Рішення
від 13.02.2020 по справі 520/14075/19
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 р. № 520/14075/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - Єршової О.І.,

представника відповідача - Білоконя С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНИТЗАПЧАСТЬ" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

21.12.2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНИТЗАПЧАСТЬ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у Харківській області, які складені відносно позивача, а саме: №00000210501 від 26.09.2019 року на суму 249585,00 грн., у тому числі, 199668,00 грн. сума основного зобов`язання та 49917,00 грн. сума штрафу; №00000230501 від 26.09.2019 року в частині сплати штрафу на суму 77451,50 грн.; №00000460501 від 18.10.2019 року в частині сплати штрафу на суму 77451,50 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року відкрито провадження у справі № 520/14075/19.

28.12.2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНИТЗАПЧАСТЬ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області, яке складено відносно позивача, а саме: №00001380501 від 20.12.2019 року на суму 237669,75 грн., у тому числі, 190136,00 грн. сума основного зобов`язання та 47533,75 грн. сума штрафу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 року відкрито провадження у справі № 520/14496/19.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року об`єднано в одне провадження адміністративні справи № 520/14075/19 та № 520/14496/19. Подальший розгляд та вирішення вимог здійснюється у межах справи № 520/14075/19.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими на підставі висновків акту перевірки. Позивач вважає, що висновки акту перевірки спростовуються наявними у нього первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а донараховані контролюючим органом оскаржувані податкові зобов`язання з податку на додану вартість, з податку на прибуток підприємств та відповідні штрафні санкції є безпідставними і такими, що підлягають скасуванню. При цьому, позивач вважає, що контролюючим органом безпідставно визнано товари з виправленими характеристиками, одиницями виміру, кодом УКТЗЕД, як безоплатно одержані з донарахуванням іншого доходу, збільшенням фінансового результату до оподаткування і збільшенням податкових зобов`язань; а товари з характеристиками, які потребували виправлення, безпідставно визнано як такі, що використані в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства. Також, в підтвердження використання списаних матеріально-товарних цінностей, позивач посилався на наявні у нього підтверджуючі документи щодо проведення ремонтних робіт в офісно-складських приміщеннях підприємства із зазначенням об`єкту ремонту, виду ремонту, виконавців ремонту та інше. Крім того, позивач вважає, що контролюючим органом необґрунтовано збільшено інші доходи і фінансовий результат до оподаткування по товарно-матеріальним цінностям, одержаним згідно з митними деклараціями від компанії EUROZAPPA S.p.A., Італія, оскільки всі товари, одержані згідно з митними деклараціями, були оприбутковані у бухгалтерському обліку підприємства в повному обсязі і використані при реалізації їх покупцям, що підтверджується наявними у нього документами. Окрім цього, позивач не погоджується з висновками контролюючого органу про формування активу за рахунок надходження товару з джерела невідомого походження з його легалізацією за рахунок використання документів, складених в порушення ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки порядок складання спірних документів зумовлений відповідними умовами поставки товару та такі правочини судом не визнані недійсними. Отже, позивач вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню в частині визначених податкових зобов`язань та штрафів, що оскаржуються.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву, просив її задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з огляду доводів наданого суду відзиву на позов в контексті того, що згідно наданих до перевірки первинних документів та даних бухгалтерського обліку по рахункам контролюючим органом не встановлено отримання підприємством на дату оприбуткування спірних товарів від контрагентів постачальників або здійснення ним виробництва цих товарно-матеріальних цінностей, що свідчить про використання таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства. Відсутність у підприємства документів, що підтверджують отримання спірного товару оприбуткованого у бухгалтерському обліку, на думку відповідача, засвідчує безоплатне їх одержання та як наслідок необхідність визнання доходу, збільшення фінансового результату до оподаткування та відповідних податкових зобов`язань. Крім того, відповідач посилався на те, що згідно наданих до перевірки документів неможливо встановити де, коли й ким були використані списані матеріально-товарні цінності на проведення ремонтних робіт, що на думку відповідача, свідчить про використання підприємством цих матеріальних цінностей в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Також, під час проведення перевірки контролюючим органом було здійснено висновок про формування активу підприємства за рахунок надходження товару з джерела невідомого походження з його легалізацією за рахунок використання документів, складених в порушення ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме: підписання первинних документів особами, які у певні періоди перебували у відрядженні або перебували за межами м. Харкова. Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а позов відповідно таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що фахівцями контролюючого органу проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою ГРАНИТЗАПЧАСТЬ (далі - ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ ), податковий номер 37364657, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, з урахуванням п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, валютного та іншого законодавства - за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, за результатами якої було складено Акт №1738/20-40-14-01-08/37364657 від 22.05.2019 року (т. 1 а.с. 17-83).

Не погодившись з висновками вищевказаного Акту перевірки ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ подало до Головного управління ДФС у Харківській області відповідні заперечення вих. №31 від 14.06.2019 року (т. 1 а.с. 84-99), за результатами розгляду яких було прийнято рішення (наказ №4836 від 16.07.2019 року) про призначення та проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ , податковий номер 37364657, з питань, що стали предметом оскарження.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ , з питань, що стали предметом оскарження у запереченнях ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ на Акт документальної планової виїзної перевірки від 22.05.2019 року №1738/20-40-14-01-08/37364657, було складено Акт від 23.08.2019 року №2877/20-40-14-01-08/37364657 (т. 1 а.с. 100-165).

Висновками Акту перевірки від 23.08.2019 року №2877/20-40-14-01-08/37364657, зокрема, встановлені наступні порушення ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ вимог податкового законодавства:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 138.2 ст. 138 розділу III Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань по податку на прибуток всього у сумі 195 104 грн., в тому числі за 2016 рік в сумі 59 887 грн., за 2017 рік в сумі 103 352 грн., за 4 квартал 2018 року в сумі 31 865 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 186.4 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5, п. 198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань по податку на додану всього в сумі 200 796 грн., в тому числі по періодам: за травень 2016 року на суму 893 грн., за червень 2016 року на суму 4 509 грн., за жовтень 2016 року на суму 36 830 грн., за листопад 2016 року на суму 4 грн., за вересень 2017 року на суму 98 795 грн., за жовтень 2017 року на суму 107 грн., за листопад 2017 року на суму 5 805 грн., за грудень 2018 року на суму 53 853 грн.;

- п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ не складало і не реєструвало податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: за квітень 2017 року в сумі 7 268 грн., за червень 2017 року в сумі 93 364 грн., за вересень 2017 року в сумі 2 732 грн., за жовтень 2017 року в сумі 72 грн., за листопад 2017 року в сумі 5 774 грн., за грудень 2017 року в сумі 4 472 грн., за лютий 2018 року в сумі 29 грн., за травень 2018 року в сумі 4 818 грн., за червень 2018 року в сумі 622 грн. за липень 2018 року в сумі 3 614 грн., за серпень 2018 року в сумі 8 095 грн., за вересень 2018 року на суму 741 грн., за жовтень 2018 року на суму 19 537 грн., за листопад 2018 року на суму 35 565 грн., за грудень 2018 року на суму 518 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними висновками Акту перевірки ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ подало до Головного управління ДФС у Харківській області заперечення вих. №44 від 13.09.2019 року та доповнення до них вих. 45 від 19.09.2019 року, вих. 46 від 23.09.2019 року з відповідними додатками (т. 1 а.с. 166-242).

За результатами розгляду вказаних заперечень листом Головного управління ДФС у Харківській області від 24.09.2019 року № 2340/10/20-40-05-01-15 висновки Акту перевірки від 23.08.2019 року №2877/20-40-14-01-08/37364657 залишено без змін (т. 5 а.с. 106-121).

На підставі вищевказаних висновків Акту перевірки від 23.08.2019 року №2877/20-40-14-01-08/37364657 Головним управлінням ДПС у Харківській області (як правонаступником Головного управління ДФС у Харківській області) винесені наступні податкові повідомлення-рішення: від 26 вересня 2019 року №00000210501 з податку на додану вартість у розмірі 250 995,00 грн.; від 26 вересня 2019 року №00000230501 щодо сплати штрафу у розмірі 93 610,50 грн.; від 26 вересня 2019 року №00000200501 з податку на прибуток підприємств у розмірі 243 880,00 грн. (т. 1 а.с. 243-247, т. 6 а.с. 24-25).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями: від 26 вересня 2019 року №00000210501, від 26 вересня 2019 року №00000230501, від 26 вересня 2019 року №00000200501, ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ подало до ДПС України відповідну скаргу вих. №49 від 11.10.2019 року (т. 4 а.с. 228-244).

За результатами розгляду скарги ДПС України прийняло рішення від 09.12.2019 року №12279/6199-00-08-05-01, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 26 вересня 2019 року №00000200501 в частині, а податкові повідомлення-рішення від 26 вересня 2019 року №00000230501, від 26 вересня 2019 року №00000210501 залишило без змін, а скаргу - без задоволення (т. 4 а.с. 208-227).

В подальшому, після скасування податкового повідомлення-рішення від 26 вересня 2019 року №00000200501 за результатами розгляду скарги, Головним управлінням ДПС у Харківській області було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 20 грудня 2019 року №00001380501 з податку на прибуток підприємств у розмірі 241073,75 грн., з яких 192859,00 грн. основного зобов`язання та 48 214,75 грн. за штрафними санкціями (т. 6 а.с. 22-23).

Також, Головним управлінням ДПС у Харківській області було додатково прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2019 року №00000460501 щодо сплати штрафу у розмірі 93 610,50 грн. за невиконання вимог податкового повідомлення-рішення від 26 вересня 2019 року №00000230501 (т. 1 а.с .248-250).

Позивач, не погодившись з зазначеними податковими-повідомленнями рішеннями №00000210501 від 26.09.2019 року на суму 249585,00 грн., №00000230501 від 26.09.2019 року в частині сплати штрафу на суму 77451,50 грн.; №00000460501 від 18.10.2019 року в частині сплати штрафу на суму 77451,50 грн., №00001380501 від 20.12.2019 року на суму 237669,75 грн., звернувся до суду за їх оскарженням.

Щодо спірних податкових повідомлень-рішень №00000230501 від 26.09.2019 року в частині сплати штрафу на суму 77451,50 грн. та №00000460501 від 18.10.2019 року в частині сплати штрафу на суму 77451,50 грн., суд зазначає наступне.

Висновками акту перевірки позивача від 23.08.2019 року встановлено порушення податкового законодавства, зокрема, не складено і не зареєстровано протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 187 221,00 грн., що стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №00000230501 від 26.09.2019 року, яким на підставі ст. 120-1 Податкового кодексу України було застосовано штраф у сумі 93 610,50 грн. в розмірі 50% суми ПДВ по нескладеним і незареєстрованим податковим накладним.

Відповідно до п. 56.15. ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення №00000230501 від 26.09.2019 року отримано ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ засобами поштового зв`язку 01.10.2019 року.

Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ подало до ДПС України відповідну скаргу вих. №49 від 11.10.2019 року (т. 4 а.с. 228-244), в строки передбачені п. 56.3. ст. 56 Податковим кодексом України.

Рішення за результатами розгляду зазначеної скарги прийнято ДПС України 09.12.2019 року (т. 4 а.с. 208-227).

