Рішення

від 05.02.2020 по справі 914/1980/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2020 справа № 914/1980/19

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства Осмолодське лісове господарство , смт. Перегінське Івано-Франківська область

до відповідача Уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал - 4 , м.Львів

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Богородчанинафтогаз , смт.Богородчани Івано-Франківська область

про розірвання договору №121 про надання в тимчасове користування земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт від 16.09.2015 р.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства Осмолодське лісове господарство до Уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал - 4 про розірвання договору №121 про надання в тимчасове користування земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт від 16.09.2015 р.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2019 р. позовну заяву передано для розгляду судді Сухович Ю.О.

Ухвалою від 30.09.2019 р. суд залишив без руху позовну заяву Державного підприємства Осмолодське лісове господарство та надав позивачу строк для усунення недоліків.

У зв`язку з усуненням допущених недоліків позовної заяви, 16.10.2019 р. Господарський суд Львівської області ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 05.11.2019 р. Вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТзОВ Богородчанинафтогаз .

Ухвалою від 05.11.2019 р. суд відклав підготовче засідання на 26.11.2019 р.

Ухвалою від 26.11.2019 р. суд відклав підготовче засідання на 11.12.2019 р.

Ухвалою від 11.12.2019 р. суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 15.01.2020 р. включно та відклав підготовче засідання на 15.01.2020р.

Ухвалою від 15.01.2020 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.02.2020 р.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання по розгляду справи по суті 05.02.2020 р. не забезпечив, проте 08.01.2020 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання за вих. №06 від 03.01.2020 р. (вх.№486/20) в якому він просив суд розглянути справу без участі представника позивача, за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання по розгляду справи по суті 05.02.2020 р. не забезпечив. Станом на 05.02.2020 р., на адресу суду від відповідача не повернулись поштові повідомлення про вручення йому ухвали суду від 15.01.2020 р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.02.2020 р. або поштові конверти без вручення їх адресату. Поштові конверти надсилалися відповідачу на поштову адресу вказану у письмових поясненнях третьої особи (вх.№45745/19 від 04.11.2019 р.) та в договорі простого товариства №СД-1 від 12.11.2014 р., а саме: 79019, м.Львів, вул.Газова, буд.17 та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 79019, м.Львів, вул.Газова, буд.17; 79024, м.Львів, вул. Волинська, буд.10.

Третя особа явки повноважного представника в судове засідання по розгляду справи по суті 05.02.2020 р. не забезпечила, причин неявки не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується судовим повідомленням-викликом - штрихкодовий ідентифікатор №76014 0425841 8 від 17.01.2020 р., вручено - 22.01.2019 р. (вх.№4768/20 від 28.01.2020 р.). Заяви, клопотання від третьої особи станом на дату судового засідання до суду не надходили.

Відводів складу суду сторонами не заявлено. Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Слід зазначити, що Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про рух позовної заяви, шляхом направлення копії ухвал засобами поштового зв`язку на вказану поштову адресу у письмових поясненнях третьої особи (вх.№45745/19 від 04.11.2019 р.) та в договорі простого товариства №СД-1 від 12.11.2014 р., а саме: 79019, м. Львів, вул. Газова, буд.17; та на юридичну адресу вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 79024, м. Львів, вул.Волинська, буд.10. Проте від відповідача жодні заяви/клопотання, в тому числі про розгляд справи без участі представника на адресу суду не надходили.

Ухвалу про відкриття провадження у справі від 16.10.2019 р. отримано відповідачем, що підтверджується судовим повідомленням-викликом - штрихкодовий ідентифікатор №79019 0808499 6 від 17.10.2019 р., вручено - 08.11.2019 р. (вх.№47063/19 від 13.11.2019 р.).

