Постанова

від 21.02.2020 по справі 916/2625/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року Справа № 916/2625/19 м.Одеса, проспект Шевченка,29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.А. Мишкіної,

суддів В.В. Бєляновського, К.В. Богатиря

Розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сандробуд

на рішення господарського суду Одеської області від 08 листопада 2019 року

у справі №916/2625/19

за позовом Приватного підприємства-фірми АРТ-Р

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сандробуд

про стягнення 55847,10грн.

суддя суду першої інстанції: Ю.С.Бездоля

час і місце ухвалення рішення: 08.11.2019р., 12.59год, м.Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №4,

повне рішення складене 13.11.2019р.

встановив:

03.09.2019р. Приватне підприємство-фірма АРТ-Р (надалі - позивач, ПП-фірма АРТ-Р ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сандробуд (надалі - відповідач, ТОВ Сандробуд ), в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь 43686грн. основного боргу, 3098,35грн. інфляційних втрат, 1263,90 грн. 3% річних, 7798,85 грн. пені. 15000грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1921грн. судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.04.2018р. між ним (Підрядник) та відповідачем (Замовник) було укладено договір №17-04-18 (надалі - Договір від 17.04.2018р.), за умовами якого позивач зобов`язався виконати роботи з монтажу системи фасадного освітлення своїми силами на об`єкті Замовника та передати результат робіт Замовнику, а Замовник зобов`язався прийняти й оплатити виконані роботи. Ціна договору складає 185754,60грн. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання, 07.09.2018р. між сторонами був складений Акт №1 приймання виконаних робіт, проте відповідач не виконав свої зобов`язання сплатити відповідачу частину коштів за Договором від 17.04.2018р. - 43686грн., на які позивачем відповідачу були нараховані інфляційні втрати, 2% річних та пеня у зазначених у позовній заяві сумах.

З посиланням на норми ч.1 ст.837, ч.1 ст.526, ч.1 ст.623, ч.1 ст.624, ч.2 ст.625 ЦК України, ч.ч.1,2 ст.193, ч.1 ст.220 ГК України позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Також позивач у позовній заяві зазначив, що попередній розрахунок суми судових витрат становить:1921грн. судового збору та 15000грн. витрат на професійну правничу допомогу.

30.09.2019р. ТОВ Сандробуд подало місцевому господарському суду відзив на позовну заяву , в якому зазначило, що позивач повинен був виконати роботи за Договором від 17.04.2018р., проте фактично роботи були виконані 07.09.2018р. та за п.5.3 Договору позивач повинен сплатити відповідачу штрафні санкції за порушення строків виконання робіт у розмірі подвійної ставки Нацбанку України від вартості робіт. Станом на дату належного виконання робіт та складання акту приймання-передачі виконаних робіт 07.09.2018р.у ПП-фірми АРТ-Р утворився борг перед ТОВ Сандробуд зі сплати штрафних санкцій у розмірі 18972грн. (розрахунок наведений у відзиві на позовну заяву). Відповідач зарахував зустрічні однорідні вимоги Актом від 14.09.2018р.; відповідач направляв позивачу лист від 14.09.2018р. про зарахування зустрічних однорідних вимог. Отже з 17.09.2018р. за ТОВ Сандробуд перед позивачем обліковується борг у розмірі 24713,58грн.

Відповідачем у відзиві здійснено розрахунок інфляційних втрат, пені та 3% річних на суму 24713,58грн., за яким інфляційні нарахування становлять 1752,69грн., 3% річних - 715грн. та пеня - 4411,88грн.; відповідач визнає позовні вимоги у сумах, зазначених у відзиві.