Проте, 18.10.2019 року, незважаючи на даний факт, ГУ ДПС у Харківській області додатково склало податкове повідомлення - рішення від №00000460501, яким донараховано штраф у сумі 93610,50 грн. за відсутності складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкових накладних після отримання податкового повідомлення-рішення №00000230501 від 26.09.2019 року.

ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ частково не погоджується з донарахуванням штрафів у зв`язку з незгодою з встановленими в акті перевірки порушеннями вимог законодавства, за матеріалами яких були нараховані ці штрафи.

Сума штрафу, яка оскаржується позивачем, складає 77451,50 грн. по податковому повідомленню-рішенню №00000230501 від 26.09.2019 року та 77451,50 грн. по з податковому повідомленню-рішенню №00000460501 від 18.10.2019 року.

Сума у розмірі 77451,50 грн. має три складові, а саме:

- 12290,50 грн. штрафу пов`язано з донарахуванням контролюючим органом податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 24581 грн., що оскаржується позивачем в даній справі;

- 10035,50 грн. штрафу пов`язано з донарахуванням контролюючим органом податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 20937 грн. по ТМЦ, використаним під час поточного ремонту офісно-складських приміщень підприємства і визначених перевіряючими як використані у негосподарській діяльності, що оскаржується позивачем в даній справі;

- 55125,50 грн. штрафу пов`язано з донарахуванням податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 154150 грн., нарахованих на товари, які були одержані відповідно до митних декларацій від постачальника EUROZAPPA S.p.A., Італія і визнаних податковим органом як використані у негосподарській діяльності, що оскаржується позивачем в даній справі.

По суті виявлених порушень суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та як наслідок прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень в частині, що оскаржується, зокрема, стали наступні висновки:

- про заниження доходу та, відповідно, фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на суму 122906 грн., в тому числі: за 2017 рік - 37625 грн., за 1 квартал 2018 року - 146 грн., за 4 квартал 2018 року - 85135 грн., та заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість на суму 24581 грн., в тому числі: за червень 2017 року - 322 грн., за вересень 2017 року - 2732 грн., за грудень 2017 року - 4472 грн., за лютий 2018 року - 29 грн., за жовтень 2018 року - 16726 грн., за листопад 2018 року - 300 грн., по оприбуткованому підприємством товару на загальну суму 122906,06 грн. по рахунку 28 Товари ;

- про заниження доходу на суму 870617 грн., в тому числі: за 2016 рік - 319359 грн., за 2017 рік - 465212 грн., за 4 квартал 2018 року - 86046 грн., та заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість на суму 154150 грн., в тому числі: за жовтень 2016 року - 41200 грн., за грудень 2016 року - 2699 грн., за червень 2017 року - 93042 грн., за листопад 2018 року - 17209 грн., по оприбуткованому підприємством товару на загальну суму 870617,33 грн. по рахунку 28 Товари ;

- про заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість всього на суму 20937 грн., в тому числі: за травень 2016 року - 856 грн., за вересень 2016 року - 10 грн., за жовтень 2017 року - 72 грн., за травень 2018 року - 4818 грн., за червень 2018 року - 622 грн., за липень 2018 року - 384 грн., за серпень 2018 року - 8095 грн., за вересень 2018 року - 741 грн., за жовтень 2018 року - 2811 грн., за листопад 2018 року - 2010 грн., за грудень 2018 року - 518 грн., по списанню товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 130945,62 грн. по рахунку 20 Запаси ;

- про заниження суми задекларованих показників у рядку 02 декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на суму 62790 грн., в тому числі: за 2016 рік - 873 грн., за 2017 рік - 43308 грн., за 1 квартал 2018 року - 2398 грн., за 4 квартал 2018 року - 16211 грн., по оприбуткуванню підприємством товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 62790 грн. по рахункам 20 Запаси , 22 Малоцінні та швидкозношувані предмети , 28 Товари .

Суд зазначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України ).

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом №1724-VIII від 03.11.2016; до внесення змін цим Законом в наступній редакції: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення).

Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність.

Таким чином, первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016, до внесення змін цим Законом, в наступній редакції: об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об`єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу (в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016, до внесення змін цим Законом, в наступній редакції: фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності).

Відповідно до п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016, до внесення змін цим Законом в наступній редакції: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю); в) ввезення товарів на митну територію України (в редакції Закону № 4915-VI від 07.06.2012).

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України (в редакції Закону № 4915-VI від 07.06.2012).

Згідно п. 186.4. ст. 186 Податкового кодексу України місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.5. ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України (в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016, до внесення змін цим Законом в наступній редакції: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу) (в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016, до внесення змін цим Законом в наступній редакції: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 198.6. ст. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод (в редакції Закону №2198-VІІІ від 09.11.2017, до внесення змін цим Законом, в наступній редакції: суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку).

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (в редакції Закону №2725-VIII від 16.05.2019, до внесення змін цим Законом, в наступній редакції: на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін).

Згідно з п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016, Закону № 2245-VIII від 07.12.2017, до внесення змін цими Законами в наступній редакції: реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом).

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів (доповнено згідно із Законом № 2198-VIII від 09.11.2017).

Стосовно висновків контролюючого органу про заниження доходу та, відповідно, фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на суму 122906 грн., та заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість на суму 24581 грн., по оприбуткованому підприємством товару на загальну суму 122906,06 грн. по рахунку 28 Товари , суд зазначає наступне.

