Ухвала

від 20.02.2020 по справі 918/346/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 918/346/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець

розглянувши матеріали касаційної скарги Рівненської міської ради

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2019р.

у складі колегії суддів: Г. Є. Олексюк - головуючий, А. Р. Василишин, М. Г. Петухов

та на рішення господарського суду Рівненської області від 26.09.2019р.

суддя: А. М. Горплюк

за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячне-2016"

до Рівненської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Укрпошта"

про стягнення в розмірі 32 462, 70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рівненська міська рада звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2019р. та на рішення господарського суду Рівненської області від 26.09.2019р. у справі №918/346/19.

При перевірці матеріалів касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, є стягнення 32 462, 70 грн., що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа №918/346/19 є малозначною.

В скарзі містяться посилання скаржника на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозахисної практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасників справи.

Вивчивши доводи скаржника, зазначені в касаційній скарзі, щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження та зважаючи на конкретні обставини цієї справи і відсутність вагомих аргументів заявника на підтвердження його доводів, Верховний Суд дійшов висновку, що питання права, що скаржник ставить у своїй касаційній скарзі, не має фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крім того, зі змісту касаційної скарги не вбачається, що справа становить значний суспільний інтерес або виняткове значення для скаржника.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки наведені скаржником у касаційній скарзі доводи не містять достатньо обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Рівненської міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2019р. та на рішення господарського суду Рівненської області від 26.09.2019р. у справі №918/346/19, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У зв`язку з цим заява скаржника про зупинення виконання судового рішення, подана скаржником разом з касаційною скаргою, залишається без розгляду.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, п. 2 ч. 3 ст. 287, п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Рівненській міській раді у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2019р. та на рішення господарського суду Рівненської області від 26.09.2019р. у справі №918/346/19.

2. Касаційну скаргу Рівненської міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2019р. та на рішення господарського суду Рівненської області від 26.09.2019р. у справі №918/346/19 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

3. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

4. Копію касаційної скарги залишити в матеріалах справи №918/346/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

В. І. Студенець