Постанова

від 09.04.2020 по справі 761/33875/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/33875/19

Провадження № 3/761/2640/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року

Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Хардіна О.П.,

за участі: прокурора - Дяченка В.П., особи стосовно якої складений протокол ОСОБА_1 та його захисника - Чернявського О.М.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, має на утриманні трьох дітей, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , працюючого начальником Управління Державного агентства рибного господарства у м.Києві та Київській області, -

за ч.1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

04.03.2020 року в провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва з Київського апеляційного суду надійшли об`єднані матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно проколів про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства в м. Києві та Київській області, як державний службовець, тобто особа, уповноважена на виконання функцій держави, на яку поширюється дія Закону України Про запобігання корупції , у приміщенні Управління Державного агентства рибного господарства в м. Києві та Київській області, розташованого за адресою: вул. Тургенєвська, 82-А, м. Київ, 04050, не повідомив у встановлених законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник під час розгляду заяви ТОВ Міністрі Клаб (код ЄДРПОУ 41596823), засновником та кінцевим бенефіціарним власником якого є рідний брат його дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , від 01.11.2017 щодо погодження Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта озера Редькине Оболонського району м. Києва, чим порушив встановлені у пункті 2 частини першої статті 28 Закону України Про запобігання корупції вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Дії ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення кваліфіковані за ч.1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення за ознаками неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Також ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства в м. Києві та Київській області, як державний службовець, тобто особа, уповноважена на виконання функцій держави, на яку поширюється Закону України Про запобігання корупції , у приміщенні Управління Держави агентства рибного господарства в м. Києві та Київській області, розташованого за адресою: вул. Тургенєвська, 82-А, м. Київ, 04050, не повідомивши у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, 01.11.2017 вчинив дії і прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів: розглянув заяву ТОВ Міністрі Клаб від 01.11.2017 щодо погодження Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта озера Редькине Оболонського району м. Києва та погодив ТОВ Міністрі Клаб (код ЄДРПОУ 41596823), засновником та кінцевим бенефіціарним власником як є рідний брат його дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта озера Редькине Оболонського району м. Києва, чим порушив встановлені у пункті 3 частини першої статті Закону України Про запобігання корупції вимоги щодо запобігання врегулювання конфлікту інтересів.

Дії ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення кваліфіковані за ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення за ознаками прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Прокурор вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, просив закрити провадження у справі з підстав відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, вказуючи на те, що здійснюючи дії, які йому ставляться у вину, він не мав умислу на порушення антикорупційного законодавства, оскільки він хоча і перебував та перебуває у шлюбі із ОСОБА_2 , однак станом на листопад 2017 року він не був знайомий з її рідним братом ОСОБА_3 , який є засновником ТОВ Міністрі Клаб та відомості про такі обставини (існування родинних зв`язків) йому стали відомими лише після початку перевірки НАЗК, при цьому матеріали провадження достовірних доказів про його обізнаність з родинними зв`язками його дружини, не містять. Матеріали, які були в його розпорядженні під час погодження Режиму не містили даних про засновників та беніфіціарних власників підприємства. Одночасно уважає, що відсутні обставини, які б свідчили про конфлікт інтересів, будь-яких переваг підприємству не надавалося. Також у своїх запереченнях вказував на порушення порядку проведення перевірки, який встановлений відповідним Рішенням НАЗК № 2 від 11.08.2016 року та безпідставне зволікання повноважної особи НАЗК при складанні відповідних протоколів відносно нього, порушення встановлених строків проведення перевірки.

Вивчивши матеріали об`єднаної справи про адміністративні правопорушення, суд приходить до таких висновків.

Частиною 1 статті 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Частиною 2 статті 172-7 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення дій, які полягають у вчиненні особою дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 28 Закону Про запобігання корупції особи, зазначені у пунктах 1,2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Беручи до уваги диспозиції ст. 172-7 КУпАП та п. 2 примітки до цієї статті, порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати: - у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч. 1 ст. 172-7 КУпАП); -у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об`єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 172-7 КУпАП).

Відповідно до статті 1 Закону потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Аналіз термінів потенційний інтерес та реальний інтерес , які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення, наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

Встановлено, що відповідно до пунктів 1,18 Положення про Управління Державного агентства рибного господарства в м. Києві та Київській області, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 15.07.2016 №229 (у редакції, що діяла на час вчинення правопорушення), Управління Державного агентства рибного господарства в м. Києві та Київській області (далі - Київський рибоохоронний патруль, Управління Держрибагентства в м. Києві та Київській області) є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України (далі - Держрибагентство), який утворюється у порядку, передбаченому статтею 21 Закону України Про центральні органи виконавчої влади .

Наказом Голови Держрибагентства від 11.04.2016 № 26-ТО Про призначення ОСОБА_1 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Управління Держрибагентства в м. Києві та Київській області та присвоєно 8 ранг державного службовця.

Відповідно до підпункту в пункту 1 частини першої статті 3 Закону України Про запобігання корупції ОСОБА_1 як державний службовець належить до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, у тому числі вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, встановлені у статті 28 цього Закону.

