Постанова

від 20.02.2020 по справі 707/1711/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/394/20Головуючий по 1 інстанції Справа № 707/1711/19 Категорія: 308010000 Соколишина Л. Б. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

суддів Вініченка Б.Б., Храпка В.Д., Новікова О.М.

за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення, -

в с т а н о в и в:

У липні 2019 року АТ КБ Приватбанк звернулося до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 31 серпня 2016 року банк в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки отримав у власність будинок, загальною площею 42,6 кв.м., житловою площею 32,2 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки від 31.01.2008 року, що посвідчений приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Веліковим А.І. та зареєстрований у державному реєстрі під номером 961.

Після отримання права власності на вказану нерухомість, позивач здійснив намагання отримати доступ до житла, однак перешкодою для вчинення зазначених дій стало реєстрація та проживання у ньому наступних осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення, адже на підставі ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та право власності є непорушним.

З огляду на зазначене та враховуючи уточнену позовну заяву, АТ КБ Приватбанк виселити громадян: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 1981 року народження, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що письмова вимога позивача від 04 лютого 2019 року (надіслана на адресу реєстрації відповідачів, що підтверджується реєстром згрупованих поштових відправлень та фіскальним чеком від 14 лютого 2019 року), про добровільне звільнення зазначеного приміщення протягом 30 днів з моменту отримання даної претензії з одночасним зняттям з реєстраційного обліку.

Разом з тим, згідно поштових повідомлень відповідачі за вказаною адресою не проживають, що підтверджено й довідкою Думанецької сільської ради, Черкаського району, Черкаської області №380 від 14 листопада 2019 року, відповідно до якої відповідачі 1, 2 зареєстровані по АДРЕСА_1 , але фактично за вказаною адресою не проживають, місце перебування невідоме.

В апеляційній скарзі АТ КБ Приватбанк вказує, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів у справі, тому просило апеляційний суд скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким вимоги банку задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу, крім аргументів викладених в позовній заяві, мотивовано тим, що суд прийшов до помилкового висновку внаслідок чого залишилось незахищеним право позивача, якому належить на праві власності нерухоме майно з відповідними правовими наслідками щодо реалізації права володіння, користування та розпорядження майном.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає даним вимогам закону.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №67387967 від 06 вересня 2016 року державним реєстратором приватним нотаріусом Алексєєвим М.Ю. на виконання звернення ПАТ КБ Приватбанк в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки 31 серпня 2016 року зареєстровано (підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №31178351 від 31 серпня 2016 року) право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 та земельні ділянки з кадастровими номерами 7124983500:02:001:0019 та 7124983500:02:001:0020 на підставі виникнення обтяження за договором іпотеки №961 від 31 січня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Веліковим А.І. Іпотекодавцем зазначено ОСОБА_1 .

Як видно із довідки Думанецької сільської ради Черкаського району Черкаської області від 28.07.2017 року №380655, в домоволодінні, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані такі особи: ОСОБА_1 , 1970 року народження; ОСОБА_2 , 1981 року народження (а.с. 13).

АТ КБ Приватбанк зверталося до відповідачів із вимогою від 04.02.2019 року про укладення договору оренди нерухомого майна або ж звільнення відповідачами разом із усіма членами сім`ї та іншими мешканцями, протягом 30 днів з моменту отримання даної претензії, із зазначеного приміщення із одночасним зняттям з реєстраційного обліку (а.с. 11).

Звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом (частина перша статті 40 Закону України Про іпотеку ).

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Таким чином, частина друга статті 109 ЖК УРСР встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою цього жилого приміщення.

При виселенні в судовому порядку з іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту і забезпеченого іпотекою цього житла, відсутність постійного жилого приміщення, яке має бути надане особі одночасно з виселенням, є підставою для відмови в задоволенні позову про виселення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року № 6-1449цс15, № 6-2947цс15, від 25 листопада 2015 року № 6-1061цс15, від 16 грудня 2015 року № 6-1469цс15 та від 10 лютого 2016 року № 6-2830цс15.

Зазначену правову позицію підтвердила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12729/15-ц (провадження № 14-317цс18).

В матеріалах справи позивачем не доведено, що спірне житло придбане за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Крім того, відповідно до довідки Думанецької сільської ради Черкаського району Черкаської області від 14.11.2019 року №380, громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично за вказаною адресою не проживають, місце перебування невідоме.

Отже судом першої інстанції вірно застосовані норми матеріального права, та суд дійшов до правильного висновку про відмову у задоволення позову, оскільки позивачем не доведено, що відповідачі дійсно проживають за указаною адресою, чим чинять перешкоди в реалізації права позивача на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки і як наслідок підлягають виселенню.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2020 року.

Судді Б.Б. Вініченко

О.М. Новіков

В.Д. Храпко