В матеріалах справи наявні поштові конверти з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали суду від 05.11.2019 р. про відкладення підготовчого засідання на 26.11.2019 р., ухвали суду від 26.11.2019 р. про відкладення підготовчого засідання на 11.12.2019 р., ухвали суду від 11.12.2019 р. про продовження стоку підготовчого провадження на тридцять днів та відкладення підготовчого засідання на 15.01.2020 р. Всі наведені вище поштові конверти з рекомендованими поштовими відправленнями відповідачеві ухвал у справі №914/1980/19 були повернені підприємством поштового зв`язку із зазначенням того, що причиною повернення є закінчення встановленого строку зберігання.

Відправлення на адресу відповідача ухвали суду від 15.01.2020 р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 05.02.2020 р. підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №62 від 17.01.2020 р. (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 791412972085).

З метою належного повідомлення відповідача (Уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал - 4 ) про розгляд справи №914/1980/19 та вирішення поданого позову, з метою повного та всебічного дослідження та перевірки обставин, а також враховуючи відсутність відомостей про вручення відповідачу ухвал з повідомленням про дату, час і місце судових засідань, на офіційному веб-порталі судової влади України 29.11.2019 р. та 19.12.2019р. розміщено оголошення, якими викликано представника Уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал - 4 (відповідача) у судові засідання, призначені на 11.12.2019 р. на 11:30 год. та на 15.01.2020 р. на 10:30 год.

Крім того, Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.

Слід врахувати, що відповідач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи. Вищезазначені положення у сукупності зобов`язують відповідача до активної ролі в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування господарського процесу.

Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань у даній справі з боку відповідача, з урахуванням направлення судом на адресу відповідача копії ухвал у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у її своєчасному розгляді.

У даній справі відповідач обізнаний про існування даного судового провадження, оскільки ним було отримано ухвалу про відкриття провадження у справі від 16.10.2019 р., при цьому ним тривалий час не вживались заходи спрямовані на те, щоб дізнатись про поточний стан відомого йому судового провадження. Така процесуальна бездіяльність відповідача може бути розцінена як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи.

Неотримання відповідачем кореспонденції, яка направлялася судом на його адресу, зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.12.2018 р. у справі №921/6/18 та від 23.04.2018 р. у справі №916/3188/16.

Суд також звертає увагу, що у рішенні від 03.04.2008 р. у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії від 07.07.1989 р.).

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення учасників справи про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомляв, відзиву не подав.

Суд, враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату судового засідання, клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представників учасників справи у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті. Клопотання від відповідача та третьої особи щодо відкладення розгляду справи не надходили.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 05.02.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений 16.09.2015 р. між Державним підприємством Осмолодське лісове господарство та виконавчим директором договору про спільну діяльність від 12.11.2014 р. №СД-1 уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал - 4 договір №121 про надання в тимчасове користування земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт, відповідно до умов якого позивачем передано відповідачу лісову земельну ділянку в Сливківському лісництві кв. 18 л. д. 24 ДП Осмолодське ЛГ площею 1,3 га в тимчасове користування (терміном на 5 років) для проведення будівництва розвідувальних свердловин та під`їзних доріг до них і їх експлуатацію відповідно до умов даного договору та чинного законодавства України.

У зв`язку з тим, що лісова ділянка в Сливківському лісництві, яка надана відповідачу в тимчасове користування відповідачем не використовується, беручи до уваги те, що спеціальний дозвіл №4155, на підставі якого укладався договір, анульований 27.06.2019 року, позивач звернувся з даним позовом до суду, яким просить розірвати договір №121 про надання в тимчасове користування земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт від 16.09.2015 року у зв`язку із істотною зміною обставин.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив.

Позиція третьої особи.

Третя особа виклала свою позицію у поясненні на позовну заяву за вих. б/н від 31.10.2019 р. (вх.№45745/19 від 04.11.2019 р.).

