Рішення

від 10.02.2020 по справі 921/624/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 лютого 2020 року м. ТернопільСправа № 921/624/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участю секретаря судового засідання: Бурда З.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", вул. Богдана Хмельницького, будинок 43, село Крупець, Славутський район, Хмельницька область, 30068

відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-РЕНТ", вул. Гайова, будинок 44, м. Тернопіль, 46400.

про:

- стягнення 81000,00 грн. та судові витрати.

за зустрічним позовом

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-РЕНТ", вул.Гайова, будинок 44, м. Тернопіль, 46400.

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", вул. Богдана Хмельницького, будинок 43, село Крупець, Славутський район, Хмельницька область, 30068

про:

-стягнення 162000,00 грн. штрафу за дострокове розірвання договору за договором суборенди №01/11/18- 8-БР-САУ від 01.01.2018,

-стягнення 108000,00 грн. заборгованості орендної плати за договором суборенди №01/11/18- 8-БР-САУ від 01.01.2018

- стягнення 4050,00 грн. сплаченого судового збору.

За участю представників, які були присутні до виходу суду в нарадчу кімнату:

первісний позов

позивач: Стельмах Ю.М., адвокат, довіреність № без номера від 06.12.2019.

відповідач:

Гуцалюк А.Р., адвокат, ордер серія ТР №083115 від 01.11.2019 на надання правової допомоги,

Йосифович Я.Р. - керівник, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.11.2019 за №1005929373 станом на 06.11.2019.

зустрічний позов

позивач:

Гуцалюк А.Р., адвокат, ордер серія ТР №083115 від 01.11.2019 на надання правової допомоги,

Йосифович Я.Р.- керівник, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.11.2019 за №1005929373 станом на 06.11.2019.

відповідач: Стельмах Ю.М., адвокат, довіреність № без номера від 06.12.2019.

Суть справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-РЕНТ" про стягнення 81000,00 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що між сторонами був укладений договір суборенди №01/11/18-БР-САУ від 01.11.2018 року, за умовами якого Позивач сплатив 19.11.2018 на користь Відповідача авансові платежі за перший та останній місяці оренди в загальному розмірі 108000,00 грн. А з 14 грудня 2018 року ТОВ "Суффле Агро Україна" втратило можливість доступу до об`єкту суборенди, а тому і не користувалось цим майном, оскільки ТОВ "БУД-РЕНТ" припинив надавати послуги по оренді майна, так як треті особи фізично та юридично заволоділи майном (що підтверджується рішеннями судів, які знаходяться в матеріалах справи). ТОВ "Суффле Агро Україна" належним чином виконувало свої зобов`язання щодо сплати орендних платежів за час фактичного користування майном, а тому відмова суборендаря від договору є підставою для вимоги про повернення невикористаної частини авансу на підставі ст. 1212 ЦК України, що складає 81 000, 00 грн. (тобто 54 000,00 грн. сплаченого авансу та 27 000,00 грн. надмірно сплачених коштів за пів місяця оренди приміщення в грудні 2018 року), стягнення якої позивач вимагає з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою суду від 04.10.2019 позовну заяву №без номера від 20.09.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.11.2019 на 11:00 год.

Ухвалою суду від 06.11.2019 відкладено підготовче засідання на 27.11.2019 на 10 год. 00 хв.

04.11.2019 через канцелярію суду надійшов Зустрічний позов №без номера від 04.11.2019 (вх. №858 від 04.11.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-РЕНТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про стягнення 270 000 грн. та судових витрат.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-РЕНТ" посилається на те, що ТзОВ "Суффле Агро Україна" належним чином не виконав зобов`язань за договором суборенди №01/11/18-БР-САУ від 01.11.2018 щодо сплати орендної плати в сумі 54000 грн. за січень та 54000 грн. за лютий, а також щодо сплати 162 000 грн. штрафу за дострокове розірвання договору суборенди.

Вказані обставини, на думку ТзОВ "БУД-РЕНТ" (позивача за зустрічним позовом), є підставою для стягнення суми заборгованості по орендних платежах та штрафу за дострокове розірвання договору суборенди в загальній сумі 270 000 грн. в судовому порядку.

25.11.2019 через канцелярію суду від ТзОВ "Суффле Агро Україна" надійшов Відзив на зустрічну позовну заяву №без номера від 20.11.2019 (вх. №21459) , у якому просить суд в задоволенні зустрічного позову ТзОВ "БУД-РЕНТ" про стягнення 270 000,00 гривень заборгованості за договором суборенди від 01.01.2018 відмовити.

27.11.2019 через канцелярію суду від відповідача за первісним позовом до матеріалів справи поступив Відзив на позовну заяву про стягнення боргу №без номера від 27.11.2019 (вх.№21628) .

Крім того, 27.11.2019 через канцелярію суду від ТзОВ "БУД-РЕНТ" (позивач за зустрічним позовом) поступив Зустрічний позов (уточнення позовних вимог) №без номера від 27.11.2019 (вх. №21629 від 27.11.2019) , у якому просив суд:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-РЕНТ" штраф за дострокове розірвання договору в розмірі 162000,00 гривень за договором суборенди №01/11/18-8-БР-САУ від 01.01.2018.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-РЕНТ" заборгованість орендної плати в розмірі 108000,00 гривень за договором суборенди №01/11/18-8-БР-САУ від 01.01.2018.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-РЕНТ" 4050,00 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою від 27.11.2019 в задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом (викладене у Відзиві на позовну заяву про стягнення боргу №без номера від 27.11.2019 (вх.№21628 від 27.11.2019)) про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву - відмовлено; зустрічний позов (уточнення позовних вимог) № без номера від 27.11.2019 (вх. №21629 від 27.11.2019) прийнято до розгляду з подальшим розглядом справи з урахуванням зменшених та збільшених позовних вимог за зустрічним позовом (уточнення позовних вимог) ; відкладено підготовче засідання на 09.12.2019 року на 11 год. 30 хв.

