Постанова

від 13.08.2007 по справі 20-12/196

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-12/196

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

9 серпня 2007 року   Справа № 20-12/196

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гонтаря В.І.,

суддів                                                                      Гоголя Ю.М.,

                                                                                          Щепанської О.А.,

за участю представників сторін:

представник позивача - Порва Олександр Олегович, довіреність № 7/06 від 25.09.2006 - військова частина А-4515;

представник позивача - Порва Олександр Олегович, довіреність №350/153/772кс   від 25.12.2006 - військова частина А 0215;

представник позивача - Порва Олександр Олегович, довіреність № 220/553Д   від 28.12.2006 - Міністерство оборони України;

прокурор - не з'явився - військовий прокурор Севастопольського гарнізону;

представник відповідача - Крицин Віктор Анатолійович (повноваження перевірені) - директор товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Бельбек";

розглянувши апеляційне подання військового прокурора Севастопольського гарнізону на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 2 липня 2007 року у справі № 20-12/196

за позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27,Севастополь, 99011) в інтересах держави в особі

Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, Київ 1, 01001)

Військової частини А-4515 (сел. Любимівка, Севастополь, 99013)

Військової частини А 0215 (вул. Червоноармійська, 105, Вінниця, Вінницька область, 21007)

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Бельбек" (Качинське шосе, 44а, Севастополь, 99013)

про розірвання договорів

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Бельбек"

до  Військової частини А 4515

про стягнення 730933,90грн.                                                  

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Військовий прокурор Севастопольського гарнізону  звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 0215, військової частини А 4515  з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Аеропорт “Бельбек” про розірвання договорів.

          Позивач за зустрічним позовом змінив позовні вимоги (вх. №3907 від 06.02.2007), просив стягнути з в/ч А 4515 730933,90грн. як безпідставно отримані в якості сплати за фактично не надані послуги, визнати недійсними додатки до договору №128а/98/-02 від 27.06.2002 в частині використання засобів зв'язку.

          Ухвалою від 17.04.2007 виділена в окреме провадження позовна заява Військового прокурора ВМС України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 0215 до товариства з обмеженою відповідальністю “Аеропорт “Бельбек” про стягнення 267552,14грн.

                    Відповідач за зустрічним позовом позовні вимоги не визнав, пояснив, що всі послуги, обумовлені договорами, військова частина виконувала у повному обсягу.

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя від 02.07.2007 (суддя І.А. Харченко) в задоволенні позову військового прокурора Севастопольського гарнізону - відмовлено.

                    Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Бельбек" задоволено частково. Визнано недійсними невід'ємні додатки № 2 та № 3 до договору № 125а/98-02 від 27.06.2002 в частині оплати за використання засобів зв'язку РСП-10, ВІСП-75 і Р-845. З військової частини А 4515 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Бельбек" стягнуто 375631,55грн. - безпідставно отриманої плати за надані послуги, 3756,32грн. - державного мита та 60,64грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення заборгованості в розмірі 355302,35грн. - в позові відмовлено.

                    Не погодившись з вказаним судовим актом, військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить рішення господарського суду скасувати.

                    Основний аргумент апеляційної скарги полягає в тому, що рішення господарського суду винесене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Крім того, висновки суду викладені в рішенні не в повній мірі відповідають обставинам справи.

                    Відповідно до розпорядження в.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.08.2007, суддю Сотула В.В. було замінено на суддю Щепанську О.А.

                    Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

          27 серпня 1998 року між командуванням Військово повітряних сил Міністерства оборони України та державним комунальним підприємством “Аеропорт “Севастополь” було укладено договір №125а/98 про спільне використання аеродрому “Бельбек” Міністерством Оборони України. Згодом 15 березня 2002 року, у зв'язку з переформуванням державного комунального підприємства “Аеропорт “Севастополь” у товариство з обмеженою відповідальністю “Аеропорт “Бельбек”, стороною за договором стало товариство з обмеженою відповідальністю “Аеропорт “Бельбек”.

