Рішення

від 21.02.2020 по справі 286/3960/19

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/3960/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В.

з секретарем Грищенко Н. А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Білогір`я Молокопродукт про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати , -

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2019 року ОСОБА_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , звернувся із позовом до суду та просить стягнути з відповідача ТОВ Білогір`я Молокопродукт , яке знаходиться по вул. Миру, 3-А в смт. Блогір`я, Білогірського району Хмельницької області на його користь нараховану, але невиплачену заробітну плату в розмірі 43712,43 грн..

Мотивуючи тим, що з 01.08.2011 року він працював у відповідача у якості сторожа Полохачівського приймального відділення та був звільнений за угодою сторін 01.02.2019 року. При звільнені позивачу не булла проведена виплата нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 12.06.2018 року по справі №286/1269/18, з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість по заробітній платі в розмірі 47200,00 грн.. Заборгованість підприємства на кінець лютого 2019 року складає 90912,43 грн. У зв`язку з невиплатою заборгованості порушено його права передбачені чиним законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не отримав. В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення, з відміткою про причини повернення матеріалів вЂ�' за письмовою відмовою одержувача'' , у зв`язку з чим, особа вважається належним чином повідомленою про розгляд справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені вказані обставини.

Відповідно до рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 12.06.2018 року по справі №286/1269/18, з відповідача на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість по заробітній платі в розмірі 47200,00 грн.. Рішення набрало законної сили 12 липня 2018 року на підставі чого позивачу 23 липня 2018 року було видано виконавчий лист (а.с.5-8).

Встановлено, що позивач з 01 серпня 2011 року по 01 лютого 2019 року працював в ТОВ Білогір`я Молокопродукт згідно наказу №1757-К від 01.08.2011 року, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.3).

Згідно розрахункових листів за січень-лютий 2019 року заборгованість підприємства по заробітній платі, на кінець лютого, становить 90912,43 (а.с.4).

Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України Про оплату праці , якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Працівник має право на оплату своєї праці своєчасно на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону Про оплату праці ).

Згідно із ч. 5 ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про оплату праці , своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Заробітна плата повинна виплачуватися працівникові регулярно в робочі дні в строки, встановлені в колективному договорі, не рідше двох разів на місяць, не більше як через 16 календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Затримка виплати заробітної плати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати згідно зі ст. 241-1 КЗпП України.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 233 КЗпП України, частина 2, встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права , ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР№ 2148-VIII від 19.10.1973 року, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Відповідно до наданої до суду довідки про нараховану, але не виплачену заробітну плату, позивач не отримує у строки визначені ст. 115 КЗпП України заробітну плату.

Таким чином, не виплачуючи заборговану позивачеві заробітну плату, відповідач порушив його право на своєчасне одержання винагороди за працю, гарантоване Конституцією України (ст.43), Законом України Про оплату праці та обмежив право на використання його власності для задоволення життєвих потреб грошових коштів.

Вирішуючи питання щодо розміру невиплаченої заробітної плати, яка підлягає стягненню суд враховує наступне.

Крім національного законодавства, право на заробітну плату захищається й Конвенцією про захист заробітної плати № 95, яка ратифікована 31.01.1961 року.

Відповідно до ст. 1 даної Конвенції, її метою є термін заробітна плата , який означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ст.12 Конвенції, вона застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата, через регулярні проміжки часу. Якщо немає інших відповідних урегулювань, котрі забезпечують виплату заробітної плати через регулярні проміжки часу, то періоди виплати заробітної плати має бути продиктовано національним законодавством або визначено колективним договором чи рішенням арбітражного органу.

Окрім того, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки класичне право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.

У зв`язку з цим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість із заробітної плати у розмірі 43712,43 грн., тобто заборгованість по заробітній платі, яка в порушення вимог чинного законодавства та прав позивача, залишилась не виплаченою відповідачем в добровільному порядку (заборгованість в розмірі 47200,00 грн. стягнуто рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 12.06.2018 по справі №286/1269/18).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

З огляду на викладене, позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , а тому у відповідності із ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 768,40 грн. в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 263-265, 268, 430 ЦПК України на підставі ст. 116 КЗпП України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Білогір`я Молокопродукт , що знаходиться в смт. Білогір`я по вул. Миру, 3-А, Білогірського району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 37625205), на користь ОСОБА_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , заборгованість по заробітній платі в розмірі 43712,43 грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Білогір`я Молокопродукт , що знаходиться в смт. Білогір`я по вул. Миру, 3-А, Білогірського району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 37625205), в дохід держави судовий збір в розмірі 768,40 грн..

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Я. В. Кулініч