Рішення

від 21.01.2020 по справі 761/3384/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/3384/19

Провадження № 2/761/868/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Яворській А.А.,

за участі:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКАР ДИСТРИБЮШН , ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників товариства та довіреності,

в с т а н о в и в :

В січні 2019р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 37-39) до відповідачів: ТОВ ІНКАР ДИСТРИБЮШН , ОСОБА_3 , в якому просив суд:

- визнати недійсним рішення, оформлене Протоколом № 3 Загальних зборів Учасників ТОВ ІНКАР ДИСТРИБЮШН від 23 травня 2016р.;

- визнати недійсною довіреність № 1 від 24 травня 2016р., видану від імені ТОВ ІНКАР ДИСТРИБЮШН .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що в січні 2019р. йому стало відомо, що він обіймає посаду директора ТОВ ІНКАР ДИСТРИБЮШН , при цьому він ніколи не був присутнім на Загальних зборах учасників цього товариства, ніколи не перебував у трудових відносинах з вказаним підприємством, і не підписував жодних документів.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, не дивлячись, що за вказаними обставинами позивач звернувся до правоохоронних органів, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом для захисту своїх порушених прав.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2019р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

03 червня 2019р. стороною позивача було подано до суду заяву про подання доказів, в якій сторона позивача просила суд приєднати до матеріалів справи копію висновку експерта № 8-4/290 від 05 березня 2019р., проведену у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019100100000381 від 15 січня 2019р.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019р. закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просили суд позов задовольнити, не заперечували проти заочного розгляду справи.

Відповідачі, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явилися, своїх представників не направили, поважності причин неявки суду не повідомили, у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження строк, відповідачі відзиви на позов не подавали.

Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Допитаний в судовому засіданні, за заявою сторони позивача, свідок ОСОБА_4 суду пояснив, він був засновником ТОВ КФН , яка займалась реєстрацію новостворених юридичних осіб, а також припиненням юридичних осіб. З приводу оспорюваної довіреності, свідок зазначив, що в компанії яку він очолював була поширена практика, що довіреність від юридичної особи, яка виступала клієнтом надавалась на всіх працівників з визначеним колом повноважень. Оспорювану довіреність свідок ніколи не отримував, прізвище осіб, які в ній зазначені є працівниками очолюваної ним компанії, проте на час видачі довіреності вже не працювали. Крім того, свідок зазначив, що відповідач ТОВ ІНКАР ДИСТРИБЮШН ніколи не був клієнтом очолюваної ним компанії.

Суд, заслухавши пояснення сторони позивача, допитавши свідка, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Згідно ч.ч. 1 - 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 23 травня 2016р. рішенням Загальних зборів учасників ТОВ ІНКАР ДИСТРИБЮШН , яке оформлено в Протоколі № 3, було:

- звільнено з посади директора ОСОБА_3 з 23 травня 2016р., згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;

- призначено директором товариства ОСОБА_1 з 24 травня 2016р.;

- покладено обов`язки на директора ОСОБА_1 щодо здійснення всіх необхідних дій, пов`язаних з реєстрацією змін товариства у відповідних державних органах з правом передоручення (а.с. 17). Вказаний Протокол № 3 містить підписи від учасника товариства - відповідачки ОСОБА_3 та від імені позивача ОСОБА_1 , як запрошеної особи.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначав, що ніколи не був присутнім на Загальних зборах ТОВ ІНКАР ДИСТРИБЮШН , які відбулися 23 травня 2016р., та ним ніколи не підписувався Протокол № 3 Загальних зборів учасників цього товариства та не видавалась довіреність № 1 від 24 травня 2016р. (а.с. 1), у зв`язку з чим він звернувся з заявою про вчинення кримінального правопорушення (а.с. 22), та за його заявою, 15 січня 2019р. були внесенні відомості до ЄРДР, кримінальне провадження № 12019100100000381 (а.с. 23).

Згідно ч. 2 ст. 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

За змістом ст. 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру . Стаття 8 Конвенції захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом . Поняття приватне життя в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на приватне життя . (Oleksandr Volkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165, ЄСПЛ, від 09 січня 2013р.).

З урахуванням положень ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини слід зробити висновок, що наявність у реєстрі інформації щодо позивачки як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям приватне життя .

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004р. № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Відповідно до висновку експерта № 8-4/290 від 05 березня 2019р. Київського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, в межах здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесене до ЄРДР за № 12019100100000381, підпис в графі ПІДПИСИ: ОСОБА_1 в Протоколі № 3 Загальних зборів учасників ТОВ ІНКАР ДИСТРИБЮШН від 23 травня 2016р. виконаний ймовірно, не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Підпис в графі Директор Таможній О.В. в довіреності № 1 ТОВ ІНКАР ДИСТРИБЮШН від 24 травня 2016р. виконаний ймовірно, не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Згідно з відповіддю на запит позивача з Головного управління ДФС у м. Києві від 12 грудня 2019р. № 17191/9/26-15-12-03-12, відповідно до інформаційних ресурсів ДФС України, станом на дату надання відповіді, з травня 2016р. по теперішній час ТОВ ІНКАР ДИСТРИБЮШН податкову звітність до органів ДФС не подавав.

Враховуючи порушення права позивача на працю, а також беручи до уваги положення ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: слід визнати недійсним рішення, оформлене Протоколом №3 Загальних зборів Учасників ТОВ ІНКАР ДИСТРИБЮШН від 23 травня 2016р., в частині призначення позивача керівником підприємства - ТОВ ІНКАР ДИСТРИБЮШН та покладення обов`язку на нього щодо здійснення всіх необхідних дій, пов`язаних з реєстрацією змін відповідача у відповідних державних органах з правом передоручення. Крім того, підлягають до задоволення вимоги позивача про визнання недійсною довіреність №1 від 24 травня 2016р., видану від імені товариства.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з кожного з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір по 768,4 грн.

Керуючись ст. ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 206, 258, 259, 263-266, 268, 274, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 4, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 43 Конституції України; ст. 15, 16, 203, 207, 215 ЦК України; ст. ст. 21, 22, 232, 233, 235 КЗпП України; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992р. Про практику розгляду судами трудових спорів , з змінами та доповненнями, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКАР ДИСТРИБЮШН (код ЄДРПОУ 39074843, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 9-Б), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників товариства та довіреності - задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення, оформлене Протоколом №3 Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКАР ДИСТРИБЮШН від 23 травня 2016 року в частині призначення ОСОБА_1 керівником підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКАР ДИСТРИБЮШН та покладення обов`язку щодо здійснення всіх необхідних дій, пов`язаних з реєстрацією змін Товариства у відповідних державних органах з правом передоручення.

Визнати недійсною довіреність №1 від 24 травня 2016 року, видану від імені Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКАР ДИСТРИБЮШН .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКАР ДИСТРИБЮШН , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі по 768 /сімсот шістдесят вісім/ грн. 40 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 31 січня 2020р.

Суддя: