Постанова

від 17.02.2020 по справі 924/1147/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року Справа № 924/1147/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Шилан О.С.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - адв. Підлісний О.В.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім - 4"

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.03.2019 р. ухвалене суддею Заверуха С.В., повний текст складено 19.03.2019 р.

у справі № 924/1147/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м.Київ, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Матвійчука Олексія Юрійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім - 4", м. Красилів, Хмельницької області

про стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 353005,46 грн. згідно кредитного договору

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.03.2019 р. у справі № 924/1147/18 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Матвійчука Олексія Юрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім - 4" про стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 353005, 46 грн. згідно кредитного договору № 116-2012 від 15.03.2012 р.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Агродім-4" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.03.2019 р. у справі № 924/1147/18 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Північно-західного апеляційного господарського суду постановою від 06.06.2019 р. скасував рішення суду першої інстанції, а позов залишив без розгляду з огляду на неподання позивачем витребуваних судом апеляційної інстанції доказів, які необхідні для вирішення спору, оскільки визнав наданий позивачем розрахунок таким, що не можна вважати обґрунтованим.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.11.2019 р. скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 р., справу № 924/1147/18 передано до Північно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду .

Верховним Судом у постанові від 12.11.2019 р. зазначено, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про залишення позову без розгляду, не зазначив, яких саме доказів не вистачає для всебічного та повного розгляду позову у даній справі, та не обґрунтував, з чого випливає висновок про неналежність розрахунку, поданого позивачем, та про приблизність розміру стягнутих місцевим судом сум грошових коштів. Також, апеляційний суд належним чином не мотивував, в чому полягає помилковість позиції місцевого господарського суду, який дійшов висновку, що в наданому позивачем розрахунку зазначено всю інформацію, необхідну для перевірки обґрунтованості заявлених вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від "17" грудня 2019 року прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім - 4" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.03.2019 р. до провадження, справу № 924/1147/18 призначено до розгляду в судовому засіданні.

Колегією суддів встановлено, що в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено за неповного з`ясування обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Звертає увагу, що в продовж підготовчого провадження позивачем не надавалось додаткових документів, не заявлялось клопотань, заяв, проте 19.03.2019 р. вже під час розгляду справи по суті позивачем було подано уточнену позовну заяву, яка була прийнята судом першої інстанції в порядку ст. 270 ГПК України як заяву, пов`язану з розглядом справи, яка не була заявлена з поважних причин в підготовчому провадженні. Такі дії суду першої інстанції, на думку скаржника, є порушенням норм ст. 270 ГПК України. Скаржник доводить, що подана позивачем уточнена позовна заява не відповідає ст. 46 ГПК України та зазначає, що заяви про зміну предмета або підстави позову, які подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, мають бути залишені без розгляду.

Також, не погоджується з висновком суду першої інстанції, що кінцевий термін погашення кредиту згідно з кредитним договором є 04.05.2020 р., оскільки, обґрунтовуючи позовну заяву позивач вказує, що відповідно до договору про внесення змін № 1 від 06.03.2012 р. до кредитного договору № 116-2012 від 15.03.2012 р. змінено кінцевий термін погашення кредиту - 05 лютого 2014 року включно. Тобто, збільшивши термін кінцевого погашення, суд першої інстанції фактично узаконює розрахунок позивача про нарахування відсотків з 15.03.2012 р. по 12.01.2017 р.

При цьому судом не встановлено, а позивачем не надано пояснень, за який саме період відбувається стягнення відсотків в сумі 353005,46 грн., тоді як позивачем заявлений період з 15.03.2012 р. по 31.03.2018 р. Звертає увагу, що неправильно застосовано процентну ставку позивачем, тому є незрозумілим, на які суми заборгованості нараховувались проценти, за який період відбулось вказане нарахування.

Просить врахувати наведене та скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.03.2019 р. у справі № 924/1147/18 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не було подано.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній. Позивач не забезпечив участь представника в судовому засіданні. Про час і місце розгляду справи суд повідомив сторони в установленому порядку, що підтверджено повідомленнями про вручення рекомендованих відправлень /а.с.97-100 у т.2/.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню .

Судом на підставі матеріалів справи встановлено наступне.

15 березня 2012 року Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк"/кредитор та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма імені Потриваєва"/позичальник укладений кредитний договір № 116-2012, за умовами якого кредитор зобов`язаний надати позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 40000000,00 грн., а позичальник зобов`язаний отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором, а також виконати інші обов`язки, визначені цим договором /а.с.126-134 у т. 1/.

Згідно з п. 1.3. договору кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 06.02.2013 р. включно.

