Рішення

від 17.02.2020 по справі 500/2833/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2833/19

17 лютого 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Заблоцька І.І.

представника позивача Щербатюк О.Д.

представника відповідача Мурована І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 (надалі, позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (надалі, відповідач, ГУ ДПС у Тернопільській області), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Тернопільській області від 07.05.2018 №0442425-1303-1912 та від 04.10.2018 №0603607-1303-1912 (форми "Ф").

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення, на його думку, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки він є сільськогосподарським товаровиробником у розумінні чинного законодавства, а об`єкти нерухомості (будівлі, споруди), власником яких він є, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Ухвалою суду від 16.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 14.01.2020 о 11:30 год. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 14.01.2020 відповідачу продовжено строк для подання відзиву до 29.01.2020 та відкладено розгляд даної справи до 04.02.2020 о 10:00 год.

Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що об`єкт нерухомості, який на праві власності належить позивачу, навіть за наявності у нього статусу фізичної особи - підприємця, не підпадає під дію абзацу "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 ст.266 Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі, ПК України), так як позивач не є сільськогосподарським товаровиробником в розумінні п.п.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПК України, що у свою чергу, на думку представника відповідача, кореспондується з обов`язком позивача сплачувати визначену суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. У зв`язку з наведеним, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що твердження позивача про невідповідність чинному законодавству форми оскаржуваних податкових повідомлень - рішень не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки ОСОБА_2 надано повноваження в частині винесення вимог у відповідності до п.266.7 ст.266 ПК України, а саме щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Також, щодо обов`язкового реквізиту податкового повідомлення - рішення, а саме печатки контролюючого органу, то згідно Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015, не визначено конкретного типу такої. Звернув увагу суду на тому, що згідно наказу Головного управління ДФС від 30.03.2018 №740 затверджено перелік документів, на яких дозволено використання печаток управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Тернопільській області.

04.02.2020 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 17.02.2020 о 14:30 год.

17.02.2020 у відкритому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю, з мотивів, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову повністю, з мотивів, наведених у відзиві на адміністративний позов, додаткових поясненнях.

Судом встановлено, що 07.05.2018 Головним управлінням ДФС у Тернопільській області винесено податкове повідомлення - рішення №0442425-1303-1912, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, податковий період 2017, у розмірі 2878,40 грн.

Також, 04.10.2018 Головним управлінням ДФС у Тернопільській області винесено податкове повідомлення - рішення №0603607-1303-1912, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, податковий період 2017, у розмірі 29113,60 грн.

Не погоджуючись з винесеними контролюючим органом податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись із спірними правовідносинами, суд зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно ст. 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до пп. 266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України, фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

При цьому, відповідно до абзацу "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України (в редакції чинній на момент спірних правовідносин), не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Підпунктом 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

У розумінні п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно - правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Водночас, законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств" №2497-VIII від 10.07.2018 р., який набрав чинності 15.08.2018 р., підпункт 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 після слів "незалежно від організаційно-правової форми" доповнено словами "або фізична особа - підприємець".

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що з 15.08.2018, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

При цьому, суд вважає, що від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки також звільняються споруди, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, незалежно від того, власником таких споруд є фізична чи юридична особа.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 жовтня 2019 року у справі № 0340/1905/18, правовий аналіз п. ж пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

В даній постанові Верховний Суд також зазначив, що пільга, встановлена підпунктом ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК, стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Крім того, Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

Згідно з ДК 018-2000 до класу (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" належать будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін.

Як вбачається з матеріалів справи, з 01.04.2016 р. позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку 2 групи.

У відповідності до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань видами діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за КВЕД є: розведення інших тварин (код КВЕД 01.49) - основний, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11), вирощування інших багаторічних культур (код КВЕД 01.29), розведення свиней (код КВЕД 01.46), допоміжна діяльність у рослинництві (код КВЕД 01.61).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.10.2007 року ОСОБА_1 належить комплекс тракторної бригади, що складається з тракторної бригади з двома прибудовами, площею 334,5 кв. м, складу мінеральних добрив з двома піднавісами, площею 1440,0 кв. м, прохідної, площею 15,6 кв. м, вбиральні, площею 2,2 кв. м, та складу ГСМ, площею 27,3 кв. м., розташований по АДРЕСА_1 ; згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2007 року ОСОБА_1 належить нежитлова будівля акумуляторної з двома прибудовами, площею 179,9 кв. м, розташована по АДРЕСА_1 .

Крім того, ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовує також земельні ділянки з кадастровими номерами 6124688600:01:001:0902, 6124688600:01:001:2141,6124688600:01:001:2011,6124688600:01:001:2183,6124688600:01:001:1843. Наведене також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта сформованої 31.01.2020.

В ході розгляду даної справи встановлено, що належні позивачу комплекс тракторної бригади та нежитлова будівля акумуляторної належать до допоміжних (нежитлових) будівель, тобто до господарських (присадибних) будівель, тому у 2017 році для цих об`єктів підлягала до застосування нульова ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Рішенням Скориківської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області від 20.01.2017 р. №290 "Про встановлення ставок податків на території Скориківської сільської ради", до складу якої входить село Воробіївка, встановлено з 01 січня 2017 р. ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та затверджено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб, а саме, серед іншого, - господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо - 0%.

Також, зі змісту довідки від 06.02.2020 №20, виданої Виконавчим комітетом Скориківської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, вбачається, що позивач займається розведенням кроликів на території Воробіївської сільської ради з 20.03.20208, за адресою вул .Нова,5, колишня тракторна бригада, село Воробіївка Підволочиського району Тернопільської області.

Наведене дає підстави вважати, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником, а об`єкти нежитлової нерухомості, що належать позивачу, призначені та використовуються у сільськогосподарській діяльності, відтак, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розумінні положень пункту ж пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

При цьому, суд вважає, що доданий відповідачем розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, по об`єктах оподаткування не є достатнім доказом, що кореспондує позивачу обов`язок сплачувати податкові зобов`язання, оскільки з даного розрахунку не вбачається належність відповідних об`єктів до класу будівель та споруд.

У практиці Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справах Щокін проти України (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та 37943/06, рішення від 14 жовтня 2010 року та Серков проти України (Serkov v. Ukraine), заява № 39766/05, рішення від 7 липня 2011 року ЄСПЛ дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги податкового законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Водночас, при прийнятті рішення по суті спору, суд не приймає до уваги доводи сторін щодо формальних порушень при складенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки суд вважає, що формальні ознаки податкових повідомлень - рішень не спростовують їхнього матеріального змісту.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. При цьому, відповідачем у справі, на думку суду, не доведено правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Таким чином, з врахуванням вимог ст.2 КАС України, суд дійшов переконання, що оскільки оскаржувані в даній справі податкові повідомлення винесені всупереч вимогам чинного законодавства, даний позов слід задовольнити повністю. Оскільки суд дійшов висновку, що даний позов слід задовольнити повністю. сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 07.05.2018 №0442425-1303-1912 та від 04.10.2018 №0603607-1303-1912.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області (м.Тернопіль, вул.Білецька, 1, код ЄДРПОУ 43142763) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ід. № НОМЕР_1 ) 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. сплаченого судового збору у відповідності до квитанції №0.0.1481350815.1 від 01.10.2019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складений та підписаний 21 лютого 2020 року.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.