського суду (з КЕП) від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшло клопотання від 14.02.2020 № 14/4-1042-20 про проведення судового засідання 19.02.2020 без участі уповноваженого представника позивача та повідомлено про підтримання позовних вимог повністю.

У судовому засіданні 19.02.2020 судом досліджено докази і письмові пояснення, викладенні в заявах по суті справи.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

26.10.2017 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України" (постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Кропивницький (споживач) укладено договір № 4105/17-БО(Т)-18 постачання природного газу (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017 році природний газ (Код ДК 021-2015 (CPV)- 09120000-6 - Газове паливо), а споживач зобов`язується оплатити його на умовах Договору (а.с. 15-24).

Згідно пункту 1.2. Договору, природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.

В розділі 2 Договору сторонами узгоджено помісячний обсяг природного газу, що має бути переданий з 01 жовтня 2017 по 31 грудня 2017.

Пунктом 3.1. Договору сторони передбачили, що постачальник передає споживачу у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України") - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та/або в пунктах приймання-передачі газу з ПГС в газотранспортну систему України. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.

Ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором становить 7 907,20 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 9 488,64 грн (пункт 5.2. Договору).

Згідно пункту 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.

Строк дії Договору визначено з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 до 31 грудня 2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 12.1. Договору).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 226 "Деякі питання акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" перейменовано в AT "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

На виконання умов договору позивач поставив на користь відповідача у жовтні 2017 року природний газ, а відповідач прийняв природний газ на суму 166 563,59 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2017 (а.с. 25).

Акт приймання-передачі природного газу, де визначено фактичні обсяги переданого газу, його ціна та остаточна вартість, підписано без зауважень постачальником та споживачем.

Між тим, як повідомляє позивач, КЕВ м. Кропивницький, у порушення своїх зобов`язань за поставлений природний газ у строки, передбачені Договором № 4105/17-БО(Т)-18 від 26.10.2017, не розрахувалось в повному обсязі, що стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Господарський суд враховує приписи статей 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, в силу яких договір є підставою виникнення зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно загальних положень про купівлю-продаж (ст.ст. 662-663, 689, 691-692 Цивільного кодексу України), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений строк.

На підставі наведеного, відповідач зобов`язаний оплатити повну вартість отриманого газу в установлений Договором строк.

Відповідач у листі від 14.03.2018 №527 просив позивача врахувати переплату за договором постачання природного газу від 29.11.2017 № 4251/17-БО(Т)-18 в сумі 874 425,61 грн в рахунок боргу по договору постачання природного газу від 26.10.2017 № 4105/17-БО(Т)-18 в сумі 166 563,56 (а.с. 26). Лист отримано позивачем 16.03.2018.

Відповідно до п. 6.2 договору, сторони погоджуються що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.

Таким чином, договором чітко визначено порядок оплати, строк оплати, обов`язковість зазначення номеру договору в призначенні платежу, а також строки для коригування невірно зарахованих платежів.

Постачання природного газу за договором було здійснене в жовтні 2017 року, відповідач попросив позивача зарахувати переплату за одними договорами як оплата за іншими, в тому числі і спірним договором, листом від 14.03.2018 № 527, тобто за спливом майже 4 місяців з моменту настання строку оплати за договором.

При цьому, відповідно до п. 6.2 Договору такий лист мав бути направлений протягом 10 календарних днів, з дня зарахування коштів, а також містити інформацію про зміну призначення платежу (при наявності помилки при здійсненні розрахунку), однак листом від 14.03.2018 № 527 відповідач не просив змінити призначення платежу, а просив переплату за іншим договором зарахувати як оплату за поточним договором.

Враховуючи викладене, оплату за переданий газ відповідач здійснив несвоєчасно, та не в повному обсязі, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 6.1 Договору.

За розрахунком позивача, підтвердженим матеріалами справи, заборгованість відповідача з оплати вартості поставленого газу за Договором від 26.10.2017 №4105/17-БО-18 (з врахуванням листа Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький від 14.03.2018 № 527 про врахування переплати в рахунок боргу) становить 0,03 грн (166 563,59 грн - 166 563,56 грн = 0,03 грн).

Відповідач розрахунок позивача та наявність зобов`язання з оплати повної вартості поставленого газу за жовтень 2017 не заперечив.

