Постанова

від 18.02.2020 по справі 592/14925/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року

м.Суми

Справа №592/14925/19

Номер провадження 22-ц/816/564/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Орлова І. В.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Ноу Тіл Інвест - Пакіна Артема Васильовича, відповідача - приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза Олександра Леонідовича,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ноу Тіл Інвест на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 січня 2020 року в складі судді Ярошенко Т.О., постановленої у м. Охтирка, повний текст якої складений 16 січня 2020року,

в с т а н о в и в:

У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ноу Тіл Інвест (далі - ТОВ Ноу Тіл Інвест ) звернулось з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза Олександра Леонідовича, треті особи: Приватне підприємство Куземин-Агро , Товариство з обмеженою відповідальністю Агрорось , який в подальшому уточнило, про визнання права власності на урожай кукурудзи та зняття арешту з майна (т. 1, а.с. 164-177).

Позовні вимоги мотивовано тим, що 21 травня 2019 року між ТОВ Ноу Тіл Інвест та ПП Куземин-Агро були укладені договори інвестування стосовно земельних ділянок, що знаходяться на території Грунської сільської ради Охтирського району Сумської області та перебувають у користуванні ПП Куземин-Агро , на підставі яких ТОВ Ноу Тіл Інвест здійснило посіви таких культур як: соняшник, кукурудза та соя.

У той же час, приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Мукорезом О.Л. у рамках зведеного виконавчого провадження № 58731049 з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області № 920/48/19 від 14 березня 2019 року, наказу Господарського суду Сумської області № 920/49/19 від 14 березня 2019 року та наказу Господарського суду Сумської області № 920/47/19 від 02 травня 2019 року, стягувачем за якими є ТОВ Агрорось , а боржником - ПП Куземин-Агро , звернуто стягнення на майнові права боржника, а саме: на право користування земельними ділянками, що знаходяться на території Грунської сільської ради Охтирського району Сумської області, яке виникло у боржника на підставі договорів оренди.

Посилаючись на обставини того, що в процесі примусового виконання наказів Господарського суду Сумської області приватним виконавцем також було здійснено арешт урожаю кукурудзи 2019 року, що належить ТОВ Ноу Тіл Інвест , позивач просив суд визнати за ним право власності на урожай кукурудзи 2019 року, який знаходився (був зібраний) на території Грунської сільської ради Охтирського району Сумської області на земельних ділянках, якими користувалось ПП Куземин-Агро , з відповідними кадастровими номерами, а також зняти арешт з вищезазначеного урожаю кукурудзи 2019 року, який знаходився (був зібраний) на вказаних земельних ділянках.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 січня 2020 року закрито провадження у даній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ноу Тіл Інвест до приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза Олександра Леонідовича, треті особи Приватне підприємство Куземин-Агро , Товариство з обмеженою відповідальністю Агрорось , про визнання права власності на урожай кукурудзи та зняття арешту з майна.

Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю Ноу Тіл Інвест право звернутися з вказаним позовом в порядку, передбаченому господарським судочинством України.

Вказану ухвалу суду позивачоскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ТОВ Ноу Тіл Інвест , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що сторонами спірних правовідносин у даній справі виступають, з одного боку, ТОВ Ноу Тіл Інвест , який немає жодного відношення до виконавчого провадження, в якому стягувачем виступає ТОВ Агрорось , а боржником - ПП Куземин-Агро , не є його стороною, але при цьому, на його майно було протиправно накладено арешт приватним виконавцем, а, з іншого боку, - приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Мукорез О.Л., який в процесі здійснення примусових дій в межах виконавчого провадження не здійснив усіх необхідних заходів щодо розшуку дійсного майна боржника ПП Куземин-Агро та помилково наклав арешт на майно позивача. Відтак, на думку апелянта, між сторонами відсутні господарські відносини і, відповідно, відсутній господарський спір, у зв`язку з чим підстав для закриття провадження у даній справі у суду не було. До того ж, як зауважив позивач, відсутній суб`єктний склад, обов`язковий для справ господарського судочинства, оскільки відповідач не є юридичною особою (суб`єктом господарювання, підприємцем). Крім того, на думку позивача, факт відсутності спору з питань юрисдикції у даній справі встановлений також ухвалою Сумського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року, якою повернуто приватному виконавцю виконавчого округу Сумської області Мукорезу О.Л. подану ним апеляційну скаргу на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 листопада 2019 року про відкриття провадження у даній справі. В апеляційній скарзі також йдеться і про те, що суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 640/7794/16-ц про те, що спір про зняття арешту з майна особи, яка не є учасником виконавчого провадження є приватноправовим та підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Відповідач приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Мукорез О.Л. та третя особа ТОВ Агрорось в установлений судом строк подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

При цьому, як зазначив у відзиві відповідач, позивач у своєму позові неправильно визначився із суб`єктним складом щодо правовідносин, які склались між учасниками справи, тому зазначив неправильний процесуальний статус учасників, подавши позов до неналежного відповідача, у зв`язку з чим, на його думку, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відкриття провадження у справі. Крім того, на думку відповідача, недоречним є посилання позивача в апеляційній скарзі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 640/7794/16-ц, оскільки спір у тій справі розглядався між фізичними особами і, відповідно, за правилами цивільного судочинства.

