Рішення

від 11.02.2020 по справі 160/10043/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року Справа № 160/10043/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Молоданова М.Ю.,

представника позивача: Чередник І.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Ласунка до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

16.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Ласунка (далі - ТОВ Ласунка , позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0024771409 від 21.08.2019 року за формою В4 , №0024781409 від 21.08.2019 року за формою Р , прийняті ГУ ДФС у Дніпропетровській області, правонаступником якого є ГУ ДПС у Дніпропетровській області, на підставі акта від 19.03.2019 року №14009/04-36-14-09/24440838 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Ласунка з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з СВК Молочна-Країна (код ЄДРПОУ 39524473) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року.

В обґрунтування пред`явленого позову зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та про заниження ним внаслідок цього податку на прибуток за 2017 рік на суму 96352грн., а також про завищення від`ємного значення податку на додану вартість за грудень 2017 року на суму 107058грн., оскільки позивач правомірно включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрати за реальними господарськими операціями з СВК Молочна-Країна на підставі укладених з ним договорів поставки незбираного молока, а також правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними цим контрагентом, в ході здійснення цих реальних господарських операцій. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які містять всі необхідні реквізити, та були надані до перевірки, натомість, акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами цих правочинів. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, про нереальність вказаних господарських операцій ґрунтуються виключно на посиланнях на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.08.2018р. у кримінальній справі №199/5543/18 (№1-кп/199/441/18), яким директора СВК Молочна-Країна ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво), та встановлено фіктивність СВК Молочна-Країна . Разом з тим, сам факт наявності такого вироку не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність всіх господарських операцій, укладених цим підприємством, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком суду. При цьому позивачем на запит відповідача від 20.11.2018р. про надання письмових пояснень та документальних підтверджень стосовно взаємовідносин ТОВ Ласунка з СВК Молочна-Країна за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. листом від 30.11.2018р. надано відповідні письмові пояснення та всі необхідні документи на підтвердження реальності цих господарських операцій, проте, надані позивачем документи відповідачем фактично залишено поза увагою без відповідного обґрунтування. Водночас, вищезазначеним вироком не встановлювалась вина безпосередньо посадових осіб позивача, оскільки цей вирок стосується виключно посадових осіб його контрагента - СВК Молочна-Країна . При цьому, позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів, бо, навіть якщо контрагенти позивача і допускали будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог, оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків та виникнення у нього права на податковий кредит і формування валових витрат від дотримання податкової дисципліни його контрагентами. Позивачем також зауважується, що вищевказані господарські операції фактично мали місце саме з Філією №1 СВК Молочна-Країна , відомості про яку (філію) є офіційно внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та яка є відокремленим структурним підрозділом СВК Молочна-Країна , який знаходиться поза межами розташування останнього і наділений правом самостійно укладати угоди з іншими юридичними особами, в тому числі і договори поставки. Водночас, податкові накладні за цими господарськими операціями реєструвалися саме головним суб`єктом господарювання - платником ПДВ, а саме: СВК Молочна-Країна відповідно до вимог п.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015р. №1307 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016р. за №137/28267.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019р. позовну заяву ТОВ Ласунка до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/10043/19 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 20 листопада 2019 року о 10:00год.

11.11.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву ТОВ Ласунка , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем за періоди, що перевірялись, вимог чинного податкового законодавства, які призвели до заниження податку на прибуток та до завищення від`ємного значення податку на додану вартість у 2017 році, внаслідок формування позивачем валових витрат та податкового кредиту на підставі формально складених первинних документів, оформлених за нереальними, безтоварними господарськими операціями з СВК Молочна-Країна , інформація з яких протиправно перенесена до облікових регістрів. Так, контролюючим органом отримано вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.08.2018р. у кримінальній справі №199/5543/18 (№1-кп/199/441/18), яким директора СВК Молочна-Країна ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, а саме: створенні фіктивного підприємства - СВК Молочна-Країна . Відповідач наголошував, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Наведена у вказаному вироку інформація дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту та сум вартості придбаного товару до складу витрат є безпідставними. Таким чином, первинні документи, що складені СВК Молочна-Країна по взаємовідносинам з ТОВ Ласунка , є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами. Також відповідач зазначав, що результати дослідження діяльності СВК Молочна-Країна вказують на те, що метою створення цього суб`єкта господарювання є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам, в тому числі і ТОВ Ласунка . При цьому, позивач при укладанні з СВК Молочна-Країна договору на придбання товару, не мав підтверджень ділової репутації останнього, гарантій виконання ним зобов`язань, наявності у цього підприємства необхідних ресурсів та відповідного досвіду, а також інших ознак комерційної привабливості для обрання ТОВ Ласунка саме цього контрагента. Таким чином, встановлено відсутність належної обачності позивача при виборі контрагента СВК Молочна-Країна , що є ознакою штучного характеру оформленого договору, мета укладання якого - формування документообігу по нереальній господарській операції. З огляду на викладене, відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У підготовчому судовому засіданні 20.11.2019 року було задоволено клопотання представника позивача про надання йому додаткового часу для підготовки відповіді на відзив та оголошено перерву до 10.12.2019 року 16:00 год.