Також ТОВ Сандробуд у відзиві зазначило, що в наданих позивачем документах немає детального опису робіт (послуг) чи іншого документу, що підтверджувало б співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, тощо. Беручи до уваги ціну позову, те що розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження, про що також просив позивач, те що розрахунок сум, що підлягають стягненню з відповідача зроблено за допомогою інтернет ресурсу (calculator.in.ua) та ненадання позивачем детального розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, відповідач приходить до висновку про не співмірність заявлених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу та просить відмовити позивачу у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі . У разі часткового задоволення позовних вимог у розмірі 31593,15грн. (борг 24 713,58 грн. з урахуванням інфляційних нарахувань, процентів річних та пені), буде задоволено 56,57% вимог. Виходячи з положень ст.129 ГПК України, судові витрати мають стягуватись пропорційно, тобто 43,43% судових витрат ТОВ Сандробуд (4299,57 грн.) має бути стягнуто з ПП-ФІРМА АРТ-Р .

У відзиві відповідач просив стягнути з позивача на свою користь витрати на надання адвокатом Трофимчуком О.В. правничої (правової) допомоги ТОВу Сандробуд у розмірі 4299,57грн.

16.10.2019р. позивач подав суду відповідь на відзив , в якому зазначив, що відповідач безпідставно стверджує про порушення позивачем строків виконання робіт; у даному випадку неможливе зарахування зустрічних вимог відповідача, оскільки позивач ці вимоги не визнає, він не отримував листа відповідача від 14.09.2018р.; зустрічні вимоги можуть бути предметом окремого позовного провадження;

Також у відповіді на відзив наведено детальний розрахунок витрат на оплату послуг адвоката.

25.12.2019р. відповідач подав суд заперечення на відповідь на відзив , в яких наполягав, що позивачем порушено строки виконання робіт, оскільки відповідач вчасно передав позивачу всі матеріали. ТОВ Сандробуд вважає, що неотримання позивачем листа від 14.09.2018р. та акту зарахування зустрічних однорідних вимог не може вважатися доказом ненаправлення зазначених документів; пояснення позивача стосовно витрат на оплату послуг адвоката не відповідають дійсності та суперечать наданим раніше документам.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.11.2019р. (суддя Ю.С.Бездоля) позов задоволено - стягнуто з ТОВа Сандробуд на користь ПП фірми АРТ-Р 43686грн. основного боргу, 3098,35грн. інфляційних втрат, 1263,90грн. 3% річних, 7798,85грн. 1921грн. судового збору та 15000грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст.ст.11(ч.ч.1,2) 629, ч.1 ст.837, ч.1 ст.853, ст.854, ч.1 ст.530, ст.ст.610, ч.2 ст.615, ч.1 ст.612, 546, 549 п.3 ч.1 ст. 611, ст. 625 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193, ч.1 ст.230, ч.6 ст.232 ГК України та вмотивоване наступним. Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за Договором від 17.04.2018р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем підрядних робіт, внаслідок чого є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги ПП-Фірма АРТ-Р про стягнення з відповідача 43686грн. основного боргу.

При цьому суд не прийняв до уваги доводи відповідача про здійснення ним заліку зустрічних однорідних вимог, оскільки відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту направлення заяви про залік на адресу позивача. Таким чином, наразі відповідачем не доведено відсутності підстав для нестягнення з нього наявного боргу за виконані підрядні роботи.

В частині стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3% річних та пені суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що враховуючи факт наявності у відповідача боргу за виконані роботи, перевіривши розрахунки позивача в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат за заявлені періоди, суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених ПП-Фірма АРТ-Р позовних вимог про стягнення з відповідача 3098,35грн. інфляційних втрат, 1263,90грн. 3% річних та 7798,85грн. пені.

Щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, суд з посиланням на норми ст.ст.123,126 ГПК України, ст.ст.26,30 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність зазначив, що 28.08.2019р. між Краснопивцевим О.К. (адвокат) та ПП-Фірма АРТ-Р (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №190828/1,у додатку до договору про надання правової допомоги №190828/1 визначено розмір гонорару адвокату - 15000 грн. На підтвердження здійснення оплати наданих послуг за вказаним договором позивачем надано до суду платіжне доручення №607 від 30.08.2019 на суму 15000 грн. Вирішуючи питання щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує, що позовну заяву, відповідь на відзив та інші процесуальні документи адвокатом складено якісно, так само як і представництво в судових засіданнях. Суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 1921 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 15000 грн. підлягають покладенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

09.12.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області надійшла апеляційна скарга ТОВа Сандробуд на рішення від 08.11.2019р., в якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнути з ТОВ Сандробуд заборгованість у розмірі 24713,58грн., інфляційні нарахування у розмірі 1752,69грн., проценти річні від простроченої суми у розмірі 715грн. та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання у розмірі 4411,88грн.; у задоволенні іншої частини вимог відмовити; стягнути з позивача на користь відповідача витрати на надання адвокатом Трофимчуком О.В. правничої (правової) допомоги ТОВу Сандробуд у розмірі 4299,57грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що:

- для зарахування вимог достатньо заяви однієї сторони. Згідно із ст. 601 ЦК України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. За своєю правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду;

- зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі №914/2492/14);

- лист вих. №14/09/18-2 від 14.09.2018р. про зарахування зустрічних однорідних вимог було направлено позивача за допомогою послуг поштового зв`язку, простим поштовим відправленням (про що також зазначалося у судовому засіданні у суді першої інстанції). Відповідно до п.2 Загальної частини Правил надання послуг поштового зв`язку затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, просте поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки, у зв`язку із чим у відповідача відсутній розрахунковий документ на підтвердження направлення відповідного листа;

- акт зарахування зустрічних однорідних вимог у суді не оскаржено, а відтак, на підставі ст.204 ГПК України, даний правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення;

- докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат. Однак, судом першої неповністю встановлено усі обставини, які мають значення для вирішення питання щодо витрат на професійну правничу допомогу;

- в наданих позивачем документах немає детального опису робіт (послуг) чи іншого документу, що підтверджувало б співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, тощо;

- виходячи з наявної в матеріалах справи вимоги в порядку досудового врегулювання спору від 05.07.2019р. з додатками, зустріч з клієнтом і обговорення спору. вивчення і аналіз документів, наданих Клієнтом, вивчення і аналіз судової практики з аналогічних спору питань та підготовка досудової вимоги і її направлення здійснювались не за Договором про надання правової допомоги №190828/1, а за договором №190705 від 05.07.2019р.;

- позовна заява про стягнення заборгованості від 03.09.2019р. повністю ідентична Вимозі в порядку досудового врегулювання спору від 05.07.2019р., за винятком цитування трьох статей ГК України, виконання вимог ст. 162 ГПК України, наявність шапки і прохальної частини та розрахунку сум, що підлягають стягненню з ТОВ САНДРОБУД підготовленого за допомогою інтернет ресурсу, що ставить під сумнів той факт, що адвокат здійснював дії щодо підготовки позовної заяви протягом 2,5 годин;

- відповідь на відзив від 17.10.2019р. подано з грубим порушення строку наданого для його подання, лише 18.10.2019р. без належного обґрунтування причини пропуску.

Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду:

- від 10.12.2019р. апеляційну скаргу залишено без руху;

- від 28.12.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВа Сандробуд на рішення господарського суду Одеської області від 08.11.2019р. у справі №916/2625/19; постановлено розгляд апеляційної скарги відповідача здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст.263 ГПК України строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань з процесуальних питань до 21.01.2020. 16.01.2020р. позивач надіслав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, зазначаючи наступне:

- позивач не порушував строки виконання робіт за договором підряду, а тому у Відповідача були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій - 07.05.2018р. відповідач не передав позивачу частину обладнання - монтажні коробки 24 шт, джерела світла 1120 шт. та кріплення 128 шт. Таким чином, станом на 07.05.2018р. відповідач не в повній мірі виконав свої зобов`язання з приводу передачі обладнання, визначеного в специфікації. Отже у ТОВ Сандробуд взагалі були відсутні підстави для нарахування пені у зв`язку з відсутністю будь-яких порушень зі сторони позивача;

