Рішення

від 13.02.2020 по справі 924/688/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2020 р. Справа № 924/688/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Баськововї Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ

до: 1. сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив", м. Хмельницький

2. ОСОБА_1

3. товариства з обмеженою відповідальністю "Органікс сідс", м. Київ

4. товариства з обмеженою відповідальністю "Аделаїда-еко", с. Яворівка Новоград-Волинського району Житомирської області

про стягнення солідарно 61375889,43 грн. заборгованості

за участю представників:

позивача: Корюк Р.О. - згідно з ордером від 07.02.2020 р.

відповідача 1: Оніщук Є.О. - згідно з довіреністю від 12.07.2019 р.

відповідача 2: Оніщук Є.О. - згідно з ордером від 03.09.2019 р.

відповідача 3: Оніщук Є.О. - згідно з ордером від 03.09.2019 р.

відповідача 4: Оніщук Є.О. - згідно з ордером від 06.11.2019 р.

Рішення ухвалюється 13.02.2020 р., оскільки у судовому засіданні 11.02.2020 р. постановлено ухвалу про оголошення перерви.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення солідарно з сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив", м. Хмельницький, ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю "Органікс сідс", м. Київ, товариства з обмеженою відповідальністю "Аделаїда-еко", с. Яворівка Новоград-Волинського району Житомирської області заборгованості за кредитним договором №2/2016 від 01.03.2016 р. в розмірі 61375889,43 грн., з яких: заборгованість по кредиту строкова - 53182983,22 грн., заборгованість по кредиту прострочена - 234924,26 грн., заборгованість по процентах поточна - 408534,00 грн., заборгованість по процентах прострочена - 6443572,10 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 282731,87 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 823143,98 грн.

Ухвалою суду від 20.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 04.09.2019 р., яке відкладено на 26.09.2019 р.

Ухвалами суду від 26.09.2019 р. у клопотаннях відповідачів (від 23.08.2019 року) про закриття провадження у справі №924/688/19 відмовлено, продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів; відкладено підготовче засідання на 15.10.2019 р.

Ухвалою суду від 15.10.2019 р. підготовче засідання у справі відкладено на 24.10.2019 р., 24.10.2019 р. - постановлено ухвалу про оголошення перерви на 31.01.2019 р.

Ухвалою суду від 31.10.2019 р. підготовче засідання у справі відкладено на 06.11.2019 р.

У засіданні 06.11.2019 р. відмовлено у задоволенні усного клопотання представника відповідачів про залишення позову без розгляду. Ухвалою суду від 06.11.2019 р. у задоволенні клопотань відповідачів про призначення колегіального розгляду справи та про призначення у справі судової економічної експертизи відмовлено; закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 18.11.2019 р.

У судовому засіданні 18.11.2019 р. постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 27.11.2019 р.

Ухвалою суду від 18.11.2019 р. сільськогосподарському обслуговуючому кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" повернуто апеляційну скаргу сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" (від 13.11.2019 р.) на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 06.11.2019 р. у справі №924/688/19 з доданими до неї документами.

Ухвалою суду від 21.11.2019 р. у зв`язку з надходженням запиту Північно-західного апеляційного господарського суду та направленням матеріалів справи №924/688/19 до суду апеляційної інстанції провадження у справі №924/688/19 зупинено до перегляду ухвали господарського суду Хмельницької області від 06.11.2019 р. у справі №924/688/19 судом вищестоящої інстанції.

Ухвалою суду від 27.01.2020 з огляду на повернення матеріалів справи до господарського суду Хмельницької області провадження у справі №924/688/19 поновлено, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11.02.2020 р.

У судовому засіданні 11.02.2020 р. постановлено ухвалу про оголошення перерви до 13.02.2020 р.

В обґрунтування позову позивач зазначає про порушення відповідачем 1 обов`язку з вчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за кредитним договором №2/2016 від 01.03.2016 р., у забезпечення виконання якого позивачем та відповідачем 1 було укладено договори поруки з відповідачами 2, 3, 4. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 543, 546, 550, 553, 554, 610-612, 625, 629, 631, 1046-1050, 1054-1056-1 ЦК України, ст. ст. 173-176, 179-182, 193, 202, 220, 230-234, 346, 347 ГК України.

Відповідачі у відзивах на позов (від 23.08.2019 р.) вважають, що оскільки одним з відповідачів є фізична особа - не підприємець, справа не може розглядатися в порядку господарського судочинства та в ній не можуть бути розглянуті вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства (цивільного та господарського). Крім того, заявлену до стягнення суму вважають необґрунтованою з огляду на "подвійне" стягнення заборгованості по простроченим процентам, що не відповідає умовам кредитного договору, та проведення позивачем стягнення з відповідача 1.

Відповідач 2 - у відзиві на позов додатково зазначив, що надана позивачем копія паспорта відповідача 2 та копія договору поруки №2/2016-П/17 від 1.12.2017 р. містять різний підпис відповідача 2, що свідчить про те, що такий договір поруки не підписувався та не укладався; також на укладення договору поруки потрібна згода другого з подружжя. При цьому посилається на положення ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. 65 Сімейного кодексу України.

Також від відповідачів надійшли клопотання (від 23.08.2019 р.) про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у задоволенні яких ухвалою суду від 26.09.2019 р. було відмовлено.

Крім того, відповідачами 1, 3, 4 на адресу суду було подано клопотання (від 27.08.2019 р., 23.09.2019 р.), в яких зазначили про те, що позивач намагається подвійно стягнути заборгованість по простроченим процентам, що не відповідає умовам кредитного договору, а також проводить стягнення з відповідача 1 у виконавчому провадженні. Послались, зокрема на незрозумілість суми стягнення та неможливість здійснення математичного перерахунку (враховуючи також відповіді фінансових компаній та установ про неможливість встановлення розміру заборгованості відповідно до розрахунку, оскільки викладені у ньому дані є не коректними та не підлягають математичному перерахунку).

Позивач у відповіді на відзив (від 25.09.2019 р.) з приводу заперечень відповідача ОСОБА_1 про те, що стягнення заборгованості з нього не може розглядатися в порядку господарського судочинства зазначив, що позовні вимоги до ОСОБА_1 мотивовано невиконанням останнім зобов`язань за договором поруки, укладеним для забезпечення виконання основного зобов`язання позичальником за кредитним договором, та послався на висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/1733/18 від 02.10.2018 р. Вважає твердження відповідача про те, що договір поруки ним не підписувався та не укладався, хибними та не підтвердженими доказами. З приводу посилання відповідача на норми Сімейного кодексу України, зазначив, що договір поруки обов`язковому нотаріальному посвідченню або державній реєстрації не підлягає, а тому письмової згоди не потребує.

Щодо заперечень відповідача 3 - ТОВ Органік Сідс та відповідача 4 - ТОВ Аделаїда-Еко , зокрема про "подвійне" стягнення процентів, зазначив, що спірним кредитним договором відповідальність за невиконання його умов передбачена у вигляді пені, а самі проценти нараховані за користування кредитними коштами, а не як штрафні санкції. Щодо відкритого виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса зазначив, що наявність у позивача порушеного права станом на час звернення до суду не спростовується та не перестало існувати внаслідок реалізації позасудового захисту. Звернув увагу на те, що доказів закінчення виконавчого провадження не подано.

Відповідачі 1, 2, 3, 4, не погоджуючись з відповіддю на відзив позивача, у своїх запереченнях, зокрема повторно зауважили про подвійне стягнення заборгованості по простроченим процентам та наявність виконавчого провадження про стягнення з відповідача майна за договором застави від 01.03.2016 р. №2/2016-3.

У поясненнях (від 25.09.2019 р.) позивач, зокрема зазначає про несуперечливість поданих позивачем доказів і достатність первинних банківських документів для розгляду спору по суті та нескладність розрахунків. Звертає увагу на критерій розумності тривалості судового провадження.

Відповідач 1 у поясненнях (від 17.10.2019 р.) зазначив, що позивачем при здійсненні розрахунку заборгованості не враховано умови додаткових договорів до кредитного договору, зокрема, п. п. 6, 7 додаткової угоди від 19.12.2017 р. №3, п. 6 додаткової угоди від 13.08.2018 р. №4, двічі нараховано проценти за одні й ті ж періоди, в розрахунку не відображено погашення кредиту. Вказує, що позивачем вже проводиться стягнення заборгованості з відповідача 1 за виконавчим написом нотаріуса від 19.04.2019 р., вчиненим за договором застави №2/2016-3 від 01.03.2016 р., в межах виконавчого провадження, щодо виконання якого реалізовано 15 тракторів, за сім з них внесено кошти. Зауважив, що оскільки позивачем було пред`явлено вимогу про дострокове повернення кредитних коштів, з 12.03.2019 р. право позивача нараховувати проценти за кредитом припинено.

