Постанова

від 12.02.2020 по справі 28/179-б-49/52-б-15/173-2012

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2020 р. Справа№ 28/179-б-49/52-б-15/173-2012

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Доманської М.Л.

Остапенка О.М.

секретар судового засідання: Камінська Т.О.

за участю представників відповідно до протоколу судового засідання від 12.02.2020,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2019

у справі № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012 (суддя Пасько М.В.)

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агама-Трейд" (ідентифікаційний код 32984664)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ТД "Еліт" звернулося до суду з заявою про порушення справи про визнання боржника банкрутом, оскільки останній неспроможний сплатити борг.

01.06.2010 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агама-Трейд".

10.10.2018 ГУ ДФС у м. Києві звернулося до суду з заявою про визнання кредитором заявника на суму 19 764 090, 80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 відмовлено ГУ ДФС у м. Києві у визнанні його кредитором ТОВ Агама-Трейд на суму 19 764 090, 80 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ГУ ДФС у місті Києві звернулось до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати вимоги ГУ ДФС у м. Києві до боржника у сумі 19 764 090, 80 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме статті 4, 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статей 1, 16, 19, 23, 38 Закону України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Відповідно до витягів з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа неодноразово передавалась на розгляд колегій суддів у різних складах у зв`язку з обставинами, викладеними в ухвалах Північного апеляційного господарського суду.

Так, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Остапенко О.М.

Ухвалою суду від 17.12.2019 заяву ГУ ДФС у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 задоволено, поновлено апелянту строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у місті Києві на вказану ухвалу, призначено справу до розгляду на 22.01.2020.

У зв`язку з нез`явленням представників сторін у судове засідання, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 розгляд апеляційної скарги ГУ ДФС у місті Києві було відкладено на 12.02.2019.

У судове засідання 12.02.2020 з`явився представник боржника та надав пояснення по суті спору, зауваживши, що вважає датою узгодження боржником податкового боргу - 10.01.2014, тобто дата, коли набрала законної сили ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2013 № 2а-12679/09/2670. Крім наведеного, представник ТОВ "Агама-Трейд" зауважив, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні вказаного клопотання оскільки ГУ ДФС у м. Києві було пропущено строк позовної давності для заявлення таких вимог.

Колегією суддів на підставі частини сьомої статті 270 ГПК України надано учаснику судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке ним реалізовано.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 ГПК України, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила таке.

Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України (далі - ПК України) , які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.

Як зазначає заявник, заборгованість ПДВ у сумі 19 762 089 грн. виникла оскільки боржник не сплатив:

самостійно визначені та визначені контролюючим органом зобов`язань, штрафів та пені, згідно з податковими деклараціями та податковими повідомленнями-рішеннями:

- № 384248 від 19.08.2010 у сумі 2 782 988 грн. (термін сплати 19.08.2010);

- № 384259 від 19.08.2010 у сумі 371 723 грн.;

- № 0072111502 від 16.05.2011 у сумі 1 190 грн.;

- № 0006532308/0від 02.10.2009 у сумі 16 606 188 грн.;

заборгованість з власників транспортних засобів у сумі 1 996, 72 грн., що виникла у зв`язку з несплатою боржником самостійно визначених зобов`язань згідно з розрахунками:

- від 29.01.2010 № 6904 термін сплати - 14.07.2010 у розмірі 768,72 грн.;

- від 29.01.2010 № 6904 термін сплати - 14.10.2010 у розмірі 19 грн.;

- від 29.01.2010 № 6904 термін сплати - 14.01.2011 у розмірі 1 209 грн.

заборгованість з комунального податку у сумі 5,08 грн. виникла у зв`язку з несплатою боржником самостійно визначених зобов`язань згідно розрахунку від 25.01.2011 № 684078 термін сплати - 19.02.2011 у розмірі 5, 08 грн.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, підстави виникнення зобов`язань, терміни сплати та періоди виникнення були різними, а отже, в даному випадку слід розмежувати такі вимоги за вказаними критеріями, виходячи зі змісту вимог.

Щодо заявленої вимоги на суму 19 762 089 грн. з яких 16 606 188 грн. податкового боргу та 3 155 901 грн. штрафних санкцій за його несплату, то слід зазначити таке.