- відповідач не здійснював зарахування зустрічних вимог, а повідомив про таке зарахування лише в межах судового провадження - лист відповідача від 14.09.2018р. та акт зарахування зустрічних однорідних вимог позивач ніколи не отримував; матеріали справи не містять доказів направлення та отримання позивачем таких листа та акта;

- згідно Постанови Верховного суду від 15.08.2019р. у справі №910/21683/17 умовою, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням, є прозорість вимог, тобто коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з названих вище умов, виключає проведення зарахування у добровільному порядку;

- судом правомірно відхилено доводи відповідача про направлення заяви про зарахування зустрічних вимог простим поштовим відправленням;

- оскільки позивач поніс документально підтверджені витрати при зверненні до суду, то суд першої інстанції правомірно такі витрати позивачу відшкодував.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази стосовно фактів, наведених сторонами, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, 17.04.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Сандробуд (Замовник) та Приватним підприємством-фірмою АРТ-Р (Підрядник) укладено договір №17-04-18 (а.с.16-18), відповідно до умов п.1.1 якого Підрядник зобов`язується за завданням Замовника виконати роботи з монтажу системи фасадного освітлення своїми силами та з наданням матеріалів з доставкою, вказаними у Додатку №1 до договору на об`єкті замовника, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6, та передати результат робіт замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти й оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 Договору від 17.04.2018р. Замовник надає для монтажу світильники, моделі та кількість яких зазначені у додатку №2 до договору; Замовник надає конструкції або засоби для виконання висотних робіт.

Відповідно до п.п. 2.1-2.3 Договору від 17.04.2018р. Підрядник зобов`язується виконати роботи відповідно до умов даного договору з дотриманням вказівок замовника, викладених як у письмовій, так і в усній формі. Підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 14 календарних днів з моменту отримання обладнання, зазначеного у додатку №2 до договору. Факт належного виконання робіт за цим договором підтверджується актом приймання- передачі виконаних робіт (форма КБ-2, КБ-3), що підписується сторонами після виконання робіт в повному обсязі.

Згідно із п.п.4.1-4.4 Договору від 17.04.2018р. ціна договору становить 185754,60 грн., в т.ч. ПДВ 30959,10 грн. Оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу коштів, на поточний рахунок підрядника замовником загальної вартості робіт та матеріалів узгодженої сторонами. Порядок розрахунків: замовник оплачує 100% вартості матеріалів, вказаної у додатку №1 в розмірі 98382,60 грн., в т.ч. ПДВ 16397,10 грн., протягом 5 днів з моменту підписання сторонами договору; замовник оплачує 50% від вартості робіт, вказаної у додатку №1 в розмірі 43686 грн., в т.ч, ПДВ 7281 грн., до початку робіт; замовник оплачує 50% від вартості робіт, вказаної у додатку №1 в розмірі 43686 грн., в т.ч. ПДВ 7281 грн., протягом 5 банківських днів після підписання актів виконаних робіт. У разі виконання п.1.3 підрядником замовник сплачує підряднику додатково 26000 грн. в т.ч. ПДВ 4333,33 грн.

За порушення умов даного договору винна сторона несе відповідальність відповідно до умов чинного законодавства України (п.5.1 Договору від 17.04.2018р.)

Відповідно п.п.5.3, 5.4 Договору від 17.04.2018р.за порушення строків виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт, визначеної в п.4.1 цього договору за кожен день прострочення. За порушення строків оплати робіт Замовник сплачує Підряднику штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, згідно умов розрахунків цього договору за кожен день прострочення.

Згідно із п.6.1 Договору від 17.04.2018р. договір набирає сили з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2019р..

У Додатку №1 до Договору від 17.04.2018р. визначені роботи за Договором: роботи з монтажу системи фасадного освітлення (а.с.19-20).

Додаток №2 до Договору від 17.04.2018р. містить специфікацію обладнання, яке встановлювалось за договором (а.с.21).