Позивач у поясненнях (від 23.10.2019 р., 24.10.2019 р.) з посиланням на умови кредитного договору вказав суми заборгованості, в тому числі строкової та простроченої по кредиту, зі сплати відсотків (поточна і прострочена), пені (за несвоєчасне погашення кредиту та несвоєчасну сплату процентів).

У додаткових поясненнях (від 30.10.2019 р.) позивач зазначив про порядок застосування процентних ставок, передбачених договором, та можливість їх перевірки шляхом математичного розрахунку, зокрема застосування у період з 01.02.2018 р. по 30.06.2018 р. процентної ставки в розмірі 20,67 грн. на підставі п. 4.1 кредитного договору. Також вказав, що станом на 30.10.2019 р. за допомогою системи електронних торгів "СЕТАМ" реалізовано 15 тракторів (заставного майна) на суму 4960332,64 грн., однак ця сума не розповсюджується на суму заборгованості за кредитним договором. Зауважив, що заборгованість формувалась станом на 19.04.2019 р., коли жодних дій щодо погашення кредиту позивачем не вчинялось. Вважає посилання відповідачів на виконавче провадження №58994783 та відповідь ТОВ ФК Артеміда необґрунтованими.

Відповідач 1 у додаткових поясненнях (від 01.11.2019 р.) наголосив на тому, що позивачем не надано пояснень з приводу неврахування у розрахунку заборгованості умов додаткових угод до кредитного договору: п. 7 додаткових угод №3 від 19.12.2017 р. та №4 від 13.08.2018 р., п. 6 додаткової угоди №3 від 19.12.2017 р., п. 6 додаткової угоди №4 від 13.08.2018 р. (про які зазначено також у поясненнях від 17.10.2019 р.) і з приводу зарахування в рахунок погашення заборгованості суми, стягнутої у ході виконання виконавчого напису нотаріуса, та права нараховувати проценти після пред`явлення вимоги про погашення заборгованості. Зазначив, що вказані умови додаткових угод також не враховано й у наданих виписках. Звернув увагу на те, що у банківській виписці за 03 листопада 2017 року відображено "перенесення на відповідний рахунок" в розмірі 7882983,22 грн., а в розрахунку заборгованості така ж сума вказана у колонці "сума наданого кредиту", при цьому додатково кредитні кошти не надавались. Крім того, у виписці відсутні відомості про наявність заборгованості по процентах поточної - 408534,00 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту - 282731,87 грн., а також пені за несвоєчасну сплату процентів - 823143,98 грн. Також у розрахунку відсутній період за який проведено розрахунок заборгованості по процентах поточної в розмірі 408534,00 грн., а в позовній заяві необґрунтовано підстави стягнення вказаного боргу.

Позивач у додаткових поясненнях (від 04.11.2019 р.), зазначив про врахування у розрахунку заборгованості з штрафних санкцій (пені) за несвоєчасне погашення кредиту умов графіків погашення кредиту, які додатковими угодами викладались у нових редакціях, щодо врахування п. 6 додаткової угоди №3 про незастосування підвищеної процентної ставки у четвертому кварталі 2017 року, щодо наявності права нараховувати проценти по 19.04.2019 р.

У поясненнях (від 13.02.2020 р.) позивач зауважив, зокрема про врахування та відображення у розрахунках умов додаткової угоди від 03.11.2017 р. з моменту його укладення, в тому числі урахування реструктуризації заборгованості позичальника, шляхом її зарахування до основного тіла кредиту (7882983,22 грн.); врахування умов додаткової угоди від 19.12.2017 р., в тому числі й щодо незастосування ставки за порушення п. 4.1 кредитного договору (застосовано ставку як щодо простроченої заборгованості); врахування умов додаткової угоди від 13.08.2018 р. Вважає необґрунтованим посилання відповідачів на постанову Верховного Суду від 13.06.2019 р. у справі №761/24390/15-ц. Пояснив, що у виконавчому провадженні №58994783 приватним виконавцем було реалізовано 19 тракторів на загальну суму 5144870,90 грн., які були перераховані на рахунки ПАТ АБ "Укргазбанк".

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позові, поясненнях. Зазначив, що сума в розмірі 5144870,97 грн. від реалізації заставного майна за договором від 01.03.2016 р. №2/2016 зарахована в рахунок погашення прострочених процентів за кредитом.

Представник відповідачів проти позову заперечив, посилаючись на підстави, зазначені у відзивах на позов, відповідях на відзиви, поясненнях.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

01.03.2016 р. між публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" (банк) та кооперативом "Перший національний аграрний кооператив" (позичальник) укладено кредитний договір №2/2016 (далі - кредитний договір), згідно з п. 1.1 якого банк на умовах цього договору надає позичальнику кредит в сумі 79200000,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3 цього договору, в розмірі 17,67 % річних.

Пунктом 1.2 кредитного договору визначено цільове використання (мету) кредиту: на придбання нової сільськогосподарської техніки: тракторів виробництва відкритого акціонерного товариства "Мінський тракторний завод" у кількості не більше 100 одиниць.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору кредит надається з 01.03.2016 р. по 30.08.2019 р. (включно); позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі у строки (терміни) та у сумі, які зазначені в графіку погашення кредиту (додаток 1 до договору).

Розділом 2 кредитного договору визначені умови забезпечення кредиту.

За умовами п. 3.1 кредитного договору кредитні кошти надаються банком позичальнику шляхом: оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених у п. 1.3 цього договору, розрахункових документів позичальника безпосередньо з позичкового рахунку, відкритого в банку.

Згідно з п. 3.2 кредитного договору погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок в гривні в банку відповідно до графіку погашення кредиту, який наведено у додатку 1 до цього договору. Також у цьому пункті зазначено, що у разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.

Нарахування процентів по договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п. 1.1 цього договору. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами. Проценти нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання цього договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту (п. 3.3 кредитного договору).

Проценти сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання цього договору на рахунок. У разі якщо останній день сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості (п. 3.4 кредитного договору).

Згідно з п. 3.5 кредитного договору комісії сплачуються позичальником у розмірах, в порядку та строки, що визначені тарифами (додаток 2 до цього договору).

Відповідно до п. 3.8 кредитного договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 22,67 % річних. Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної у першому абзаці цього пункту договору. Проценти нараховуються банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення.

У випадку, якщо банком застосовані до позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, по дату припинення цих обставин включно (п. 3.9 кредитного договору).

Пунктом 3.10 кредитного договору передбачено, що за наявності заборгованості по кредиту та/або платі за кредит, сторони встановлюють наступну черговість погашення позичальником заборгованості: 1) прострочені комісії (якщо буде мати місце прострочення); 2) прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення); 3) прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення); 4) строкові проценти; 5) строкова заборгованість за основним боргом; 6) строкові комісії. Штрафи, пені (у разі виникнення), які підлягають сплаті за порушення умов цього договору, сплачується позичальником окремо, на вимогу банку. Також у зазначеному пункті кредитного договору сторони встановили, що банк має право самостійно зараховувати кошти, які направлені позичальником на погашення заборгованості, згідно встановленої черговості, або змінювати черговість погашення, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок по відповідних рахунках.

За взаємною домовленістю сторін, у разі невиконання позичальником умов п. 4.1 цього договору процентна ставка за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, яка зазначена в п. 1.1 цього договору, встановлюється в розмірі 20,67% річних. Така процентна ставка встановлюється на квартал наступний за останнім звітним кварталом, у якому позичальник не виконав вимоги п. 4.1 цього договору. Період, протягом якого діє зазначена у цьому пункті процентна ставка, закінчується останнім календарним днем кварталу, в якому позичальник виконав зазначені зобов`язання. За невиконання вимог п. 4.1 у четвертому кварталі календарного року, процентна ставка встановлюється з першого лютого по тридцять перше березня наступного календарного року, при цьому на січень місяць поширюється процентна ставка, яка діяла у четвертому кварталі попереднього року. Порядок нарахування та сплати таких процентів визначений п. п. 3.3 та 3.4 цього договору (п. 3.11 кредитного договору).

У п. 4.1 кредитного договору зазначено, що позичальник зобов`язується забезпечити щомісячне спрямування виручки від реалізації у національній та/або іноземній валюті на свої рахунки, відкриті в банках у визначеному цим пунктом обсязі.

За умовами п. 5.1 кредитного договору банк зобов`язується, зокрема з урахуванням умов, встановлених положеннями цього договору, видати кредит в сумі, визначеній в п. 1.1 цього договору виключно після оформлення забезпечення, передбаченого п. 2.1 цього договору та виключно після оплати позичальником комісій у порядку, передбаченому цим договором (пп. 5.1.1).

Позичальник зобов`язується, з-поміж іншого: використовувати кредит за цільовим призначенням і у встановлені п. 1.3 цього договору строки повернути кредит; своєчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки: на вимогу банку у випадках, передбачених даним договором та/або договорами забезпечення, зазначеними в п. 2.1 даного договору, достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти, комісії та можливі пені, штрафи (пп. пп. 5.2.1, 5.2.2, 5.2.9 кредитного договору).

У пп. 5.3.2 кредитного договору зазначено, що банк має право відмовитися від надання позичальнику кредитних коштів за даним договором частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов`язань по цьому договору, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, штрафні санкції, у випадках, коли, зокрема позичальник не виконав у строк свої зобов`язання по поверненню кредиту (його частини) та/або сплаті процентів, комісій, передбачених цим договором; у разі настання будь-яких несприятливих подій, зазначених в пп. 5.3.4 цього договору.

Підпункт 5.3.3 кредитного договору визначає, що кожна з перелічених нижче подій вважається несприятливою подією, зокрема: порушення позичальником зобов`язань за цим договором та/або поручителем зобов`язань за будь-яким договором забезпечення або за будь-якими іншими договорами, укладеними з банком.

У разі наявності у позичальника простроченої заборгованості за цим договором та/або іншими кредитними договорами, укладеними з банком та якщо забезпеченням за усіма вищевказаними договорами виступає предмет забезпечення, визначений в п. 2.1 цього договору, банк має право вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором та окремо за кожним іншим кредитним договором, в тому числі за рахунок реалізації вищезазначеного забезпечення (пп. 5.3.6 кредитного договору).

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору у випадку порушення позичальником зобов`язань по цьому договору (пов`язаним договорам), банк має право відмовитися від виконання своїх зобов`язань, при цьому позичальник зобов`язаний відшкодувати банку збитки, а також сплатити штрафні санкції.

Під збитками сторони розуміють неодержані доходи (втрачена вигода), які сторона мала право одержати у разі належного виконання зобов`язань за цим договором другою стороною: нараховані проценти за користування кредитними коштами; комісії, визначені цим договором; заборгованість за основним боргом за цим договором у повному обсязі; витрати, здійснені сторонами за цим договором (п. 6.2 кредитного договору).

У п. 6.3 кредитного договору сторони погодили, що за порушення визначених у цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій позичальник зобов`язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діла у період, за який сплачується пеня. У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов`язань (щодо строків (визначених в цьому договорів) повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій за користування кредитними коштами) припиняється через 1 рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку, в повному обсязі.

Строк позовної давності (крім вимог про стягнення неустойки) за цим договором становить три роки у відповідності до чинного законодавства України. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені) (п. 6.9 кредитного договору).

За умовами п. 7.1 кредитного договору збільшення процентної ставки за кредитом можливе, але не виключно, за умови настання під час дії цього договору будь-якої з наступних подій: збільшення розміру облікової та/або ставки рефінансування Національного банку України; підвищення вартості придбання банком кредитних ресурсів; значного збільшення рівня інфляції (понад 20%); прийняття уповноваженими органами державної влади рішень, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України.

Сторони доручають банку визначати нові умови кредитування у випадках, передбачених п. 7.1 цього договору, та направити письмове повідомлення позичальнику, в якому були б зазначені нові умови кредитування та дату, з якої такі умови кредитування набирають чинності. Таке письмове повідомлення банк направляє на адресу позичальника поштою або надає особисто під розписку, не менш ніж за 10 банківських днів до моменту набрання чинності новими умовами (п. 7.2 кредитного договору).

У п. 7.3 кредитного договору сторони погодили, що позичальник зобов`язується протягом п`яти банківських днів з моменту отримання від банка повідомлення щодо зміни умов кредитування підписати (забезпечити підписання) додаткові угоди до цього договору та договорів забезпечення: поруки, застави тощо поручителями.

Підписанням цього договору позичальник підтверджує, зокрема свою здатність виконувати умови цього договору, що позичальник повністю розуміє всі умови цього договору, свої права та обов`язки за цим договором і погоджується з ними (п. 9.4 кредитного договору).

Додатком 1 до кредитного договору "Графік погашення кредиту", визначено графік погашення кредиту (дати та суми погашення), відповідно до якого позичальник зобов`язується виплатити банку суму кредиту (починаючи з 30.09.2016 р. по 30.08.2019 р.).

03.11.2017 р. до кредитного договору від 01.03.2016 р. №2/2016 сторони уклали додаткову угоду №2, в якій домовились викласти додаток 1 "Графік погашення кредиту" до кредитного договору в новій редакції, що наведена у додатку 1 до цієї додаткової угоди.

Новою редакцією додатку 1 до кредитного договору "Графік погашення кредиту" визначено графік погашення кредиту, починаючи з 30.09.2016 р. по 30.08.2019 р.

19.12.2017 р. сторони уклали додаткову угоду №3 до кредитного договору, в якій у зв`язку зі зміною умов кредитування домовились викласти пп. 1.3.1 розділу кредитного договору в редакції, відповідно до якої кредит надається з 01.03.2016 р. по 30.08.2022 р. (включно).

Також вищенаведеною додатковою угодою у зв`язку зі зміною структури забезпечення, а саме: виведення зі складу забезпечення порук, що надані ТОВ "Сварог-Буковина", ТОВ "Дністрові роси", ТОВ "АФ "Оршівська", ТОВ "ФГ Тракт", ТОВ "СК Бужок", ПП "Вигода" та введення до складу забезпечення поруку ОСОБА_1 сторони домовились викласти, зокрема п. 2.1 розділу 2 кредитного договору в редакції, яка передбачає, що у забезпечення зобов`язань за цим договором прийнято: - в заставу майно - трактори марки БЕЛАРУС, моделі 1523, в кількості 90 одиниць, 2015-2016 р.в., які належать позичальнику на підставі договору купівлі-продажу №43/472 від 22.12.2015 р., укладеного між позичальником та ТОВ "Техноторг-Дон"; поруку ОСОБА_1 .

Крім того, вказаною додатковою угодою викладено в новій редакції п. 4.1 розділу 4 кредитного договору щодо грошових потоків позичальника, зокрема, зобов`язання позичальника забезпечити щомісячне спрямування виручки, операційних надходжень; доповнено пунктом 6.10 розділ 6 кредитного договору такого змісту: "6.10 У разі непогодження позичальником запропонованих банком змін до умов кредитування банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитним договором"; сторони домовилися не застосовувати до позичальника у 4 кварталі 2017 року штрафну санкцію у вигляді підвищеної процентної ставки, що передбачено п. 3.11 кредитного договору за невиконання позичальником умов п. 4.1 кредитного договору у 3 кварталі 2017 року; сторони домовилися викласти додаток 1 "Графік погашення кредиту" до кредитного договору в новій редакції, що наведена у додатку 1 до цієї додаткової угоди.

Новою редакцією додатку 1 до кредитного договору "Графік погашення кредиту" визначено графік погашення кредиту, починаючи з 30.11.2017 р. по 30.08.2022 р.

Додатковою угодою від 31.08.2018 р. №4 до кредитного договору у зв`язку зі зменшенням процентної ставки за користування кредитними коштами у межах строку кредитування викладено п. 1.1 розділу 1 кредитного договору в редакції, згідно з якою банк на умовах цього договору надає позичальнику кредит в сумі 79200000,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3 цього договору, в розмірі 14,67 % річних.

Також вищенаведеною додатковою угодою у зв`язку зі зміною структури забезпечення, а саме: введенням до складу забезпечення поруку ТОВ "Аделаїда-Еко" та ТОВ "Органік сідс" сторони домовились викласти п. 2.1 розділу 2 кредитного договору в редакції, яка передбачає, що у забезпечення зобов`язань за цим договором прийнято в заставу майно - трактори марки Беларус, моделі 1523, в кількості 90 одиниць, 2015-2016 року випуску, які належать позичальнику на підставі договору купівлі-продажу №43/472 від 22.12.2015 року, укладеного між позичальником та ТОВ "Техноторг-Дон"; прийнято поруку ОСОБА_1 ; буде прийнято поруку ТОВ "Аделаїда-Еко"; буде прийнято поруку ТОВ "Органік сідс".

За змістом п. 3 додаткової угоди від 31.08.2018 р. №4 у зв`язку зі зміною процентної ставки за користування коштами, що не повернуті в строки, передбачені кредитним договором та зміною ставки за невиконання п. 4.1 кредитного договору сторони домовилися викласти п. 3.8 та п. 3.11 розділу 3 договору в редакціях:

"3.8 За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі, визначеному в п. 1.1 договору, збільшеному на 5 процентних пункти. Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної у першому абзаці цього пункту договору. Проценти нараховуються банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення";

"3.11 За взаємною домовленістю сторін, у разі невиконання позичальником умов п. 4.1 цього договору процентна ставка за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, яка зазначена в п. 1.1 цього договору, встановлюється в розмірі, визначеному в п. 1.1 договору, збільшеному на 3 процентних пункти. Така процентна ставка встановлюється на квартал наступний за останнім звітним кварталом, у якому позичальник не виконав вимоги п. 4.1 цього договору. Період, протягом якого діє зазначена у цьому пункті процентна ставка, закінчується останнім календарним днем кварталу, в якому позичальник виконав зазначені зобов`язання. За невиконання вимог п. 4.1 у четвертому кварталі календарного року, процентна ставка встановлюється з першого лютого по тридцять перше березня наступного календарного року, при цьому на січень місяць поширюється процентна ставка, яка діяла у четвертому кварталі попереднього року. Порядок нарахування та сплати таких процентів визначений п. п. 3.3 та 3.4 цього договору".

