Постанова

від 31.01.2020 по справі 761/33875/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/33875/19 Гол. в суді першої інст. - Ларіна О .В.

Провадження № 33/824/762/2020 Суддя-доповідач - Трубніков А .В .

Категорія: ст.172-7 КУпАП

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-А, м. Київ, 03110, тел./факс (044) 284-15-77

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2020 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С. за участю: захисника Чернявського О.М. та прокурора Онищенка А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого начальником Управління Державного агенства рибного господарства у м. Києві та Київській області, закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови судді І-ї інстанції, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства в м. Києві та Київській області, як державний службовець, тобто особа, уповноважена на виконання функцій держави, на яку поширюється дія Закону України Про запобігання корупції , у приміщенні Управління Державного агентства рибного господарства в м. Києві та Київській області, розташованого за адресою: вул. Тургенєвська, 82-А, м. Київ, 04050, не повідомив у встановлених законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник під час розгляду заяви ТОВ Міністрі Клаб (код ЄДРПОУ 41596823), засновником та кінцевим бенефіціарним власником якого є рідний брат його дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , від 01.11.2017 щодо погодження Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта озера Редькине Оболонського району м. Києва, чим порушив встановлені у пункті 2 частини першої статті 28 Закону України Про запобігання корупції вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за що передбачена частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства в м. Києві та Київській області, як державний службовець, тобто особа, уповноважена на виконання функцій держави, на яку поширюється Закону України Про запобігання корупції , у приміщенні Управління Держави агентства рибного господарства в м. Києві та Київській області, розташованого за адресою: вул. Тургенєвська, 82-А, м. Київ, 04050, не повідомивши у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, 01.11.2017 вчинив дії і прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів: розглянув заяву ТОВ Міністрі Клаб (код ЄДРПОУ 41596823) від 01.11.2017 щодо погодження Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта озера Редькине Оболонського району м. Києва та погодив ТОВ Міністрі Клаб (код ЄДРПОУ 41596823), засновником та кінцевим бенефіціарним власником як є рідний брат його дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта озера Редькине Оболонсью району м. Києва, чим порушив встановлені у пункті 3 частини першої статті Закону України Про запобігання корупції вимоги щодо запобігання врегулювання конфлікту інтересів, тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за що передбачена частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.12.2019 року провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Не погоджуючись з рішенням судді І-ї інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що під час розгляду справи місцевим судом в порушення вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП не об`єктивно та не повно досліджено всі обставини справи, не встановлено чи винна особа у вчиненні адміністративного правопорушення та не надано доказам належної правової оцінки.

Зазначає, що в його діях відсутній склад вказаних адміністративних правопорушень, оскільки він хоча і перебував та перебуває у шлюбі із ОСОБА_2 , однак станом на листопад 2017 року не був знайомий з її рідним братом ОСОБА_3 . Вказує, що про ступінь їх родинного зв`язку йому стало відомо лише після початку перевірки НАЗК. До того ж стверджує, що НАЗК так і не отримало документального підтвердження факту спорідненості між ОСОБА_3 та його дружиною. На момент погодження він не знав про існування таких обставин.

Стверджує, що він не мав дискреційних повноважень щодо права погоджувати чи не погоджувати Режим рибогосподарської експлуатації, оскільки таке погодження є адміністративною послугою. А за умови відсутності у службової особи дискреційних повноважень при наданні адміністративних послуг, отримання яких одним заявником не спричиняє відмови у наданні послуги іншим заявникам, конфлікт інтересів не існує. Суддя І-ї інстанції не врахував цю обставину при винесенні рішення у справі.

Звертає увагу суду на те, що з 01.11.2017 року по 28.11.2019 року звернень на погодження Режиму рибогосподарської експлуатації ні як по Оболонському району м. Києва так і загалом по м. Києву та Київській області до Управління Держрибагенства в м. Києві та Київській області не надходило, та таку довідку було долучено до матеріалів справи.

Стверджує, що суддя І-ї інстанції, закриваючи провадження у справі з підстав закінчення на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, не встановив у постанові наявність чи відсутність вини особи у вчиненому, що є грубим порушенням норм процесуального права.

Вислухавши доповідь судді, пояснення захисника Чернявського О.М. в підтримку поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги, та думку прокурора, який вважає, що постанову необхідно скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді І-ї інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст.280 КУпАП , при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, окрім інших підстав, за наявності обставин, передбачених ст.247 цього Кодексу.

Згідно із п.7 ст.247 вищевказаного Кодексу провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Аналізуючи положення ст.38 та п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, належить зазначити, що наслідком закриття провадження у справі з вищевказаних підстав є лише звільнення особи від накладення адміністративного стягнення, а не відсутність підстав для встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Це свідчить про те, що закриття провадження у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, за своєю суттю є закриттям справи із нереабілітуючих підстав.

Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення та змісту постанови судді І-ї інстанції, ОСОБА_1 під час розгляду справи не визнавав своєї винуватості у вчиненні адміністративних правопорушень.

Однак, суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, в порушення ст.280 цього ж Кодексу, не з`ясував чи винен ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, та чи підлягає він адміністративній відповідальності. Питання щодо наявності чи відсутності в його діях складу вказаних адміністративних правопорушень судом І-ї інстанції взагалі не досліджувалось.

Натомість, питання щодо встановлення вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на думку апеляційного суду, повинно вирішуватись у кожній конкретній справі в залежності від стадії провадження, на якій виникли обставини, передбачені ст.247 КУпАП , що виключають провадження у справі, а також з урахуванням позиції особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо підстав для закриття провадження у справі.

Ці обставини вказують на істотне порушення вимог процесуального закону судом І-ї інстанції під час розгляду справи. Вважаю, що з цих підстав постанова місцевого суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Водночас, апеляційний суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті справи, враховуючи, що судом І-ї інстанції не досліджені обставини щодо винуватості чи невинуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративних правопорушень. В даному випадку розгляд справи по суті виходить за межі компетенції апеляційного суду як суду, уповноваженого на перевірку законності та обґрунтованості висновків суду І-ї інстанції, викладених у судовому рішенні.

Так, положення ст.294 КУпАП не наділяють апеляційний суд повноваженнями щодо скасування постанови з призначенням нового розгляду справи у суді І-ї інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.Разом з тим, з метою додержання принципу законності та неупередженості, в даному випадку доцільно застосувати принцип аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права та при розгляді апеляційної скаргикеруватися нормами ст. 412 та ст.415КПК України.

Відповідно ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Враховуючи викладене, є слушними доводи ОСОБА_1 про те, що постанова судді не відповідає вимогам процесуального закону. Допущене судом І-ї інстанції під час розгляду справи порушення є істотним в розумінні ст.412 КПК України, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова судді І-ї інстанції скасуванню з призначенням нового розгляду справи у суді І-ї інстанції.

Керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Шевченківськогорайонного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року, якою провадженняу справі про адміністративне правопорушення за ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, - скасувати.

Призначити новий розгляд справи пропритягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП усуді першої інстанції.

Постанова апеляційного суду є остаточноюта оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Полосенко