Згідно з п.1.4 Методичних рекомендацій по бухгалтерському обліку запасів , затверджених наказом Міністерства фінансів України №2 від 10.01.2007 (далі - Методичні рекомендації №2) з метою організації бухгалтерського обліку запасів розпорядчим документом, затвердженим (схваленим) власником (уповноваженим органом), визначаються, зокрема: порядок аналітичного обліку запасів; одиниця натурального виміру запасів для кожної одиниці бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.5 розділу IV Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014 (далі - Положення №879), взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці допускається тільки щодо запасів однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворились за один і той самий період, що перевіряється, та в однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів і сільськогосподарської техніки.

Матеріалами справи підтверджено, що в процесі господарської діяльності в аналітичному обліку 7 рахунку 28 Товари підприємством здійснено коригування окремих облікових товарних позицій, а саме:

- взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці запасів однакового найменування, однакової вартості і в тотожній кількості, що підтверджується наступними документами, відповідно до яких здійснено залік на загальну суму 37771,35 грн., що підтверджується наступними документами:

по пружині lemken: бухгалтерською довідкою від 29.06.2017р., картками рахунку від 29.06.2017р., фотокопією пружини 73298, фотокопією пружини 65186, пояснювальною запискою, актом встановлення цін номенклатури від 29.06.2017, актом пересорту від 29.06.2017р., ГТД та інвойсом, актом затвердження внутрішньої назви номенклатури, карткою рахунку 281, видатковою накладною № 650 від 29.06.2017р., транспортною накладною 10026264682, видатковою накладною № 772 від 18.07.2017р., довіреністю № 307 від 18.07.2017р., платіжним дорученням №1 від 10.01.2017р., листом - запитом до Міністерства фінансів України від 05.09.2019р., листом Міністерства фінансів України про розгляд звернення від 05.09.2019р., платіжним дорученням № 4184460261 від 11.07.2017р., платіжним дорученням № 1860 від 25.07.2017р. (т. 4 а.с. 5-37);

по стійці lemken: бухгалтерською довідкою від 22.09.2017р., картками рахунку за 22.09.2017-25.09.2017, скриншотом щодо переписки с постачальником, фотокопією стійки 8906, фотокопією стійки 89062, пояснювальною запискою від 07.08.2017р., актом встановлення цін номенклатури від 19.09.2017р., актом пересорту від 22.09.2017р., ГТД та інвойсом, актом затвердження внутрішньої назви номенклатури на 2017 рік, видатковою накладною № 1231 від 25.09.2017р., карткою рахунку 281, платіжним дорученням № 20 від 13.07.2017р., платіжним дорученням № 12307 від 30.10.2017р. (т. 4 а.с. 38-61);

по підпружиннику: бухгалтерською довідкою від 29.12.2017 р., карткою рахунку 231, карткою рахунку 281, фотокопією підпружинників, актом встановлення цін номенклатури від 29.12.2017р., актом пересорту від 29.12.2017р., пояснювальною запискою від 29.12.2017р., ГТД та інвойсом, актом №1 затвердження внутрішньої назви номенклатури на 2017 рік, карткою рахунку 281, видатковою накладною № 185 від 21.03.2018р., видатковою накладною № 255 від 05.04.2018р., видатковою накладною № 262 від 10.04.2018р., видатковою накладною № 325 від 26.04.2018р., видатковою накладною № 195 від 22.03.2018р., товарною накладною 10028869004, платіжним дорученням № 42 від 27.04.2018р., платіжними дорученнями №223 від 13.09.2018р., 221 від 10.09.2018р., №117 від 04.06.2018р., № 847 від 03.10.2018р., №1544 від 13.04.2018р., №151 від 04.05.2018р., №82 від 04.04.2018р., №4237 від 22.03.2018р. (т. 4 а.с. 62-96);

по гайці lemken: бухгалтерською довідкою від 12.02.2018р., карткою рахунку 231, карткою рахунку 281, фотокопією гайки 89479, фотокопією гайки 89480, пояснювальною запискою від 12.02.2018р., актом встановлення цін номенклатури від 12.02.2018р., актом пересорту від 12.02.2018р., видатковою накладною № 328 від 17.05.2017р., видатковою накладною № 85 від 12.02.2018., транспортною накладною 59000257866792, карткою рахунку 281, видатковою накладною № 97 від 13.02.2018р., довіреністю № 42 від 12.02.2018р., платіжними дорученнями №415 від 23.05.2017р., № 512 від 16.06.2017р., № 534 від 23.06.2017р., № 73 від 21.03.2018р., №3138 від 27.03.2018р. (т. 4 а.с. 137-156);

- виправлення помилки в номенклатурі, яка була допущена при оприбуткуванні товару, що підтверджується відповідними актами пересорту та бухгалтерськими довідками від 31.10.2018, на загальну суму 73977,61 грн., зокрема: по лапі: бухгалтерською довідкою від 31.10.2018р., прибутковою накладною № 567 від 06.08.2018р., пояснювальною запискою від 12.10.2018р., карткою рахунку 231, актом встановлення цін номенклатури від 31.10.2018р., актом пересорту від 31.10.2018р., ГТД та інвойсом, актом затвердження внутрішньої назви номенклатури, карткою рахунку 281, видатковою накладною №1 від 08.01.2019р., видатковою накладною № 14 від 16.01.2019р., видатковою накладною № 23 від 17.01.2019р, видатковою накладною № 52 від 25.01.2019р., видатковою накладною № 67 від 31.01.2019р., видатковою накладною № 71 від 31.01.2019р., платіжними дорученнями № 76 від 16.10.2018р., № 77 від 17.10.2018р., № 78 від 22.10.2018р., № 79 від 24.10.2018р., № 300 від 15.05.2019р., №271 від 26.04.2019р., № 251 від 17.04.2019р., № 289 від 28.01.2019р., № 2932 від 07.03.2019р., №2923 від 06.03.2019р., № 2865 від 28.02.2019р., №39 від 18.07.2019р., № 37 від 01.07.2019р., №31 від 18.04.2019р., №29 від 09.04.2019р., № 2731 від 15.02.2019р., №2685 від 13.02.2019р. (т. 4 а.с. 97-136);