Податкове повідомлення № 0006532308/0 від 02.10.2009 на суму 16 606 188 грн. було предметом оскарження у адміністративній справі № 2а-12679/09/2670 за позовом боржника у даній справі до ДПІ у Шевченківському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0006532308/0 від 02.10.2009.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2010 позовні вимоги було задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2010 у справі № 2а-12679/09/2670 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2010 без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.10.2013 у справі № К-38111/10 касаційну скаргу задоволено частково, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2010, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2013 у зв`язку з нез`явленням представника позивача у судове засідання, позовну заяву ТОВ Агама-Трейд було залишено без розгляду.

Як зазначає представник боржника, вказана ухвала суду набрала законної сили 10.01.2014 , а отже, саме з вказаної дати слід обраховувати термін, впродовж якого ГУ ДФС у м. Києві набув права на примусове стягнення існуючого податкового боргу та повинен був вчинити відповідні заходи щодо нього у терміни, встановлені діючим законодавством України для такого боргу.

Крім того, з наведеного вбачається, що посилання заявника на те, що такі вимоги виникли після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агама-Трейд" є безпідставними, оскільки податкове повідомлення № 0006532308/0 датоване 02.10.2009 на суму 16 606 188 млн.грн., а ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство винесена 01.06.2010.

Разом з тим, термін сплати вимог про стягнення заборгованості з власників транспортних засобів у сумі 1 996, 72 грн. настав у такі періоди: - 14.07.2010 у розмірі 768,72 грн.; - 14.10.2010 у розмірі 19 грн. та 14.01.2011 у розмірі 1 209 грн.

Термін сплати заборгованості з комунального податку у сумі 5,08 грн. настав 19.02.2011 .

Так, відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57. 1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно статті 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (пункт 102.4 статті 102 ПК України).

Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що Податковим кодексом України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів, по закінченню яких контролюючий орган уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу статті 101 ПК України , а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення податкового органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Такого правового висновку дійшли касаційні суди як господарської, так адміністративної юрисдикції, зокрема у постанові 06.02.2018 у справі К/9901/99/17 807/2097/16, у постанові 04.09.2018 у справі №813/4430/16, у постанові 19.09.2019 у справі № 910/11620/18 і колегія суддів апеляційної інстанції у даній справі не вважає за необхідне від нього відступати.

Разом з тим, відповідно до статті 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України).

У пункті 1.4 Постанови пленуму вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" зазначено, що позовна давність застосовується у розгляді вимог кредиторів за грошовими зобов`язаннями у провадженні зі справ про банкрутство, за винятком випадків, коли підставою цих вимог є виконавчі документи або якщо у відповідних вимогах судом вже було відмовлено в порядку позовного провадження.

Згідно до статей 253-257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки, перебіг якої починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Відповідно до статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть предявлятися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриттяліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

У своїй апеляційній скарзі Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві посилалося саме на цю правову норму.

Однак, в даному випадку, колегія не може погодитись з даними доводами, оскільки вважає, що спеціальний строк в 1095 днів щодо таких вимог слід обраховувати з моменту закінчення двох місячного строку з дня відповідної публікації. В даному випадку публікаці мала місце 06.08.2011 в газеті "Урядовий кур`єр".

Тоді як, із заявою про визнання майнових вимог Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до боржника, управління звернулося 10.10.2018, тобто з пропуском зазначеного строку.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, жодних податкових вимог у період з 2014 по 2018 роки про сплату податкового боргу контролюючим органом не приймалось та жодних податкових вимог не надсилалось на адресу боржника як і не було вчинено жодних дій щодо визначення податкового боргу боржника та заявлення про цей борг.

Отже, висновок суду першої інстанції стосовно того, що на момент пред`явлення грошових вимог до боржника строк давності, визначений ПК України та ЦК України щодо стягнення податкового боргу минув - є обґрунтованим, а тому грошові вимоги у сумі 19 764 090, 80 грн. не визнаються судом у зв`язку з пропущенням строку позовної давності, і, як наслідок, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Керуючись ст.ст. 269 , 270 , 271 , 275 , 276 , 282 , 283 ГПК України , Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 у справі № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 у справі № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 19.02.2020.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді М.Л. Доманська

О.М. Остапенко