Рішення

від 18.02.2020 по справі 906/1149/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1149/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Лук`янчук Ю.М. - договір про надання правової допомоги від 02.09.2019,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (м.Коростень, Житомирська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аст Укр Вуд" (м.Коростень, Житомирська область)

про стягнення 43933,81грн.

Дочірнє підприємство "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аст Укр Вуд" про стягнення 47494,25грн, з яких: 31920,00грн основного боргу, 12765,39грн 3% річних та 2808,86грн інфляційних втрат, а також судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 28.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.11.2019 відкладено підготовче засідання на 16.12.2019.

16.12.2019 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх.Господарського суду Житомирської області №02-44/2002/19 від 16.12.2019), відповідно до якої Дочірнє підприємство "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аст Укр Вуд" 43933,81грн, з яких: 31920,00грн основного боргу, 1286,00грн 3% річних, 3331,99грн інфляційних втрат, 5799,82грн пені, 1596,00грн штрафу, а також судових витрат.

В судовому засіданні 16.12.2019 господарський суд прийняв до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, яка подана до суду 16.12.2019 та постановив здійснювати розгляд справи з урахуванням поданих змін. Також ухвалою від 16.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 13.01.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.01.2020 закрито підготовче провадження у справі №906/1149/19 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29.01.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.01.2020 відкладено розгляд справи по суті на 18.02.2020.

Представник позивача при розгляді справи по суті позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві (а.с.3-6), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.43-45) та просив їх задовольнити.

Відповідач свого представника в судові засідання 29.01.2020 та 18.02.2020 не направив, відзиву на позов не подав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Слід зазначити, що ухвали господарського суду від 13.01.2020 та 29.01.2020, які направлялись господарським судом рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу відповідача зазначену у позовній заяві ( АДРЕСА_1), повернулись до суду з відмітками відділення поштового зв`язку "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язку щодо пересилання поштового відправлення", "адресат відсутній" (а.с.71-77).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки представника відповідача в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на те, що неявка в засідання суду відповідача, неподання відповідачем письмового відзиву, не перешкоджають розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, 03.08.2018 між ДП "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аст Укр Вуд" (покупець/відповідач) укладено договір купівлі-продажу лісопродукції №289 (далі - договір) (а.с.9).

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.1.1 договору, продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупцю дров`яну деревину для технологічних потреб хвойних порід, пиловник хвойний, дрова паливні, а покупець зобов`язується прийняти лісопродукцію та оплатити його на умовах даного договору. Лісопродукція згідно додатку, яка являється невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 2.2 договору, загальна кількість лісопродукції: 950,0 (куб. метрів).

Згідно пункту 5.2 договору, дата оплати: датою оплати являється дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до пункту 9 договору, повноважними представниками сторін за даним договором є: продавець: ОСОБА_1 , покупець: ОСОБА_2 .

Пунктом 10.1 договору сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2018 року, якщо жодна із сторін не вимагає розірвання даного договору.

Також 03.08.2018 між сторонами було підписано Протокол погодження договірної ціни між ДП "Коростенський лісгосп АПК" ЖОКАП та ТОВ "Аст Укр Вуд" купівлі-продажу лісопродукції згідно договору №289 від 03.08.2018 (а.с.10).

До договору купівлі-продажу №289 від 03.08.2018 між сторонами 03.08.2018 було підписано Специфікацію (додаток №1) на загальну суму 1002600,00грн (а.с.10 на звороті).

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним на виконання умов договору купівлі-продажу лісопродукції №289 від 03.08.2018, було передано відповідачу, а відповідачем прийнято товар на суму 31920,00грн, на підтвердження чого надано товарно-транспортну накладну №033089 від 09.08.2018 на суму 31920,00грн (а.с.11). За даними позивача, відповідач за отриманий товар не розрахувався; заборгованість у сумі підтверджує також актом звірки взаєморозрахунків станом на 23.04.2019 (а.с.14).

Позивач вказує, що направляв на адресу відповідача претензію з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 31920,00грн та 10837,27грн витрат від прострочення платежу у строк до 30 травня 2019 (а.с.12-13), яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу лісопродукції №289 від 03.08.2018 щодо своєчасного проведення оплати за отриманий товар, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 31920,00грн основного боргу, 1286,00грн 3% річних, 3331,99грн інфляційних втрат, 5799,82грн пені та 1596,00грн штрафу.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Умовами п.5.1 договору сторонами визначено порядок оплати продукції: оплата за товар проводиться "покупцем" на умовах 100% попередньої оплати за кожну заявлену партію лісопродукції по банківським реквізитам "продавця" вказаним у договорі.

