Постанова

від 13.02.2020 по справі 922/3295/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2020 р. Справа № 922/3295/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Пелипенко Н.М.

секретар судового засідання Полупан Ю.В.

за участі представників:

позивача - Бунецької Г.Ю., дов.№01-07/837 від 28.11.2019 (копія у справі),

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка» (вх. №31Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 (суддя Лавренюк Т.А., повний текст рішення складено та підписано 09.12.2019) по справі №922/3295/19

за позовом Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка» , м. Харків

до Комунального закладу «Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр» , м. Харків

про стягнення 177.229,00 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 177.229,00 грн, а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.658,4 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №1/16 про співпрацю від 12.01.2016 та за договором №24/1 про відшкодування витрат за спожиту теплову енергію в гарячій воді від 19.09.2016 в частині розрахунків з відшкодування витрат за теплопостачання.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 у справі №922/3295/19 в задоволенні позову - відмовлено.

Позивач, ДП «Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка» , звернувся до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 у справі №922/3295/19 та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на те, що господарський суд, при винесенні оскаржуваного рішення, неправильно визначився із характером спірних правовідносин, не застосував закон, який підлягає застосуванню в даному випадку, в зв`язку з чим прийняв помилкове рішення. В своїй апеляційній скарзі позивач наполягає на тому, що сторонами у договорі №24/1 узгоджена дольова участь у загальних витратах за теплопостачання та прийняті умови, визначені договором з теплопостачальною організацією. В зв`язку з чим, позивач нарахував відповідачу за фактично спожиту теплову енергію грошову суму у розмірі 339.614,57 грн, із яких 162.385,27 грн відповідачем сплачено, а 177.229,00 грн - заборгованість залишилась несплаченою.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2020 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка» та призначено її до розгляду на 30.01.2020.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2020 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Пелипенко Н.М., в зв`язку з перебуванням на навчанні судді Терещенко О.І.

23.01.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду від КЗ «Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач наводить доводи з приводу необґрунтованості апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 залишити без змін. Доводи відповідача зводяться до того, що ним сплачені всі виставлені рахунки позивача відповідно до умов договору №24/1 на відшкодування витрат за теплову енергію в гарячій воді.

29.01.2020 на адресу апеляційного господарського суду надійшли пояснення від ДП «Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка» з приводу доводів, наведених у апеляційній сказі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2020 у справі №922/3295/19 в судовому засіданні оголошено перерву до 13.02.2020 з метою повного і всебічного розгляду справи.

03.02.2020 заявник апеляційної скарги ДП «Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка» знову надав пояснення до апеляційної скарги, в яких навів порушення норм матеріального права в рішенні суду, що на його думку мали місце при його прийнятті.

Відповідач після перерви не скористався правом на участь в судовому засідання, про причини неявки суд не повідомив. Явка представників учасників справи не визнавалася судом обов`язковою.

Відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень", який набрав чинності з 01.06.2006.

В силу приписів статей 2, 4 зазначеного Закону, кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на наведене, судом апеляційної інстанції вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача за первісним позовом про розгляд даної справи 13.02.2020.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, викладені в апеляційні скарзі, відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було правильно встановлено господарським судом першої інстанції, позивач, ДП Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка , є суб`єктом державної власності та з 1990 року розташований у нежитловій будівлі лі. А-7 , загальною площею 52018,4 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25.

06.11.2013 приміщення, загальною площею 3813,10 кв.м., розташоване за адресою м.Харків, вул. Сумська, 25 (малий зал), що раніше перебував на балансі позивача, було передано на баланс КЗ «Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр» за відповідним розпорядженням Голови Харківської обласної ради №201 від 29.10.2013.

Вся будівля цілісного майнового комплексу, що розташована за адресою м. Харків, вул. Сумська, 25, обладнана системами енергозабезпечення від міських мереж, в тому числі і теплопостачання.

Технічні служби ДП ХНАТОБ імені М.В. Лисенко забезпечують життєдіяльність єдиної автономної інженерної комунікації та системи енергопостачання будівлі театру в цілому, в тому числі і тих приміщень, які передані на баланс комунальним закладам, серед яких приміщення займане відповідачем.