- зміна одиниці виміру товару - по товарній позиції ніж косарки одиницею виміру було встановлено коробка (у кількості 1 шт. з вмістом 25 ножей косарки). Виходячи з умов реалізації товару (реалізація ножів у роздріб та в різній кількості), цю одиницю виміру змінено на ніж косарки у кількості 25 шт., що підтверджується бухгалтерською довідкою від 28.11.2018 на загальну суму 1502,34 грн., карткою рахунку 231, карткою рахунку 281, видатковою накладною №277 від 19.06.2018р., транспортною накладною 59000345053495 від 19.06.2018р., карткою рахунку 281, видатковою накладною № 426 від 19 квітня 2019р., видатковою накладною № 466 від 08.05.2019р., платіжними дорученнями № 496 від 22.06.2018р., № 506 від 26.06.2018р., № 514 від 03.07.2018р., №550 від 10.07.2018р., № 612 від 25.07.2018р., № 3908 від 27.06.2019р., № 1678 від 02.05.2019р., додатком №1 від 04.01.2017р., додатком №3 від 05.07.2017р., специфікацією №13 від 22.11.2017р., специфікацією №14 від 31.07.2018р., специфікацією №1 від 12.01.2017р. (т. 4 а.с. 189-207, т. 8 а.с. 206-214);

- зміна коду УКТЗЕД без зміни номенклатури на підставі аркушу коригування до митної декларації №204050002/2017/001475 від 25.01.2017, що підтверджується бухгалтерською довідкою від 31.10.2018 на суму 9654,76 грн., карткою рахунку 231, аркушем коригування митної декларації №204050002/2017/001475 від 25.01.2017, ГТД та інвойсом, актом №1 затвердження внутрішньої назви номенклатури на 2017 рік, видатковою накладною № 1651 від 14.12.2018р., податковою накладною №30 від 14.12.2018р., транспортною накладною 59998072602939 від 14.12.2018р., карткою рахунку 281, актом пересорту від 31.10.2018р., платіжними дорученнями №7 від 23.03.2017р., № 8 від 04.04.2017р., №9 від 14.04.2017р., № 10 від 21.04.2017р., №12 від 05.05.2017р., №13 від 18.05.2017р., № 2PL567602 від 18.12.2018р. (т. 4 а.с. 157-188).

З вищезазначених документів вбачається, що для забезпечення прозорості проведення цих виправлень, підприємством використано проміжний (допоміжний) транзитний рахунок, на який по дебету зараховуються товарні позиції, які потребують виправлення і одночасно по кредиту списуються ці ж самі товарні позиції з уже виправленими найменуваннями, одиницями виміру (кількістю) або з виправленим кодом УКТЗЕД у кореспонденції з рахунком, на якому вони обліковувались до виправлення. На цьому допоміжному транзитному рахунку оприбуткування і списання товару здійснювалось одночасно, залишків ні на початок, ні на кінець дня у підприємства не було.

З урахуванням наявних можливостей програми автоматизації бухгалтерського обліку підприємство в якості такого транзитного рахунку використовувало, вільний у робочому плані рахунків, рахунок 231 Виробництво , обороти якого не враховувались в жодних показниках звітності.

Суд зазначає, що вказаний порядок виправлення в номенклатурі товарів відповідає вимогам п.5 розділу IV Положення №879, а також п.1.4 Методичних рекомендацій №2 в частині надання власнику (уповноваженому органу) права визначати порядок аналітичного обліку запасів, а також визначення одиниці натурального вимірювання запасів для кожної одиниці бухгалтерського обліку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно товари з виправленими характеристиками, одиницями виміру, кодом УКТЗЕД, визнано як безоплатно одержані з донарахуванням іншого доходу, збільшенням фінансового результату до оподаткування і збільшенням податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

А тому, суд не погоджується з висновками контролюючого органу про використання підприємством всіх зазначених товарів з характеристиками, які потребували виправлення, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, суд погоджується з позицією позивача про відсутність у нього обов`язку нараховувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно з п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України, з податку на додану вартість, а також складати та зареєструвати зведену податкову накладну.

Таким чином, суд вважає, що висновок контролюючого органу про заниження доходу та, відповідно, фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на суму 122906 грн., та заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість на суму 24581 грн., по оприбуткованому підприємством товару на загальну суму 122906,06 грн., є необґрунтованим, а тому нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, з податку на прибуток і штрафних санкцій за цими операціями є безпідставним.

Стосовно висновків контролюючого органу про заниження доходу на суму 870617 грн., та заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість на суму 154150 грн., по оприбуткованому підприємством товару на загальну суму 870617,33 грн. по рахунку 28 Товари , суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.4 Методичних рекомендацій №2, з метою організації бухгалтерського обліку запасів розпорядчим документом, затвердженим (схваленим) власником (уповноваженим органом), визначаються, зокрема: правила документообороту і технологія обробки облікової інформації, порядок контролю за рухом запасів та відповідальність посадових осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ , здійснюючи діяльність з оптової торгівлі комплектуючими і запчастинами до сільськогосподарської техніки, є офіційним дистриб`ютором продукції на території України від компанії EUROZAPPA S.p.A., Італія, що не заперечується сторонами про справі.

Фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ та компанією EUROZAPPA S.p.A., Італія, а також використання отриманого товару при реалізації їх покупцям, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: довідкою від EUROZAPPA S.p.A., Італія від 06.09.2019р., кресленням від Агромаш-Калини, договором № 05/18-21 від 17.05.2018, специфікацією №1 від 21.05.2018р. від Агромаш-Калина, листом від 09.09.2019р. від ТОВ ТВК Рамос, кресленням від ТОВ ТВК Рамос, договором № 01/15-05 від 13.01.2015, листом від ПП " Хартехпром - 97", кресленням від ПП " Хартехпром - 97", договором № 01/15-15 від 21.01.2015, специфікаціями від 03.10.2016р., від 18.12.2015р., договором №01/17-04 від 04.01.2017, специфікаціями від 13.12.2018р., від 15.11.2017р., від 17.05.2019р., листом від ТОВ "ТОПАГРО" від 06.09.2019р., кресленням від ТОВ "ТОПАГРО", договором № 01/15-17 від 23.01.2015, договором на перевезення № 2204 від 22.04.2015, договором на перевезення від 15.10.2015, листом - запитом до Міністерства фінансів України від 05.09.2019р., листом Міністерства фінансів України про розгляд звернення від 05.09.2019р., кресленням, схематичним зображенням та рисунками запчастин, ВМД від 11.03.2016, специфікацією № 1 від 15.01.2016, інвойсом від 26.02.2016, актом надання послуг № 321 від 12.03.2016, договором - заявкою № 12024 від 12.03.2016, CMR від 29.02.2016, актом приймання товару від 12.03.2016, видатковою накладною № 183 від 14.03.2016, платіжним дорученням №4 від 06.04.2016, платіжним дорученням № 7 від 13.04.2016, платіжним дорученням № 8 від 18.04.2016, платіжними дорученнями від ПФ "Хартехпром-97", ВМД від 04.10.2016, інвойсом від 30.09.2016, специфікацією № 10 від 16.09.2016, актом здачі-прийняття робіт № 8 від 13.10.2016, CMR EUROZAPPA S.p.A., Італія від 30.09.2016, актом приймання товару від 07.10.2016, видатковою накладною №1169 від 13.10.2016, платіжним дорученням № 28 від 21.10.2016, платіжним дорученням № 29 від 03.11.2016, платіжними дорученнями від ПП "Хартехпром-97", ВМД від 14.12.2016, інвойсом від 06.12.2016, актом приймання товару від 16.12.2016, CMR EUROZAPPA S.p.A., Італія від 16.12.2016, специфікацією № 12 від 01.12.2016, актом здачі-приймання робіт № 29 від 19.12.2016, платіжними дорученнями № 2 від 30.01.2017, № 5 від 15.02.2017, № 6 від 13.03.2017, видатковою накладною №1339 від 19.12.2016, товарно-транспортною накладною №998351716 від 19.12.2016, платіжним дорученням №4656 від 28.12.2016р. від ТОВ Селм-Агро , ВМД від 06.06.2017, інвойсом від 26.05.2017, специфікацією № 6 від 22.05.2017, актом здачі-приймання робіт № 16 від 09.06.2017, CMR EUROZAPPA S.p.A., Італія від 12.06.2017, актом приймання товару від 12.06.2017, видатковою накладною №746 від 13.07.2017, видатковою накладною № 818 від 24.07.2017, видатковою накладною № 823 від 25.07.2017, видатковою накладною № 937 від 10.08.2017, видатковою накладною 1073 від 30.08.2017, видатковою накладною 1083 від 30.08.2017, видатковою накладною 1096 від 04.09.2017, видатковою накладною № 1111 від 05.09.2017, видатковою накладною № 1112 від 05.09.2017, транспортною накладною 10027339024 від 05.09.2017, транспортною накладною 59998049843359 від 25.07.2017, товарно-транспортною накладною 996295524 від 04.09.2017, транспортною накладною 59998051355314 від 30.08.2017, довіреністю № 33 від 30.08.2019, довіреністю №30 від 10.08.2017, транспортною накладною 5998051580481 від 05.09.2017, довіреністю № 103 від 24.07.2017, товарно-транспортною накладною 996229100 від 05.07.2017, квитанцію про прийом вантажу 2100178052 від 13.07.2017, платіжним дорученням від ТОВ ТВК РАМОС, платіжними дорученнями від ТОВ «Селм Агро» , платіжним дорученням від ТОВ »Агрозем» , платіжним дорученням від ПП «АСТА» , платіжним дорученням від ТОВ «Селм Агро» , платіжним дорученням від ТОВ «Мега-лідер» , платіжними дорученнями від ТОВ «ТОПАГРО» , платіжним дорученням № 27 від 28.09.2017, ВМД від 27.06.2017, інвойсом від 16.06.2017, актом приймання товару від 29.06.2017, актом здачі-приймання робіт № 47 від 29.06.2017, CMR EUROZAPPA S.p.A., Італія від 24.06.2017 та специфікацією № 7 від 14.06.2017, видатковою накладною №1615 від 30.11.2017р., дорученням №426 від 30.11.2017р., платіжним дорученням від ПП «Хартехпром - 97» , видатковою накладною №1677 від 