17.04.2018р. між сторонами був підписаний Додаток №3 до Договору від 18.04.2018р. - Акт надання фронту робіт (а.с.22), за яким, зокрема, Замовник передав, а Підрядник прийняв документацію, що визначає умови виконання роботи з монтажу системи фасадного освітлення.

Також між сторонами був складений Додаток №4 до Договору від 17.04.2018р. - Акт прийому-передачі (без дати), за яким Замовник передав, а Підрядник прийняв наступне: світильники 24шт., монтажні коробки 24шт., джерела світла 1120шт., кріплення 128шт., джерела живлення 32шт., корпуси світильників 32шт. (а.с.23)

Згідно з Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 від 07.09.2018р. (примірна форма КБ-2в), складеним та підписаним уповноваженими представниками сторін, ПП- Фірма АРТ-Р виконано робіт на замовлення ТОВ Сандробуд на суму 162388,01грн. (а.с.24-29).

Відповідно до Акту №2 (додатково до акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 від 07.09.2018р.), складеним та підписаним уповноваженими представниками сторін, вартість устаткування, що придбавається виконавцем робіт склала 23366,59грн. з ПДВ. (а.с.30-31).

В матеріалах справи наявна довідка від 07.09.2018р. про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, складена та підписана уповноваженими представниками сторін, за яким вартість виконаних робіт становить 185754,60грн. з ПДВ (а.с.32)

05.07.2019р. представник позивача надіслав відповідачу вимогу в порядку досудового врегулювання спору, в якій вимагав сплатити 43686грн. у зв`язку із невиконанням у повному обсязі зобов`язань за Договором від 17.04.2018р. (а.с.33-34).

Вимога була отримана ТОВ Сандробуд 11.07.2019р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яка наявна в матеріалах справи (а.с.35).

31.07.2019р. відповідач надіслав позивачу лист №31/07-19, в якому зазначив, що з метою уникнення додаткових витрат сторін не пізніше 15.08.2019р. будуть перераховані у повному обсязі кошти, що складають заборгованість ТОВ Сандробуд перед ПП-Фірма АРТ-Р за договором №17-04-18 від 17.04.2018р. (а.с.36).

ТОВ Сандробуд 14.09.2018р. склало Акт зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с.69) за яким ним проведено зарахування зустрічних однорідних вимог за договором №17-04-148 від 17.04.2018 у розмірі 18972,42 грн., внаслідок чого: зобов`язання ПП-Фірма АРТ-Р перед ТОВ Сандробуд за договором №17-04-148 від 17.04.2018р. зі сплати штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт припиняється в повному обсязі; зобов`язання ТОВ Сандробуд перед ПП-Фірма АРТ-Р №17-04-148 від 17.04.2018р. зі сплати 50% від вартості робіт у розмірі 43686грн. припиняється частково на суму 18972,42 грн.

В матеріалах справи наявна копія листа №14/09/18-2 від 14.09.2018р. ТОВа Сандробуд , адресованого ПП-Фірма АРТ-Р , в якому відповідач вказує про зарахування зустрічних однорідних вимог за договором №17-04-18 від 17.04.2018р. у розмірі 18972,42грн. Відповідно до акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.09.2018р. ТОВ Сандробуд проведено зарахування зустрічних однорідних вимог за договором №17-04-148 від 17.04.2018 у розмірі 18972,42 грн., внаслідок чого: зобов`язання ПП-Фірма АРТ-Р перед ТОВ Сандробуд за договором №17-04-148 від 17.04.2018р. зі сплати штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт припиняється в повному обсязі; зобов`язання ТОВ Сандробуд перед ПП-Фірма АРТ-Р №17-04-148 від 17.04.2018р. зі сплати 50% від вартості робіт у розмірі 43686грн. припиняється частково на суму 18972,42 грн. (а.с.67-68). У листі зазначено, що додатком до нього є Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.09.2018р.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що у зв`язку із неповним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором від 17.04.2018р., з ТОВа Сандробуд на його користь підлягають стягненню основна заборгованість 43686грн. а також інфляційні втрати, 3% річних, пеня, витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.ст.509,629 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до вимог ч.ч.1-7 ст.193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610, ч.1 ст.612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно із ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем позивачу коштів на виконання умов Договору від 17.04.2018р. (копії платіжних доручень, тощо), проте відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.60) вказував, що 23.04.2018р. сплатив позивачу на виконання умов п.п.4.1,4.3 договору 98382,60грн. та 43686грн. (що разом складає 142068,60грн.) та визнав наявність боргу у спірній сумі у листі від 31.07.2019р.