12.01.2016 між ДП "ХНАТОБ імені М.В. Лисенко" та КЗ "Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр" укладено договір про співпрацю №1/16, відповідно до умов якого сторони домовилися спільно вирішувати питання експлуатації закріплених за ними об`єктів, а саме: утримання технологічних мереж та обладнання водопостачання, електроспоживання, каналізування, теплопостачання , пожежної сигналізації, оповіщення, автоматичного пожежегасіння, в тому числі при здійсненні розрахунків з постачальниками комунальних послуг за цим договором.

Предметом цього договору, за умовами п.2, є узгодження принципів взаємодії між сторонами при експлуатації закріплених за ними об`єктів , в тому числі при здійсненні розрахунків за комунальні послуги. За угодою сторін термін "Комунальні послуги" для цілей цього договору передбачає розрахунки за електропостачання, водопостачання, водовідведення, теплопостачання , які виникають при експлуатації нежитлових приміщень, розташованих в будівлі за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25.

У п.5 договору сторони погодили, що взаємодії сторін при розрахунках з постачальниками комунальних послуг будуть здійснюватись на підставі цього договору до моменту укладення відповідачем прямих договорів з постачальниками вказаних послуг.

У зв`язку з тим, що відповідач знаходить в стані переходу на прямі розрахунки з постачальниками енергоносіїв, сторони домовились про те, що облік спільно спожитих сторонами послуг і розрахунок по них здійснює позивач, а відповідач відшкодовує позивачу частину витрат в обсягах, узгоджених між сторонами (п.7 договору).

За умовами п.8.3 договору, сторони погодили, що розрахунки сторін з теплопостачання здійснюються за договором про відшкодування затрат за теплопостачання.

09.02.2016 позивач, як споживач, заключив договір №12000/16 з теплопостачальною організацією КП "Харківські теплові мережі" про закупівлю теплової енергії в гарячій воді, відповідно до якого теплопостачальна організація зобов`язалася у період дії цього договору поставити споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач - прийняти і оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію; гаряче водопостачання (п. 1.2 договору).

За умовами п.1.3 договору №12000/16 кількісні характеристики теплової енергії вказані в додатку 1 до цього договору.

Пунктом 5.7 договору №12000/16 сторони визначили, що у разі підключення споживача без приладів комерційного обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами комерційного обліку - від загального обсягу теплової енергії, визначеної за приладами комерційного обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені за показаннями приладів комерційного обліку споживачів, підключених до ЦТП, а решта обсягу спожитої теплової енергії розподіляється споживачу пропорційно до його договірного максимального приєднаного теплового навантаження та фактичного часу споживання теплової енергії.

Розрахунок теплових навантажень здійснюється за рахунок споживача проектними організаціями, які мають ліцензію, та узгоджується теплопостачальною організацією. При відсутності цього, нараховування за спожиту теплову енергію здійснюються згідно з розрахунком, виконаним теплопостачальною організацією за затвердженими відомчими нормами.

Якщо фактична середньомісячна температура зовнішнього повітря буде нижче від температури зазначеної в діючих нормативних документах, то збільшення споживання теплової енергії понад договірні обсяги на опалення об`єктів не вважається порушенням договору.

Відповідно до п.10.1 договору №12000/16 він набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2016 і діє у частині поставки теплової енергії по 31.12.2016 включно (згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України), а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

19.09.2016 між позивачем та відповідачем був укладений договір №24/1 на відшкодування витрат за теплову енергію в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов`язався здійснювати облік усіх обсягів теплової енергії, яка здійснюється КП "Харківські теплові мережі" до будівлі за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25; забезпечує в повному обсязі розрахунки з теплопостачальною організацією, та дає згоду на використання субспоживачем частини обсягів теплової енергії для опалення, вентиляцію та кондиціювання повітря в узгоджених обсягах. Відповідач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати позивачу витрати за поставлену теплову енергію у визначених сторонами обсягах згідно до умов цього договору.

Розділом 1 договору сторони визначили його предмет. Так, відповідно до п.1.2 договору нормативні втрати теплової енергії і витікання теплоносія в теплової мережі розподіляється між позивачем та відповідачем пропорційно до їх частки у споживанні теплової енергії згідно додатку №1 до цього договору та до п.5.7 "Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №12000/16 від 09.02.2016".

За домовленістю сторін річний обсяг теплопостачання, який підлягає відшкодуванню становить: 108468,853 Гкал., що складає 162.386,00грн. (п. 1.3 договору).