Зокрема зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю Богородчанинафтогаз , яке є стороною договору простого товариства СД-1 від 12.11.2014 р., договору про спільну діяльність від 12.11.2014 р. не заперечує проти розірвання договору №121 про надання в тимчасове користування земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт від 16.09.2015 р. з огляду на те, що спеціальний дозвіл на користування надрами №4155 від 25.05.2012 р., який був підставою укладання договору №121 про надання в тимчасове користування земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт від 16.09.2015 р., анульований 27.06.2019 року.

Крім того, третя особа повідомила суд про те, що 02.10.2019 р. учасниками ТОВ Богородчанинафтогаз прийнято рішення про припинення юридичної особи. Відомості про рішення про припинення юридичної особи - ТзОВ Богородчанинафтогаз на виконання вимог ст. 105 ЦК України опубліковано 02.10.2019 на сайті Міністерства юстиції України.

Обставини встановлені судом.

Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю Богородчанинафтогаз (третя особа) видано спеціальний дозвіл на користування надрами №4155 від 25.05.2012 - на 5 років, за видом користування надрами: геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, мета користування надрами: розвідка покладів нафти і газу у палеогенових відкладах, дослідно-промислова розробка та геолого-економічна оцінка запасів нафти і газу родовища із затвердженням ДКЗ України з метою передачі його в промислову розробку.

У вказаному дозволі зазначено відомості про ділянку надр, зокрема спеціальний дозвіл виданий на користування надрами на родовище Богрівська площа, (за виключенням ділянки Рудавецького родовища, на користування надрами якого надано ПАТ Укрнафта - на спеціальний дозвіл за №2268 від 10.10.2000р.), місцезнаходження - Івано-Франківська область, Богородичанський район поблизу сіл Лукавиця і Богрівка, площа 30,0 км 2 . У вказаному дозволі зазначено відомості про погодження спеціального дозволу на користування надрами, а саме: Мінприроди -лист від 14.09.2011 №17161/06/10-11; Держгірпромнагляд - від 14.07.2011 р. №1/03-3.1.12/5145; Івано-Франківська обласна рада - рішення від 11.01.2010 р. №1000-35/2010.

12.11.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Богородчанинафтогаз в особі директора Петрушко Ю.М., що діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - третя особа, згідно з договором - підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю Диференціал - 4 , в особі директора Кучми Н.П., що діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - інвестор) було укладено договір простого товариства №СД-1 (надалі - договір №СД-1 від 12.11.2014 р.), відповідно до умов якого предметом цього договору є спільна діяльність учасників, які беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою забезпечення організації та виконання умов спеціального дозволу №4155 від 25.05.2012 р. та програми робіт, яка є його невід`ємною частиною, задля здійснення геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки ділянки надр на певній території в межах, визначених спеціальним дозволом №4155 від 25.05.2012 р., що наданий одному з учасників спільної діяльності та яка вписана до програми робіт спільної діяльності; реалізації видобутих вуглеводнів та отримання прибутку учасниками.

У розділі визначення основних термінів учасниками погоджено, що виконавчий директор спільної діяльності - директор, уповноважений учасниками на вчинення певних дій, пов`язаних з оперативним керівництвом та представництвом інтересів учасників перед третіми особами, що діє на підставі довіреності, виданої учасниками.

Також, у вищенаведеному розділі учасники погодили визначення, що ділянка надр - означає Богрівська площа, права на яку надані підприємству відповідно до спеціального дозволу на користування надрами №4155 від 25.05.2012 р.

У розділі визначення основних термінів учасниками погоджено, що договір - цей договір простого товариства, включаючи всі додатки, зміни й доповнення до нього.

Також, у вказаному розділі учасники погодили визначення, що спеціальний дозвіл - означає спеціальний дозвіл на користування надрами №4155 від 25.05.2012 р., наданий у встановленому порядку підприємству.