У пункті 6 додаткової угоди від 31.08.2018 р. №4 сторони домовились встановити термін погашення процентів, нарахованих за період з 01.05.2018 року по 31.08.2018 року в розмірі 3528387,07 грн. не пізніше 29.03.2019 року. Погашення заборгованості за відтермінованими процентами здійснюється щомісячно рівними частинами по 504055,30 грн., починаючи з вересня 2018 року та в останній місяць - 504055,27 грн.

У п. 7 додаткової угоди від 31.08.2018 р. №4 сторони домовилися викласти додаток 1 "Графік погашення кредиту" до кредитного договору в новій редакції, що наведена у додатку 1 до цієї додаткової угоди.

Редакцією додатку 1 до кредитного договору "Графік погашення кредиту", що визначена додатковою угодою від 31.08.2018 р. №4, визначено графік погашення кредиту, починаючи з 31.08.2018 р. по 30.08.2022 р.

10.10.2018 р. сторони уклали додаткову угоду №5 до кредитного договору, в якій у зв`язку зі зміною структури забезпечення, а саме: введення до складу забезпечення поруки ТОВ "Аделаїда-Еко" та ТОВ "Органік сідс", сторони домовились викласти, зокрема п. 2.1 розділу 2 кредитного договору в редакції, яка передбачає, що у забезпечення зобов`язань за цим договором прийнято в заставу майно - трактори марки БЕЛАРУС, моделі 1523, в кількості 90 одиниць, 2015-2016 року випуску, які належать позичальнику на підставі договору купівлі-продажу №43/472 від 22.12.2015 року, укладеного між позичальником та ТОВ "Техноторг-Дон"; прийнято поруку ОСОБА_1 ; прийнято поруку ТОВ "Аделаїда-Еко"; прийнято поруку ТОВ "Органік сідс".

01.03.2016 р. між публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (заставодержатель) та кооперативом "Перший національний аграрний кооператив" (заставодавець) укладено договір застави транспортного засобу №2/2016-3 (далі - договір застави), який забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з кредитного договору №2/2016 від 01.03.2016 р. (а також договорів про внесення змін до нього), надалі - кредитний договір, укладеного між заставодержателем та заставодавцем, згідно з яким заставодавець зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі на пізніше 30.08.2019 р. повернути кредит у розмірі 79200000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 17,67% річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 22,67% річних, при настанні умов, передбачених п.п. 3.11 кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі 20,67% річних, комісії, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами, відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесенні ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (п. 1.1 договору застави).

Згідно з п. 2.2 договору застави за згодою сторін предмет застави оцінено в 82500000,30 грн. (заставна вартість).

Предметом застави є транспортні засоби згідно переліку, наведеному в додатку №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (предмет застави) (п. 2.1 договору застави).

За умовами п. 3.1 договору застави заставодержатель має право: вимагати дострокового виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави у разі, зокрема порушення заставодавцем обов`язків, передбачених кредитним договором; в інших випадках. визначених чинним законодавством України (пп. 3.1.4).

Підпунктом 3.1.5 договору застави передбачено, що у разі невиконання заставодавцем умов кредитного договору (у тому числі порушення строку погашення кредиту, графіку погашення кредиту, строків сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій) звернути стягнення на предмет застави, та задовольнити за рахунок предмета застави свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, що визначаються на момент виконання цих вимог, включаючи проценти, комісії, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов`язання, неустойку, необхідні витрати на утримання, звернення стягнення та реалізацію предмета застави.

Заставодержатель зобов`язаний, зокрема належним чином виконувати умови цього договору (пп. 3.2.1 договору застави).

Заставодавець зобов`язаний, з-поміж іншого, у разі внесення до кредитного договору змін та доповнень стосовно розміру суми кредиту, розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, строків виконання зобов`язань - одночасно з внесенням змін до кредитного договору або в строк, визначений заставодержателем, укласти з заставодержателем договір про внесення зазначених змін до цього договору (пп. 3.3.7 договору застави).

Відповідно до пп. 3.4.3 договору застави заставодавець має право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення стягнення на предмет застави виконанням забезпеченого заставою зобов`язання. Якщо зобов`язання, забезпечене заставою, передбачає виконання частинами, заставодавець має право припинити звернення стягнення на предмет застави шляхом виконання простроченої частини зобов`язання.

Заставодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет застави у випадку, зокрема якщо у момент настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні суми кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті або частковій несплаті сум процентів, та/або при несплаті або частковій несплаті комісійних винагород, та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені кредитним договором строки; у разі порушення заставодавцем обов`язків за цим та/або кредитним договором та невиконання вимоги заставодержателя про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором; в інших випадках, передбачених кредитним договором, цим договором, чинним законодавством України. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або в позасудовому порядку згідно з Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" або будь-яким іншим способом, що не суперечить чинному законодавству на момент звернення стягнення та реалізації предмета застави. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет застави на позбавляє права заставодержателя звернути до суду (п. 6.1 кредитного договору).

Згідно з п. 7.1 договору застави він набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов`язань, забезпечених заставою за цим договором. У випадку продовження строків виконання зобов`язань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), застава, передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов`язань.

Зміни та доповнення до цього договору приймаються в письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню (п. 7.2 договору застави).

У п. 7.4 договору застави зазначено, що правовідносини сторін, що не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України, зокрема Законом України "Про заставу" та Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

У додатку №1 до договору застави визначений перелік транспортних засобів.

19.12.2017 р. та 31.08.2018 р. до договору застави сторонами укладено договори про внесення змін та доповнень відповідно №1 та №2 про викладення в новій редакції п. 1.1 кредитного договору.

Так, відповідно до договору про внесення змін та доповнень від 31.08.2018 р. №2 до договору застави у зв`язку зі змінами умов кредитування сторони домовились викласти п. 1.1 договору застави в редакції, згідно з якою цей договір забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з кредитного договору №2/2016 від 01.03.2016 р. (а також договорів про внесення змін до нього), надалі - кредитний договір, укладеного між заставодержателем та заставодавцем, згідно з яким заставодавець зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі на пізніше 30.08.2022 р. повернути кредит у розмірі 79200000,00 грн., сплатити: проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 14,67% річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з розміру процентної ставки, визначеному в п. 1.1 кредитного договору, збільшеному на 5 процентних пункти, при настанні умов, передбачених п.п. 3.11 кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з розміру процентної ставки, визначеному в п. 1.1 кредитного договору, збільшеному на 3 процентних пункти, комісії, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами, відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесенні ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Договір застави транспортного засобу, додаток 1 до нього, договори про внесення до нього змін і доповнень підписані сторонами, посвідчені нотаріусом.

19.12.2017 р. між публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (кредитор), ОСОБА_1 (поручитель) та сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом "Перший національний аграрний кооператив" (позичальник) укладено договір поруки №2/2016-П/7 (далі - договір поруки з відповідачем 2), відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору №2/2016 від 01.03.2016 р. (далі по тексту - договір), укладеному кредитором з позичальником, згідно з яким позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у договорі на пізніше 30 серпня 2022 р. повернути кредит у розмірі 79200000,00 грн., сплатити: - проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 14,67% річних; - проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з розміру процентної ставки, визначеному в п. 1.1 договору, збільшеному на 5 процентних пункти; - при настанні умов, передбачених п.п. 3.11 договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з розміру процентної ставки, визначеному в п. 1.1 договору, збільшеному на 3 процентних пункти; - комісії, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених договором та цим договорами, відшкодувати кредитору всі збитки, понесенні ним внаслідок невиконання позичальником умов договору у розмірі і у випадках, передбачених договором. У разі зміни умов договору, зокрема, але не виключно: у разі підвищення розміру процентів за користування кредитними коштами; відстрочення виконання зобов`язання, що призвело до збільшення періоду, за яких нараховуються проценти за користування кредитними коштами; встановлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки за користування кредитними коштами в сторону збільшення; розширення змісту основного зобов`язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов`язань по договору в обсязі, що встановлюється після внесення таких змін. Поручитель надає свою згоду на зміни умов договору, які призведуть або можуть призвести до збільшення обсягу його відповідальності, а також підтверджує, що такі зміни не потребують отримання кредитором будь-якого додаткового погодження у майбутньому, в тому числі укладення сторонами за цим договором додаткової (-их) угоди/договору (-ів) тощо (пункт 1.1 договору поруки з відповідачем 2 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 31.08.2018 р.).