У п.1.4 зазначеного договору сторони визначили, що відповідач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати споживачеві витрати на оплату поставленої теплопостачальною організацією теплової енергії, в розмірі узгодженого сторонами обсягу відповідно до затверджених тарифів, в строк і на умовах, передбаченим цим договором.

Розрахунки і порядок відшкодування витрат споживача за теплову енергію, сторони за договором визначили в розділі 3-му спірного договору.

Відповідно до п.3.1 договору відшкодування витрат позивача за поставлену теплову енергію здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на підставі одержаних від позивача рахунків. Розрахунки за теплову енергію, використану відповідачем, здійснюються щомісячно на підставі встановлених тарифів за обсяги, які визначені цим договором і підтверджуються актами виконаних робіт і наданих послуг.

Відшкодування витрат позивача за використану відповідачем теплову енергію, за умовами п.3.2 договору, здійснюється останнім не пізніше семи банківських днів з дати отримання рахунку від споживача.

Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що цей договір діє у відповідності з ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України з 01.01.2016 до 31.12.2016.

В додатку №1 сторони узгодили розрахунок розподілу часток споживання теплової енергії між балансоутримувачами нежитлових приміщень в приміщенні ДП "ХНАТОБ імені М.В. Лисенко" по вул. Сумська, 25, відповідно до якого частка відповідача щодо споживання теплової енергії становить 10.024.

В примітці 3 додатку №1 сторони узгодили, що об`єм теплової енергії відповідно до заявленої величини "субабонентом" на 2016 рік складає 108468.485 Гкал.

В примітці 4 додатку №1 до вказаного договору сторони зазначили, що обсяг спожитої теплової енергії може бути змінений за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до даного договору.

Протягом строку дії договору позивачем було надано акт №О000995 на загальну вартість 98331,12 грн та акт №1/12/16 на загальну вартість 64054,38 грн. загальна сума актів складала 162.385,50 грн.

Відповідач сплатив позивачу суму в розмірі 162.385,50 грн двома платіжними дорученнями: №283 від 11.10.2016 на суму 98.331,12 грн та №402 від 22.12.2016 на суму 64.054,38 грн відповідно.

28.12.2016 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору №24/1, в якій сторони визначили, що загальна сума договору №24/1 від 19.09.2016 зменшена на 0,50 грн і складає 162.385,50 грн.

Вказана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, та є невід`ємною частиною договору №24/1 від 19.09.2016, складена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і діє до повного виконання сторонами зобов`язань.

Позивач, звертаючись до господарського суду зазначив, що ним на адресу відповідача було направлено рахунки-фактури на оплату спожитої теплової енергії, які останнім були сплачені частково на загальну суму 162.385,50 грн, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за фактично спожиту теплову енергію за січень, лютий, березень, квітень та листопад 2016 року, відповідно до узгодженої в додатку №1 договору №24/1 долі в загальній кількості витрат теплової енергії, а саме: 10.024%, в розмірі 177.229,00 грн не погашена до цього часу.

Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 177.229,00 грн, з огляду на умови додаткової угоди №1 до договору №24/1 від 19.09.2016, в якій сторони визначили, що загальна сума договору зменшена на 0,50 грн і складає 162.385, 50 грн. Відповідач повністю виконав свої зобов`язання за договором, сплативши за надані послуги по теплопостачанню в сумі 162.385,50 грн, отже обумовлена сума відшкодування теплової енергії, затверджена додатковою угодою №1 до договору № 24/1 була сплачена відповідачем в повному обсязі. В матеріалах справи відсутні будь-які інші угоди до договору № 24/1 щодо зміни суми договору.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст.509 Цивільного кодексу України в силу зобов`язання одна особа (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Так, матеріали справи свідчать, що сторонами були внесені зміни до договору №24/1 - підписанням останньою додатковою угодою №1 до договору, в якій сторони визначили, що загальна сума договору №24/1 від 19.09.2016 зменшена на 0,50 грн і складає 162 385,50 грн.

Інших угод до договору №24/1 щодо зміни суми - сторони не укладали.

Отже, остаточний річний обсяг відшкодування витрат за теплопостачання, з урахуванням зазначеної додаткової угоди, складає 162 385,50 грн.

Позивачем протягом строку дії договору було надано акт №О000995 на загальну вартість 98331,12 грн та акт №1/12/16 на загальну вартість 64054,38 грн. загальна сума актів складала 162.385,50 грн.