У свою чергу, третя особа ТОВ Агрорось у відзиві на апеляційну скаргу розцінює дії третьої особи ПП Куземин-Агро як ухилення від виконання рішень господарського суду, що полягає у намаганні передати своє право користування земельними ділянками третім особам, зокрема, позивачу ТОВ Ноу Тіл Інвест , який не є і не може бути належним власником спірного майна.

Від інших учасників справи в установлений судом строк відзив на апеляційну скаргу не надходив, письмові заперечення також.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ТОВ Ноу Тіл Інвест Пакіна А.В. про задоволення апеляційної скарги та відповідача приватного виконавця Мукореза О.Л. про залишення оскарженої ухвали суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ТОВ Ноу Тіл Інвест до приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза Олександра Леонідовича, треті особи: Приватне підприємство Куземин-Агро , Товариство з обмеженою відповідальністю Агрорось , про визнання права власності на урожай кукурудзи та зняття арешту з майна не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки їх слід розглядати в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

У статті 125 Конституції України йдеться про те, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно з вимогами частини першої статті 18 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року за № 1402-VIII суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

У частині 1 статті 19 ЦПК України зазначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Положеннями статті 59 Закону України Про виконавче провадження визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З наведеної норми вбачається, що зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише у разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках - виключно на підставі рішення суду.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення ТОВ Ноу Тіл Інвест до суду з даним позовом стало те, що, як вважає останній, арештоване приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження № 58731049 з примусового виконання наказів господарського суду майно у вигляді урожаю кукурудзи 2019 року, що був зібраний на земельних ділянках, орендованих боржником ПП Куземин-Агро , розташованих на території Грунської сільської ради Охтирського району Сумської області, належить на праві власності саме позивачу, а не вказаному боржнику.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що законодавець визначив окремий механізм поновлення порушеного права особи, якій належить арештоване майно, а не боржникові, шляхом звернення до суду з позовом про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту (стаття 59 Закону України Про виконавче провадження ).

Оскільки зняття арешту з майна здійснюється постановою виконавця, прийнятою на підставі ухваленого судового рішення з цього питання, тому ефективним способом захисту є звернення до суду з позовом про визнання права та зняття арешту зі спірного майна.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Як вбачається з матеріалів справи, урожай кукурудзи 2019 року, який знаходився (був зібраний) на земельних ділянках на території Грунської сільської ради, Охтирського району, на який позивач просить визнати право власності та зняти з нього накладений приватним виконавцем (відповідачем у даній справі) арешт є предметом забезпечення виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу з відстрочкою передачі товару № 1 від 20 вересня 2019 року (т. 1, а.с. 16-18), що також підтверджується і договором застави від 20 вересня 2019 року (із залишенням майна у заставі (т. 1, а.с. 19-33), п. 1.1 якого передбачено, що з метою забезпечення виконання зобов`язань заставодавця (ТОВ Ноу Тіл Інвест ) за договором купівлі-продажу з відстрочкою передачі товару № 1 від 20 вересня 2019 року останній передає в заставу заставодержателю (ТОВ Куземин-Соя ) посіви під майбутній врожай 2019 року з посівів сої, кукурудзи, соняшника.

Отже, як правильно зробив висновок суд першої інстанції, врожай кукурудзи 2019 року, на який позивач просить визнати право власності, відповідно до вказаних вище договорів є предметом забезпечення виконання зобов`язання, а сторонами вказаних договорів є юридичні особи, тобто ТОВ Ноу Тіл Інвест , позивач у даній справі, та ТОВ Куземин-Соя .

На підставі зазначеного, ураховуючи характер спірних правовідносин стосовно того, що спірне майно, яке позивач просить визнати за собою на праві власності є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, так як має вирішуватись за правилами господарського судочинства.

Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Зокрема, посилання в апеляційній скарзі на те, що між позивачем та відповідачем відсутні господарські відносини, а відповідач не є суб`єктом господарювання не заслуговують на увагу колегії суддів з приводу того, що у суду не було підстав для закриття провадження у справі, ураховуючи вищенаведені мотиви.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, зважаючи на суть спірних правовідносин правильно застосував норми матеріального й процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі за позовом ТОВ Ноу Тіл Інвест у зв`язку з тим, що захист прав позивача має здійснюватись в порядку господарського судочинства.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 640/7794/16-ц, то колегія суддів зауважує, що викладені у вказаній постанові висновки регулюють різні за змістом та суб`єктним складом правовідносини, ніж у даній справі, зокрема, у тій справі спір вирішувався між фізичними особами, а також відповідачем був притягнутий і відділ ДВС.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що висновок про юрисдикцію даного спору був нібито висловлений в ухвалі Сумського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року, якою повернуто приватному виконавцю виконавчого округу Сумської області Мукорезу О.Л. подану ним апеляційну скаргу на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 листопада 2019 року про відкриття провадження у даній справі, то вони є безпідставними і такими, що спростовуються матеріалами справи, так як вказаного висновку суд апеляційної інстанції не надавав.

За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм процесуального права, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу, відповідно, - без задоволення.

Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 1; 375; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ноу Тіл Інвест залишити без задоволення.

Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 січня 2020 року у даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 лютого 2020 року.

Головуючий: С.Г. Хвостик (суддя-доповідач)

Судді: Т.А. Левченко

І.В. Орлов