06.12.2019 року від представника позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім викладено позицію, аналогічну зазначеній ним у позовній заяві, та додатково зауважено, що постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2019р. закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності головного бухгалтера ТОВ Ласунка за ч.1 ст.163-1 КУпАП у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Такий висновок згідно з вказаною постановою суду зроблено у зв`язку із тим, що доводи контролюючого органу про фіктивність господарських операцій між ТОВ Ласунка та СВК Молочна-Країна за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року ґрунтуються виключно на вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.08.2018р., тоді як в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази фіктивності таких господарських операцій.

Представник позивача в підготовче судове засідання 10.12.2019р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 10.12.2019р. подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із необхідністю прийняття участі у іншому судовому засіданні, яке призначено на аналогічну дату та час у Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська у справі №201/13429/19.

Представник відповідача в підготовче судове засідання 10.12.2019р. також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2019р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №160/10043/19 до 15 січня 2020 року. Наступне підготовче судове засідання призначено на 15 січня 2020 року о 10:00год.

Представник позивача в підготовче судове засідання 15.01.2020р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте 15.01.2020р. до канцелярії суду ним подана заява, в якій останній просив провести підготовче судове засідання в порядку письмового провадження та розпочати розгляд справи по суті у наступному судовому засіданні.

Представник відповідача в підготовче судове засідання 15.01.2020р. також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, при цьому 15.01.2020р. останнім до канцелярії суду подана заява, в якій представник відповідача просив провести підготовче судове засідання в порядку письмового провадження та розпочати розгляд справи по суті у наступному судовому засіданні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу №160/10043/19 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 05 лютого 2020 року о 10:00год.

У судовому засіданні 05 лютого 2020 року розгляд справи відкладено на 11.02.2020р. на 15.00год. у зв`язку із задоволенням клопотання представника відповідача та наданням йому додаткового часу для підготовки належних документів на підтвердження його повноважень на представництво інтересів відповідача у суді.

У судовому засіданні 11 лютого 2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судове засідання 11.02.2020р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовної заяви у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Ласунка (код ЄДРПОУ 39524473) зареєстроване 21.01.1997р. Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради (номер державної реєстрації 12241200000014522), перебуває на податковому обліку в ГУ ДФС у Дніпропетровській області та, зокрема, є платником податку на додану вартість з 16.07.1997р. на підставі свідоцтва №200158911.

На підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 08.02.2019р. №789-п та повідомлення від 11.02.2019р. №280, відповідно до п.19.1.1 ст.19.1ст.19, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Лобастовою Юлією Олександрівною проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ Ласунка (код ЄДРПОУ 24440838) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з СВК Молочна-Країна (код ЄДРПОУ 39524473) за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 19.03.2019р. №14009/04-36-14-09/24440838, яким зафіксовано виявлені проведеною перевіркою порушення ТОВ Ласунка вимог податкового законодавства, а саме: п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток за 2017 рік на суму 96352,00грн., а також приписів п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено від`ємне значення податку на додану вартість за грудень 2017 року на суму 107058,00грн.