03.12.2019 через канцелярію суду від позивача за зустрічним позовом поступила Відповідь на відзив №без номера від 02.12.2019 (вх. №2004) , відповідно до якого не погоджується із наведеними у відзиві на позов твердженнями відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", просить суд позовні вимоги ТзОВ "БУД-РЕНТ" задовольнити.

06.12.2019 через систему "Електронний суд" надійшла Відповідь на відзив №без номера від 06.12.2019 (вх. №22401) , у якій ТОВ "Суффле Агро Україна" не погоджується з доводами ТОВ "БУД-РЕНТ" викладеними ним у відзиві на позов від 27.11.2019.

До зазначеної Відповіді на відзив №без номера від 06.12.2019 (вх. №22401 від 06.12.2019) додано, зокрема, Заперечення на відзив №без номера від 05.12.2019, які за своїм змістом є аналогічними Відповіді на відзив №без номера від 06.12.2019 (вх. №22401).

Ухвалою від 09.12.2019 з ініціативи суду продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/624/19 на тридцять днів після закінчення двохмісячного строку на проведення підготовчого провадження до 15.01.2020 включно.

Іншою ухвалою від 09.12.2019 відкладено підготовче засідання на 26.12.2019 на 14 год. 00 хв.

24.12.2019 через канцелярію суду від ТзОВ "Суффле Агро Україна" (позивач за первісним позовом) поступили Пояснення до позовної заяви (первісний позов) №без номера від 20.12.2019 (вх. №23476) , у яких зазначив, що акт щодо повернення орендованого майна сторонами не підписувався. Вважає, що зобов`язання з повернення майна та підписання акту повернення майна є припиненими, оскільки вибуття об`єкта оренди із користування позивача відбулось за обставин, які не залежали від його волі. Крім того, оформлення акту повернення жодним чином не впливає на зобов`язання позивача з оплати орендних платежів.

Ухвалою суду від 26.12.2019 підготовче провадження по справі закрито та призначено справу №921/624/19 до судового розгляду по суті на 15.01.2020 на 11:00 год.

Протокольною ухвалою від 15.01.2020 повідомлено сторони у справі № 921/624/19 про відкладення розгляду справи на 10.02.2020 на 11:00 год.

В судове засідання 10.02.2020 з`явився представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), позовні вимоги щодо стягнення 81 000, 00 грн. невикористаної частини авансу та судового збору підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, Відповіді на відзив №без номера від 06.12.2019 (вх. №22401), Поясненнях до позовної заяви (первісний позов) №без номера від 20.12.2019 (вх. №23476) та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази. У задоволенні зустрічного позову просив суд відмовити.

В судове засідання 10.02.2020 з`явився керівник та представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом), підтримали Зустрічний позов (уточнення позовних вимог) №без номера від 27.11.2019 (вх. №21629 від 27.11.2019) та Відповідь на відзив №без номера від 02.12.2019 (вх. №2004), в задоволенні позовних вимог ТзОВ "Суффле Агро Україна" до ТзОВ "БУД-РЕНТ" про стягнення заборгованості просили відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

01.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД-РЕНТ" (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (Суборендар) укладено Договір суборенди № 01/11/18-БР-САУ (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого на умовах і в порядку передбаченими даним Договором, Орендар зобов`язується передати Суборендарю у користування за плату майно, а Суборендар зобов`язується прийняти таке майно та здійснювати плату за його користування.

Згідно п.1.2 Договору передбачено, що Предметом договору є нежитлове складське приміщення за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, вулиця Гайова, будинок 44: Літ./циф. - А, Опис приміщення/об`єкту - Цегляна майстерня, площа, м.2 - 990.

За умовами п.1.5. Договору об`єкт суборенди використовується Орендарем на підставі: Договору оренди №01/11/18 від 01 листопада 2018 року. Орендар гарантує, що умови даного Договору не суперечать умовам Договору оренди №01/11/18 від 01 листопада 2018 року, укладеного між Орендарем та ПП ФІРМА "АМН ТРАНС" (ідентифікаційний код юридичної особи 25347294), яке є власником Об`єкта оренди та володіє ним на підставі Договору Купівлі - Продажу будівель та споруд від 30 серпня 2007 року та Договору від 31 липня 2008 року. Орендодавець гарантує, що об`єкт оренди не перебуває під забороною, відчуженням,арештом , не є предметом застави чи предметом іншого засобу забезпечення чи обтяження.

Відповідно до п.1.6. Договору Орендар гарантує, що на момент підписання даного Договору, об`єкт суборенди використовується ним на законних підставах і має всі юридичні підстави для передачі його в суборенду. У випадку виявлення відсутності достатнього обсягу прав у орендаря на укладення даного Договору та якщо це привело до дострокового розірвання даного Договору, визнання його недійсним чи неможливості його реалізації, орендар зобов`язується сплатити штраф на користь суборендаря у розмірі річної вартості за користування об`єктом оренди.

Об`єкт суборенди передається та повертається з користування за актом приймання-передачі (п.2.1. договору).

Згідно п. 2.6. Договору Об`єкт суборенди підлягає поверненню Орендарю у випадках:

- закінчення строку суборенди;

- прострочення Суборендарем плати за користування Об`єктом суборенди протягом 2 (двох) місяців підряд;

- припинення даного договору за взаємною згодою Сторін;

- розірвання даного Договору в односторонньому порядку, у випадках, передбачених даним Договором або чинним законодавством України;

- загибелі Об`єкту суборенди;

- оголошення Орендаря або Суборендаря банкрутом,

- розірвання договору оренди укладеного між Орендодавцем та Орендарем.

Відповідно до п. 2.7. Договору Суборендар зобов`язується повернута Об`єкт суборенди Орендарю не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту, коли настала одна з подій, визначених п. 2.6. Договору. Об`єкт суборенди вважається поверненим Орендарю з моменту підписання Сторонами Акту приймання - передачі (надалі - Акт повернення).

Згідно п.3.1 Договору, за користування об`єктом суборенди Суборендар сплачує Орендарю кожного місяця плату в розмірі 54 000,00 (п`ятдесят чотири тисячі гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ. - 9 000,00 гривень що складає еквівалент 1928,57 доларів США за погодженим сторонами обмінним курсом 1:28) незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання сторонами Акту прийому передачі приміщення в суборенду Суборендар сплачує авансом орендну плату за два місяці (двохмісячну), яка Орендарем зараховується за перший і останній місяці суборенди.

Плата за користування об`єктом суборенди здійснюється у національній валюті України - гривні безготівково шляхом банківського переказу грошових коштів щомісячно до 10 числа відповідного місяця включно (п. 3.2. Договору).

Умовами п. 3.3. визначено, що нарахування та здійснення плати за користування об`єктом суборенди здійснюється відповідно до п.3.1., 3.2. Договору з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі про передачу об`єкту суборенди в користування до дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі про повернення об`єкту суборенди з користування.

Відповідно до п.п. 4.1.7. п. 4.1. Орендар зобов`язаний забезпечити безперешкодний в`їзд і виїзд на площадку транспортних засобів Суборендаря.

Згідно п.п. 4.2.3. п. 4.2. Договору Орендар має право достроково припинити дію даного Договору (розірвати Договір) письмово повідомивши про це Суборендаря за 90 (дев`яносто) календарних днів до дати розірвання.

Згідно п.п. 4.4.4. п. 4.4. Договору Суборендар має право достроково припинити дію даного Договору (розірвати Договір) письмово повідомивши про це Орендаря за 90 (дев`яносто) календарних днів до дати розірвання.

Договір вважається складеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплений печатками та діє до 31 грудня 2019 року, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків за даним договором. Про пролонгацію дії Договору сторони укладають додаткову угоду (п. 10.1. Договору).

Згідно п. 10.2. Договору закінчення строку дії даного Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії та належного виконання зобовязання за даним Договором.

01.11.2018 між сторонами було підписано Акт приймання передачі, згідно п. 1 якого відповідно до умов Договору суборенди №01/11/18-БР-САУ від 01 листопада 2018 і на його виконання, Орендар передав, а Суборендар прийняв у строкове платне користування складське приміщення за адресою: Тернопільська область, місто Тернопіль, вул. Гайова, будинок 44, надалі - Об`єкт суборенди, а саме: Літ./циф. - А, Опис приміщення/об`єкту - Цегляна майстерня, площа, м.2 - 990.

У п. 2. Акту приймання передачі узгоджено, що Об`єкт суборенди, переданий Орендарем Суборендарю у належному стані, придатному для його використання для господарської діяльності Суборендаря.

Згідно п. 3 Акту приймання передачі з моменту підписання Сторонами даного Акту, право користування на Об`єкт суборенди переходить від Орендаря до Суборендаря.

Даний акт становить невід`ємну частину Договору суборенди №01/11/18-БР-САУ від 01 листопада 2018 р. (п. 4 Акту приймання передачі).

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, між сторонами виникли договірні відносини з оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 761 ЦК України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

За приписами частин 1, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 763 ЦК України Договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч. 3 ст. 774 ЦК України).

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Згідно статті 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (надалі - ТзОВ "Суффле Агро Україна") (позивач за первісним позовом) 19.11.2018 відповідно до платіжних доручень №18140 та №18141 сплатив на користь ТОВ БУД - РЕНТ 108 000,00 гривень авансових платежів за перший та останній місяць оренди (по 54 000,00 гривень за кожен місяць).

Як вказує позивач за первісним позовом у позовній заяві, 19.11.2018 на вказані суми оплати сторонами Договору були зареєстровані податкові накладні. Також, 30.11.2018 року відповідно до платіжного доручення №18955 ТзОВ "Суффле Агро Україна" оплатило ТОВ "БУД - РЕНТ" 9 680,45 гривень компенсації комунальних послуг.

30.11.2018 між сторонами було укладено акт здачі- прийняття робіт № ОУ-0000006 на суму 63680, 45 гривень (оренда за листопад та комунальні послуги).

Платіжним дорученням №19078 від 03.12.2018 ТзОВ "Суффле Агро Україна" здійснило авансовий платіж в сумі 54 000,00 гривень за оренду приміщення у грудні 2018 року.

11.12.2018 об`єкт оренди вибув із власності та володіння ПП фірма "АМН ТРАНС" і був зареєстрований за новими власниками, що підтверджується рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2019 у справі №921/133/19 та ухвалами Господарського суду Тернопільської області у справі №921/230/19.

Як зазначає позивач за первісним позовом, з 14 грудня 2018 року (з 9-00 години) ТзОВ "Суффле Агро Україна" втратило можливість доступу до об`єкту суборенди за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 44, оскільки невідомі особи фізично не надавали доступу на територію об`єкту оренди. Про данні обставини було повідомлено ТзОВ "Буд-Рент" листом від 19.12.2018 року.