12.11.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Богородчанинафтогаз в особі директора Петрушко Ю.М., що діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - третя особа, згідно з договором - підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю Диференціал - 4 , в особі директора Кучми Н.П., що діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - інвестор) було укладено договір про внесення змін до договору простого товариства №СД-1 від 12.11.2014 р., зокрема внесено зміни до абзацу 14 вступної частини визначення основних термінів Оператор викладено у наступній редакції: Оператор - один з учасників, який уповноважений діяти від імені учасників на підставі цього договору, займається веденням спільних справ від імені учасників, зокрема укладає угоди, розпоряджається коштами на окремому рахунку, веде бухгалтерський та податковий облік та складає звітність спільної діяльності, сплачує податки, збори (обов`язкові платежі), передбачені чинним законодавством України, оператор є інвестором .

Пунктом 3.4.11. договору №СД-1 від 12.11.2014 р. учасники погодили, що оператор зобов`язується дотримуватися умов користування надрами, які встановлені спеціальним дозволом та угодою про умови користування надрами, яка є його невід`ємною частиною, з метою уникнення підстав для зупинення дії або анулювання спеціального дозволу.

Відповідно до п.3.5.1. та п.3.5.2. договору №СД-1 від 12.11.2014 р. оператор має право представляти інтереси учасників у взаємовідносинах з органами державної влади та управління, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, в судових органах, з питань що стосуються спільної діяльності. Вчиняти правочини від імені учасників, пов`язані з веденням спільної діяльності, в порядку, визначеному даним договором.

Згідно з п.4.2. договору №СД-1 від 12.11.2014 р. учасники погодили, що вкладом підприємства у спільну діяльність є надання в розпорядження спільній діяльності спеціального дозволу.

Відповідно до п.11.2. договору №СД-1 від 12.11.2014 р. договір діє до закінчення строку дії спеціального дозволу, який надано одному із учасників.

Згідно з п.11.4. договору №СД-1 від 12.11.2014 р. учасники погодили, що крім настання випадку, визначеному в абзаці першому п.11.2. договору, даний договір припиняється також у разі:

- 11.4.1. оголошення учасника банкрутом;

- 11.4.2. ліквідації учасника;

- 11.4.3. настання обставин, коли досягнення мети стало неможливим, в тому числі анулювання спеціального дозволу на користування надрами, а також не продовження (не відновлення) дії спеціального дозволу підприємством протягом двох років відповідно до Кодексу України про надра, закону України Про нафту і газ .

Відповідно до п.14.2. договору №СД-1 від 12.11.2014 р. учасники визначили, що всі ймовірні претензії за даним договором повинні бути розглянуті учасниками протягом 30 днів із моменту отримання претензії.

Згідно з п.15.6. договору №СД-1 від 12.11.2014 р. учасники домовились, вважати адресою листування фактичну адресу учасників: інвестора: 79019,м.Львів, вул.Газова, 17.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим директором договору про спільну діяльність (договір №СД-1 від 12.11.2014 р.) Гоєм Іваном Михайловичем , з метою виконання робіт вказаних в Спеціальному дозволі на користування надрами №4155 від 25.05.2012 р. було направлено позивачу лист №20/04 від 20.04.2015 р. про погодження місця розташування земельних ділянок для проведення будівництва розвідувальних свердловин та під`їздних доріг до них в Сливківському лісництві, а саме:

-кварталу №18 земельна ділянка площею 1.30 га в тому числі під`їздна дорога площею 0.30га

-кварталу №22 земельна ділянка площею 1.30 га в тому числі під`їздна дорога площею 0.30 га та очистити їх від лісових насаджень.

Крім цього, у вказаному листі виконавчий директор договору про спільну діяльність (договір №СД-1 від 12.11.2014 р.) Гой Іван Михайлович зазначав про те, що спільна діяльність, при цьому, зобов`язується своєчасно і в повному об`ємі відшкодувати усі збитки, в тому числі неодержані доходи, а також за свій рахунок привести займані ділянки у попередній стан.