Вказані висновки акта перевірки від 19.03.2019р. №14009/04-36-14-09/24440838 обґрунтовані тим, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою позивача встановлено порушення позивачем за періоди, що перевірялись, вимог чинного податкового законодавства, які призвели до заниження податку на прибуток та до завищення від`ємного значення податку на додану вартість у 2017 році, внаслідок формування позивачем валових витрат та податкового кредиту на підставі формально складених первинних документів, оформлених за нереальними, безтоварними господарськими операціями з СВК Молочна-Країна , інформація з яких протиправно перенесена до облікових регістрів. Так, контролюючим органом отримано вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.08.2018р. у кримінальній справі №199/5543/18 (№1-кп/199/441/18), яким директора СВК Молочна-Країна ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, а саме: створенні фіктивного підприємства - СВК Молочна-Країна . Вищезазначені дії ОСОБА_1 , які виразились у створенні суб`єкта підприємницької діяльності СВК Молочна-Країна (код ЄДРПОУ 39524473) з метою прикриття незаконної діяльності, призвели до того, що невстановлені органом досудового розслідування особи отримали можливість здійснювати фінансові операції за межами податкового контролю без сплати передбачених законодавством податків і зборів від імені формально призначеного засновника та директора в порушення встановленого законодавством порядку. Водночас, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, оскільки подані суб`єктом господарювання первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій. Наведена у вказаному вироку інформація дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту та сум вартості придбаного товару до складу витрат є безпідставними. Таким чином, первинні документи, що складені СВК Молочна-Країна по взаємовідносинам з ТОВ Ласунка , є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами. При цьому, результати дослідження діяльності СВК Молочна-Країна вказують на те, що метою створення цього суб`єкта господарювання є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам, в тому числі і ТОВ Ласунка . Позивач при укладанні з СВК Молочна-Країна договору на придбання товару, не мав підтверджень ділової репутації останнього, гарантій виконання ним зобов`язань, наявності у цього підприємства необхідних ресурсів та відповідного досвіду, а також інших ознак комерційної привабливості для обрання ТОВ Ласунка саме цього контрагента. Таким чином, встановлено відсутність належної обачності позивача при виборі контрагента СВК Молочна-Країна , що є ознакою штучного характеру оформленого договору, мета укладання якого - формування документообігу по нереальній господарській операції. Вищезазначене свідчить про те, що досліджувані господарські операції не містять розумних економічних причин (ділової мети), тобто відсутня кваліфікуюча ознака господарської діяльності - отримання доходу. За таких обставин, за результатом перевірки не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам, які склались між позивачем та його контрагентом СВК Молочна-Країна .

На підставі висновків акта перевірки від 19.03.2019р. №14009/04-36-14-09/24440838 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0024781409 від 21.08.2019р. за формою Р , яким ТОВ Ласунка збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 144528,00грн., в тому числі за основним платежем - 96352,00грн. та за штрафними санкціями - 48176,00грн.

- податкове повідомлення-рішення №0024771409 від 21.08.2019р. за формою В4 , яким ТОВ Ласунка зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2017 року, на суму 107058,00грн.

Незгода позивача з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправними та скасування цих податкових повідомлень-рішень, суд зважає на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 137.1 ст.137 ПК України визначено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та отримання послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За змістом приписів абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.

З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Як свідчать матеріали справи, протягом періоду, що перевірявся, між ТОВ Ласунка , як Покупцем, та СВК Молочна-Країна (код ЄДРПОУ 39524473), як Постачальником, в особі директора Хахули Д.С. укладено договір поставки від 17.03.2017р. №170317-1, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар (молоко натуральне), а Покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

Крім того, у цьому ж періоді, між ТОВ Ласунка , як Покупцем, та Філією №1 СВК Молочна-Країна , як Постачальником, укладено договір поставки від 01.04.2017р. №10417-1, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар (молоко натуральне), а Покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

Відповідно до п.1.2 вказаних Договорів їх предметом є наступний товар: молоко натуральне.

На підтвердження реальності виконання умов зазначених договорів позивачем надано до суду копії цих договорів, спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної сировини, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень щодо оплати отриманого товару, ветеринарного свідоцтва та податкових накладних, виписаних СВК Молочна-Країна , а також планових калькуляцій, відповідно до якого ТОВ Ласунка планувалося використання цієї сировини (молока натурального) у власній господарській діяльності (у виробництві морозива).

При цьому судом встановлено, що вищевказаний договір поставки молока та податкові накладні за цими господарськими операціями підписані від імені СВК Молочна-Країна його директором ОСОБА_1 .

Водночас, судом також встановлено, що вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.08.2018р. у кримінальній справі №199/5543/18 (№1-кп/199/441/18) у кримінальному провадженні №42018040000000793, який набрав законної сили 11.09.2019р., ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України ( http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75796352) .