Згідно з п. 2.1 договору поруки з відповідачем 2 у випадку невиконання позичальником зобов`язань по договору кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов`язань по договору до позичальника та поручителя.

Поручитель зобов`язаний не пізніше 2-х робочих днів з дати отримання письмової вимоги кредитора, перерахувати суму заборгованості позичальника за договором на рахунки, на яких враховується заборгованість позичальника в АБ "Укргазбанк" (п. 2.2 договору поруки з відповідачем 2).

Відповідно до п. п. 2.6, 2.7 договору поруки з відповідачем 2 кредитор зобов`язаний повідомити в письмовій формі про внесення будь-яких змін та доповнень стосовно суми кредитних коштів, розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, строків виконання зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами на адресу поручителя не пізніше наступного робочого дня після внесення відповідних змін. Позичальник та поручитель зобов`язуються не пізніше наступного робочого дня за днем отримання поручителем повідомлення кредитора, визначеного п. 2.6 цього договору про внесення змін до договору, укласти з кредитором додаткову угоду до цього договору.

Вищезазначений договір поруки набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до припинення забезпеченого ним зобов`язання позичальника за договором (п. 5.1 договору поруки з відповідачем 2).

Порука також припиняється, якщо кредитор протягом 3 років з дня настання строку виконання зобов`язання позичальника за договором не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання зобов`язання не зазначений або визначений моментом вимоги, то відповідальність поручителя перед кредитором припиняється після закінчення одного року з дня укладення цього договору (п. 5.2 договору поруки з відповідачем 2).

10.10.2018 р. між публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (кредитор), товариством з обмеженою відповідальністю "Органік сідс" (поручитель) та сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом "Перший національний аграрний кооператив" (позичальник) укладено договір поруки №2/2016-П/9 (далі - договір поруки з відповідачем 3).

Також 10.10.2018 р. між публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (кредитор), товариством з обмеженою відповідальністю "Аделаїда-Еко" (поручитель) та сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом "Перший національний аграрний кооператив" (позичальник) укладено договір поруки №2/2016-П/8 (далі - договір поруки з відповідачем 4).

Умови пунктів 1.1 вищезазначених договорів поруки з відповідачами 3 та 4 відповідають умовам п. 1.1 договору поруки з відповідачем 2 (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 31.08.2018 р.).

При цьому пунктами 1.2, 1.3 договорів поруки з відповідачами 3 та 4 також передбачено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов`язань по кредитному договору; поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник.

Згідно з п. п. 2.1, 2.2 договорів поруки з відповідачами 3 та 4 у випадку невиконання позичальником зобов`язань по кредитному договору кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов`язань по кредитному договору до позичальника та поручителя; поручитель зобов`язаний не пізніше двох банківських днів з дати отримання письмової вимоги кредитора перерахувати суму заборгованості позичальника за кредитним договором на рахунок(ки), номер(а) якого(их) зазначається(ються) в письмовій вимозі кредитора.

Відповідно до п. п. 2.5, 2.6 договорів поруки з відповідачами 3 та 4 кредитор зобов`язаний повідомити в письмовій формі про внесення будь-яких змін та доповнень стосовно суми кредитних коштів, розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, строків виконання зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами на адресу поручителя не пізніше наступного робочого дня після внесення відповідних змін. Позичальник та поручитель зобов`язуються не пізніше наступного робочого дня за днем отримання поручителем повідомлення кредитора, визначеного п. 2.5 цього договору про внесення змін до договору, укласти з кредитором додаткову угоду до цього договору.

Договори поруки з відповідачами 3 та 4 набирають чинності з моменту підписання сторонами та скріплення відбитками печаток (за наявності) і діє протягом 15 років (п. 5.1).

Позивач звернувся до відповідача 1 з листом-вимогою (від 26.02.2019 р. №172/5635/2019), в якому повідомив, що станом на 25.02.2019 р. за кредитним договором від 01.03.2016 р. №2/2016 існує прострочена заборгованість в сумі 6610662,31 грн., в тому числі: 34924,26 грн. основного боргу, 4672573,54 грн. простроченої заборгованості за процентами, що розраховані в період з 01.05.2018 р. по 24.02.2019 р. (включно), 666617,30 грн. заборгованості зі сплати комісій банку, 1236547,21 грн. пені, що розрахована за період з 01.06.2017 р. по 24.02.2019 р. (включно), та, керуючись п. 5.3.2 кредитного договору, вимагав виконати порушене зобов`язання та повністю повернути всю суму кредиту за кредитним договором, а також сплатити штрафні санкції протягом 30 днів від дати одержання цієї вимоги.

Листами-вимогами від 14.03.2019 р. №110/7256/2019, №110/7239/2019, №110/7269/2019, №110/7251/2019 позивач також вимагав від відповідачів 1, 2, 3, 4 виконати порушене зобов`язання та повністю повернути всю суму кредиту за кредитним договором, а також сплатити штрафні санкції протягом 30 днів від дати одержання цієї вимоги. При цьому у листах зазначено про заборгованість за кредитним договором станом на 12.03.2019 р. в розмірі 61246322,96 грн., з яких заборгованості по кредиту (строкової) 53382983,22 грн., заборгованості по кредиту (простроченої) 134924,26 грн., заборгованості по процентам (простроченої) 5777441,28 грн., заборгованості по комісіях 666617,30 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту 648418,38 грн., пені за несвоєчасне повернення процентів 635938,50 грн.

У матеріали справи надано виписки з особового рахунка з 01.03.2016 р. по 19.04.2019 р., з яких слідує надання позивачем відповідачу 1 за кредитним договором від 01.03.2016 р. №2/2016 коштів в сумі 79200000,00 грн. (02.03.2016 р.), часткове погашення відповідачем заборгованості, перенесення позивачем відповідних сум на прострочку (сум кредиту, відсотків, комісій).

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу винесено виконавчий напис (зареєстрований за №536) про звернення стягнення на транспортні засоби, трактори "Беларус-1523" у кількості 90 штук, що належать сільськогосподарському обслуговуючому кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" згідно з відповідним переліком, що передані в заставу публічному акціонерному товариству "Акціонерний банк Укргазбанк" за договором застави №2/2016-З від 01.03.2016 р. з договорами про внесення змін і доповнень №1 від 19.12.2017 р., №2 від 31.08.2018 р. у якості забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору №2/2016 від 01.03.2016 р. У виконавчому написі нотаріуса зазначено, що стягнення проводиться за період з 01.06.2017 р. по 12.03.2019 р. За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету застави запропоновано задовольнити вимоги публічного акціонерного товариству "Акціонерний банк Укргазбанк" у розмірі 61246322,94 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту (строкова) - 53382983,22 грн. станом на 12.03.2019 р., заборгованість по кредиту (прострочена) - 134924,26 грн. станом на 12.03.2019 р., заборгованість по процентам прострочена - 5777441,28 грн., що нараховані за період з 01.05.2018 р. по 12.03.2019 р.; заборгованість по комісіях - 666617,30 грн.; заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту 648418,38 грн., що нарахована за період з 01.06.2017 р. по 12.03.2019 р. Рішення про стягнення набирає законної (юридичної) сили та дата набрання чинності виконавчого напису з 19.04.2019 р. Виконавчий напис може бути пред`явлений до виконання протягом року з дня його вчинення, а саме: з 19.04.2019 р. по 19.04.2020 р.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва 25.04.2019 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №58994783) з виконання виконавчого напису №536 від 19.04.2019 р., виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про звернення стягнення на транспортні засоби, трактори в кількості 90 одиниць.

У матеріали справи надано відомості про результати проведеного 16.10.2019 р., 10.10.2019 р., 30.09.2019 р., 25.09.2019 р., 26.09.2019 р. аукціону з реалізації 14 тракторів.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва 15.10.2019 р. винесено постанову про зняття арешту з майна (ВП №58994783), відповідно до якої при примусовому виконанні виконавчого напису №536 від 19.04.2019 р. встановлено, що відповідно до протоколів ДП "СЕТАМ" трактори в кількості 7 одиниць реалізовано на електронних торгах та переможцями торгів у повному обсязі внесено кошти за придбане майно, та знято з зазначених тракторів арешт.

Позивачем до матеріалів додано копії виписок за період з 02.10.2019 р. по 03.12.2019 р. про надходження на рахунок АБ "Укргазбанк" коштів в загальній сумі 5144870,97 грн., зарахованих від приватного виконавця за виконавчим написом №536 від 19.04.2019 р., ВП №58994783, кредитний договір №2/2016 від 01.03.2016 р., кооператив "Перший національний аграрний кооператив" з призначенням: на погашення прострочених відсотків згідно з кредитним договором №2/2016 від 01.03.2016 р.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, між позивачем як кредитором та кооперативом "Перший національний аграрний кооператив" як позичальником укладено кредитний договір №2/2016 від 01.03.2016 р., згідно з яким позивач на умовах цього договору надає позичальнику кредит в сумі 79200000,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3 цього договору, в розмірі 17,67 % річних. Відповідно до п. 1.3 кредитного договору кредит надається з 01.03.2016 р. по 30.08.2019 р. (включно).

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (стаття 1055 Цивільного кодексу України, частина друга статті 345 Господарського кодексу України).

Як убачається з матеріалів справи, позивач надав, а відповідач 1 отримав кредитні кошти в сумі 79200000,00 грн., що відображено у виписці за період 01.03.2016 р. - 19.04.2019 р. та не заперечується сторонами.

Кредитним договором передбачено, що погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок в гривні в банку відповідно до графіку погашення кредиту, який наведено у додатку 1 до цього договору. У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості (п. 3.2 кредитного договору).

Додатковими угодами від 03.11.2017 р. №2, від 19.12.2017 р. №3, від 31.08.2019 р. №4 до кредитного договору сторонами вносилися зміни, якими, зокрема викладено п. 1.3.1 кредитного договору в редакції, яка передбачає надання кредиту по 30.08.2022 р. (угода від 19.12.2017 р.), п. п. 1.1, 3.8, 3.11 - в редакціях, якими погоджено інші розміри процентних ставок (угода від 31.08.2018 р. р.), а також викладалися в нових редакціях додатки 1 до договору Графік погашення кредиту .

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною третьою наведеної правової норми передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, частини першої статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З матеріалів справи слідує, що позивач звернувся до відповідача 1 як позичальника за кредитним договором №2/2016 від 01.03.2016 р. з листом-вимогою від 26.02.2019 р. №172/5635/2019, в якому, посилаючись, зокрема на ч. 2 ст. 1050 ЦК України, у зв`язку з невиконанням позичальником у строк своїх зобов`язань вимагав повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором (61034090,10 грн.) .

Разом з тим доказів повернення позичальником кредитних коштів, що залишилися несплаченими станом на час розгляду справи, а саме: 53182983,22 грн. строкової заборгованості за кредитом та 234924,26 грн. простроченої заборгованості за кредитом суду не подано.

З огляду на зазначене позовні вимоги в частині стягнення з позичальника строкової заборгованості за кредитом в сумі 53182983,22 грн. та простроченої заборгованості за кредитом в сумі 234924,26 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості по процентах поточної в сумі 408534,00 грн. та заборгованості по процентах простроченої в сумі 6443572,10 грн. згідно з поданим розрахунком.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачі вказують на те, що при здійсненні розрахунку заборгованості позивачем не було враховано, зокрема умови додаткових угод до кредитного договору.

Так, з приводу доводів відповідачів про неврахування у розрахунку заборгованості пунктів 7 додаткових угод №3 від 19.12.2017 р. та №4 від 13.08.2018 р., якими викладено графіки погашення кредиту в нових редакціях, що передбачають періоди, протягом яких суми погашення вказані в розмірі 0,00 грн., суд, перевіривши поданий розрахунок, доходить висновку про часткове неврахування позивачем змін, внесених додатковими угодами до графіків погашення кредиту. Зокрема, станом на час звернення до суду з цим позовом кредитним договором, з урахуванням внесених додатковими угодами змін, уже було передбачено сплату чергових частин заборгованості за кредитом в розмірі 0,00 грн. в такі дати: 30.09.2017 р., 31.10.2017 р., 30.11.2017 р., 31.12.2017 р., 31.01.2018 р., 28.02.2018 р., а також 31.08.2018 р. та 30.09.2018 р. Як убачається з розрахунку позивача, останнім частково враховано відповідні умови договорів при нарахуванні відсотків, а саме: при здійсненні нарахувань з 01.12.2017 р. по 31.05.2018 р., оскільки нарахування здійснено лише на загальну заборгованість по кредиту відповідно до п. п. 1.1, 3.11 кредитного договору без винесення на прострочення будь-яких частин кредитних коштів.

Однак, враховуючи наявність укладеної сторонами додаткової угоди від 03.11.2017 р., якою викладено в новій редакції додаток 1 Графік погашення кредиту , що встановлює чергові платежі в сумі 0,00 грн. на 30.09.2017 р. та 31.10.2019 р., позивачем при поданні позову безпідставно визначено простроченою заборгованість в сумі 2200000,00 грн., починаючи з 02.10.2017 р., та нараховано на неї відсотки по 02.11.2017 р. та в сумі 2200000,00 грн., починаючи з 01.11.2017 р., та нараховано на неї відсотки по 02.11.2017 р.

Беручи до уваги наведене, за період з 02.10.2017 р. по 02.11.2017 р. правомірним є нарахування відсотків на суму заборгованості по кредиту, що існувала на відповідний період без включення до її складу 2200000,00 грн. 02.10.2017 р. та ще 2200000,00 грн. 01.11.2017 р. Відповідно за підрахунком суду, заборгованість зі сплати відсотків всього за жовтень 2017 року становить 828010,44 грн., з яких строкових - 760439,35 грн. (на заборгованість в сумі 52800000,00 грн. за 01.10.2017 р. - 25560,99 грн., на заборгованість в сумі 50600000,00 грн. за 02.10.2017 р. - 31.10.2017 р. - 734878,36 грн.) та прострочених - 67571,09 грн. (на заборгованість в сумі 3530728,91 грн. за 01.10.2017 р. - 2192,92 грн., на заборгованість в сумі 3530655,07 грн. за 02.10.2017 р. - 2192,88 грн., на заборгованість в сумі 3517655,07 грн. за 03.10.2017 р. - 19.10.2017р. - 37141,62 грн., на заборгованість в сумі 3516983,22 грн. за 20.10.2017 р. - 23.10.2017р. - 8737,54 грн., на заборгованість в сумі 3482983,22 грн. за 24.10.2017 р. - 31.10.2017р. - 17306,13 грн.); заборгованість зі сплати відсотків всього за листопад 2017 року становить 814108,03 грн., з яких строкових - 809781,50 грн. (на заборгованість в сумі 48400000,00 грн. за 01.11.2017 р. - 02.11.2017 р., на заборгованість в сумі 56282983,22 грн. за 03.11.2017 р. - 30.11.2017 р.) та прострочених - 4326,53 грн. (на заборгованість в сумі 3482983,22 грн. за 01.11.2017 р. - 02.11.2017 р.). При цьому враховано визначені позивачем у розрахунку періоди нарахувань та суми поточної заборгованості за кредитом.

У контексті зазначеного суд звертає увагу також на те, що відображені у розрахунку 7882983,22 грн. в графі сума наданого кредиту з 03.11.2017 р. не є додатково наданими кредитними коштами, як зазначають відповідачі, а є сумою простроченої заборгованості за кредитом, яка існувала, за розрахунком позивача, станом на дату укладення додаткової угоди від 03.11.2017 р. та після укладення якої у зв`язку із встановленням окремих періодичних платежів в розмірі 0,00 грн. перенесена до складу поточної заборгованості (перерахунок суду відсотків за листопад 2017 року поданий вище), що також відображено у виписці.

При цьому позиція позивача про те, що умови додаткових угод, яким було встановлено розмір періодичних платежів на рівні 0,00 грн., повинні застосовуватись лише з моменту набрання такими додатковими угодами чинності судом оцінюється критично з огляду на положення ч. 3 ст. 631 ЦК України, згідно з якими сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Тобто, станом на час звернення до суду з цим позовом є чинними додаткові угоди, в яких сторони погодили умови щодо сплати періодичних платежів в розмірі 0,00 грн. у періоди, що минули.

Твердження відповідачів про неврахування позивачем п. 6 додаткової угоди від 19.12.2017 р. №3 про незастосування в 4 кварталі 2017 року штрафної санкції у вигляді підвищеної процентної ставки, що передбачена п. 3.11 кредитного договору за невиконання позичальником п. 4.1 кредитного договору у 3 кварталі 2017 року, судом також оцінюються критично, оскільки з поданого розрахунку слідує, що умови вищезазначеної угоди позивачем враховано та не застосовано у жовтні-грудні 2017 року передбаченої п. 3.11 кредитного договору ставки в розмірі 20,67% річних.

З приводу посилання відповідачів на відсутність доказів порушення відповідачем 1 умов п. 4.1 договору, суд звертає увагу на сам зміст додаткової угоди від 19.12.2017 р., який свідчить про те, що сторонами угоди наявність такого порушення визнано та відповідним чином врегульовано.

Судом враховується, що припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (висновок про правильне застосування норми права, викладений у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі №444/9519/12).

Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У постанові від 23.05.2018 р. у справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку також про те, що положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, тоді як частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Зокрема, у п. 6.23 вищенаведеної постанови зазначено, що плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому у пункті 6.20 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Таким чином, у справі №910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України.

Отже, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №5017/1987/2012).

