Постанова

від 19.02.2020 по справі 2-661/11

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

19.02.20

22-ц/812/164/20

Справа №2-661/11 Головуючий суду першої інстанції - Головко Л.І.

Провадження №22-ц/812/164/20 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника РЛП Кінбурнська коса - Форманюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Регіонального ландшафтного парку Кінбурнська коса на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 вересня 2011 року, ухвалене об 11 год. 22 хв. під головуванням судді Головко Л.І. в приміщенні суду в м.Очаків Миколаївської області, за позовом ОСОБА_1 до Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Очаківська районна державна адміністрація Миколаївської області та Відділ державного комітету з земельних ресурсів в Очаківському районі Миколаївської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2011 року ОСОБА_1 подав до суду позов до Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 на дві земельні ділянки по 0,50 га кожна: для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 4825183200:01:000:0592 та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4825183200:01:000:0594. Крім цього, ОСОБА_1 просив зобов`язати Очаківську районну державну адміністрацію Миколаївської області та відділ державного комітету з земельних ресурсів в Очаківському районі Миколаївської області видати державні акти на право власності на вищезазначені земельні ділянки.

Обґрунтовуючи свій позов, ОСОБА_1 вказував, що одну земельну ділянку спадкодавець ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув на підставі мирової угоди між ним та ОСОБА_3 , затвердженої ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 грудня 2009 року, за умовами якої ОСОБА_2 прийняв у власність земельну ділянку, яка перебувала у власності ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЗ №248577, виданого 09 лютого 2009 року Очаківською районною державною адміністрацією Миколаївської області. Іншу земельну ділянку ОСОБА_2 набув у власність на підставі мирової угоди між ним та ОСОБА_4 , затвердженої ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 грудня 2009 року, за умовами якої ОСОБА_2 прийняв у власність земельну ділянку, яка перебувала у власності ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЗ №248475, виданого 10 лютого 2009 року Очаківською районною державною адміністрацією Миколаївської області.

За життя спадкодавець ОСОБА_2 розпочав процедуру отримання ним державних актів на право власності на вказані земельні ділянки, виготовивши технічну документацію із землеустрою. Однак отримати правовстановлюючі документи на землю не встиг у зв`язку з браком бланків державних актів на право власності на землю.

Посилаючись на викладене, позивач просив його позов задовольнити.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 вересня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено. За ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дві земельні ділянки площею по 0,50 га кожна, що розташовані в с.Покровка Очаківського району Миколаївської області з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Не погодившись із рішенням суду, Регіональний ландшафтний парк Кінбурнська коса (далі - РЛП Кінбурнська коса ) подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Право на подання апеляційної скарги він обґрунтовував тим, що земельна ділянка, передана ОСОБА_2 за мировою угодою від 03 грудня 2009 року, знаходиться на території РЛП Кінбурнська коса , а тому оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про їх права та обов`язки. Посилань про те, що земельна ділянка, передана ОСОБА_2 за мировою угодою від 28 грудня 2009 року, знаходиться на території РЛП Кінбурнська коса , апеляційна скарга не містить.

Апелянт вказував, що рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 02 жовтня 2017 року, у цивільній справі №483/1107/15-ц визнано недійсним виданий Крумаленку М.І. державний акт на право власності на землю серії ЯЗ №248577 на земельну ділянку із кадастровим номером 4825183200:01:000:0001 загальною площею 9 га.

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 23 серпня 2018 року скасовано ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 грудня 2009 року про затвердження мирової угоди між ОСОБА_3 та спадкодавцем ОСОБА_2 , відповідно до якої останній набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825183200:01:000:0592.

Посилаючись на зазначені обставини, РЛП Кінбурнська коса просив задовольнити його апеляційну скаргу.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року відкрито апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 вересня 2011 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування на земельну ділянку, що належала його батькові на підставі мирової угоди від 03 грудня 2009 року. Однак, відмовлено РЛП Кінбурнська коса у прийнятті апеляційної скарги на вищевказане рішення суду в частині визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування на земельну ділянку, що належала його батькові на підставі мирової угоди від 28 грудня 2009 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с.6).

За життя йому на підставі ухвали Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 грудня 2009 року про затвердження мирової угоди між ним та ОСОБА_3 було передано у власність земельну ділянку площею 0,50 га, що належала останньому на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЗ №248577 на земельну ділянку площею 9 га, виданого 09 лютого 2009 року Очаківською районною державною адміністрацією Миколаївської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності за №010902100286 (а.с.8).

Згідно з рішенням Очаківського районного суду Миколаївської області від 19 травня 2017 року, ухваленого у справі №483/1107/15-ц, належна ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЗ №248577 земельна ділянка площею 9 га, була ним поділена на три окремі ділянки - площею 8 га, 0,5 га та 0,5 га, при цьому дві останні ділянки передано у приватну власність на виконання умов договорів позики на підставі ухвал суду про затвердження мирових угод (а.с.71).

У 2011 році позивач, який є сином спадкодавця ОСОБА_2 , звернувся до Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька.

Постановою державного нотаріуса Полянського Ю.М. від 16 червня 2011 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на дві земельні ділянки площею по 0,50 га кожна, розташовані у межах Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, наданих для ведення фермерського господарства та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв`язку з неналежністю їх спадкодавцю, бо надані спадкоємцем державні акти були видані на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.10).

Відповідно до довідки вказаного нотаріуса №2823/01-16 від 08.09.2011 р. після померлого ОСОБА_2 було заведено спадкову справу №222/2011. 12 травня 2011 року до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернувся син померлого ОСОБА_1 . Заповіт відсутній (а.с.54).