Таким чином, сума основного боргу, яка підлягає стягненню з відповідача становить 0,03 грн.

З огляду на викладене, враховуючи умови Договору від 26.10.2017 № 4105/17-БО(Т)-18, норми законодавства, якими врегульовано зобов`язальні правовідносини з поставки, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 0,03 грн обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також просить стягнути 1 478,54 грн 3% річних за період з 28.11.2017 по 15.03.2018 та 5 725,85 грн інфляційних втрат за період з грудня 2017 по лютий 2018 включно.

Згідно вимог статті 610 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивачем проведено вірно, вимоги про стягнення з відповідача за зобов`язаннями жовтня 2017 року 1 478,54 грн 3% річних за період з 28.11.2017 по 15.03.2018 та 5 725,85 грн інфляційних втрат за період з грудня 2017 по лютий 2018 включно, підлягають задоволенню.

В силу вимог частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).

У п. 8.2 Договору сторони узгодили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За розрахунком позивача підлягає стягненню пеня за період з 28.11.2017 по 15.03.2018 в сумі 7 711,21 грн.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку пені порушень норм чинного законодавства та умов договору судом не встановлено.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 7 711,21 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині штрафних санкцій.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кропивницький зазначає, що несвоєчасна оплата по Договору виникла через зазначення в платіжних дорученнях іншого договору, про що направлено відповідний лист від 14.03.2018. Разом з тим, позивачу не спричинено будь-яких збитків.

КЕВ діє на підставі Положення, є бюджетною установою державної форми власності, фінансується за рахунок видатків державного бюджету. Згідно Положення на КЕВ покладено проведення розрахунків за комунальні послуги, спожиті військовими частинами. Такі розрахунки здійснюються виключно за рахунок видатків із загального фонду державного бюджету через Державну казначейську службу України.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено право суду зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Водночас, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з приписами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Проаналізувавши зазначені норми, слід дійти висновку, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи, тощо.

Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України .

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 27.03.2019 у справі №912/1703/18.

Беручи до уваги заперечення позивача, суд зазначає, що позивачем не надано доказів виникнення у нього значних збитків, за винятком інфляційних збитків, що нараховані згідно статті 625 Цивільного кодексу України та стягнені з відповідача за цим судовим рішенням.

Відтак, нарахована позивачем до стягнення пеня визнається судом "значним стягненням" у порівнянні з невстановленими збитками кредитора (позивача) у справі.

Господарський суд враховує, що відповідач здійснює квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності останнього, та є державною військовою бюджетною установою і проводить розрахунки за комунальні послуги за рахунок видатків із загального фонду Державного бюджету.

При цьому, суд враховує, що позивач забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом. Тобто, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як підприємство державного сектору економіки, є об`єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розрахуватись за природний газ, а як наслідок - відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу, може призвести до значних соціально та економічно негативних наслідків для держави. Крім того, позивач вказує, що продаж та постачання природного газу на умовах, передбачених Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 р. № 867, принесли компанії збиток у розмірі майже 2,9 млрд грн.

Разом з тим, відповідачем сплачено майже всю основну суму заборгованості позивачу. Відповідач, як на причину несплати такої заборгованості, посилається на зарахування таких коштів в рахунок іншого Договору, яке відбулось ще у грудні 2017 року.

За таких обставин, господарський суд, дотримуючись принципів справедливості, пропорційності у господарському судочинстві, збалансованості інтересів сторін, задовольняє клопотання відповідача та зменшує розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на 50%, що дорівнює 3 8551,61 грн.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 у справі №922/2932/18 та від 01.08.2019 у справі № 922/2772/18.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921,00 покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький (25006, м. Кропивницький, пров. Училищний, 8; код ЄДРПОУ 08541051) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) кошти в розмірі 11 060,03 грн, в тому числі: основний борг - 0,03 грн, пеня - 3 855,61 грн, 3% річних - 1 478,54 грн, інфляційні втрати - 5 725,85 грн, а також 1921,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6); Квартирно-експлуатаційному відділу м. Кропивницький (25006, м. Кропивницький, пров. Училищний, 8).

Повне рішення складено 20.02.2020.

Суддя О.Л. Бестаченко