Позивач зазначає, що здійснив поставку товару на суму 31920,00грн без отримання від відповідача попередньої оплати. Тобто, такими діями сторони фактично змінили умови договору в частині поставки товару на умовах попередньої оплати, погодженої у договорі купівлі-продажу лісопродукції №289 від 03.08.2018.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ч.5 ст.267 ГК України у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем.

Стаття 664 Цивільного кодексу України визначає момент виконання обов`язку продавця передати товар покупцю.

За приписами частини 1 статті 664 ЦК України зазначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як вже зазначалось, на підтвердження передання відповідачу товару - лісопродукції на суму 31920,00грн позивач надав до матеріалів справи товарно-транспортну накладну №033089 від 09.08.2018 на суму 31920,00грн (а.с.11).

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В силу частини 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься, зокрема, накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно-правовими актами.

Видаткова накладна є двостороннім документом, яка підписується обома сторонами договору, скріплюється печаткою і повинна передбачати та конкретизувати основні умови поставки/передачі товару згідно договору.

За вказаних обставин, факт здійснення господарської операції, а саме поставки товару відповідачу, повинен підтверджуватися належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За визначенням п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363 (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Правила), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора (п.11.1. Правил).

За п.11.4., 11.5. Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

В п.11.6. Правил визначено, що перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Відтак, саме товарно-транспортна накладна є тим первинним документом, який має підтвердити факт отримання замовником того чи іншого товару. При цьому, товарно-транспортна накладна має містити прізвище, ім`я, по батькові представника замовника та документ, згідно з яким він уповноважений супроводжувати/отримувати вантаж. Товарно-транспортна накладна має містити, у тому числі, інформацію щодо прізвища та підпис відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

У судовому засіданні судом досліджено оригінал наданої позивачем до справи товарно-транспортної накладної №033089 від 09.08.2018 на суму 31920,00грн на предмет її відповідності вимогам, що ставляться до первинного документа та встановлено, що ТТН №033089 від 09.08.2018 містить: назву документа - Товарно-транспортна накладна; дату складання - 09.08.2018; автомобіль: DAF НОМЕР_1 ВН, причіп/напівпричіп НОМЕР_2 ; автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_3 , водій - ОСОБА_4 ; замовник - ТОВ "АСТ Укр Вуд"; вантажовідправник - ДП "Коростенський лісгосп АПК" Коростенське лісництво; вантажоодержувач - ТОВ "Аст Укр Вуд" №1457 09.08.2018р; пункт навантаження - проміжний склад с.Берестовець; пункт розвантаження - м.Коростень; кількість місць - 40 м3; отримав водій/експедитор ОСОБА_4 та міститься його підпис; бухгалтер (відповідальна особа вантажовідправника) - ОСОБА_5 ; відпуск дозволив - ОСОБА_6 ; відпущено на загальну суму - 31920,00грн.

Натомість, у вказаній накладній відсутні відомості про передачу та отримання уповноваженим представником ТОВ "Аст Укр Вуд" товару зазначеного в товарно-транспортній накладній №033089 від 09.08.2018 на суму 31920,00грн. В графі ТТН №033089 від 09.08.2018 "Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)" відсутній підпис особи вантажоодержувача (ТОВ "Аст Укр Вуд"), яка одержала зазначений у товарно-транспортній накладній товар.

Умовами п.п. 6.1, 6.2 договору передбачено, що поставка здійснюється на умовах: франко-проміжний склад; перехід права власності відбувається в момент навантаження (пункт 6.2 договору).

Водночас, передбачивши такі умови, за якими перехід права власності на товар відбувається в момент навантаження товару, позивач не надав будь-яких доказів відвантаження зазначеного у товарно-транспортній накладній №033089 від 09.08.2018 товару уповноваженій особі відповідача.