Відповідно до п. 2.2. - 2.5. договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно, виходячи із умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у році та календарна кількість днів у місяці, методом факт/факт. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом. День видачі та день погашення кредиту враховуються як один день (при розрахунку процентів враховується день видачі кредиту; день погашення кредиту не враховується). Проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця на рахунок № 2909988001091, не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту. Процента ставка за кредитом може бути змінена кредитором у випадках та в порядку, що передбачені статтею 3 цього договору.

Згідно з п. 3.1.-3.3. договору у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі, внаслідок прийняття компетентними державними органами України законів або підзаконних нормативних актів, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішеннями компетентного органу кредитора, останній має право ініціювати зміну розміру процентної ставки за користування кредитом. Про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом кредитор зобов`язаний повідомити позичальника листом з повідомленням на адресу, що вказана в статті 16 цього договору, або на іншу письмово повідомлену позичальником адресу, не пізніше, ніж за 10 банківських днів до дати початку її застосування. Десятиденний термін починає спливати з дати відправлення кредитором повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом позичальнику. Сторони погодили наступний порядок зміни розміру процентної ставки за кредитом. Позичальник, отримавши повідомлення кредитора про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом, протягом 10 банківських днів забезпечує підписання зі свого боку, а також з боку всіх наявних поручителів за договором (в т.ч. надає всі документи, що вимагаються кредитором для підписання відповідних договорів) договорів про внесення змін до договору та договорів забезпечення.

Відповідно до п. 6.2. договору проценти за користування кредитом сплачуються позичальником на користь кредитора на умовах, визначених цим договором.

У відповідності до п. 10.1. договору передбачено обов`язок позичальника використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, комісій, пені, штрафів та інших платежів, на умовах, передбачених договором.

Пунктом 15.4. визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов`язань.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Кредит на умовах договору був наданий, що сторонами не заперечується, і в подальшому сторонами договору вносились зміни до умов кредитного договору /а.с. 136-148 у т. 1/.

Так, 28.12.2012 р. змінено проценту ставку за користування кредитом; 06.02.2013 р. - погоджено встановити кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 05.02.2014 р.; 28.02.2013 р. - змінено процентну ставку за користування кредитом; 31.07.2013 р. - змінено процентну ставку за користування кредитом; 15.04.2013 р. - проценти, нараховані за період з 01.03.2013 р. по 31.03.2013 р., позичальник сплачує в строк до 15.05.2013 р.; 15.05.2013 р. - проценти, нараховані за період з 01.03.2013 р. по 30.04.2013 р., позичальник сплачує в строк до 15.06.2013 р.; 18.06.2013 р. - проценти, нараховані за період з 01.05.2013 р. по 31.05.2013 р., позичальник сплачує в строк до 15.07.2013 р.; 16.07.2013 р. - проценти, нараховані за період з 01.05.2013 р. по 30.06.2013 р., позичальник сплачує в строк до 15.08.2013 р.; 31.07.2013 р. - змінено процентну ставку за користування кредитом; 15.08.2013 р. - проценти, нараховані за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р., позичальник сплачує в строк до 15.09.2013 р.; 16.09.2013 р. - проценти, нараховані за період з 01.07.2013 р. по 31.08.2013 р., позичальник сплачує в строк до 15.10.2013 р.; 15.10.2013 р. - проценти, нараховані за період з 01.08.2013 р. по 30.09.2013 р., позичальник сплачує в строк до 15.11.2013 р.; 15.11.2013 р. - проценти, нараховані за період з 01.10.2013 р. по 31.10.2013 р., позичальник сплачує в строк до 15.12.2013 р.; 16.12.2013 р. - проценти, нараховані за період по 30.11.2013 р., позичальник сплачує в строк до 15.01.2014 р.; 15.01.2014 р. - проценти, нараховані за період з 01.12.2013 р. по 31.12.2013 р., позичальник сплачує в строк до 15.02.2014 р.; 05.02.2014 р. - погоджено встановити кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 04.02.2015 р. включно; 17.02.2014 р. - проценти, нараховані за період з 01.12.2013 р. по 31.01.2014 р., позичальник сплачує в строк до 15.03.2014 р.; 17.03.2014 р. - проценти, нараховані за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р., позичальник сплачує в строк до 15.04.2014 р.; 01.04.2014 р. - погоджено встановити кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 04.05.2015 р. включно; 30.04.2014 р. - змінено процентну ставку за користування кредитом та встановлено кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 04.05.2020 р. включно; 16.06.2014 р. - проценти, нараховані за травень 2014 року, позичальник сплачує в строк до 15.07.2014 р.; 15.07.2014 р. - проценти, нараховані за травень - липень 2014 року, позичальник сплачує в строк до 15.08.2014 р.; 15.08.2014 р. - проценти, нараховані за травень - липень 2014 року, позичальник сплачує в строк до 15.09.2014 р.; 15.08.2014 р. - змінено процентну ставку за користування кредитом; 15.09.2014 р. - проценти, нараховані за період по 31.08.2014 р., позичальник сплачує в строк до 15.10.2014 р.; 15.10.2014 р. - проценти, нараховані за період по 30.09.2014 р., позичальник сплачує в строк до 15.11.2014 р.

