Постанова

від 15.09.2020 по справі 912/3970/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2020 Справа № 912/3970/19

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Антонік С.Г., Орєшкіна Е.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.02.2020 у справі №912/3970/19 (суддя Бестаченко О.Л.; рішення ухвалене о 12:30 год. у місті Кропивницький, повне рішення складено 20.02.2020)

за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький, м.Кропивницький, Кіровоградська область

про стягнення 14915,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У грудні 2019 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький про стягнення коштів в розмірі 14915,63 грн., в тому числі: основний борг - 0, 03 грн., пеня - 7711,21 грн., три проценти річних 1478,54 грн., інфляційні втрати - 5725,85 грн.

Позивач обґрунтував свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу №4105/17-БО(Т)-18 від 26.10.2017 в частині оплати поставленого газу.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 19.02.2020 у справі №912/3970/19 (суддя Бестаченко О.Л.) позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" кошти в розмірі 11060,03 грн., в тому числі: основний борг - 0,03 грн., пеня - 3855,61 грн., 3% річних - 1478,54 грн., інфляційні втрати - 5725,85 грн., а також 1921,00 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Означене рішення вмотивоване тим, що з урахуванням обставин справи, умов укладеного договору та чинного законодавства, сума основного боргу, яка підлягає стягненню з відповідача становить 0,03 грн., розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат позивачем здійснено арифметично правильно, отже вимоги про стягнення з відповідача 7711,21 грн. пені та 1478,54 грн. 3% річних за період з 28.11.2017 по 15.03.2018, а також 5725,28 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2017 по лютий 2018 включно, підлягають задоволенню. В той же час за клопотанням відповідача, господарський суд, дотримуючись принципів справедливості, пропорційності у господарському судочинстві, збалансованості інтересів сторін дійшов висновку про можливість застосування приписів статей 233 Господарського процесуального кодексу України, 551 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин та зменшив належну до стягнення суми пені на 50% до 3855,61 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач (АТ "НАК "Нафтогаз України") звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.02.2020 у справі №912/3970/19 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 3855,60 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на незаконність оскаржуваного рішення, вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права і процесуального права.

Зазначає, що в момент підписання договору відповідач погодився з тим, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладено відповідальність відповідно до умов договору.

Боржник не звільняється від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання за будь-яких обставин. Виконання умов Договору не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов`язань з боку третіх осіб, зокрема кінцевих споживачів, або відсутність у боржника прибутку, відсутність коштів на рахунках.

Вважає, що судом при розгляді питання зменшення пені не досліджено майнові інтереси сторін, зокрема, позивача.

Скаржник наголошує на наявності значного обсягу несплаченої заборгованості підприємств, нестачу коштів для здійснення поточної діяльності позивача, у тому числі - для забезпечення підприємств необхідним обсягом природного газу протягом опалювальних сезонів 2017/2018, 2018/2019 та 2019/2020 років. Несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу, закачування природного газу у підземні сховища для забезпечення опалювального періоду 2019-2020р.

Збитковість підприємства або відсутність прибутку не є винятковою обставиною для зменшення розміру неустойки або уникнення відповідальності.

Крім того, відповідач не обмежений у способах та шляхах виконання своїх зобов`язань, зокрема, шляхом перенесення оплати, взаємозаліку, залучення кредитних коштів, зменшення власних витрат тощо. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №922/1010/16 від 12.06.2018.

Акцентує увагу на тому, що неналежне планування своєї діяльності відповідачем не повинно порушувати права інших господарюючих суб`єктів, які належним чином виконали свої обов`язки. Ризики від власної діяльності відповідача не може покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги ті обставини, що відсутність прибутку та повне виконання основного зобов`язання не є винятковим випадком та підставою для зменшення пені, на думку скаржника, суд не надав належної уваги оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов`язанні, та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, що призвело до порушення статті 233 Господарського кодексу України та статті 625 Цивільного кодексу України.

Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу

Відповідач (КЕВ м. Кропивницький) відзив на апеляційну скаргу по суті заявлених вимог не надав, що відповідно до частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020 на усій території України установлено карантин, який неодноразово продовжувався.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 (далі - Закон №540-IX), розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4, за змістом якого: під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, строк на подання відзиву продовжено до закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-ІХ (далі - Закон №731-ІХ), яким внесені зміни до пункту 4 розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України. Відповідно до приписів Закону №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, з урахуванням наведених змін до процесуального закону, строк для подання відзиву на апеляційну скаргу у відповідача закінчився 06.08.2020.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2020 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.02.2020 у справі №912/3970/19; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

За розпорядженням керівника апарату суду від 15.09.2020, у зв`язку з відпусткою судді Широбокової Л.П., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №912/3970/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Антонік С.Г., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2020 колегію суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.02.2020 у справі №912/3970/19 до свого провадження, постановлено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини

Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (перейменованим в подальшому в Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Постачальник) і Квартирно-експлуатаційним відділом м. Кропивницький (Споживач) укладено договір № 4105/17-БО(Т)-18 постачання природного газу від 26.10.2017 (а.с.15-24), за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов`язався поставити Споживачеві у 2017 році природний газ (Код ДК 021-2015 (CPV) - 09120000-6 - Газове паливо), а Споживач зобов`язався оплатити його на умовах договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (пункт 1.2. договору).