Відповідно до даних, які містяться в матеріалах справи, Наказом Державного агентства рибного господарства України № 229 від 15 липня 2016 року, яким затверджено Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, на ОСОБА_1 як начальника покладено ряд обов`язків серед яких п.п. 15.1 п. 15 він очолює Київський рибоохоронний патруль, здійснює керівництво його діяльністю, несе персональну відповідальність за організацію та результати його роботи. Пунктом 14 Положення встановлено, що Начальник Київського рибоохоронного патруля діє на підставі виданої Держрибагенством довіреності.

Заява ТОВ Міністрі Клаб надійшла 01.11.2017 року з проханням розглянути та погодити Режим рибогосподарської експлуатації озера Редькине, розташоване в межах Оболонського району м. Києва, Науково-біологічного обґрунтування режиму рибогосподарської експлуатації озера Редькине, розташованого а межах Оболонського району м. Києва, при цьому встановлено, що в поданих документах не міститься будь-яких відомостей, які б свідчили про наявність приватного інтересу чи підозру про наявність такого інтересу у ОСОБА_1 як службової особи, вираженого в будь-якій формі (майновій чи не майновій). Відсутні будь-які дані про засновників, кінцевих беніфіціарів підприємства. Також відсутні дані про те, що ОСОБА_1 під час здійснення повноважень начальника Управління, виконання погодження Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта за заяво ТОВ Міністрі Клаб зобов`язаний пересвідчитися в даних про власника підприємства, натомість в матеріалах наявні дані виключно про керівника ТОВ Міністрі Клаб .

Крім того, в ході аналізу відомостей, які містились у документах, було чітко встановлено, що з жодним із фізичних чи юридичних осіб, які фігурують у документах у ОСОБА_1 немає ні особистих, ні сімейних чи інших позаслужбових стосунків у тому числі тих, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Під час погодження Режиму ОСОБА_1 виступав як представник Управління та зобов`язаний був (мав право) прийняти рішення, вчинити чи не вчинити дії під час виконання своїх службових чи представницьких повноважень. Правильність щодо прийняття такого рішення, вчинення чи невчинення дій могла би бути поставлена під сумнів через необ`єктивне та неупереджене ставлення.

Проте одночасно в матеріалах справи немає достовірних відомостей в підтвердження того, що ОСОБА_3 є братом дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , з чим пов`язується обставини вчинення адміністративного правопорушення, єдині пояснення ОСОБА_1 про те, що йому стало відомо про такий родинний зв`язок ОСОБА_3 з його дружиною наприкінці 2018 року, не може бути належним підтвердженням таких обставин, які належним чином не підтвердилися під час складання протоколів про адміністративні правопорушення, що і вказує на те, що на момент погодження ОСОБА_1 не знав про таку обставину.

З приводу відповіді ДМС України від 24.10.2018 року вих. № 8001.16.1-29393/80.16-18 якою зазначено, що ОСОБА_2 отримала новий паспорт у зв`язку зі зміною прізвища з ОСОБА_3 , і при аналізі цієї відповіді не можна достовірно встановити, що ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_3 , і вказані особи перебувають, саме в родинних стосунках.

Таким чином, матеріали справи та протоколи про адміністративні правопорушення не містять даних, що на момент вчинення дій (погодження) ОСОБА_1 було достовірно відомо, що родич його дружини є співвласником підприємства ТОВ Міністрі Клаб . За таких обставин відсутнє належне підтвердження, що під час вчинення дій ОСОБА_1 діяв свідомо, розуміючи, що діє в умовах реального конфлікту інтересів.

При цьому в протоколах чітко не визначена та не сформульована наявність у ОСОБА_1 приватного майнового інтересу, з посиланням, яку мету ОСОБА_1 при цьому переслідував, що є обов`язковим для вирішення питання про достовірність складу вказаного адміністративного правопорушення.

Отже, твердження в протоколах є необґрунтованими припущеннями і не свідчать про присутність усіх необхідних складових для висновку про наявність реального конфлікту інтересу в діях ОСОБА_1 .

При цьому вчинення будь - яких дій чи прийняття рішень в умовах потенційного конфлікту інтересів не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП, які встановлюють адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах виключно реального конфлікту інтересів.

З огляду на наведені висновки про не підтвердження обставин наявності саме реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 як складової діяння, передбаченого ч.1 ст. 172-2 КУпАП, а також обов`язкової ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-2 КУпАП, у зв`язку з погодженням Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта озера Редькине Оболонського району м. Києва, наявні підстави для висновку про недоведеність складу адміністративних правопорушень в діях ОСОБА_1 .

Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: зокрема обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62) .

Відповідно до п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення) відзначається принцип правової визначеності, який означає, що "обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки".

Як наголошує Конституційний Суд України у п.4.2 вказаного Рішення, орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу). Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення; оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо. Положення зазначених статей визначають систему процесуальних механізмів, які в сукупності з наведеними конституційними нормами унеможливлюють притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не вчиняла правопорушення.

Відповідно до вимог ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Отже, не спростовані в суді доводи ОСОБА_1 та його захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, в суді не доведено наявність в його діях об`єктивної та суб`єктивної сторони вказаних адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, і такі обставини виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, яка підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративних правопорушень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя-

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172 -7, ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.П. Хардіна