Постанова

від 12.02.2020 по справі 305/598/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 305/598/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 лютого 2020 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

судді - доповідача : Готри Т.Ю.,

суддів : Куштана Б.П., Мацунича М.В.,

з участю секретаря судових засідань : Микуляк Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Кредитні ініціативи , 3-х осіб приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., Рахівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою ТОВ Кредитні ініціативи на рішення Рахівського районного суду від 03 грудня 2018 року, ухвалене суддею Туликом І.І., повний текст рішення складено 06.12.2018,

в с т а н о в и в :

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ Кредитні ініціативи , 3-х осіб приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., Рахівського РВ ДВС ГУТУЮ у Закарпатській області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позов мотивовано тим, що 7 грудня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис №7826, яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку загальною площею 0,0151 га, кадастровий номер 2123656200:09:002:0011 (з розташованим на ній об`єктом незавершеного будівництва, ступінь готовності якого становить 90% і має загальну площу 204,69 кв.м.), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для іншого комерційного призначення (розміщення магазину пром-прод товарів), що належить на праві власності ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, запропоновано задовольнити вимоги ТОВ Кредитні ініціативи в розмірі заборгованості, що виникла за період з 17.12.2012 до 01.10.2014, а саме заборгованість за кредитом в сумі 720 147,66 грн та заборгованість за відсотками за користування кредитом - 529 184,77 та суми плати, що здійснена товариством в розмірі 4 100,00 грн за вчинення виконавчого напису, що разом становить суму загальної заборгованості 1 253 432,43 грн.

Однак вчиняючи зазначений виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Тобто, що подані стягувачем документи підтверджують безспірність заборгованості боржника та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Вказувала, що стягувачем цей строк пропущено, так як 11.08.2011 ПАТ АКПІБ звернувся до суду з позовом до боржника ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за результатами розгляду якої рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 08.09.2011, що набрало законної сили, стягнуто з позичальника ОСОБА_2 на користь ПАТ АКПІБ заборгованість за кредитним договором №1464 від 05.09.2007 в сумі 599 381,49 грн. А отже, з 11 серпня 2011 року у стягувача виникло право достроково стягнути всю заборгованість за кредитним договором. Однак із заявою про вчинення виконавчого напису відповідач звернувся лише 07.12.2014, тобто після спливу трирічного строку з дня виникнення права вимоги. А тому вважає, що спірний виконавчий напис приватним нотаріусом вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України Про нотаріат , тобто після спливу трирічного строку з дня виникнення у стягувача права вимоги.

Також указувала, що зазначений виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками відповідача, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.

Посилаючись на наведене, просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. 07.12.2014 року щодо звернення стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку загальною площею 0,0151 га, кадастровий номер 2123656200:09:002:0011 (з розташованим на ній об"єктом незавершеного будівництва, ступінь готовності якого становить 90% і має загальну площу 204,69 кв м), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для іншого комерційного призначення (розміщення магазину пром-прод товарів). Стягнути стягнення по виконавчому провадженню №50207871 на період розгляду справи в суді.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 03.12.2018 позов задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. 07.12.2014 року щодо звернення стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку загальною площею 0,0151 га, кадастровий номер 2123656200:09:002:0011 (з розташованим на ній об"єктом незавершеного будівництва, ступінь готовності якого становить 90% і має загальну площу 204,69 кв.м.), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для іншого комерційного призначення (розміщення магазину пром-прод товарів). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ Кредитні ініціативи просить скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Вказує на те, що позивачу 23.10.2014 було направлено письмову вимогу про усунення порушення, яка нею отримана 28.10.2014 і виконана не була, тому відповідач звернувся до приватного нотаріуса Чуловського В.А. з заявою про вчинення нотаріального напису, який ним було вчинено 07.12.2014. На виконання постанови КМУ від 29.06.2009 Про перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів , відповідач надав нотаріусу документи, а саме розрахунок заборгованості по кредитному договору, який формується та складається із виписок з особового рахунку позивача, які є первинними документами банку та підтверджують достовірну заборгованість за кредитним договором. Крім того, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку та Порядку вчинення нотаріальних дій, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку можливо в разі виникнення спору, який ґрунтується на доказах, що боржниками заборгованість сплачено. Проте матеріали справи таких доказів щодо сплати заборгованості не містять, а тому відсутній спір між сторонами. Крім того, відповідно до п.6.8 кредитного договору сторони погодили, що строк позовної давності встановлюється тривалістю в 10 років. А тому суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням строку позовної давності. Також судом не взято до уваги той факт, що нарахування відсотків після винесення рішення про стягнення боргу відбувалось на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, відповідно до п.6.3 кредитного договору.

У судовому засіданні представник апелянта ТОВ Кредитні ініціативи Дорош І.І. апеляційну скаргу підтримала, просила задовольнити з підстав наведених у скарзі.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мандзюк І.В. апеляційну скаргу не визнав, просив таку залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд установив, що 5 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі керуючого філією Відділення Промінвестбанку в м. Рахів, Закарпатської області Климпуша І.О. (далі банк) та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №1464, за яким банк надав позичальнику кредит в сумі 40 000 доларів США на умовах, передбачених цим договором, а останній зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням і погасити заборгованість по кредиту та процентах перед банком відповідно до графіку погашення (20-28).