19 листопада 2013 року ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк"/кредитор, приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма імені Потриваєва"/позичальник та ТОВ "Агродім-4"/новий позичальник уклали договір про внесення змін до кредитного договору № 116-2012 від 15.03.3012 р., за умовами якого відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України здійснено заміну сторони - позичальника у договорі, у зв`язку з чим всі права та обов`язки позичальника за договором, які існують на момент укладення даного договору про внесення змін, переходять від позичальника до нового позичальника з моменту вступу даного договору про внесення змін в силу.

На підставі договору про внесення змін до нового позичальника від позичальника переходять зобов`язання щодо сплати на користь кредитора кредиту, а також - зобов`язання сплачувати проценти за користування кредитом, комісії, пеню, штрафи та інші платежі, передбачені договором, виконувати всі інші обов`язки, покладені на позичальника згідно з умовами договору. Порядок, розміри та строки виконання зобов`язань зі сплати кредиту та інших платежів визначені договором. За умовами п. 1-3 договору про внесення змін від 19.11.2013 р. загальна сума зобов`язань за договором, що переходять до нового позичальника, станом на дату укладення цього договору про внесення змін становить 41396164,38 грн. /а.с. 149-150 у т. 1/.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням № 63 від 20.03.2015 р. розпочала процедуру ліквідації ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб з 20 березня 2015 року. Рішенням № 213 від 22.02.2016 р. виконавча дирекція продовжила строк здійснення процедури ліквідації банку по 19.03.2018 р., а рішенням № 474 від 15.02.2018 р. - до 19.03.2020 р.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 353005,46 грн. процентів за користування кредитом на підставі кредитного договору № 116-2012 від 15.03.2012 р. із внесеними змінами і доповненнями. Проценти в сумі 353005,46 грн., обраховані позивачем за період користування кредитом в сумі 40 млн.грн. з 15.03.2012 р. по 31.03.2012 р. При цьому позивачем застосовано відсоткову ставку 19% річних відповідно до п.1.2 договору.

Отже, між сторонами виникли правовідносини з кредитування, які врегульовані нормами ст.ст.1048-1056-1 Цивільного кодексу України та нормами пар.1 гл.35 ГК України.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст.ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути банку суму кредиту та сплатити проценти до дня повернення кредиту, при цьому, кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми на банківський рахунок кредитора.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок відсотків за період з 15.03.2012 р. по 31.03.2018 р. з урахуванням вищенаведених норм закону та умов договору, встановлених судом конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність задоволення позову та стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 353005, 46 грн. згідно кредитного договору № 116-2012 від 15.03.2012 р.

Колегією суддів враховано, що відповідач відповідно до норм ст. 76-79 ГПК України доказів виконання зобов`язання за кредитним договором щодо своєчасної сплати процентів за спірний період суду не надав. Такими доказами мали б бути первинні облікові документи - платіжні доручення чи виписки по рахунку з призначенням платежу сплата процентів за користування кредитом за конкретний, визначений платником, період, як це визначено нормами статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, та п. 3.7 глави 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 р.

Отже, відповідачем не спростовані складові розрахунку, його арифметична правильність, відповідно - не спростована заявлена позивачем сума боргу за відсотками.

При цьому не мають значення (з урахуванням спірного періоду з 15.03.2012 р. по 31.03.2018 р.), але спростовані матеріалами справи доводи відповідача про те, що кінцевим терміном погашення кредиту є 05 лютого 2014 року включно. Так, 30.04.2014 р. ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк"/кредитор та ТОВ "Агродім-4"/позичальник/відповідач укладено договір про внесення змін до кредитного договору № 116-2012 від 15.03.2012 р., за умовами якого сторони визначили кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 04.05.2020 р. включно /а.с.156 у т.1/.

Колегією суддів також відхиляються доводи відповідача щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок місцевого суду щодо можливості розгляду позовної заяви на підставі наданого позивачем розрахунку з урахуванням поданої заяви про уточнення позовної заяви, яка не містить ані інших вимог/предмету, ані інших підстав позову, і за змістом відповідає змісту позовної заяви. Тому відповідач помилково стверджує про необхідність застосування норм ст..46 ГПК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.11.2019 р. у даній справі погодився із таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 5 ст. 310, ч.1 ст. 316 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів за результатом перегляду з урахуванням вказівок Верховного Суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.03.2019 р. у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни за ст. 277 ГПК України. Доводи скаржника не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім - 4" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.03.2019 р. у справі № 924/1147/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Матеріали справи № 924/1147/18 повернути Господарському суду Хмельницької області .

Повний текст постанови складений 21.02.2020 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.