Ціна Договору від 17.04.2018р. складає 185754,60грн., отже залишок заборгованості відповідача складає 43686грн. (185754,60-142068,60=43686грн.).

Матеріалами справи підтверджено виконання ПП-Фірмою АРТ-Р своїх зобов`язань за Договором від 17.04.2018р., зокрема підписаними сторонами Актами приймання виконаних будівельних робіт та вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, проте відповідач не сплатив повну вартість за договором, заборгованість складає 43686грн., отже місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача основної заборгованості, задовольнивши позов в цій частині.

Враховуючи наполягання відповідача (в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі) на тому, що сума основної заборгованості (як і пеня, 3% річних та інфляційні) складають меншу суму (у зв`язку із здійсненням відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 18972,42грн.), ніж заявлена до стягнення колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідач посилається на складання ним 14.09.2018р. Акту зарахування зустрічних однорідних вимог та направлення позивачу цього акту разом із листом від 14.09.2018р.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч.1,4 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст.77 ГПК України).

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів надсилання та отримання позивачем вищезазначених Акту та листа від 14.09.2018р., в апеляційній скарзі ТОВ Сандробуд зазначає, що ці документи направлялись простим поштовим відправленням та у нього відсутній розрахунковий документ на підтвердження направлення відповідного листа.

Відповідач як під час розгляду справи в суді першої інстанції так і у відзиві на апеляційну скаргу категорично заперечує проти отримання ним Акту та листа від 14.09.2018р.

Згідно із правовою позицією, висловленою у постанові Верхового Суду від 15.08.2019р. у справі №910/21683/17 умовою, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням, є прозорість вимог, тобто коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання. Суди попередніх судових інстанцій необґрунтовано залишили поза увагою доводи Товариства про те, що ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань . Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з названих вище умов, виключає проведення зарахування у добровільному порядку (аналогічні висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладені, зокрема, у постановах від 24.01.2018 по справі № 908/3039/16, від 05.04.2018 по справі № 910/13205/17, від 25.04.2018 по справі №910/6781/17, від 25.07.2018 по справі №916/4933/15, від 22.08.2018 по справі №910/21652/17, від 11.09.2018 по справі №910/21648/17, від 11.10.2018 по справі №910/23246/17 (в даній постанові застосовано термін прозорість вимог ), від 13.11.2018 по справі № 914/163/14, від 02.04.2019 по справі № 918/539/18).

В даній справі відповідачем не надано доказів надіслання та отримання позивачем Акту та листа від 14.09.2018р., ПП-Фірма АРТ-Р категорично заперечує проти отримання ним вищезазначених документів та взагалі проти наявності у нього прострочення виконання зобов`язань за Договором, посилаючись на ненадання ТОВом Сандробуд вчасно частини обладнання, необхідного для виконання робіт за договором (ненадання відповідачем 07.05.2018р. монтажних коробок 24 шт, джерел світла 1120 шт. та кріплень 128 шт.), тобто існує спір щодо існування вимог, які можуть бути зараховані в рахунок погашення боргу по оплаті робіт, що рахується за ТОВ Сандробуд .

Отже в даному випадку наявні заперечення ПП-Фірми АРТ-Р щодо зустрічного зарахування однорідних вимог, що унеможливлює здійснення такого зарахування.

В частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Згідно із ст.ст.1,3 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.ч.4,6 ст.231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У зв`язку із порушенням ТОВ Сандробуд прийнятих на себе зобов`язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості отриманих послуг за Договором від 17.04.2018р. (заборгованість складає 43686грн.) ПП-Фірма АРТ-Р нарахувало ТОВу Сандробуд на цю суму інфляційні у сумі 3098,35грн. (за період з 01.10.2018р. по 31.07.2019р.), 3% річних - 1263грн. (за період з 17.09.2018р. по 03.09.2019р.) та пеню у сумі 7798,85грн. (за період з 17.09.2018р. по 16.03.2019р.)

У відповідності до п.5.4 Договору від 17.04.2018р. за порушення строків оплати робіт ТОВ Сандробуд сплачує ПП-Фірмі АРТ-Р штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт, визначеної в п.4.1 цього Договору за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, доданий позивачем до позовній заяви (а.с.37-40), суд апеляційної інстанції погоджується із його правильністю та висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині враховуючи також, що такий розрахунок на предмет його правильності щодо суми боргу 43686грн. відповідачем не оспорюється, натомість, наводиться власний розрахунок на іншу суму заборгованості, обчислену з урахуванням одностороннього зарахування вимог.

Доводи апеляційної скарги у своїй сукупності в частині стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних не спростовують правильність висновку місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову в цій частині, важливим та суттєвим аргументам ТОВ Сандробуд надана оцінка судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч.1 ст.124 ГПК України).

Згідно із ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.1 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно із ст.26 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст.30 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно із п.1 ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Колегія суддів констатує, що разом із поданням першої заяви по суті справи - позовної заяви позивачем було подано суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат - 1921грн. судового збору та 15000грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Розрахунок був наведений позивачем у відповіді на відзив (а.с.85-86), та зазначено, що гонорар адвоката розраховано, виходячи з середньої кількості витраченого часу на супроводження справи в господарському суді і включає в себе наступне:

- зустріч з клієнтом і обговорення спору - 0.5 год.;

- вивчення і аналіз документів, наданих Клієнтом - 2.5 год.;

- вивчення і аналіз судової практики з аналогічних спору питань - 2,5 год.;

- підготовка досудової вимоги і її направлення - 1.5 год.;

- підготовка і подання позовної заяви - 2,5 год.;

- підготовка і подання відповіді на відзив з урахуванням часу на вивчення відзиву - 2 год.;

- участь у судових засіданнях виходячи з кількості 3 засідання - 3 год.;

- отримання рішення суду, що набрало законної сили - 0,5 год.

Гонорар розраховано виходячи з вартості 1 год. - 1000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 28.08.2019р. між Краснопивцевим Олексієм Костянтиновичем (адвокат) та Приватним підприємством-фірма АРТ-Р (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №190828/1, в порядку та на умовах якого клієнт дає завдання-доручення, а адвокат зобов`язується відповідно до завдання-доручення клієнта надати йому за плату юридичні послуги адвоката щодо здійснення представництва (правової допомоги) прав та інтересів клієнта в органах державної влади, на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, судах України, правоохоронних органах тощо (а.с.11-12). У додатку до договору про надання правової допомоги №190828/1 визначено розмір гонорару адвокату - 15000 грн. (а.с.13).

В додатки до позовної заяви позивачем надано копію платіжного доручення №607 від 30.08.2019р., за яким позивач сплатив адвокату Краснопивцеву О.К. 15000грн.

На підставі договору про надання правової допомоги №190828/1 від 28.08.2019р. адвокатом Краснопивцевим О.К. був виписаний ордер серія ОД №481239 від 03.09.2019р. (а.с.14), на підставі якого Краснопивцев О.К. і представляв інтереси ПП-Фірми АРТ-Р в суді першої інстанції.

У вищезазначеному розрахунку судових витрат зазначено, що 1,5год. було витрачено адвокатом Краснопивцевим О.К. на підготовку досудової вимоги та її направлення.