Як слідує з вказаного вироку, судом встановлено, що ОСОБА_1 , у грудні 2014 року, знаходячись у м. Дніпро, поблизу торговельного комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з невстановленою слідством особою вступив в попередню змову, направлену на фіктивне підприємництво, а саме: створення суб`єкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності. Так, ОСОБА_1 повинен був за обіцяну матеріальну винагороду підписати складені та надані йому невстановленою особою протокол загальних зборів учасників Сільськогосподарського виробничого кооперативу Молочна країна (код ЄДРПОУ 39524473) (надалі - СВК Молочна країна ) та домовився із вказаною невстановленою особою про передання майнових прав на зазначену юридичну особу. Згідно з вказаним протоколом загальних зборів учасників СВК Молочна країна його засновниками визначено ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Крім того, згідно із досягнутою з невстановленою особою домовленістю, ОСОБА_1 повинен був надати нотаріусу свій паспорт громадянина України, а також картку фізичної особи - платника податків з ідентифікаційним номером, та засвідчивши свою особу, підписати у нотаріуса складені та надані йому невстановленою особою статут СВК Молочна країна , який є установчим документом суб`єкта господарювання, на підставі якого затверджується склад учасників юридичної особи та проводиться її державна реєстрація, після чого повернути зазначений офіційний документ вказаній особі, який, в подальшому, після проведення державної реєстрації юридичної особи, повинен був використовувати реквізити придбаного підприємства, з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді створення умов для ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки. Таким чином, ОСОБА_1 , передав невстановленій слідством особі за обіцяну матеріальну винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, підписаний ним протокол загальних зборів учасників СВК Молочна країна , а також підписаний ним та нотаріально засвідчений статут СВК Молочна країна . Таким чином, ОСОБА_1 , діючи умисно, за матеріальну винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, підписавши протокол загальних зборів учасників СВК Молочна країна та нотаріально завірений статут СВК Молочна країна (код ЄДРПОУ 39524473), на підставі якого створюється юридична особа, і тим самим в порушення вимог законодавства, зареєструвавши на своє ім`я підприємство СВК Молочна країна (код ЄДРПОУ 39524473) та передавши установчі документи вказаного підприємства невстановленій слідством особі, для внесення змін в реєстраційні документи підприємства, після проведення перереєстрації вказаного підприємства, отримала суб`єкт підприємницької діяльності (юридичну особу), з метою прикриття незаконної діяльності.

Також у вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.08.2018р. у кримінальній справі №199/5543/18 (№1-кп/199/441/18) вказано, що в подальшому, протягом періоду з 2015 по 2017 роки підприємство СВК Молочна країна (код ЄДРПОУ 39524473) використовувалось невстановленою в ході досудового розслідування особою, для ведення незаконної діяльності, пов`язаної із здійсненням підприємством господарської діяльності як суб`єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та безпідставне отримання таким чином спеціального режиму оподаткування, з метою ухилення від сплати податків, зокрема, за період з березня 2017 року по червень 2017 року незаконно сформований податковий кредит ТОВ Ласунка (ЄДРПОУ 24440838) з податку на додану вартість на суму 141536,78грн.

Також у вироку зазначено, що ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Отже, відповідно до вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.08.2018р. у кримінальній справі №199/5543/18 (№1-кп/199/441/18), який набрав законної сили 17.07.2019 року, у кримінальному провадженні № 42018040000000793 відносно ОСОБА_1 , судом встановлено, що вищезазначені дії ОСОБА_1 , які виразились у створенні суб`єкта підприємницької діяльності СВК Молочна-Країна (код ЄДРПОУ 39524473) з метою прикриття незаконної діяльності, призвели до того, що невстановлені органом досудового розслідування особи отримали можливість здійснювати фінансові операції за межами податкового контролю без сплати передбачених законодавством податків і зборів від імені формально призначеного засновника та директора в порушення встановленого законодавством порядку. За обвинувальним актом зазначені діяння ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 205 КК України як фіктивне підприємництво, тобто створення суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

При цьому, як зазначалося вище, згідно з документами, копії яких були надані ТОВ Ласунка , договір поставки від 17.03.2017р. №170317-1, податкові накладні та інші документи на підставі цього договору підписано саме директором СВК Молочна країна ОСОБА_1 .

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 11 червня 2018 року у справі №2а-7463/11/2670 (адміністративне провадження №К/9901/22523/18) висновки Верховного Суду України полягають у тому, що надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким фізичну особу визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, не може бути неврахованою судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила зазначений злочин, з нереабілітуючих підстав.

У справі №826/11397/14 Верховний Суд України зазначив, що така обставина як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, стосовно фіктивності підприємства - контрагента покупця, не могла бути не врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним. Тому, при розгляді конкретної справи такі доводи органу влади суди мають перевіряти.