Заступник начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Р.Варварук, звертався до позивача з листом №02-23/29-1005 від 11.08.2015 р. про те, що обласне управління не заперечує проти укладання угоди між ДП Осмолодський лісгосп та ТзОВ Богородчанинафтогаз на проведення розвідувальних робіт та під`їзних доріг до них за умови дотримання діючого законодавства, а саме: наявності спеціального дозволу (ліцензії) на проведення розвідувальних робіт (ст.16 Кодексу України про надра); відшкодування організацією, яка здійснює розвідувальні роботи, збитків, нанесених лісовому господарству, в тому числі неодержаних доходів, а також за свій рахунок привести займані земельні ділянки у попередній стан (ст.97 Земельного кодексу України).

16.09.2015 р. між Державним підприємством Осмолодське лісове господарство в особі директора Фрика О.Б., що діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - землекористувач) та виконавчим директором договору про спільну діяльність від 12.11.2014 р. №СД-1 уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал - 4 Гой І.М., що діє на підставі довіреностей: від 12.11.2014 р. виданої ТзОВ Диференціал - 4 , від 12.11.2014 р. виданої ТзОВ Богородчанинафтогаз (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - тимчасовий землекористувач) було укладено договір №121 про надання в тимчасове користування земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт від 16.09.2015 р., відповідно до п.1 умов якого позивачем передано відповідачу лісову земельну ділянку в Сливківському лісництві кв. 18 л. д. 24 ДП Осмолодське ЛГ площею 1,3 га в тимчасове користування для проведення будівництва розвідувальних свердловин та під`їзних доріг до них і їх експлуатацію відповідно до умов даного договору та чинного законодавства України.

Згідно з п.2. договору землекористувач передає тимчасовому землекористувачу зазначену в п.1 договору земельну ділянку в тимчасове користування терміном на 5 років.

Відповідно до п.4. договору тимчасовий землекористувач зобов`язується після закінчення розвідувальних робіт привести лісову земельну ділянку в Сливківському лісництві кв.18 л. д. 24 площею 1,3 га у попередній стан (здійснити рекультивацію земельної ділянки) за власний рахунок.

Згідно з п.5. договору у випадку порушення зобов`язань, що виникає з цього сторони несуть відповідальність, визначену чинним в Україні законодавством. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Відповідно до п.8. договору даний договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 16 вересня 2020 року. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

09.08.2019 р. позивач звернувся до уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал - 4 договору про спільну діяльність від 12.11.2014 р. №СД-1 з пропозицією з 12.08.2019 р. розірвати договір №121 про надання в тимчасове користування земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт від 16.09.2015 р., оскільки лісова ділянка в Сливківському лісництві, яка надана уповноваженій особі Товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал - 4 не використовується, а Спеціальний дозвіл №4155, на підставі якого укладався договір, анульований 27.06.2019 року.

Проте, дана пропозиція залишилась без відповіді та задоволення.

У зв`язку з вищенаведеним, позивач просить суд розірвати договір №121 про надання в тимчасове користування земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт від 16.09.2015 р. укладений між Державним підприємством Осмолодське лісове господарство та виконавчим директором договору про спільну діяльність від 12.11.2014 р. №СД-1 уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал - 4 Гой І.М.

Висновки суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Згідно із статтею 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до статті 15 Кодексу України про надра, надра надаються у постійне або тимчасове користування. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Згідно із статтею 18 Кодексу України про надра, надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

Відповідно до статті 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Статтею 16 Кодексу України про надра встановлено, що аукціони щодо продажу спеціальних дозволів на користування надрами проводяться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою апаратно-програмного комплексу, що функціонує в Інтернеті та забезпечує заявникам, учасникам і організатору аукціону та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та/або Раді міністрів Автономної Республіки Крим можливість користуватися сервісами такої системи з автоматичним обміном інформацією про процедури проведення аукціону.

Подання документів на отримання, продовження спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення, внесення до них змін (у тому числі до програми робіт) здійснюються заявником у паперовій або електронній формі через спеціальний електронний кабінет, який формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет.