Згідно з технічною документацією із землеустрою, складеною на підставі договору №10258 від 28.09.2010 р. між ДП Миколаївський інститут землеустрою та громадянином ОСОБА_2 , площі та розміри земельних ділянок прийняті у відповідності до державних актів, які були видані після поділу та реєстрації у порядку, встановленому частинами 2 та 3 статті 56 Закону України Про землеустрій . Землі, що передаються у власність, знаходяться у 2-х кілометровій водоохоронній зоні уздовж моря та лиманів і прибережній захисній смузі та мають обмеження господарської діяльності (а.с.11-29).

Для виконання технічної документації було подано: 1) державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №856277 на ім`я ОСОБА_3 , виданий 28 вересня 2010 року Очаківською районною державною адміністрацією Миколаївської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011047800068. Земельна ділянка площею 0,5000 га, із кадастровим номером 4825183200:01:000:0592 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташована у Миколаївській області, Очаківському районі, Покровська сільська рада (за межами населеного пункту); 2) державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №856275 на ім`я ОСОБА_4 , виданий 21 вересня 2010 року Очаківською районною державною адміністрацією Миколаївської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011047800066. Земельна ділянка площею 0,5000 га, із кадастровим номером 4825183200:01:000:0594 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована у Миколаївській області, Очаківському районі, Покровська сільська рада (за межами населеного пункту) (а.с.16-19).

На кадастровому плані земельної ділянки із кадастровим номером 4825183200:01:000:0592, яка є предметом даного спору, зазначені обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах (25, 50 м). Забороняється: а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництва та городництва; б) зберігання та застосування пестицидів і добрив; в) влаштування літніх таборів для худоби; г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; д) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; е) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

03 січня 2012 року спадкоємцем ОСОБА_1 на підставі оскаржуваного рішення отримано державний акт на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 4825183200:01:000:0592 площею 0,5000 га із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства (а.с.98).

Рішенням Очаківського районного суду Миколаївської області від 19 травня 2017 року, ухваленого у справі №483/1107/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 02 жовтня 2017 року та постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року, визнано незаконним та скасовано розпорядження Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області №58 від 04 лютого 2009 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку громадянина України ОСОБА_3 , голови фермерського господарства Ларіч в межах території Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області. Визнано недійсним виданий Крумаленку М. ОСОБА_5 державний акт на право власності на землю серії ЯЗ №248577 на земельну ділянку з кадастровим номером 4825183200:01:000:0001 загальною площею 9 га, розташовану на території Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010902100286.

Зазначеними рішеннями встановлено, що вказана земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_3 незаконно, оскільки вона містить у собі прибережні захисні смуги та відноситься до земель РЛП Кінбурнська коса , який є унікальним природним комплексом з біологічною різноманітністю у 465 видів флори, з яких 6 внесено в Європейський Червоний список, а 9 - у Червону книгу України, і у встановленому законом порядку у регіонального ландшафтного парку не вилучалася.

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 23 серпня 2018 року скасовано ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 грудня 2009 року (справа №2-1518/2009) про затвердження мирової угоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до якої ОСОБА_2 було передано у власність виділену із земельної ділянки у 9 га земельну ділянку площею 0,50 га. Справу було направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 квітня 2019 року (справа №2-1518/2009) позов правонаступників ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики залишено без розгляду, оскільки належним чином повідомлені позивачі повторно не з`явилися у судове засідання.

Згідно з ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з ст.ст.78, 90 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Власники земельних ділянок, серед іншого, мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність.

Стаття 152 ЗК України регламентує, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 4825183200:01:000:0592 площею 0,5000 га із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства є хибним.

Згідно вищевикладених норм законодавства спадкоємець може успадкувати права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Між тим, зазначеного з досліджених доказів не вбачається.

Спадкодавець ОСОБА_2 за життя не набув право власності на спірну ділянку, оскільки укладена між ним та ОСОБА_3 мирова угода скасована, а державний акт на право власності на землю, належний останньому, на підставі якого здійснювалася передача права власності, визнано недійсним.

За такого, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,50 га, що розташована у с.Покровка Очаківського району Миколаївської області, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги.

Посилання позивача на те, що оскаржуване рішення жодним чином не зачіпає права, свободи, інтереси Регіонального ландшафтного парку Кінбурнська коса спростовуються вищезазначеними доказами, які доводять, що спірна земельна ділянка розташована на території вказаного парку та в межах прибережної захисної смуги.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки рішення суду скасоване щодо однієї позовної вимоги, а апеляційна скарга, прийнята до розгляду апеляційним судом, є такою, що підлягає задоволенню, то позивач, виходячи зі ставок судового збору, які діяли у липні 2011 року, та вимог пп.6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , повинен компенсувати Регіональному ландшафтному парку Кінбурнська коса судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 76,50 грн.

Приймаючи до уваги, що при поданні апеляційної скарги Регіональний ландшафтний парк Кінбурнська коса сплатив судовий збір у сумі більшій, ніж передбачено законодавством, а саме 1921 грн., то зайво сплачена сума 1844,5 грн. підлягає поверненню.

Керуючись статтями 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Регіонального ландшафтного парку Кінбурнська коса задовольнити.

Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 вересня 2011 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,50 га, що розташована у с.Покровка Очаківського району Миколаївської області, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Регіонального ландшафтного парку Кінбурнська коса судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 76,50 грн.

Головному управлінню Державної казначейської служби України в Миколаївській області повернути Регіональному ландшафтному парку Кінбурнська коса судовий збір у сумі 1844,5 грн., сплачений за подання апеляційної скарги за квитанцією №0.0.1551049378.1 від 13 грудня 2019 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України , може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О.В. Локтіонова

Судді: С.Ю. Колосовський

О.О. Ямкова

Повний текст постанови складено 20 лютого 2020 року.