28.11.2007 між банком та позичальником ОСОБА_2 було укладено додатковий договір №1 до вказаного кредитного договору, яким внесено зміни до пп. 2.1 п.2, пп.4.1 п.4 кредитного договору, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в сумі 59 066,00 доларів США (а.с.29).

На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі керуючого філією Відділення Промінвестбанку в м. Рахів, Закарпатської області Климпуша І.О. та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір №1464 від 7 грудня 2007 року, відповідно до якого позивач передав в іпотеку земельну ділянку площею 0,0151 га, з розташованим на ній об"єктом незавершеного будівництва, загальною площею 204,69 кв м, ступінь готовності 90%, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для іншого комерційного призначення (а.с.10-15).

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_2 своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором, ПАТ АКПІБ звернувся до суду з позовом, за наслідками розгляду якого рішенням Рахівського районного суду від 08.09.2011, що набрало законної сили з ОСОБА_2 на користь ПАТ АКПІБ стягнуто заборгованість за кредитним договором №1464 від 05.09.2007 в сумі 599 381,49 грн (а.с.102-104).

17.12.2012 за договором про відступлення права вимоги, укладеного між ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ТОВ Кредитні ініціативи , останнє набуло прав кредитора до боржника ОСОБА_2 , а також право вимоги за іпотечним договором до ОСОБА_1

7 грудня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. на підставі статей 87-91 Закону України Про нотаріат , глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 та пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172, було вчинено виконавчий напис №7826, яким запропоновано звернути стягнення на земельну ділянку загальною площею 0,0151 га, кадастровий номер 2123656200:09:002:0011 (з розташованим на ній об`єктом незавершеного будівництва, ступінь готовності якого становить 90% і має загальну площу 204,69 кв.м.), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для іншого комерційного призначення (розміщення магазину пром-прод товарів), що належить на праві власності ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, запропоновано задовольнити вимоги ТОВ Кредитні ініціативи в розмірі заборгованості, що виникла за період з 17.12.2012 до 01.10.2014, а саме заборгованість за кредитом в сумі 720 147,66 грн та заборгованість за відсотками за користування кредитом - 529 184,77 та суми плати, що здійснена товариством в розмірі 4 100,00 грн за вчинення виконавчого напису, що разом становить суму загальної заборгованості 1 253 432,43 грн.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII Про нотаріат (далі - Закон Про нотаріат ) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом Про нотаріат та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону Про нотаріат ). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону Про нотаріат ). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону Про нотаріат та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України Про нотаріат визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону Про нотаріат передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу наведених вище норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України Про нотаріат ). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Зважаючи на це, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Водночас законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Отож, з огляду на матеріали справи у пункті 1.1 іпотечного договору №1464 від 07.12.2007 зазначено, що кредит повинен був бути повернутий не пізніше 04.09.2027 року. Однак ПАТ АКПІБ скористався своїм правом вимоги щодо дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статі 1048 ЦК України, в порядку передбаченому ч.2 ст.1050 ЦК України. Зазначена обставина стверджується рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 08.09.2011, що набрало законної сили, яким з боржника ОСОБА_2 була достроково стягнута заборгованість за кредитним договором №1464 від 05.09.2007 в сумі 599 381,49 грн (а.с.102-104).

А тому безумовним є саме з цієї дати виникнення у стягувача права вимоги до іпотекодавця ОСОБА_1 Нотаріус не мав правових підстав для вчинення виконавчого напису 07.12.2014, оскільки станом на день звернення стягувача (TOB Кредитні ініціативи ) про вчинення виконавчого напису пройшло більше трьох років з дня виникнення у відповідача права вимоги.

Доводи ТОВ Кредитні ініціативи про те, що пунктом 6.9 зазначеного договору про іпотечний кредит передбачено позовну давність тривалістю у 10 років, не заслуговують на увагу, оскільки поняття право вимоги і позовна давність не є тотожними за змістом поняттями так як, відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися саме до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. В даному випадку, кредитор звернувся не до суду з позовом, а до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, для вчинення якого строки позовної давності не застосовуються, а підлягають застосуванню положення статті 88 Закону України Про нотаріат щодо права вимоги у стягувача, зокрема, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Матеріалами справи також установлено, що зазначена заборгованість у виконавчому написі не є безспірною, оскільки ОСОБА_1 заперечує розмір її нарахування за період з 17.12.2012 по 01.10.2014, тобто вже після дострокового стягнення кредиту і відсотків за рішенням суду від 08.09.2011, заперечує вона й отримання вимоги про усунення порушення. Додані відповідачем до відзиву від 27.04.2018 на позовну заяву ОСОБА_1 рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.10.2014 ОСОБА_1 , беззаперечно не стверджують факт отримання таких позивачем (64-65), і перевірити вказану обставину не надається можливим у зв`язку із знищенням документів, на підставі яких вчинявся спірний виконавчий напис, що стверджується листом приватного нотаріуса Чуловського А.В. від 13.11.2018 за №766/01-16 адресованого Закарпатському апеляційному суду на виконання ухвали суду від 18.09.2019 про витребування документів.

З урахуванням наведеного вище, спірний виконавчий напис був учинений із порушенням вимог закону, оскільки подані ТОВ Кредитні ініціативи документи не підтверджують безспірність заборгованості боржника, такі подані за межами трирічного строку з дня виникнення права вимоги, що є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ТОВ Кредитні ініціативи залишити без задоволення.

Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 01 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 лютого 2020 року.

Суддя-доповідач:

Судді: