Ухвала

від 19.02.2020 по справі 161/17164/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2020 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:

Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

За участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

Прокурора ОСОБА_5

Обвинуваченої ОСОБА_6

Захисника - адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції з ДУ Луцький слідчий ізолятор апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 грудня 2019 року в кримінальному провадженні № 12019030010002079, -

ВСТАНОВИЛА:

Луцьким міськрайонним судом Волинської області здійснюється розгляд кримінального провадження № 12019030010002079 від 12 червня 2019 року стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

24 грудня 2019 року ухвалою цього ж суду задоволено клопотання прокурора і продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 до 21 лютого 2020 року.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 , покликаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 , практику Європейського суду з прав людини щодо доцільності продовження найсуворішого запобіжного заходу, доводить, що стороною обвинувачення, на його думку, не надано достатніх доказів, які б підтверджували існування ризиків, на які вказує прокурор у клопотанні. Зазначає, що ОСОБА_6 , яка має постійне місце проживання, утримує двох неповнолітніх дітей та здійснює догляд за хворою матір`ю, потребує лікування у зв`язку з незадовільним станом здоровя, а надане лікування в умовах СІЗО є неефективним. Вказує, що в ухвалі суду та в матеріалах, доданих до клопотання, на його думку, відсутні докази щодо неможливості застосування до обвинуваченої запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Просить скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника-адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченої ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, доводи прокурора про залишення ухвали суду без зміни, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_7 не підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно виділених матеріалів кримінального провадження та клопотання про продовження строку тримання під вартою, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні в період іспитового строку злочину проти власності, раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за скоєння умисних корисливих злочинів, має не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, та не має, як постійного джерела прибутку, так і міцних соціальних зв`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 судом, як того вимагає закон, перевірено наявність обґрунтованих підстав вважати, що існують ризики, на які вказує прокурор, підтверджені в суді апеляційної інстанції.

При апеляційному розгляді встановлено, що ОСОБА_6 , яка раніше неодноразово судима за вчинення умисних корисливих злочинів, обгрунтовано підозрюється у вчиненні ряду епізодів таємних крадіжок чужого майна в період іспитового строку, встановленого вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.04.2019 року, після спливу менш, як двох місяців, з моменту ухвалення такого рішення, немає офіційного джерела доходу, у неї відсутні міцні соціальні зв`язки, і є ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду та вчинення нею нового кримінального правопорушення.

За таких обставин, з огляду на особу обвинуваченої та її спосіб життя, обставини систематичного вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість вчиненого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, застосування відносно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, на думку колегії суддів, не забезпечить з її боку належної процесуальної поведінки.

Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У ХВ АЛ ИЛ А:

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 грудня 2019 року щодо продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Рівненського

апеляційного суду ОСОБА_1 . 20.02.2020 року