Відповідач сплатив позивачу суму в розмірі 162.385,50 грн двома платіжними дорученнями: №283 від 11.10.2016 на суму 98.331,12 грн та №402 від 22.12.2016 на суму 64.054,38 грн відповідно.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем було перераховано всю суму коштів, яку було визначено сторонами з урахуванням додаткової угоди №1 до договору №24/1 та те, що протягом дії договору №24/1 від 19.09.2016 жодних інших додаткових угод не укладалось, зобов`язання відповідача перед підприємством позивача відповідно до договору №24/1 виконано в повному обсязі та належним чином, що і встановив суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що сторонами у договорі №24/1 узгоджена дольова участь у загальних витратах за теплопостачання та прийняті умови, визначені договором №12000/16. При цьому, відповідач отримував теплову енергію без будь-яких зауважень. Отже, враховуючи долю користувача в загальних витратах тепла та відсутність доказів оскарження отримання послуг з теплопостачання, позивач нарахував відповідачу за фактично спожиту теплову енергію грошову суму у розмірі 339.614,57 грн, із яких 162.385,27 грн відповідачем сплачено, а 177.229,00 грн - заборгованість залишилась несплаченою.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору №24/1, в якій було визначено що загальна сума договору зменшена на 0,50 грн і складає 162.385,50 грн і які були перераховані відповідачем, отже у відповідача і не було ніяких заперечень чи зауважень стосовно отримання теплової енергії, адже і отримання певного обсягу теплопостачання, як і сплата відбулася у межах договірних відносин між позивачем та відповідачем.

Також слід зазначити, що відповідач є лише стороною договору про відшкодування витрат за спожиту енергію №24/1 від 19.09.2016, і договірних відносин з КП Харківській теплові мережі , які наявні у заявника апеляційної скарги, не має. При цьому, підприємство позивача - не є теплопостачальною організацією та не має ліцензії на зайняття цією діяльністю. Отже, посилання апелянта на постанови Верховного суду від 22.02.2019 у справі №904/642/18, від 03.12.2019 у справі №917/119/19, від 03.06.2019 у справі №904/2588/18 в даному випадку є недоречним, адже у зазначених постановах фігурують відносини в розумінні Закону України Про житлово-комунальні послуги між споживачем та суб`єктом господарювання, який виробляють або створюють житлово-комунальні послуги.

В той же час, за спірним договором №24/1 позивач зобов`язався здійснювати облік усіх обсягів теплової енергії, які здійснюються теплопостачальною організацією , забезпечувати в повному обсязі розрахунки з теплопостачальною організацією та дав згоду на використання відповідачем частини обсягів теплової енергії, в тому числі і для опалення. Відповідач же в свою чергу зобов`язався своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати позивачу витрати за поставлену теплову енергію у визначених сторонами обсягах згідно до умов цього договору .

А умовами договору чітко визначено річний обсяг теплопостачання, що підлягає відшкодуванню: 108468,853 Гкал (п. 1.3).

Посилання позивача на те, що відповідач має відшкодувати йому спожиту теплову енергію у розмірі, встановленому у додатку №1, відповідно до п.1.2 договору №24/1 на відшкодування витрат за теплову енергію в гарячій воді є безпідставними, оскільки у п.1.2 визначений порядок розподілення між сторонами нормативних витрат і витікання теплоносія в тепловій мережі, а річний обсяг та суму відшкодування спожитої теплової енергії відповідачем сторони погодили у п.1 додаткової угоди №1 до договору №24/1 та вказана у додатковій угоді сума вже сплачена відповідачем.

Також безпідставними є посилання апелянта на те, що відповідачем протягом 2016 року було спожито більший обсяг теплової енергії, ніж зазначено у договорі №24/1 від 19.09.2016, оскільки на підтвердження цього позивачем не було надано жодних доказів (підписаних обома сторонами актів прийняття-здачі робіт), і відшкодування більшої суми за спожиту теплову енергію не передбачено договором №24/1.

За змістом ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів відзначає, що господарським судом дотримано вимоги коментованої статті, доводи апеляційної скарги щодо порушення господарським судом норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження.

Відповідно до статей 76 - 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, позивачем всупереч вищенаведених норм права, не було подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю з`ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення - відсутні.

Оскільки апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою останньому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 129, 270, пунктом 1 частини 1 статті 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 у справі №922/3295/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.02.2020

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя С.В. Барбашова

Суддя Н.М. Пелипенко