          27 червня 2002 року в доповнення до основного договору від 27 серпня 1998 року, між в\ч А4515 та товариством з обмеженою відповідальністю “Аеропорт “Бельбек” було укладено  договір №125/98-02 про надання послуг по заправці, наданню трапу, послуг зв'язку і метеообслуговування.

          28 грудня 2005 року між в\ч А4515 та товариством з обмеженою відповідальністю “Аеропорт “Бельбек” укладено договір №26 про надання послуг водопостачання та водовідведення.

          З наданих в\ч А4515 суду матеріалів, вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю “Аеропорт “Бельбек” станом на 01.08.2006 має заборгованість у розмірі 355302,35 грн.

          Але, в зустрічному позові товариство з обмеженою відповідальністю “Аеропорт “Бельбек” вказує на те, що в\ч А4515 отримала плату  в розмірі 730 933,90грн. за послуги які не надавала і які було безпідставно включено до невід'ємних додатків №2 та №3 до договору №125а/98-02 від 27.06.2002 як засоби зв'язку РСП-10, ВІСП-75 і Р-845 в порушення вимог діючого законодавства.

          Статтею 5 Повітряного кодексу України закріплено, що будь-яка юридична чи фізична особа, яка займається діяльністю, пов'язаною з розробкою, виробництвом, ремонтом і експлуатацією цивільної авіаційної техніки, повинна одержати від державного органу з питань сертифікації і реєстрації сертифікат, що підтверджує відповідність рівня технічної підготовки вказаної особи вимогам відповідних авіаційних правил України.

          Згідно статті 10 Повітряного кодексу України, - порядок використання повітряного простору України визначається Положенням про використання повітряного простору України і його додержання забезпечується державною системою використання повітряного простору України. Положення про використання повітряного простору України та Положення про державну систему використання повітряного простору України затверджуються Кабінетом Міністрів України.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. за  N 401  затверджено Положення про використання повітряного простору України.

          Пунктом 48 цього Положення зазначено, що обслуговування повітряного руху в районах польотної інформації, диспетчерських районах, диспетчерських зонах, у районах аеродромів цивільної авіації, на маршрутах ОПР здійснюється Украерорухом та відповідними підрозділами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху, створеними на базі Украероруху. Перелік аеродромів цивільної авіації, де обслуговування повітряного руху здійснюється Украерорухом, включається до Збірника аеронавігаційної інформації.

          Пунктами 2.2.4., 2.2.5 Положення про порядок використання аеродромів України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2003 року за N 572/7893 зазначено, що  усі наземні засоби електрозв'язку і радіотехнічного забезпечення польотів на аеродромах спільного базування підлягають льотній перевірці літаками-лабораторіями, навчально-бойовими (бойовими) або рейсовими повітряними суднами. Види, періодичність, порядок проведення льотної перевірки, склад комісії з перевірки і перелік звітних документів за результатами проведеної перевірки визначаються відповідними нормативними документами. Акти перевірок технічного стану наземних засобів електрозв'язку і радіотехнічного забезпечення польотів і акти проведення льотної перевірки затверджуються керівником підприємства, яким призначена комісія, і розсилаються в установленому порядку зацікавленим підприємствам.

          Відповідно до діючого пункту 4.8.2. "Наставления по производству полетов в гражданской авиации СССР" (НПП ГА-85), затвердженого наказом Міністра цивільної авіації СРСР від 8 квітня 1985 року N 77, використовування засобів РТО і зв'язку для забезпечення польотів дозволяється після державної реєстрації і оформлення допуску до експлуатації відповідно до вимог нормативних документів. Крім того, на всі радіовипромінюючі пристрої повинні бути дозволи на право експлуатації. Відповідно до вимог пункту 4.8.8. НПП га –85, забороняється використовування РТС, на яких не виконані роботи по оперативному технічному обслуговуванню.

          Систематизуючи вимоги викладених норм діючого законодавства, судова колегія робить висновок, що кожний військовий радіотехнічний засіб окремо повинен бути адаптований під норми цивільної авіації, облітаний спеціальним літаком-лабораторією. На нього повинна бути створена доказова документація, порядок його використовування повинен бути визначений в Інструкції по виконанню польотів, комісія Державіаслужби повинна вивчити напрацювання використовування РТО, скласти акт сертифікаційного обстеження і, якщо її висновки будуть позитивними, то Державна служба України по нагляду за забезпеченням безпеки авіації  видає СЕРТИФІКАТ, після чого всі необхідні дані аеропорту публікуються в міжнародній аеронавігаційній збірці (АІП) і лише після цього можливо приступати до авіаційної діяльності забезпечивши цілісність літаків, безпека екіпажу і пасажирам.

          З сертифікаційних документів аеродрому „Севастополь (Бельбек)” (том 3 а.с.26-36) вбачається, що аеродром “Севастополь (Бельбек)” зареєстрований у Реєстрі  цивільних аеродромів як аеродром спільного використання класу “В”. Аеродром має сертифікат №АП 11-06 з терміном дії до 01.09.2005, виданий державним Департаментом авіаційного транспорту України. Власником аеродрому є Міністерство оборони України. Експлуатант аеродрому –товариство з обмеженою відповідальністю “Аеропорт “Бельбек”.

Аеродром сумісного використання “Бельбек” обладнано засобами радіотехнічного забезпечення польотів та авіаційного повітряного і наземного електрозв'язку  згідно поданої доказової документації в повному обсязі, а саме:

-                    радіотехнічною системою посадки ОСП з МКпос=2460;

-                    окремою приводною радіостанцією ОПРС з МКпос=660;

          -          автоматичним радіопеленгатором типу АРП-80К;

          -          засобами об'єктивного контролю;

          -          засобами наземного та повітряного авіаційного електрозв'язку.

          Для керування повітряним рухом в зоні аеродрому організовано аеродромний диспетчерський пункт АДВ, оснащений відповідними засобами для забезпечення управління польотами в зоні відповідальності аеродрому.

          Обладнання ОСП і ОПРС знаходиться на балансі в\ч А-4515, обслуговується інженерно-технічним персоналом, який згідно з “Положенням про організацію зв'язку та РТЗ на аеродромах авіації ВПС України” допущений до забезпечення польотів наказом командира в\ч А4515 від 25.11.04  № 189.

          Інше обладнання, що заявляється, має діючи дозволи на право використання та Посвідчення придатності до експлуатації, знаходиться на балансі і обслуговується кваліфікованим інженерно-технічним персоналом Севастопольської СОПР РСП “Кримаерорух”.

Обслуговування і поточний ремонт засобів РТЗ і зв'язку виконується відповідно до затверджених річних планів експлуатації засобів РТЗ і зв'язку.

Взаємовідносини між товариством з обмеженою відповідальністю “Аеропорт “Бельбек” та в\ч А 4515 з надання послуг з радіотехнічного забезпечення польотів врегульовані договором від 27 червня 2002 року №125а/98-02.

Зазначене обладнання знаходиться у справному стані, придатні до експлуатації. Відповідність радіотехнічного обладнання вимогам норм придатності до експлуатації підтверджується актами льотних і протоколами наземних перевірок, а також актами оцінки відповідності радіотехнічного обладнання аеродрому загальним вимогам “НГЕА-92” і експлуатаційно-технічної документації.

          Таким чином, судовою колегією встановлено, що засоби зв'язку  РСП-10, ВІСП-75 і Р-845, за використання якої в\ч А4515 вимагає стягнути заборгованість, не має документального підтвердження такого використання.

          Так, актами наземних перевірок засобів РТО аеродрому “Бельбек” комісією у складі офіцерів військової частини і фахівців цивільного сектора за 16.04.2002 і 24.02.2005 встановлено, що аеродром обладнаний системою ВІСПИ. Факт використання РСП не зафіксовано.

          Таблиця відповідності РТО аеродрому “Бельбек загальним вимогам” НГЕА-92, підтверджує, що РСП не встановлене.

          Свідоцтво про придатність до експлуатації радіостанцій “Баклан-20” власності цивільного сектора, підтверджує відсутність необхідності використовувати військову  Р-845.

          Схема розміщення РТО указує на наявність приводів і відсутності РСП.

          Пункт 7.4.2 Інструкції щодо здійснення польотів в районі аеродрому “Бельбек” за цивільними льотними процедурами закріплює положення про порядок використовування системи ВІСПИ і не вказує про РСП.