28.12.2018р., дорученням №353 від 27.12.2018р., платіжним дорученням від ПП «Хартехпром - 97» , видатковою накладною №1116 від 06.09.2017 р., товарно-транспортною накладною № 996295598 від ТОВ ТК САТ від 06.09.2017р., видатковою накладною 1203 від 19.09.2017р., видатковою накладною 1205 від 19.09.2017р., транспортною накладною від Нової Пошти № 59998052247454 від 19.09.2017р., платіжним дорученням від ТОВ «Ганновер Агро» , транспортною накладною від Нової Пошти № 59998052225206 від 19.09.2017р., платіжним дорученням від ДНЕПРАГРО, видатковою накладною №1227 від 22.09.2017р., дорученням №489 від 22.09.2017р., платіжним дорученням СТОВ ЛАН , видатковою накладною №1251 від 26.09.2017р., видатковою накладною №1291 від 29.09.2017р., квитанцією про прийом вантажу від Делівері №2110185351 від 29.09.2017р., платіжним дорученням від ТОВ ТВК РАМОС, видатковою накладною №1299 від 29.09.2017р., платіжним дорученням від ТОВ СЕЛМ АГРО, видатковою накладною №1332 від 05.10.2017р., платіжним дорученням від ТЕХНОТОП-СЕРВІС, видатковою накладною №1366 від 11.10.2017р., дорученням №464 від 11.10.2017р., платіжним дорученням від ТОВГРАНД-ЗАПЧАСТИНА, видатковою накладною №1409 від 18.10.2017р., транспортною накладною від Нової пошти № НОМЕР_1 від 18.10.2017р., платіжним дорученням від ТОВ АГРОІМПОРТ ГРУПП, видатковою накладною №1452 від 23.10.2017р., транспортною накладною від Нової пошти № 10026153777 від 23.10.17р., платіжним дорученням від ТОВ ТОПАГРО, видатковою накладною №1460 від 24.102017р., дорученням №93 від 23.10.2017р., транспортною накладною від Нової пошти № НОМЕР_2 , платіжним дорученням від СТОВ ДМИТРОВКА, видатковою накладною №1485 від 26.10.2017р., транспортною накладною від Нової пошти № НОМЕР_3 , платіжним дорученням від ТОВ АГРОШЛЯХ, видатковою накладною №1489 від 27.10.2017р., квитанцією про прийом вантажу від Делівері № 2160186764 від 27.10.2017р., платіжним дорученням від ТОВ ТВК РАМОС, видатковою накладною №1504 від 30.10.2017р., платіжним дорученням від ПП АСТА, видатковою накладною №1534 від 03.11.2017р., транспортною накладною від Нової пошти № НОМЕР_4 , платіжним дорученням від ТОВ ТОПАГРО, видатковою накладною №1569 від 16.11.2017р., транспортною накладною від Нової пошти № НОМЕР_5 , платіжним дорученням від ТОВ ТВК РАМОС, видатковою накладною №1599 від 24.11.2017р., транспортною накладною від Нової пошти № НОМЕР_6 від 24.11.2017р., платіжним дорученням від ТОВ АГРОАКСІАЛ, видатковою накладною №1602 від 27.11.2017р., товарно-транспортною накладною №996425192 від 27.11.2017р., платіжним дорученням від ТОВ СЕЛМ АГРО, видатковою накладною №1604 від 27.11.2017р., транспортною накладною від Нової пошти № НОМЕР_7 , платіжним дорученням від ТОВ АГРОШЛЯХ, видатковою накладною №1612 від 30.11.2017р., транспортною накладною від Нової пошти 59998055910181 від 06.12.2017р. та квитанцією про прийом вантажу від Делівері №2160192297 від 30.11.2017р., платіжним дорученням від ТОВ ТВК РАМОС, видатковою накладною №1635 від 12.12.2017р., платіжним дорученням від ТОВ СЕЛМ АГРО, видатковою накладною №12 від 16.01.2018р., платіжним дорученням від ТОВ ТВК РАМОС, видатковою накладною №218 від 28.03.2018 р., транспортною накладною від Нової пошти № НОМЕР_8 , платіжним дорученням від ТОВ ГРОЗБЕР Україна, видатковою накладною №220 від 28.03.2018р., товарно-транспортною накладною № 995014360 від 30.01.2018р., платіжними дорученнями від ТОВ ТОПАГРО, платіжним дорученням №28 від 19.10.2017, ВМД від 13.11.2018, інвойсом від 09.11.2018, актом приймання товару від 14.11.2018, специфікацією № 19 від 29.10.2018, карткою рахунку 281 за період 01.01.2019 -12.08.2019, видатковою накладною № 910 від 01.08.2019, актом здачі-приймання робіт № 15 від 15.11.2018, CMR EUROZAPPA S.p.A., Італія від 14.11.2018, заявою Рівненській митниці ДФС від 05.07.2019 № 16, аркушем коригування митниці від 12.09.2019, платіжними дорученнями № 24 від 18.04.2019, № 26 від 26.04.2019, № 27 від 03.05.2019, № 28 від 22.05.2019, Контрактом №122016 від 12.01.2016р. від EUROZAPPA S.p.A., Італія, Контрактом № 122016 від 12.01.2016р. від TECNOZAPPA S.R.L., Італія, Контрактом № 132017 від 13.01.2017р. від EUROZAPPA S.p.A., Італія, Контрактом № 152018 від 15.01.18р. від EUROZAPPA S.p.A., Італія (т. 2 а.с. 8-47, 62-250, т. 3 а.с. 1-80).