У справах №21-5332а15, №21-1318а16, №21-2430а16 Верховний Суд України зазначив, що обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким директора підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, підлягає врахуванню адміністративним судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин, передбачений статтею 205 Кримінального кодексу України, з нереабілітуючих підстав.

Отже, вказані обставини не можуть залишитися неврахованим судом, оскільки ознаки фіктивного підприємства несумісні з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

У постанові Верховного Суду України від 05.03.2012р. у справі за позовом ТОВ Нафта до Шосткинської МДПІ про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень (справа № 21-421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію у подібних справах, наприклад: постанова Верховного Суду від 23 червня 2018 року у справі №2а-4715/11/1470, постанови від 24.05.2016р. у справі № 21-5332а15, від 14.06.2016р. у справі № 21-1318а16, від 22.11.2016р. у справі № 21-2430а16).

Частиною п`ятою статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі, що розглядається, директор СВК Молочна країна ОСОБА_1 визнав себе винуватим у створенні фіктивного підприємства, а також визнав те, що у його господарській діяльності участі не брав, отже, фактично і не приймав участі у підписанні будь-яких первинних документів, що, в свою чергу, виключає можливість вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою первинні документи по взаємовідносинам між ТОВ Ласунка та СВК Молочна країна .

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства.

Суд виходить із того, що об`єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб`єктами господарювання, а не договори/правочини, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами.

Тільки встановлення мети та факту порушення встановлено порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірних операцій, відображених в податковому обліку.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, висловленого, в постанові від 01.12.2015р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пеппермінт до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах згідно з підпунктом 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, статус фіктивного (нелегального) підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а відтак господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Верховний Суд України неодноразово висловлювався щодо такого правозастосування у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 22.11.2016 у справі №826/11397/14, від 24.05.2016 у справі №21-5332а15, від 14.06.2016 у справі №21-1318а16, від 22.11.2016 у справі №21-2430а16.

При вирішенні цієї категорії спорів належить враховувати вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення № 88, первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

При цьому, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. При цьому, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Господарська операція пов`язана з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами ПК України.

Відображення у податковому обліку оподатковуваних операцій має бути підтверджено первинними, відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), валові витрати може вважатися не підтвердженими.

Первинний документ має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Вищенаведеним вимогам досліджені операції платника податків не відповідають.

Щодо зазначення позивача про правомірність включення до складу витрат та податкового кредиту за реальними господарськими операціями ТОВ Ласунка за період квітень та травень 2017 року із Філією №1 СВК Молочна-Країна на підставі договору поставки від 01.04.2017 року №10417-1, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.95 Цивільного кодексу філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 95 Цивільного кодексу філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

З аналізу вказаних законодавчих приписів можливо зробити висновок, що філії виступають лише як відокремлені частини юридичної особи, що їх створила. Для здійснення функцій від імені юридичної особи остання видає довіреність призначеному нею керівникові філії, за якою вони мають право укладати договори та інші правочини від імені юридичної особи, що їх створила, у межах наданих повноважень. Керівник на підставі цієї довіреності діє від імені та в інтересах юридичної особи, а не від імені філії.

Преамбулою договору поставки від 01.04.2017 року №10417-1 зазначено: Філіал №1 Сільськогосподарського виробничого кооперативу Молочна Країна , який є відокремленим структурним підрозділом Кооперативу, в особі керівника Смирного Сергія Олександровича, який діє на підставі Положення про філію СВК Молочна-Країна та довіреності .

Також відповідно до п. 1.7 Положення про філію СВК Молочна-Країна , яка затверджена протоколом Загальних зборів засновників Сільськогосподарського виробничого кооперативу Молочна Країна від 17.05.2016 року (затверджено підписом голови правління Хахулою Д.С.) - рішення щодо створення, реорганізації Філії приймається рішенням зборів засновників Кооперативу або рішенням Голови правління Кооперативу.