Вимога в порядку досудового врегулювання спору була надіслана відповідачу 05.07.2018р. (у вимозі зазначено про надіслання відповідачу копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордеру на надання правової допомоги).

В додатки до заперечень на відповідь на відзив ТОВ Сандробуд подало суду першої інстанції копію ордеру ОД №481216 від 05.07.2019р. на представництво Краснопивцевим О.К. інтересів ПП-Фірми АРТ-Р у ТОВ Сандробуд , який виписаний на підставі договору про надання правової допомоги №190705 від 05.07.2018р.

Договір про надання правової допомоги №190828/1 (на підставі якого позивач сплатив адвокату кошти 15000грн.) був укладений 28.08.2019р., отже направлення вимоги від 05.07.2018р. здійснювалось не за договором №190828/1 та такі витрати не підлягають стягненню з відповідача, оскільки не пов`язані з правничою допомогою за договором від 28.08.2019р.

Крім того, передбачено, що 0,5год. було витрачено адвокатом Краснопивцевим О.К. на отримання рішення суду, що набрало законної сили.

На думку колегії суддів отримання рішення суду, що набрало законної сили не могло бути включене судом першої інстанції до судових витрат позивача з їх стягненням з відповідача, оскільки розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням судового рішення за наслідками розгляду справи, набрання чинності яким відтерміновується при апеляційному оскарженні (ст.ст.254, 256 ГПК України).

Верховний Суд у постанові від 24.10.2019р. у справі №905/1795/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Згідно п.2 ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Згідно із ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За переконанням суду апеляційної інстанції включення підготовки досудової вимоги і її направлення та отримання рішення суду, що набрало законної сили до судових витрат ПП-Фірми АРТ-Р є необґрунтованим, та слід відмовити у стягненні з ТОВ Сандробуд витрат на правничу допомогу у сумі 2000грн., які розраховані судом апеляційної інстанції із вартості 1 години гонорару адвоката - 1000грн. та часу, витраченого на вищезазначені дії - 2год. (1000*2=2000.)

В іншій частині суд першої інстанції дійшов вірного висновку про співмірність та обґрунтованість гонорару адвоката та покладення відповідних витрат на професійну правничу допомогу на відповідача, враховуючи також і те, що сума основного боргу визнавалась відповідачем із гарантією його сплати ще до подання позовної заяви, при отриманні вимоги від 05.07.2019р. (лист ТОВа Сандробуд від 31.07.2019р.).

З матеріалів справи вбачається, що у вимозі в порядку досудового врегулювання спору від 05.07.2019р. позивач вимагав сплати відповідачем лише основної заборгованості у сумі 43686грн., без нарахування штрафних санкцій.

Колегія суддів відзначає, що відповідач міг уникнути додаткових витрат у вигляді відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу, оскільки ще у листі від 31.07.2019р. на адресу позивача (а.с.36) зазначав, що не пізніше 15.08.2019р. перерахує позивачу у повному обсязі кошти, що складають його заборгованість за Договором від 17.04.2018р.

За вищезазначених обставин рішення господарського суду Одеської області підлягає зміні в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, із викладенням пункту 2 резолютивної частини у відповідній частині в наступній редакції: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сандробуд на користь Приватного підприємства-фірми АРТ-Р 13000грн. витрат на професійну правничу допомогу , в іншій частині рішення слід залишити без змін.

Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються згідно ст.129 ГПК України на відповідача, оскільки спір в суді виник внаслідок неправильних дій ТОВа Сандробуд (ч.9 ст.129 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 277, 281-284, 286-288 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 08 листопада 2019 року у справі №916/2625/19 змінити в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю Сандробуд на користь Приватного підприємства-фірми АРТ-Р 13000грн. витрат на професійну правничу допомогу .

В іншій частині рішення залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ТОВ Сандробуд .

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.287,288 ГПК України.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя К.В. Богатир