В зв`язку із прийняттям ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 грудня 2018 року у справі №607/26147/18, згідно якої було накладено арешт на приміщення, що знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 44, орендар втратив можливість користуватись орендованими приміщеннями.

28 грудня 2018 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/26834/18 скасовано заборону ТзОВ "Суффле Агро Україна" на користування орендованими приміщеннями, після чого останнє звільнило орендоване приміщення, вивезло з нього все своє майно і більше ним не користувалось, у зв`язку з тим, що доступ представників ТзОВ "Суффле Агро Україна" до орендованих приміщень так і не було відновлено.

19.12.2018 ТзОВ "Суффле Агро Україна" зверталось до ТзОВ "БУД-РЕНТ" поштовим зв`язком (копії описів вкладення у цінний лист від 19.12.2018 знаходяться в матеріалах справи) з письмовими вимогами №б/н від 18.12.2018 та №б/н від 19.12.2018 про відновлення доступу до орендованого приміщення, проте жодних відповідей надано не було.

Крім того, 31 грудня 2018 року ТзОВ "Суффле Агро Україна" направляло на адресу ТОВ "БУД-РЕНТ" заяву від 29.12.2018 про розірвання Договору суборенди та вимогу про направлення на адресу ТзОВ "Суффле Агро Україна" акту приймання-передачі орендованого приміщення, на яку жодної відповіді не надходило.

24.08.2019 ТзОВ "Суффле Агро Україна" (позивач за первісним позовом) направив на адресу ТзОВ "БУД-РЕНТ" вимогу від 21.08.2019 про повернення коштів за актом здачі-прийняття робіт від 14.12.2018, відповідно до якого суборенда приміщень в грудні 2018 року здійснювалась з 01.12.2018 до 14.12.2018 і вартість наданих послуг по оренді становить 27000,00 грн. Зазначена заява була вручена ТзОВ "БУД-РЕНТ" 30.08.2019, що підтверджується доданими до справи даними з сайту Укрпошта.

Позивач за первісним позовом звертає увагу суду на те, що ТзОВ "БУД-РЕНТ" не вчинив жодних дій зняття заборони користуватися орендованим майном чи дій по відновленню доступу ТзОВ "Суффле Агро Україна" до орендованих приміщень. На сьогодні ухвала слідчого від 15.12.2018 у справі №607/26147/18 про заборону орендарям користуватись чужим майном є чинною у відношенні до ТзОВ "БУД-РЕНТ".

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-РЕНТ" (надалі - ТОВ "БУД-РЕНТ") (позивач за зустрічним позовом) (Орендар) та ПП Фірма "АМН ТРАНС" (Орендодавець) уклали 01.11.2018 між собою Договір оренди №01/11/18, відповідно до п. 1.2. якого предметом даного договору є складські та офісні приміщення за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 44, загальною площею 1500 м.кв.

Власником і орендодавцем нерухомого майна по вул. Гайова, 44, м. Тернопіль є ПП Фірма "АМН ТРАНС" (ЄДРПОУ: 25347294), що підтверджується рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2019 у справі №921/133/19 (залишеним в силі Постановою Західного апеляційного Господарського суду від 27.01.2020).

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, 29.12.2019 ТОВ "Суффле Агро Україна" надіслав ТзОВ "БУД-РЕНТ" заяву про розірвання договору, відповідно до якої ТОВ "Суффле Агро Україна" розірвало Договір суборенди №01/11/18-БР-САУ від 01.01.2018.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що оскільки 28 грудня 2018 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/26834/18 скасовано заборону ТзОВ "Суффле Агро Україна" на користування орендованими приміщеннями, а тому в ТзОВ "Суффле Агро Україна" не існувало заборон, обмежень чи перешкод в користуванні приміщенням цегляної майстерні площею 990 кв.м., розташованим по вул. Гайова, 44, м. Тернопіль. Таким чином, ТзОВ "Суффле Агро Україна" самостійно з власної волі залишив орендоване приміщення, достроково припинив дію даного договору чим порушив пункти 4.4.4., 7.7. Договору суборенди, а тому зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 162000,00 грн. та заборгованість з орендної плати в сумі 54000 грн. за січень 2019 року та 54000 грн. за лютий 2019 року. Договір суборенди № 01/11/18-БР-САУ від 01.11.2018 не розірваний, оскільки позивач за первісним позовом не виконав п. 4.4.4. договору та між сторонами договору не підписано акту приймання-передачі (акт повернення), чим порушив пункти 2.6., 2.7., 2.8. договору.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 15.12.2018 у справі №607/26147/18 накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, а саме:

- об`єкти загальною площею (кв.м): 399.6, Опис: складські приміщення літ. "Е" площею 277,4 кв.м., складські приміщення літ. "Є" площею 12,5 кв.м., складські приміщення літ. "Ж" площею 109,8 кв.м., 1/3 частина замощення, І;

- об`єкти загальною площею (кв.м): 1907.4, Опис: майстерня літ. А площею 1907,4 кв.м., прохідна літ. "Ж", огорожа 2/3 частини, поз 1-2 що знаходяться за адресою: м.Тернопіль, вул. Гайова, 44 та на праві власності належать ТОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС", (код ЄДРПОУ:42206951);

- об`єкти загальною площею (кв.м): 69.4, Опис: адмінбудинок літ. "Б" площею 69,4 кв.м. замощення 2/3 частини, поз. І.;