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 18.02.2019 р. у справі №910/21449/17.

Як убачається з матеріалів справи, пунктом 3.8 кредитного договору було передбачено, що за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 22,67 % річних. Згідно зі змінами до кредитного договору, які внесені додатковою угодою від 31.08.2018 р. №4, відповідна процентна ставка встановлена в розмірі, визначеному в. п. 1.1 договору (14,67 % річних), збільшеному на 5 процентних пункти, тобто в розмірі 19,67% річних.

Враховуючи встановлення кредитним договором розміру процентів річних у випадку порушення відповідачем 1 грошового зобов`язання, суд вважає, що позивач не позбавлений права на отримання процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих за підвищеною ставкою у зв`язку з простроченням виконання відповідачем 1 грошового зобов`язання, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми частини 2 статті 625 ЦК України.

Враховуючи наведене та викладені Верховним Судом висновки (у справах №444/9519/12, №910/1238/17, №5017/1987/2012), суд вважає, що позивачем правомірно визначено строк для нарахування відсотків за прострочення повернення кредитних коштів (на прострочену заборгованість) по 19.04.2019 р. Натомість, беручи до уваги право позивача нараховувати проценти за правомірне користування кредитом лише до пред`явлення позичальнику вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (лист-вимога до позичальника від 26.02.2019 р. №172/5635/2019), нарахування відсотків на поточну заборгованість після 26.02.2019 р. здійснено необґрунтовано, а саме: в сумі 42911,15 грн. за період з 26.02.2019 р. по 28.02.2019 р., в сумі 663876,77 грн. за період з 01.03.2019 р. по 31.03.2019 р., в сумі 406128,57 грн. за період з 01.04.2019 р. по 19.04.2019 р.

Отже, з огляду на вищезазначене у сукупності, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог про стягнення відсотків, а саме: в частині стягнення 2405,43 грн. поточних (нарахованих за квітень 2019 року) процентів та в частині 5690326,20 грн. прострочених (нарахованих по березень 2019 року) процентів. Відповідно нарахування поточних процентів в сумі 406128,57 грн. та прострочених процентів в сумі 753245,90 грн. є необґрунтованим з наведених вище підстав.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 282731,87 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 823143,98 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов`язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Сторонами у п. 6.3 кредитного договору погоджено, що за порушення визначених у цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій позичальник зобов`язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов`язань (щодо строків (визначених в цьому договорів) повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій за користування кредитними коштами) припиняється через 1 рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У випадку, якщо банком застосовані до позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, по дату припинення цих обставин включно (п. 3.9 кредитного договору).

Перевіривши та проаналізувавши подані розрахунки пені, суд вважає, що позивачем правомірно нараховано пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 282731,87 грн.

Разом з тим з приводу нарахування пені на заборгованість зі сплати відсотків суд погоджується з доводами відповідачів про неврахування позивачем п. 6 додаткової угоди від 31.08.2018 р. №4 щодо встановлення терміну погашення процентів, нарахованих за період з 01.05.2018 р. по 31.08.2018 р. в розмірі 3528387,07 грн., не пізніше 29.03.2019 р.

Так, як убачається з розрахунку пені за несвоєчасну сплату процентів, позивачем з 06.06.2018р. здійснюється нарахування пені на суму 978636,72 грн., тобто на суму заборгованості за відсотками за травень 2018 року, з 06.07.2018 - на 1895645,70 грн., тобто на суму заборгованості за відсотками за травень та червень 2018 року, з 06.08.2018 р. - на 2713336,23 грн., тобто на суму заборгованості зі сплати відсотків, за травень, червень і липень 2018 року. Однак з урахуванням умов п. 6 додаткової угоди від 31.08.2018 р. №4 обов`язок зі сплати відсотків, нарахований в тому числі за вказані місяці 2018 року, настав лише з вересня 2018 року у визначених додатковою угодою частинах. Таким чином, нарахування пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 06.06.2018 р. до 30.08.2018 р. в сумі 148380,40 грн. є безпідставним.

У подальшому, починаючи з вересня 2018 року (06.09.2018 р.) позивачем при нарахуванні пені за несвоєчасну сплату процентів враховуються умови додаткової угоди від 31.08.2018 р. №4 шляхом додавання до поточних процентів у відповідному місяці відтермінованих додатковою угодою процентів щомісячно по 504055,30 грн.

Також позивачем у розрахунку пені за несвоєчасну сплату процентів не враховано безпідставність нарахування процентів на поточну заборгованість за кредитом після 26.02.2019 р. (лист-вимога), а саме: за період з 06.03.2019 до 07.04.2019 можливе нарахування пені на суму заборгованості за процентами в розмірі 5734530,16 грн., що становитиме 186647,17 грн.; за період з 08.04.019 до 19.04.2019 можливе нарахування пені на суму заборгованості за процентами в розмірі 6240839,51 грн., що становитиме 73864,18 грн.

Таким чином, здійснивши перерахунок пені за несвоєчасну сплату процентів з урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що правомірним буде нарахування пені за несвоєчасну сплату процентів у сумі 670967,44 грн.

Крім того, враховуючи обставини справи, судом критично оцінюються твердження відповідачів про подвійне стягнення заборгованості по простроченим процентам з огляду на його помилковість.

Посилання відповідачів на відсутність у розрахунку сум погашення кредитних коштів не береться до уваги з огляду на надану позивачем банківську виписку із зазначенням відповідних проплат.

При цьому зважається на те, що відповідачем 1 не заперечуються суми та дати здійснення оплат за кредитним договором, а також те, що відповідні обставини зазначені відповідачем і у самостійно здійсненому перерахунку заборгованості за кредитним договором.

Також звертається увага на п. 3.10 кредитного договору, який встановлює черговість погашення позичальником заборгованості, а також передбачає, що банк має право самостійно зараховувати кошти, які направлені позичальником на погашення заборгованості, згідно встановленої черговості, або змінювати черговість погашення, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок по відповідних рахунках.

Суд, не заперечуючи щодо аргументів відповідачів про те, що розрахунок заборгованості не є доказом, що підтверджує позовні вимоги, вважає за необхідне зауважити про наявність доказів у справі, на підставі яких такий розрахунок складено, зокрема, банківських виписок, умов договору щодо розмірів, строків та інших умов погашення кредиту.

З приводу тверджень відповідачів про проведення позивачем стягнення з відповідача 1 заборгованості за кредитним договором в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса від 19.04.2019 р. за №536, в ході якого частково реалізовано трактори, що були предметом договору застави №2/2016-З, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 01.03.2016, судом враховується, що відповідно до наданих позивачем відомостей в ході виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса від 19.04.2019 р. за №536 позивачу в рахунок погашення прострочених відсотків за кредитним договором перераховано 5144870,97 грн. коштів від реалізації заставного майна.

Із наведеного слідує, що після відкриття провадження у справі (ухвала суду від 20.08.2019 р.) було частково усунуто обставини, які стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду, а саме: в частині стягнення 5144870,97 грн. прострочених відсотків.

З огляду зазначене суд доходить висновку про відсутність предмету спору у вищевказаній частині станом на час розгляду справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, зважаючи на те, що предмет спору в частині стягнення 5144870,97 грн. прострочених відсотків існував на момент звернення до суду з позовом та припинив існування під час розгляду справи в суді, провадження у справі №924/688/19 у цій частині підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Отже, з огляду на вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, а саме: в частині стягнення 54919467,45 грн., з яких заборгованість по кредиту строкова - 53182983,22 грн., заборгованість по кредиту прострочена - 234924,26 грн., заборгованість по процентах поточна - 2405,43 грн., заборгованість по процентах прострочена - 545455,23 грн. (5690326,20 - 5144870,97), пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 282731,87 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 670967,44 грн.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема порукою.

Порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Так, між позивачем (кредитор), відповідачем 2 (поручитель) та відповідачем 1 (позичальник) було укладено договір поруки №2/2016-П/7, відповідно до якого поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору №2/2016 від 01.03.2016 р., укладеному кредитором з позичальником, згідно з яким позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у договорі на пізніше 30 серпня 2022 р. повернути кредит у розмірі 79200000,00 грн., сплатити: - проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 14,67% річних; - проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з розміру процентної ставки, визначеному в п. 1.1 договору, збільшеному на 5 процентних пункти; - при настанні умов, передбачених п.п. 3.11 договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з розміру процентної ставки, визначеному в п. 1.1 договору, збільшеному на 3 процентних пункти; - комісії, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених договором та цим договорами, відшкодувати кредитору всі збитки, понесенні ним внаслідок невиконання позичальником умов договору у розмірі і у випадках, передбачених договором.

Крім того, кредитором та позивальником 10.10.2018 р. укладено договори поруки з відповідачем 3 - №2/2016-П/9 та відповідачем 4 - №2/2016-П/8.