Інформація та документи, що подаються заявниками через електронний кабінет, є відкритими і публікуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України Про угоди про розподіл продукції , здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

У разі виконання окремих видів робіт, пов`язаних з користуванням надрами, особами, не зазначеними у спеціальному дозволі, відповідальність за виконання умов, передбачених спеціальними дозволами, несе суб`єкт, що отримав спеціальний дозвіл.

Переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов`язані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Згідно ч.1 ст. 11 Закону України Про нафту і газ , користування нафтогазоносними надрами, пошук і розвідка родовищ нафти і газу, їх експлуатація, спорудження та експлуатації підземних сховищ для зберігання нафти і газу здійснюються лише за наявності спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, що надаються центральним органок виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на умовах, визначених чинним законодавством.

Згідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015р. №1174 (надалі - Положення №1174) Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до пункту 4 Положення №1174, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Водночас, до повноважень Держгеонадра України віднесено здійснення регулятивної та контролюючих функцій.

Питання щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок №615).

Видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності (п.1 Порядку №615).

Відповідно до ст. 13 Закону України Про нафту і газ та п.5 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615 (Порядок надання спеціальних дозволів) на користування нафтогазоносними надрами, надаються такі види спеціальних дозволів:

на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ;

на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промисловою розробкою родовищ);

на видобування нафти і газу (промислову розробку родовищ);

на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі підземних сховищ нафти чи газу та споруд для захоронення відходів виробництва нафтогазової галузі і супутніх вод.

Відповідно до підпункту 4 пункту 22 Порядку №615 дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінекоенерго, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС.

Судом встановлено, що Державною службою геології та надр України видано Товариству з обмеженою відповідальністю Богородчанинафтогаз (третя особа) спеціальний дозвіл на користування надрами №4155 від 25.05.2012 - на 5 років, за видом користування надрами: геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, мета користування надрами: розвідка покладів нафти і газу у палеогенових відкладах, дослідно-промислова розробка та геолого-економічна оцінка запасів нафти і газу родовища із затвердженням ДКЗ України з метою передачі його в промислову розробку. У вказаному дозволі зазначено відомості про ділянку надр, зокрема спеціальний дозвіл виданий на користування надрами на родовище Богрівська площа, (за виключенням ділянки Рудавецького родовища, на користування надрами якого надано ПАТ Укрнафта - на спеціальний дозвіл за №2268 від 10.10.2000р.), місцезнаходження - Івано-Франківська область, Богородичанський район поблизу сіл Луквиця і Богрівка, площа 30,0 км 2 . У вказаному дозволі зазначено відомості про погодження спеціального дозволу на користування надрами, а саме: Мінприроди -лист від 14.09.2011 №17161/06/10-11; Держгірпромнагляд - від 14.07.2011 р. №1/03-3.1.12/5145; Івано-Франківська обласна рада - рішення від 11.01.2010 р. №1000-35/2010.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки щодо спеціального дозволу та його дії, спеціальний дозвіл на користування надрами №4155 від 25.05.2012 анульований, підставою для анулювання вказаного дозволу зазначено - постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 р. №615 та кодексу України про надра, п. 23.

Відповідно до п. 23 Порядку №615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Відповідно до статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: якщо відпала потреба у користуванні надрами; закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

В матеріалах справи наявний лист Держгеонадра, яким повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю Богородчанинафтогаз про те, що наказом Державної служби геології та надр України від 27.06.2019 № 202 анульовано спеціальні дозволи на користування надрами №№ 4155, 4156, 4157, 4158 від 25.05.2012 надані ТОВ Богородчанинафтогаз з метою геологічного вивчення, у тому числі з дослідно-промислової розробки нафти, газу природного площі Богрівська (ділянка за виключенням ділянки Рудавецького родовища), площі Дзвиняцька, площі Кітван, площі Яблунька-Кричка відповідно. Також у вказаному листі зазначено, що наказ Держгеонадр (з додатками) розміщений у підрозділі Накази Держгеонадр розділу Діяльність на офіційному веб-сайті Державної служби геології та надр України www.geo.gov.ua.