- об`єкти загальною площею (кв.м): 682, Опис: торгово-офісні приміщення літ. "В" площею 169,9 кв.м., складські приміщення літ. "Г" площею 210,9 кв.м., складські приміщення літ. "Д" площею 301,2 кв.м., 1/3 частина огорожі, 1; 1/3 частина огорожі, 2, що знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 44 та на праві власності належать ТОВ КАН КОМПАНІ (код ЄДРПОУ:42380843), шляхом заборони ТОВ БЛЕКБРЕНД СЕРВІС , (код ЄДРПОУ:42206951), ТОВ КАН КОМПАНІ (код ЄДРПОУ:42380843), їх представникам, уповноважених ними особам, орендарям на відчуження, користування та розпорядження даним майном, з метою забезпечення збереження речового доказу, а також здійснення повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування кримінального провадження №12018210010003647 від 13 грудня 2018 року та дослідження усіх обставин даної події.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.12.2018 у справі №607/26834/18 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Суфле Агро Україна" про скасування арешту майна задоволено, скасовано заборону ТзОВ "Суфле Агро Україна" на користування приміщенням цегляної майстерні, площею 900 кв.м., що розташоване за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 44, накладеного ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 грудня 2018 року у справі №607/26147/18 у кримінальному провадженні №12018210010003647 від 13 грудня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.02.2019 у справі №607/2490/19 клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Остапчука Ю.М. про накладення арешту на майно задоволено та накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, а саме:

- складські приміщення літ. Е площею 277,4 кв.м., складські приміщення літ. Є площею 12,5 кв.м., складські приміщення літ. Ж площею 109,8 кв.м., 1/3 частина замощення, І; майстерня літ. А площею 1907,4 кв.м., прохідна літ. Ж , огорожа 2/3 частини, поз 1-2 ; адмінбудинок літ. Б площею 69,4 кв.м. замощення 2/3 частини, поз. І.; торгово-офісні приміщення літ. В площею 169,9 кв.м., складські приміщення літ. Г площею 210,9 кв.м., складські приміщення літ. Д площею 301,2 кв.м., 1/3 частина огорожі, 1; 1/3 частина огорожі, 2., що знаходяться за адресою: м . Тернопіль, вул. Гайова, 44 та на праві власності належать ПП Фірмі АМН ТРАНС (код ЄДРПОУ:25347294);

- земельну ділянку з кадастровим номером, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 44, та належить на праві власності Тернопільській міській раді (код ЄДРПОУ34334305) та перебуває на праві постійного користування у ПП Фірми АМН ТРАНС (код ЄДРПОУ:25347294),

шляхом заборони ТОВ БЛЕКБРЕНД СЕРВІС , (код ЄДРПОУ:42206951), ТОВ КАН КОМПАНІ (код ЄДРПОУ:42380843), ПП Фірмі АМН ТРАНС (код ЄДРПОУ:25347294), Тернопільській міській раді (код ЄДРПОУ34334305) їх представникам, уповноважених ними особам, орендарям, суборендарям на відчуження, користування та розпорядження даним майном.

Представник ТОВ "Суффле Агро Україна" в судовому засіданні стверджував, що на час слухання справи об`єкти нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 44, перебувають під арештом із забороною ТОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС", ТОВ "КАН КОМПАНІ", ПП Фірмі "АМН ТРАНС", Тернопільській міській раді їх представникам, уповноваженим ними особами, орендарям, суборендарям на відчуження, користування та розпорядження даним майном, що підтверджено доданою до матеріалів справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна станом на 07.11.2019. Про що представник ТОВ "БУД-РЕНТ" в судовому засіданні не заперечив, доказів на спростування факту подальшого перебування об`єкту оренди під арештом суду не надав.

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №921/133/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАН КОМПАНІ" до відповідача Приватного підприємства фірми "АМН ТРАНС" про визнання права власності на будівлі та споруди, що розташовані по вул Гайова, 44 у м Тернополі, які складаються з:

1) адмінбудинку під літерою "Б", площею 69,4 м 2 , замощення 2/3 частини, поз І (реєстраційний номер нерухомого майна 1720398061101);

2) приміщень, загальною площею 682 м 2 , до складу яких входять торгово-офісне приміщення під літерою "В", площею 169,9 м 2 , складські приміщення під літерою "Г", площею 210,9 м 2 , складські приміщення під літерою "Д", площею 301,2 м 2 , 1/3 частини огорожі, 2 (реєстраційний номер нерухомого майна 1720507361101).

Позовні вимоги у справі №921/133/19 обґрунтовано фактом набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "КАН КОМПАНІ" права власності на спірні об`єкти нерухомого майна за правочинами купівлі-продажу майна, укладеними 12.12.2018 з продавцем - ТОВ "Ценадар Торг". Пред`явивши позов до ПП фірма "АМН ТРАНС", ТОВ "КАН КОМПАНІ" вважає себе власником нерухомого майна, спір про право на частину якого є предметом у справі №921/230/19, що розглядається.

Судом у справі №921/133/19 встановлено, що первісно спірні об`єкти нерухомого майна, загальною площею 1976,8 кв.м та загальною площею 1081,6 кв.м, що розміщені за адресою: вул. Гайова, 44, м. Тернопіль належали на праві власності приватному підприємству фірмі "АМН ТРАНС", яке не вчиняло жодних дій щодо його відчуження. Державна реєстрація переходу права власності на це майно від підприємства до ТОВ "ПРЕРІУМ" була здійснена на підставі судового рішення, яке фактично не ухвалювалося та є відсутнім в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також відсутнім у відповідному суді (таке рішення відсутнє в матеріалах реєстраційної справи, що встановлено Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації).

При цьому фірму "АМН ТРАНС" було позбавлено фактичного використання спірного майна в своїй господарській діяльності шляхом виставлення охорони об`єкту, передачі спірних приміщень в оренду та суборенду, недопущення осіб - працівників, керівника на територію підприємства (договори оренди наявні в матеріалах справи, а.с.236-241, том І).

Як вбачається з обставин справи, в період, коли було укладено договори купівлі-продажу будівель, а саме 11.12.2018 рішенням державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіна О.В. про проведення Державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах від 12.12.2018 №16461070023001578 без правових підстав та документів, шляхом незаконного доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено зміни про керівника ПП ФІРМА "АМН ТРАНС". Внаслідок чого замість директора підприємства Дрозда Руслана Анатолійовича, реєстратором (без заяви, наказу, рішення засновників, реєстраційної картки) було внесено відомості про іншу особу керівника ОСОБА_1 , жителя м.Донецька.

Згідно пояснень керівника підприємства в ході розгляду справи встановлено, що дана особа ніколи не перебувала в правовому зв`язку з ПП ФІРМА "АМН ТРАНС", така особа не перебувала в трудових відносинах, не обиралася до керівних органів підприємства, не володіла та не володіє корпоративними правами юридичної особи.

Державним реєстратором Прошкіним О.В. було внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення Державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ПП ФІРМА "АМН ТРАНС" від 12.12.2018 №16461050022001578 та здійснено зміну складу засновників. Внаслідок чого замість засновника ТОВ "Управляюча компанія "Дробур" було внесено до реєстру невідому особу - ОСОБА_1 .

На момент державної реєстрації таких змін ТОВ "Управляюча компанія "ДРОБУР" своїх корпоративних прав, частки статутного капіталу нікому не відчужувала, не дарувала, іншим чином корпоративних прав не передавала.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.01.2019 №269/5 скасовано реєстраційні дії від 12.12.2018 №16461050022001578 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", та №16461070023001578 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", стосовно приватного підприємства ФІРМА "АМН ТРАНС" (код ЄДРПОУ 25347294) (копія наказу міститься в матеріалах справи). Даний наказ є чинним.

Отже, протягом періоду з 11.12.2018 по 29.01.2019 громадянин ОСОБА_1 мав можливість вчиняти відповідні юридично значимі дії від імені ПП ФІРМА "АМН ТРАНС".

За встановлених обставин справи, суд вважає, що спірне майно вибуло з власності відповідача поза його волею, а правочини та операції щодо спірного майна, які вчинялися ТОВ "ПРЕРІУМ", ТОВ "ЦЕНАДАР ТОРГ", ТОВ "КАН КОМПАНІ", ТОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" мали очевидно фіктивний характер, оскільки вчинялися лише на папері, без реального їх виконання, а лише з метою штучно створити підстави для проведення реєстраційних дій щодо спірного майна та його фізичного захоплення.

Таким чином, фактичні обставини даної справи свідчать про те, що відбулося неправомірне відчуження власності (будівель та споруд) ТОВ "АМН ТРАНС" позивачу, що суперечить принципу захисту права власності (ст.41 Конституції України, стаття 3 Цивільного кодексу України, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2019 у справі №921/133/19 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "КАН КОМПАНІ" у задоволенні позову.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2019 у справі № 921/133/19 залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З приводу вказаних незаконних дій (захоплення території та майна Приватного підприємства фірми "АМН ТРАНС" в м. Тернополі по вул. Гайова, 44 де на підставі договору суборенди позивач - ТОВ "Суфле Агро Україна" здійснював господарську діяльність) відкрито кримінальне провадження №12018210010003647 (копія Витягу з ЄРДР знаходиться в матеріалах справи), яке станом на сьогодні знаходиться на стадії досудового розслідування в СУ ГУПН в Тернопільській області.

У Відповіді на Відзив ТОВ "Суффле Агро Україна" ТзОВ "БУД-РЕНТ" зазначає про те, що 14.12.2018 року ТОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" і ТОВ КАН КОМПАНІ" шляхом рейдерського захоплення намагались здійснити заволодіння правом власності на належне ПП Фірма "АМН ТРАНС" майно, шляхом подання підробленого рішення суду про визнання права власності та подальшу спробу легалізації переходу права власності на майно, поспішними нотаріальними угодами та реєстраційними діями, що мають ознаки фіктивних. Саме з допомогою фізичної сили, шляхом підробки правовстановлюючих документів невідомі особи прикриваючись вказаними товариствами захопили територію та майно ПП Фірма "АМН ТРАНС" в м. Тернополі по вул. Гайова, 44, де на підставі договору суборенди проводилась господарська діяльність відповідача - ТОВ "Суффле Агро Україна".

В силу ч. 6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Якщо наймач тимчасово позбавляється можливості користуватися найнятим майном через обставини, за які він не відповідає, він звільняється від плати за весь час неможливості такого користування. Обставини, що є причиною неможливості використовувати найняте майно наймачем, можуть бути пов`язані як з діяльністю наймодавця, так і з певними об`єктивними обставинами.

Визначальною умовою звільнення від орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин.

Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми Закону він вправі порушувати питання і про звільнення його від сплати орендної плати.

У зв`язку із неможливістю користуванням орендованим приміщенням в період з 14.12.2018, позовна вимога за зустрічним позовом про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 108000,00 гривень за договором суборенди №01/11/18-8-БР-САУ від 01.01.2018 є безпідставною та такою, що не ґрунтується на чинному законодавстві. При цьому ТзОВ "Суффле Агро Україна" надано належні докази на підтвердження наявності обставин позбавлення його можливості використання орендованого приміщення, за які він не відповідає, зокрема, ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 15.12.2018 у справі №607/26147/18 про арешт об`єктів нерухомого майна, письмові вимоги ТзОВ "Суффле Агро Україна" до ТзОВ "БУД-РЕНТ" №б/н від 18.12.2018 та №б/н від 19.12.2018 про відновлення доступу до орендованого приміщення, рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2019 у справі №921/133/19, яке набрало законної сили;, ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 01.02.2019 у справі № 2019 у справі №607/2490/19 про арешт об`єктів нерухомого майна.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 910/5645/17, в якій Верховний Суд зазначає, що "враховуючи те, що ТОВ "Софія 488" як наймач був позбавлений, починаючи із 08.12.2015, можливості користуватися орендованим майном через обставини, за які він не відповідає, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зробив висновки, що відповідач звільняється від орендних платежів за весь час неможливості такого користування. Нарахування позивачем орендної плати в розмірі 12 976,27 грн та 1 765,54 грн компенсації витрат підприємства суперечить положенням ч. 6 ст. 762 ЦК України".

Разом з тим, місцевий господарський суд не дослідив вказані вище обставини справи і, як наслідок, неправомірно зробив висновки про те, що у ТзОВ "Софія 488" є заборгованість за договором від 10.11.2015 № 490-1 зі сплати орендних платежів та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Доказів того, що ТзОВ "Суффле Агро Україна" займало та користувалося орендованим приміщенням матеріали справи не містять. Разом з тим, ТзОВ "БУД-РЕНТ" не направляло ТзОВ "Суффле Агро Україна" рахунків на оплату послуг та актів виконаних робіт за Договором, а лише після порушення провадження у справі ТОВ "БУД-РЕНТ" надіслало ТзОВ "Суффле Агро Україна" акти надання послуг за січень, лютий та березень 2019 року. На вказані акти ТзОВ "Суффле Агро Україна" надіслало 16.11.2019 ТОВ "БУД-РЕНТ" заперечення №б/н від 15.11.2019 (копія опису вкладення від 16.11.2019 та поштова накладна 16.11.2019).

У Зустрічному позові від 04.11.2019 та уточненні позовних вимог від 27.11.2019 ТзОВ "БУД-РЕНТ" зазначає, що "29.12.2019 відповідач (позивач за первісним позовом) надіслав ТзОВ "БУД-РЕНТ" заяву про розірвання договору, відповідно до якої ТзОВ "Суффле Агро Україна" розірвало договір суборенди №01/11/18-БР-САУ від 01.01.2018".

При цьому, у Відповіді на відзив ТзОВ "Суффле Агро Україна" №без номера від 02.12.2019 (вх. №22004 від 03.12.2019) ТзОВ "БУД-РЕНТ" вказує, що відповідач за зустрічним позовом - ТзОВ "Суффле Агро Україна" достроково розірвав договір суборенди без повідомлення позивача, чим порушив умови договору та зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 162 000,00 грн.

Також, позивач за зустрічним позовом вважає, що договір не є розірваним, оскільки між сторонами не підписано Акту повернення об`єкта оренди.

Представник ТзОВ "БУД-РЕНТ" в судовому засіданні 10.02.2020 вказав, що ніхто не забороняв ТзОВ "Суффле Агро Україна" до березня місяця користуватися майном, а небажання відповідача по зустрічному позову користуватися майном не є підставою для стягнення авансу. Якщо суборендар виявив бажання розірвати договір, то має сплатити за це штраф за умовами договору суборенди. Стверджує, що ТзОВ "БУД-РЕНТ" не отримував від ТзОВ "Суффле Агро Україна" листа про розірвання договору. Зміна власника майна не впливає на право користування майном по договору суборенди. Між сторонами було погоджено всі істотні умови по договору суборенди, які необхідно дотримувати. З початку січня 2019 починається відлік 90 календарних днів, протягом якого ТзОВ "Суффле Агро Україна" мав право користуватися орендованим майном, а не користування цим майном не перешкоджає обов`язку сплати штрафу.

Згідно частин 2, 4 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Проте, згідно з ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Аванс - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є грошова сума, яка перераховується згідно договору наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за роботи які мають бути виконані, при цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 07.02.2018 року у справі №910/10931/17.

Утримання орендодавцем невикористаної суми передплати/авансу після припинення дії договору є зловживанням з боку останнього правом в розумінні ст. 13 Цивільного кодексу України, що є несумісним із принципами цивільного законодавства, закріпленими у пункті 6 частини першої ст. 3 цього Кодексу.

Орендодавець не має належних підстав для ухилення від виконання зумовленого умовами договору та законодавства обов`язку з повернення невикористаної суми авансу після припинення такого договору оренди в силу приписів ст.ст. 525, 526 та 629 Цивільного кодексу України, а також ст. 193 Господарського кодексу України.

Відсутність у договорі порядку повернення сплаченої суми авансу не є підставою для його утримання та набуття орендодавцем.

За умовами п.п. 4.4.4. п. 4.4. Договору Суборендар має право достроково припинити дію даного Договору (розірвати Договір) письмово повідомивши про це орендаря за 90 (дев`яносто) календарних днів до дати розірвання.

Відповідно до п. 2.7. Договору Суборендар зобов`язується повернути Об`єкт суборенди Орендарю не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту, коли настала одна з подій, визначених п. 2.6. Договору. Об`єкт суборенди вважається поверненим Орендарю з моменту підписання Сторонами Акту приймання - передачі (надалі - Акт повернення).