Пунктом 7.2 Положення про філію СВК Молочна-Країна , яка затверджена протоколом Загальних зборів засновників Сільськогосподарського виробничого кооперативу Молочна Країна від 17.05.2016 року (затверджено підписом голови правління Хахулою Д.С.) встановлено, що Голова правління Кооперативу своїми рішеннями вирішує питання загального керівництва діяльністю Філії. До компетенції Голови правління Кооперативу окрім всього іншого відноситься: затвердження Положення про філію; призначення та звільнення з посади керівника Філії, визначення розміру його окладу; прийняття рішень про матеріальну відповідальність керівника Філії; затвердження штатного розкладу Філії; розгляд конфліктних ситуацій, що виникають між керівником Філії та трудовим колективом, прийняття заходів для їх врегулювання; погодження угод, що укладаються керівником Філії від імені Кооперативу та господарських операцій, які здійснює Філія; погодження інших питань діяльності Філії.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що оскільки Філія №1 Сільськогосподарського виробничого кооперативу Молочна Країна здійснює свою діяльність виключно в межах повноважень наданих їй СВК Молочна-Країна , фіктивність створення якого підтверджена вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.08.2018 року, у справі № 199/5543/18 (№1-кп/199/441/18), яке набрало законної сили, то і сама діяльність даної філії несумісна з легальною підприємницькою діяльністю.

Відносно доводів позивача про те, що постановами Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2019 року у справі №206/2317/19 (провадження №3/206/895/19) та у справі №206/2318/19 (провадження №3/206/896/19), які набрали законної сили, закрито провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності директора та головного бухгалтера ТОВ Ласунка за ч.1 ст.163-1 КУпАП у зв`язку із відсутністю у діях останніх події та складу адміністративного правопорушення, суд зазначає наступне.

Як слідує з вищевказаних постанов Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2019 року у справі №206/2317/19 (провадження №3/206/895/19) та у справі №206/2318/19 (провадження №3/206/896/19), у цих справах суд дійшов до такого висновку саме у зв`язку із тим, що у протоколі про адміністративне правопорушення не тільки не розкрита суть порушень, зазначених в ньому норм ПК України, які були допущені саме директором/головним бухгалтером ТОВ ЛАСУНКА , а й іншими посадовими особами ТОВ ЛАСУНКА , а також стосувалися встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а й всупереч вимогам ст.256 КУпАП України, не зазначені місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, оскільки заниження податку на прибуток та завищення від`ємного значення податку на додану вартість в сумах, які наведені в протоколі, свідчить про наслідки, а не про саме правопорушення.

Отже, Самарським районним судом м. Дніпропетровська під час розгляду справ №206/2317/19 (провадження №3/206/895/19) та №206/2318/19 (провадження №3/206/896/19) не досліджувалася суть порушень посадовими особами ТОВ Ласунка норм податкового законодавства, а також доводи контролюючого органу з цього приводу, викладені в акті перевірки від 19.03.2019р. №14009/04-36-14-09/24440838 та висновки суду, викладені у вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.08.2018р. у кримінальній справі №199/5543/18 (№1-кп/199/441/18).

Таким чином, посилання позивача на вищевказані постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2019 року у справі №206/2317/19 (провадження №3/206/895/19) та у справі №206/2318/19 (провадження №3/206/896/19) про закриття проваджень стосовно посадових осіб ТОВ Ласунка не спростовують встановлених судом під час розгляду цієї справи обставин та фактів неправомірності відображення ТОВ Ласунка у бухгалтерському та податковому обліку розглянутих операцій за березень - травень 2017 року з СВК Молочна-Країна .

Крім того, позивачем також не було надано і будь - яких доказів, які б свідчили про виявлену ним належну обачність й обережність при виборі постачальника товарів, враховуючи відсутність в останнього достатніх трудових та матеріальних ресурсів (основних фондів) для проведення відповідної господарської діяльності, що в сукупності з встановленими обставинами справи та з урахуванням характеру спірних правовідносин, які склались у цій справі, також свідчить про обґрунтованість тверджень контролюючого органу про безпідставність формування податкового обліку позивача за господарськими операціями з СВК Молочна країна .

В площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків дійсно відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2 статті 77 КАС України). Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 статті 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання товарів фактично не мали реального характеру, що, в сою чергу, доводить правомірність висновків контролюючого органу, які покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0024771409 від 21.08.2019 року за формою В4 , №0024781409 від 21.08.2019 року за формою Р , прийняті ГУ ДФС у Дніпропетровській області (правонаступником якого є ГУ ДПС України у Дніпропетровській області) на підставі Акту від 19.03.2019 року №14009/04-36-14-09/24440838 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Ласунка з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з СВК Молочна-Країна (код ЄДРПОУ 39524473) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою позивачу у задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 242-246 , 250 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ласунка (код ЄДРПОУ 24440838, місцезнаходження: вул. Гаванська, буд.14, м. Дніпро, 49127) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України .

Повний текст рішення суду складений 21.02.2020р.

Суддя О.М. Турова