Актом сертифікаційного обстеження аеродрому встановлено, що використовується система ВІСПИ і немає РСП.

Сертифікатами аеродрому від 01.08.2002 і від 01.08.2005 вказано на те, що застосовується система ВІСПИ і немає РСП.

Сертифікати аеродрому від 01.08.2002 і від 01.08.2005, де вказана система ВІСПИ а не РСП (том 3 а.с.9-36).

          У відповідності до статті 30 Господарського процесуального кодексу України, господарському суду дав пояснення керівник Севастопольської служби обслуговування повітряного руху „Кримаерорух” Несторенко А.В.(том 3 а.с.54) В своєму поясненні він вказує, що радіотехнічні системи РСП та ВІСП-75 для обслуговування цивільної авіації його службою не використовується і порядок їх використання йому не відомий.

          На підставі встановлених доказів, можна зробити висновок, що Радіотехнічну систему РСП (ДРЛ, ПРЛ, ВІСП-75, Р-845) представники цивільного сектора на аеродромі “Бельбек”  не використовували тому що на неї немає доказової документації, порядок її використовування не вказаний в ІПП, система не активована, на неї не виданий сертифікат, її дані не опубліковані в АІП.

          Таким чином, використання спірного обладнання системи РСП не тільки не відповідає вимогам Повітряного кодексу України, але і небезпечно для польотів цивільної авіації, тому що вони не є сертифікованими під таку діяльність.

          Посилання представників в\ч А4515 на фактичне використання спірного обладнання, судова колегія оцінює критично виходячи з наступного.

          Відповідно до вимог діючого законодавства, таке використання можливе лише за певних умов, які в\ч А4515 не виконало і законних підстав для такого використання не має.

          Крім того, оглядом в судовому засідання оригіналу книги реєстрації використання радіолокаційних засобів, встановлено, що ця книга належним чином не прошнурована та листи не скріплені печаткою, а відтак доказової інформації нести не може.

          Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

          Статтею 203 Цивільного кодексу України закріплено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

          Судом встановлено, що невід'ємні додатки №2 та №3 до договору №125а/98-02 від 27.06.2002 як засоби зв'язку  РСП-10, ВІСП-75 і Р-845 не відповідають Повітряному кодексу України.

          Статтею 216 Цивільного кодексу України зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

          За встановленими обставинами, судова колегія дійшла висновку, що в\ч А4515 безпідставно виставлялися рахунки на виконані  послуги за поданням РТО без розшифровки наданих послуг, в яких необґрунтовано враховувалися невиконані послуги з РСП-10, ВІСП-75 і Р-845. Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю “Аеропорт “Бельбек” сплатило за фактично невиконані послуги на 730 933, 90 грн. більше, що підтверджується відповідним розрахунком.

          Враховуючи що заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю “Аеропорт “Бельбек” перед в\ч А4515 в сумі 355302,35грн. виникла як наслідок застосування положень договору які не відповідають діючому законодавству, то вона повинна бути зарахована товариству з обмеженою відповідальністю “Аеропорт “Бельбек” як одержане за недійсним правочином. А саме: 730933,90грн. –355302,35 грн. = 375631,55 грн.

          Таким чином, судова колегія встановила, що товариство з обмеженою відповідальністю “Аеропорт “Бельбек” заборгованості за договорами №125а/98-02 від 27.06.2002 та договір №125а/98 від 27.08.1998 перед в\ч А4515 немає, а відтак і підстави для розірвання договорів відсутні.

                    Витрати позивача за зустрічним позовом по сплаті державного мита,  інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу,  віднести на відповідача згідно статті  49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

                    На підставі висловленого, апеляційна інстанція погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, отже підстав для скасування рішення господарського суду відсутні, оскільки воно прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

                    При таких обставинах, керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    Рішення господарського суду міста Севастополя від 2 липня 2007 року у справі № 20-12/196 залишити без змін.

                    Апеляційне подання військового прокурора Севастопольського гарнізону залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                  В.І. Гонтар

Судді                                                                                Ю.М. Гоголь

                                                                                О.А. Щепанська