В матеріалах справи наявний наказ №202 від 27.06.2019 р. Державної служби геології та надр України, яким відповідно 22 та 23 Порядку №615, у зв`язку із наявністю підстав для поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції комісії з питань надрокористування (протокол від 26.06.2019 № 6/2019). Відповідно до п. 5 вказаного наказу анулювати спеціальні дозволи на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 5 до цього наказу.

В матеріалах справи також наявний витяг з переліку спеціальних дозволів на користування надрами, які анульовані, (додаток 5 до наказу Держгеонадр 27.06.2019 р. №202.

Відповідно до п. 7 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності рішення дозвільного органу про анулювання документа дозвільного характеру може бути оскаржено до адміністративного суду.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження рішення дозвільного органу про анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4155 від 25.05.2012 р.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №121 про надання в тимчасове користування земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт від 16.09.2015 р., який укладений позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю Диференціал - 4 (оператором/інвестором) договору простого товариства №СД-1 від 12.11.2014 р. (договору про спільну діяльність).

Правове регулювання відносин, що виникають під час здійснення спільної діяльності її учасниками передбачено Цивільним кодексом України (ст. 1130 - ст.1143).

Так, у відповідності до статті 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Законодавством не визначено ні мінімальний, ні максимальний строк дії договору про спільну діяльність. Сторони самостійно визначають цей строк, виходячи з мети спільного договору.

Відповідно до п.3, п.7 ч.1 ст. 1141 ЦК України договір простого товариства припиняється у разі: смерті фізичної особи - учасника або ліквідації юридичної особи - учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками); досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.

Як вбачається із матеріалів справи, учасниками договору простого товариства №СД-1 від 12.11.2014 р. погоджено, що договір діє до закінчення строку дії спеціального дозволу, який надано одному із учасників (п.11.2. договору №СД-1 від 12.11.2014 р.); крім настання випадку, визначеному в абзаці першому п.11.2. договору, даний договір припиняється також у разі: ліквідації учасника (п.11.4.2. договору №СД-1 від 12.11.2014 р.); настання обставин, коли досягнення мети стало неможливим, в тому числі анулювання спеціального дозволу на користування надрами, а також не продовження (не відновлення) дії спеціального дозволу підприємством протягом двох років відповідно до Кодексу України про надра, закону України Про нафту і газ (п.11.4.3. договору №СД-1 від 12.11.2014 р.).

Згідно ст. 1132 Цивільного кодексу України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Як вбачається із матеріалів справи, учасниками договору простого товариства №СД-1 від 12.11.2014 р. визначено мету: забезпечення організації та виконання умов спеціального дозволу №4155 від 25.05.2012 р. та програми робіт, яка є його невід`ємною частиною, задля здійснення геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки ділянки надр на певній території в межах, визначених спеціальним дозволом №4155 від 25.05.2012, що наданий одному з учасників спільної діяльності та яка вписана до програми робіт спільної діяльності; реалізації видобутих вуглеводнів та отримання прибутку учасниками.

Згідно отриманої із сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua детальної інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.02.2020 р. внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Богородчанинафтогаз , номер запису: 11041110020000763.

Товариство з обмеженою відповідальністю Богородчанинафтогаз було учасником договору простого товариства №СД-1 від 12.11.2014 р.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги анулювання спеціального дозволу №4155 від 25.05.2012 р. на користування надрами, а також те, що 03.02.2020 р. внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - учасника договору простого товариства, суд приходить до висновку, що договір простого товариства №СД-1 від 12.11.2014 р. припинив свою дію.