Відтак, подія розірвання договору передує обов`язку поверненню майна. А наявні у справі докази свідчать про те, що ТзОВ "Суффле Агро Україна" не могло повернути об`єкт оренди, оскільки з 14 грудня 2018 року ним не володіє, не користувалось та не мало доступу до нього поза його волею. При цьому, матеріали справи не містять доказів звернення ТзОВ "БУД-РЕНТ" до ТзОВ "Суффле Агро Україна" з вимогою про повернення об`єкта суборенди.

Згідно вимог ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Норма ч. 1 ст. 291 ГК України хоча і визначає загальне правило про те, що одностороння відмова від договору оренди не допускається, але не забороняє сторонам за взаємною згодою визначити такий порядок припинення договору.

Зі змісту ст. 291 ГК України вбачається, що законодавець дозволяє одностороннє розірвання договору оренди у випадках, передбачених законом, а закон передбачає можливість односторонньої відмови від договору, коли договір встановлює відповідні умови.

Таким чином, укладений між сторонами договір суборенди №01/11/18-БР-САУ від 01.11.2018 може бути розірвано за згодою сторін шляхом односторонньої відмови від нього, оскільки таке право прямо передбачено п. 7.7. договору.

Відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору суборенди №01/11/18-БР-САУ від 01.11.2018 позивачем за первісним позовом було перераховано відповідачу за первісним позовом 108 000,00 гривень авансових платежів за перший та останній місяць оренди (по 54 000,00 гривень за кожен місяць), що підтверджується платіжними дорученнями №18140 від 19.11.2018 та №18141 від 19.11.2018. Платіжним дорученням №19078 від 03.12.2018 ТзОВ "Суффле Агро Україна" здійснило авансовий платіж в сумі 54 000,00 гривень за оренду приміщення у грудні 2018 року. Враховуючи, що ТзОВ "Суффле Агро Україна" фактично користувалось складом з 01.12.2018 до 14.12.2018, а тому мало сплатити за оренду лише 27000,00 грн., а не 54 000,00 грн., як це було зроблено авансом згідно платіжного доручення №19078 від 03.12.2018.

Враховуючи, що ТзОВ "Суффле Агро Україна" з 14 грудня 2018 року не користувалось орендованим майном та не мало доступу до нього поза його волею, то відпала підстава для набуття ТзОВ "БУД-РЕНТ" (відповідач за первісним позовом) від ТзОВ "Суффле Агро Україна" суми орендної плати за останній місяць оренди (березень 2019) у розмірі 54000,00 грн., а також суми орендної плати за таким договором з 14.12.2018 по 31.12.2018 в розмірі 27000,00 грн.

Згідно ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає .

Доказів повернення відповідачем за первісним позовом одержаних від позивача за первісним позовом сум у розмірі всього 81000,00 грн. суду не надано.

Отже, позовні вимоги за первісним позовом щодо стягнення з відповідача 81 000,00 грн. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, не спростованими відповідачем належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Підставою для здійснення орендних платежів має бути підтверджений факт користування суборендарем майном в певний період часу та підтверджений факт надання орендарем - ТзОВ "БУД-РЕНТ" послуг суборенди, в тому числі забезпечення безперешкодного в`їзду та виїзду на площадку транспортних засобів суборендаря.

Однак, позивач за зустрічним позовом не підтвердив факту надання ним послуг з оренди приміщень та факту користування ТзОВ "Суффле Агро Україна" приміщеннями з 14.12.2018, а тому підстав для стягнення орендної плати за січень 2019 року та лютий 2019 року в сумі 108 000,00 грн. немає.

Також, позивач за зустрічним позовом не визнаючи факту розірвання договору, заявляє вимоги про стягнення штрафу за дострокове розірвання договору на підставі п. 7.7. Договору суборенди.

Однак, підстав для стягнення штрафу за дострокове розірвання договору в сумі 162000,00 грн. немає, оскільки судом встановлено, що 31 грудня 2018 року ТзОВ "Суффле Агро Україна" направляло на адресу ТзОВ "БУД-РЕНТ" заяву від 29.12.2018 про розірвання Договору суборенди та вимогу про направлення на адресу ТОВ "Суффле Агро Україна" акту приймання-передачі орендованого приміщення, що підтверджується копією фіскального чеку від 31.12.2018; також у Зустрічному позові від 04.11.2019 та уточненні позовних вимог від 27.11.2019 ТзОВ "БУД-РЕНТ" зазначає, що "29.12.2019 відповідач (позивач за первісним позовом) надіслав ТзОВ "БУД-РЕНТ" заяву про розірвання договору, відповідно до якої ТзОВ "Суффле Агро Україна" розірвало договір суборенди №01/11/18-БР-САУ від 01.01.2018".

Таким чином, Договір суборенди №01/11/18-БР-САУ від 01.11.2018 вважається розірваним з 01.04.2019 (тобто зі спливом 90 календарних днів).

З огляду на зазначені обставини справи, суд вважає за необхідне у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору за первісним позовом на відповідача за первісним позовом, а за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статями 73, 74 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-РЕНТ", вул. Гайова, будинок 44, м. Тернопіль, 46400, ідентифікаційний код 42506695 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", вул. Богдана Хмельницького, будинок 43, село Крупець, Славутський район, Хмельницька область, 30068, ідентифікаційний код 34863309:

- 81000 грн. 00 коп. боргу;

- 1921 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору за подання первісного позову.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-РЕНТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" - відмовити.

5.Судовий збір, сплачений за подання зустрічного позову в сумі 4050 грн. 00 коп. покласти на позивача за зустрічним позовом.

6.Копію рішення направити сторонам по справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 19 лютого 2020 року.

Суддя С.О. Хома