За пунктом 2.1. договору Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2017 р. по 31 грудня 2017 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 315 тис. куб. метрів.

Відповідно до пункту 3.1. договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та/або в пунктах приймання-передачі газу з ПГС в газотранспортну систему України. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.

Пунктами 5.1., 5.2. договору сторони погодили, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором встановлюється Положенням. На дату укладання договору ціна на природний газ становить 4942,00 гривні за 1000 куб. м (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України). До визначеної ціни застосовується коефіцієнт 1,6. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін. Ціна за 1000 куб. м газу за цим договором на дату його укладання становить 7907,20 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 9488,64 грн.

Загальна вартість цього договору становить 2490768,00 грн., крім того ПДВ - 498153,60 грн., разом з ПДВ - 2988921,60 грн. (пункт 5.4. договору).

Згідно з пунктом 6.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 12.1. договору встановлено, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 до 31 грудня 2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Актом приймання передачі природного газу від 31.10.2017 підтверджується поставка природного газу споживачу в обсязі 17,554 тис. куб. м на суму 166563,59 грн. з ПДВ.

З урахуванням листа Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький від 14.03.2018 №527 про врахування переплати за договором постачання природного газу від 29.11.2017 №4251/17-БО(Т)-18 в сумі 874425,61 грн. в рахунок боргу по договору постачання природного газу від 26.10.2017 №4105/17-БО(Т)-18 в сумі 166563,56 грн., заборгованість становить 0,03 грн.

Споживачем здійснено оплату отриманого природного газу несвоєчасно і не в повному обсязі, що і стало підставою для звернення постачальника до суду з позовом про стягнення 0,03 грн. заборгованості, 1478,54 грн. - 3% річних за період з 28.11.2017 по 15.03.2018, 5725,85 грн. - інфляційних втрат за період з грудня 2017 по лютий 2018 включно і 7711,21 грн. - пені з 28.11.2017 по 15.03.2018.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

В апеляційному порядку позивачем оскаржується рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру пені.

За приписами пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

За змістом статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

За вимогами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частина перша статті 216 Господарського кодексу України)

Згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, зокрема як штрафні санкції.

Штрафними санкціями відповідно положень частини першої статті 230 Господарського кодексу України є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України визначено, що застосування штрафних санкцій є одним зі способів захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 8.2. договору передбачено, що у разі прострочення Споживачем оплати згідно п.6.1. договору він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На підставі статті 551 Цивільного кодексу України і статті 223 Господарського кодексу України відповідач у відзиві на позов просив суд зменшити розмір пені, зважаючи на те, що затримка в оплаті за газ виникла через помилку під час здійснення оплати в платіжних дорученнях (помилкове зарахування коштів в рахунок іншого договору), а позивачу не було завдано збитків.

Частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України передбачено можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки (штрафу, пені) є правом суду. За відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При зменшенні розміру пені судом першої інстанції враховано, що відповідач здійснює квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності останнього, та є державною військовою бюджетною установою і проводить розрахунки за комунальні послуги за рахунок видатків із загального фонду Державного бюджету.

Відповідно до частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетна установа - орган, установа або організація, визначена Конституцією України, а також установа або організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету або місцевого бюджетів, бюджетні установи є неприбутковими.

Судом також взято до уваги, що позивач як підприємство державного сектору економіки забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом. Відсутність можливості вчасно розрахуватись за природний газ, а як наслідок - відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу, може призвести до значних соціально та економічно негативних наслідків для держави.

Отже, враховуючи віднесення відповідача до бюджетної установи, поведінку винної сторони, з якої вбачається визнання боргу, вжиття нею заходів до виконання зобов`язання, намагання негайно та добровільно усунути допущене порушення та якою майже повністю була сплачена сума заборгованості, а позивачем в свою чергу не доведено, що він зазнав збитків внаслідок саме порушення відповідачем його зобов`язань з оплати, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про можливість зменшення розміру пені на 50%,. забезпечивши баланс інтересів сторін.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на правові позиції Верховного Суду у справах №908/1453/14 і №922/1010/16, оскільки висновок суду про задоволення клопотання про зменшення розміру пені у даній справі не суперечить висновку Верховного Суду у постанові від 04.05.2018 у справі №908/1453/14 про відмову у задоволенні клопотання боржника про зменшення розміру стягуваної пені, оскільки зменшення розміру пені є правом суду і було реалізоване ним у конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів. Щодо справи №922/1010/16, то в ній питання про зменшення розміру пені боржником не порушувалося і судами не вирішувалося, а отже у цій постанові взагалі відсутній висновок суду щодо застосування норм частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене Центральний апеляційний господарський суд не приймає до уваги посилання АТ НАК "Нафтогаз України" на неправильне застосування судом попередньої інстанції норм статті 233 Господарського кодексу України, оскільки суд в оскаржуваній відповідачем частині з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, дійшов правильного і обґрунтованого висновку про винятковість даного випадку, що є підставою для зменшення пені.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до вимог частин 1-5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.

Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 2881,50 грн. на оплату судового збору, понесені позивачем у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.02.2020 у справі №912/3970/19 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 15.09.2020.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя С.Г. Антонік

Суддя Е.В. Орєшкіна