Згідно з ст. 18 Кодексу України про надра, надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Статтею 97 Земельного Кодексу України встановлено, що підприємства, установи та організації, які здійснюють геологознімальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи, можуть проводити такі роботи на підставі угоди з власником землі або за погодженням із землекористувачем. Строки і місце проведення розвідувальних робіт визначаються угодою сторін. Підприємства, установи та організації, які проводять розвідувальні роботи, зобов`язані відшкодовувати власникам землі або землекористувачам усі збитки, в тому числі неодержані доходи, а також за свій рахунок приводити займані земельні ділянки у попередній стан.

Отже, відповідно до ст. 97 Земельного кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю Диференціал - 4 для проведення будівництва розвідувальних свердловин та під`їзних доріг до них і їх експлуатацію із землекористувачем земельної ділянки (ДП Осмолодське лісове господарство ), на якій необхідно виконати розвідувальні роботи, було укладено договір №121 від 16.09.2015р., розірвання якого є предметом даного позову.

Договір №121 про надання в тимчасове користування земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт від 16.09.2015 р. посвідчує право відповідача на користування земельною ділянкою з метою проведення будівництва розвідувальних свердловин та під`їзних доріг до них і їх експлуатацію та не потребує додаткового укладення договору оренди або земельного сервітуту.

Відповідно до п.1 договору №121 від 16.09.2015р. позивачем передано Товариству з обмеженою відповідальністю Диференціал - 4 лісову земельну ділянку в Сливківському лісництві квартал 18 л. д. 24 ДП Осмолодське ЛГ площею 1,3 га.

Пунктом 8. договору №121 від 16.09.2015р. сторони погодили, що даний діє до 16.09.2020 р.

Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

09.08.2019 р. позивач звернувся до уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал - 4 договору про спільну діяльність від 12.11.2014 р. №СД-1 з пропозицією з 12.08.2019 р. розірвати договір №121 про надання в тимчасове користування земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт від 16.09.2015 року, оскільки лісова ділянка в Сливківському лісництві, яка надана уповноваженій особі Товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал - 4 не використовується, а Спеціальний дозвіл №4155, на підставі якого укладався договір, анульований 27.06.2019 року. Проте, дана пропозиція залишилась без відповіді та задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю Богородчанинафтогаз не заперечує проти розірвання договору №121 про надання в тимчасове користування земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт від 16.09.2015 р. з огляду на те, що спеціальний дозвіл на користування надрами №4155 від 25.05.2012 року, який був підставою укладання договору №121 про надання в тимчасове користування земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт від 16.09.2015 р., анульований 27.06.2019 р.

Водночас, згідно отриманої із сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua детальної інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.02.2020 р. внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Богородчанинафтогаз , номер запису: 11041110020000763.

Істотними змінами обставин є анулювання спеціального дозволу №4155 від 25.05.2012 р. на користування надрами, а також припинення дії договору простого товариства №СД-1 від 12.11.2014 р. з одним із учасників якого і був укладений договір №121 про надання в тимчасове користування земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт від 16.09.2015р.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України та інших підзаконних нормативно-правових актів, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами не спростовані відповідачем.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 р. у справі Серявін проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010 р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Розподіл судових витрат.

Судовий збір в сумі 1 921,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, ч.9 ст.165, ст. ст. 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір №121 про надання в тимчасове користування земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт від 16.09.2015р. укладений між Державним підприємством Осмолодське лісове господарство та виконавчим директором договору про спільну діяльність від 12.11.2014 р. №СД-1 уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал - 4 Гой І.М.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал - 4 (79024, Львівська область, м.Львів, вул.Волинська, буд.10; ідентифікаційний код 38958383) на користь Державного підприємства Осмолодське лісове господарство (77662, Івано-Франківська область, Рожнятинський район, смт. Перегінське, вул.Сагайдачного, буд.142; ідентифікаційний код 22191070) 1 921,00 грн судового збору.

4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України після набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення складено 17.02.2020 р.

Суддя Сухович Ю.О.