Згідно з Правилами, водій може виконувати обов`язки супровідника вантажів (експедитора), однак виконання водієм такого обов`язку має відбуватися за погодженням сторін.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що сторонами (позивачем та відповідачем) погоджено покладення на водія ОСОБА_4 обов`язків експедитора по доставці відповідачу - ТОВ "Аст Укр Вуд" товару зазначеного в ТТН №033089 від 09.08.2018 на суму 31920,00грн. Також матеріали справи не містять доказів того, що відповідач уповноважував водія ОСОБА_4 на отримання від імені ТОВ "Аст Укр Вуд" у Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради вантажу зазначеного у вказаній товарно-транспортній накладній (договір перевезення, довіреність тощо).

Таким чином, подана позивачем товарно-транспортна накладна №033089 від 09.08.2018 не підтверджує факт отримання відповідачем товару на суму 31920,00грн, оскільки остання не підписана відповідачем, а також позивачем не доведено факт наявності у водія ОСОБА_4 повноважень на отримання від позивача товару та доставки цього товару саме відповідачу.

На підтвердження факту поставки лісопродукції на суму 31920,00грн та наявність у відповідача заборгованості за поставку вищевказаного товару, позивач надав також акт звірки взаємних розрахунків станом на 23.04.2019 (а.с.14), в якому відображено операцію по продажу товару 09.08.2018. Кінцеве сальдо складає 31920,00грн. Даний акт підписано представниками зазначеними в акті, а підпис позивача скріплено печаткою підприємства.

При цьому, господарський суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, вказані обставини не можуть засвідчувати належним чином виконання позивачем поставки товару та прийняття у встановленому порядку відповідачем поставленої лісопродукції, що відповідно до вимог чинного законодавства, могло б бути підставою для здійснення відповідних розрахунків з позивачем на вказану суму, з огляду на те, що акт звірки розрахунків не є первинним документом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" та належним доказом для підтвердження проведеної тієї чи іншої господарської операції, здійснення тих чи інших дій, виконання цивільних прав та обов`язків; не може підтверджувати наявність чи відсутність будь-яких зобов`язань сторін. Тому, акт звірки взаємних розрахунків може оцінюватись судом як письмовий доказ лише в сукупності з первинними документами, що беззаперечно підтверджують зазначені в акті наданих послуг.

Акт звірки є документом, за яким звіряють бухгалтерський облік операцій, він не є за своєю правовою природою первинним документом та сам по собі не породжує будь-яких прав та обов`язків сторін (така позиція викладена зокрема, у постановах КГС у складі ВС від 27.08.2018 у справі №916/43/18 та від 05.03.2019 у справі №910/1389/18).

Тобто, акт звірки розрахунків має інформаційний характер та має статус документа, який підтверджує ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.

Відображена у наданому позивачем акті звірки суми боргу не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо.

Таким чином, за відсутності належних первинних бухгалтерських документів, посилання позивача на вищезазначений акт звірки взаєморозрахунків не можуть бути прийняті до уваги судом.

Будь-яких інших доказів в яких було б зафіксовано факт отримання відповідачем 09.08.2018 товару на суму 31920,00грн сторонами не подано та матеріали справи не містять.

За таких обставин суд вважає, що за поданими до матеріалів справи доказами, позивачем не доведено факт поставки відповідачу товару за товарно-транспортною накладною №033089 від 09.08.2018 та наявність станом на час звернення з позовом у даній справі, заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 31920,00грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аст Укр Вуд" заборгованості в сумі 31920,00грн та, у зв`язку з цим, і відсутність підстав для стягнення 1286,00грн 3% річних, 3331,99грн інфляційних втрат, 5799,82грн пені, 1596,00грн штрафу нарахованих на заборгованість в сумі 31920,00грн.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аст Укр Вуд" про стягнення 43933,81грн з яких: 31920,00грн основного боргу, 1286,00грн 3% річних, 3331,99грн інфляційних втрат, 5799,82грн пені, 1596,00грн штрафу.

Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (11500, Житомирська область, м. Коростень, вулиця Шевченка, буд. 61, ідентифікаційний код 30913009) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аст Укр Вуд" (11509, Житомирська область, м.Коростень, вулиця Шатрищанська, буд. 6А, ідентифікаційний код 42098750) про стягнення 31920,00грн основного боргу, 3331,99грн інфляційних втрат, 1286,00грн 3% річних, 5799,82грн пені та 1596,00грн штрафу - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.02.20

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - до справи,

2,3 - сторонам (рек. з пов.).