Умови п. п. 1.1 вищезазначених договорів поруки з відповідачами 3 та 4 відповідають умовам п. 1.1 договору поруки з відповідачем 2 (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 31.08.2018 р.).

При цьому пунктами 1.2, 1.3 договорів поруки з відповідачами 3 та 4 також передбачено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов`язань по кредитному договору; поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник.

У ст. 553 ЦК України зазначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи вищезазначені положення законодавства та умови договорів, позивач набув право вимоги до поручителів як солідарних по відношенню до позивача боржників щодо погашення заборгованості за кредитним договором.

При цьому щодо зазначення відповідачем 2 про його перебування з 2016 року в шлюбі та відсутність згоди дружини на укладення договору поруки №2/2016-П/17 від 19.12.2017 р., суд зауважує, що з доданої до відзиву на позов копії свідоцтва про шлюб від 24.10.2018 р. слідує, що шлюб ОСОБА_1 зареєстрований 24.10.2018 р., тобто після укладення зазначеного договору поруки. Доказів на підтвердження факту перебування відповідача 2 у шлюбі станом на моменту укладення ним договору поруки, суду не подано.

Також відповідачем 2 не надано доказів, які би підтверджували підписання договору поруки іншою особою, визнання зазначеного договору недійсним .

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

З огляду на зазначене вище у сукупності та взаємозв`язку суд доходить висновку про наявність підстав для частково задоволення позову, а саме: в частині солідарного стягнення з відповідачів 53182983,22 грн. заборгованості по кредиту строкової, 234924,26 грн. заборгованості по кредиту простроченої, 2405,43 грн. заборгованості по процентах поточної, 545455,23 грн. заборгованості по процентах простроченої, 282731,87 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 670967,44 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів. Провадження у справі в частині стягнення 5144870,97 грн. заборгованості по процентах простроченої підлягає закриттю. У позові в частині стягнення 406128,57 грн. заборгованості по процентах поточної, 753245,90 грн. заборгованості по процентах простроченої, 152176,54 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів потрібно відмовити.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Згідно зі ст. 129 ГПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" зазначено, що у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. При цьому у частині позовних вимог, провадження у справі щодо яких закрито, судовий збір відповідно до п. 9 ст. 129 ГПК України покладається на відповідачів порівну, враховуючи те, що спір виник внаслідок їхніх неправильних дій.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 231, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ до сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив", м. Хмельницький, ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю "Органікс сідс", м. Київ, товариства з обмеженою відповідальністю "Аделаїда-еко", с. Яворівка Новоград-Волинського району Житомирської області про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором №2/2016 від 01.03.2016 р. в розмірі 61375889,43 грн., з яких: заборгованість по кредиту строкова - 53182983,22 грн., заборгованість по кредиту прострочена - 234924,26 грн., заборгованість по процентах поточна - 408534,00 грн., заборгованість по процентах прострочена - 6443572,10 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 282731,87 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 823143,98 грн., задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив", м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 3/2, блок 5/2-1 (код 39847648) на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1 (код 23697280) 53182983,22 грн. (п`ятдесят три мільйони сто вісімдесят дві тисячі дев`ятсот вісімдесят три гривні 22 коп.) заборгованості по кредиту строкової, 234924,26 грн. (двісті тридцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять чотири гривні 26 коп.) заборгованості по кредиту простроченої, 2405,43 грн. (дві тисячі чотириста п`ять гривень 43 коп.) заборгованості по процентах поточної, 545455,23 грн. (п`ятсот сорок п`ять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять гривень 23 коп.) заборгованості по процентах простроченої, 282731,87 грн. (двісті вісімдесят дві тисячі сімсот тридцять одну гривню 87 коп.) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 670967,44 грн. (шістсот сімдесят тисяч дев`ятсот шістдесят сім гривень 44 коп.) пені за несвоєчасну сплату процентів.

Солідарні боржники:

1. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Органікс сідс", м. Київ, провулок Алли Горської, буд. 5 (код 40794076).

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аделаїда-еко", Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Яворівка, вул. Польова, буд. 2 (код 41402841).

Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1 (код 23697280) 53182983,22 грн. (п`ятдесят три мільйони сто вісімдесят дві тисячі дев`ятсот вісімдесят три гривні 22 коп.) заборгованості по кредиту строкової, 234924,26 грн. (двісті тридцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять чотири гривні 26 коп.) заборгованості по кредиту простроченої, 2405,43 грн. (дві тисячі чотириста п`ять гривень 43 коп.) заборгованості по процентах поточної, 545455,23 грн. (п`ятсот сорок п`ять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять гривень 23 коп.) заборгованості по процентах простроченої, 282731,87 грн. (двісті вісімдесят дві тисячі сімсот тридцять одну гривню 87 коп.) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 670967,44 грн. (шістсот сімдесят тисяч дев`ятсот шістдесят сім гривень 44 коп.) пені за несвоєчасну сплату процентів.

Солідарні боржники:

1. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Перший національний аграрний кооператив", м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 3/2, блок 5/2-1 (код 39847648).

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Органікс сідс", м. Київ, провулок Алли Горської, буд. 5 (код 40794076).

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аделаїда-еко", Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Яворівка, вул. Польова, буд. 2 (код 41402841).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Органікс сідс", м. Київ, провулок Алли Горської, буд. 5 (код 40794076) на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1 (код 23697280) 53182983,22 грн. (п`ятдесят три мільйони сто вісімдесят дві тисячі дев`ятсот вісімдесят три гривні 22 коп.) заборгованості по кредиту строкової, 234924,26 грн. (двісті тридцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять чотири гривні 26 коп.) заборгованості по кредиту простроченої, 2405,43 грн. (дві тисячі чотириста п`ять гривень 43 коп.) заборгованості по процентах поточної, 545455,23 грн. (п`ятсот сорок п`ять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять гривень 23 коп.) заборгованості по процентах простроченої, 282731,87 грн. (двісті вісімдесят дві тисячі сімсот тридцять одну гривню 87 коп.) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 670967,44 грн. (шістсот сімдесят тисяч дев`ятсот шістдесят сім гривень 44 коп.) пені за несвоєчасну сплату процентів.

Солідарні боржники:

1. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Перший національний аграрний кооператив", м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 3/2, блок 5/2-1 (код 39847648).

2. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аделаїда-еко", Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Яворівка, вул. Польова, буд. 2 (код 41402841).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аделаїда-еко", Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Яворівка, вул. Польова, буд. 2 (код 41402841) на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1 (код 23697280) 53182983,22 грн. (п`ятдесят три мільйони сто вісімдесят дві тисячі дев`ятсот вісімдесят три гривні 22 коп.) заборгованості по кредиту строкової, 234924,26 грн. (двісті тридцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять чотири гривні 26 коп.) заборгованості по кредиту простроченої, 2405,43 грн. (дві тисячі чотириста п`ять гривень 43 коп.) заборгованості по процентах поточної, 545455,23 грн. (п`ятсот сорок п`ять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять гривень 23 коп.) заборгованості по процентах простроченої, 282731,87 грн. (двісті вісімдесят дві тисячі сімсот тридцять одну гривню 87 коп.) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 670967,44 грн. (шістсот сімдесят тисяч дев`ятсот шістдесят сім гривень 44 коп.) пені за несвоєчасну сплату процентів.

Солідарні боржники:

1. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Перший національний аграрний кооператив", м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 3/2, блок 5/2-1 (код 39847648).

2. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Органікс сідс", м. Київ, провулок Алли Горської, буд. 5 (код 40794076).

Провадження у справі в частині стягнення 5144870,97 грн. заборгованості по процентах простроченої закрити.

У решті позову відмовити.

Стягнути з сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив", м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 3/2, блок 5/2-1 (код 39847648) на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1 (код 23697280) 164495,61 грн. (сто шістдесят чотири тисячі чотириста дев`яносто п`ять гривень 61 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1 (код 23697280) 164495,61 грн. (сто шістдесят чотири тисячі чотириста дев`яносто п`ять гривень 61 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Органікс сідс", м. Київ, провулок Алли Горської, буд. 5 (код 40794076) на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1 (код 23697280) 164495,61 грн. (сто шістдесят чотири тисячі чотириста дев`яносто п`ять гривень 61 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аделаїда-еко", Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Яворівка, вул. Польова, буд. 2 (код 41402841) на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1 (код 23697280) 164495,61 грн. (сто шістдесят чотири тисячі чотириста дев`яносто п`ять гривень 61 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 21.02.2020 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 9 прим.: 1 - до справи, 2, 3 - позивачу (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 10Б); 4 - відповідачу 1 (29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 3/2, блок 5/2-1), 5, 6 - відповідачу 2 ( АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_1 ), 7, 8 - відповідачу 3 (01032, м. Київ, пров. Алли Горської, 5; 30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Тітова, 1А), 9 - відповідачу 4 (11789, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Яворівка, вул. Польова, 2). Всім рек. з пов. про вруч.