З вищезазначених документів вбачається, що при прийманні на складі комплектуючих, одержаних від постачальника, підприємством складався акт приймання товару, в якому зазначалось їх найменування, що відображені в документах на постачання товару (інвойс, митна декларація) з урахуванням внутрішніх назв номенклатури деталей. Встановлення внутрішніх назв номенклатури відбувався згідно із Наказом по підприємству №75к від 25.12.2014 року Про встановлення внутрішньої номенклатури , Розпорядженням №8 від 29.12.2015 року та Актами затвердження внутрішніх назв номенклатури за 2016-2018р.р. (т. 2 а.с. 48-61), які також надавались контролюючому органу.

У судовому засіданні представником позивача надані пояснення з приводу того, що деякі коригування, доповнення та уточнення назв товарів в аналітичному обліку товарів в порівнянні з назвами, вказаними в митних деклараціях обумовлена необхідністю більш повно та більш зрозуміло для покупців сформулювати в аналітичному обліку і відповідно в наданій покупцям інформації про наявність таких товарів та їх характеристики. Можливість такого коригування назв товарів погоджена з постачальником - EUROZAPPA S.p.A., Італія. Крім того, назви одних і тих же комплектуючих і запчастин при різних поставках від одного і того ж постачальника в митних деклараціях можуть дещо відрізнятись, тоді як їх назва в аналітичному обліку повинна бути однакова.

Таким чином, відмінність в спірних назвах товарів, зазначених в актах приймання (в аналітичному обліку) товарів у ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ і у митних деклараціях, при їх одержанні, пояснюється наданими позивачем документами та наданими в судовому засіданні поясненнями представника позивача.

Інших відмінностей в аналітичному обліку та у митних декларацій ані контролюючим органом, ані матеріалами справи не встановлено.

Отже, всі перераховані в акті перевірки товари, отримані від EUROZAPPA S.p.A., Італія, були оприбутковані підприємством за назвою згідно вищевказаних Актів затвердження внутрішньої назви номенклатури.

Крім того, відповідно до п. 7 П(С)БО 9 Запаси , одиницею бухгалтерського обліку запасів названо не тільки їх найменування, а й однорідну групу (вид) .

Артикул усіх цих товарів зазначено один і той же по всьому ланцюгу їх руху: у видаткових документах постачальника, в документах на приймання товару у ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ , в його аналітичному обліку, а також у видаткових накладних під час їх реалізації.

При реалізації вказаних товарів в податкових накладних є відмітка Ознака імпортованого товару та вказується той самий код згідно УКТЗЕД, що і в митній декларації.

Суд також зазначає, що відповідно до п.20 ст.4 Митного кодексу України, митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відмінності про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Виходячи з цього визначення, а також із вимог, встановлених до первинного документа Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському облік, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, Міністерство фінансів України в листі від 23.01.2013 №31-08410-07-16/2073 дійшло висновку, що електронна митна декларація є первинним документом, який фіксує операцію з взяття підприємством зобов`язання у сумі нарахованих митних платежів за умови наявності обов`язкових реквізитів.

Державна фіскальна служба України неодноразово у своїх листах (індивідуальних податкових консультаціях) зазначала, що правомірність відображення в обліку товарів, які мають ознаки однорідних та ідентичних, однаковий код УКТЗЕД, але найменування яких відрізняється по одному найменуванню та однорідній групі за своїм змістом не належать до компетенції ДФСУ. Ці питання знаходяться в компетенції підприємства та повинно бути визначено відповідним наказом про його облікову політику (лист №873/6/99-99-15- 03-02-15/ІПК від 29.06.2017; лист №2506/ІПК/26-15-12-03-11 від 07.06.2018; лист №2979/6/99- 99-15-03-02-15/ІПК від 05.07.2018).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, для підтвердження ідентичності товарів одержаних від компанії EUROZAPPA S.p.A., Італія, згідно з митними деклараціями, і товарів, облікованих в бухгалтерському обліку підприємства, ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ замовило у Торгово-промислової палати здійснити експертизу їх відповідності.

Згідно з експертним висновком №ИМ-73 від 12.09.2019 року (т. 2 а.с. 5-7), Торгово-промисловою палатою повністю підтверджено ідентичність цих товарів товарам, що виробляє EUROZAPPA S.p.A., Італія. При цьому, зазначено, що геометрична форма деталей, розміри, розміщення отворів для кріплення повністю співпадають з кресленнями виробів заводу-виробника.

На вимогу експерта підприємством надавались відповідні листи-підтвердження від покупців цих товарів, які співставили отримані від ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ запчастини з назвою по внутрішній номенклатурі та з кресленнями цих запчастин, наданих заводом-виробником EUROZAPPA S.p.A., Італія. Таке співставлення показало їх повну ідентичність.

У судовому засіданні представником позивача пояснено, що оскільки, до 19.09.2019 року ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ ще не мав у повному обсязі офіційного експертного висновку Торгово-промислової палати №ИМ-73 від 12.09.2019 року, то в запереченнях до акту перевірки від 23.08.2019 року ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ не міг на нього посилатись. Але на саме засідання по розгляду заперечень (23.09.2019 року) цей експертний висновок і листи-підтвердження покупців були пред`явлені ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ комісії ГУ ДПС у Харківській області, проте, в матеріалах засідання і в листі від 24.09.2019 №2340/10/20-40-05-01-15 Про розгляд заперечення ці докази не були згадані і оцінка їм надана не була.

Представником відповідача в судовому засіданні будь-яких пояснень з вищезазначеного приводу надано не було.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що всі товари, одержані згідно з вказаними митними деклараціями, були оприбутковані у бухгалтерському обліку підприємства в повному обсязі і використані при реалізації їх покупцям.

Отже, висновки відповідача про не оприбуткування позивачем в бухгалтерському обліку товарно-матеріальних цінностей, одержаних згідно з вказаними митними деклараціями, про безоплатне отримання ним оприбуткованого товару на рахунку 281, а також використання товарів, одержаних відповідно до митних декларацій від постачальника EUROZAPPA S.p.A., Італія, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків, є безпідставними та необґрунтованими.

А тому, суд погоджується з позицією позивача про відсутність у нього обов`язку нараховувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість, з податку на прибуток, виписувати та зареєструвати зведену податкову накладну по спірним операціям.

Таким чином, суд вважає, що висновок контролюючого органу про заниження доходу на суму 870617 грн., та заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість на суму 154150 грн., по оприбуткованому підприємством товару на загальну суму 870617,33 грн. є необґрунтованим, а тому нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, з податку на прибуток і штрафних санкцій за цими операціями є безпідставним.

Стосовно висновків контролюючого органу про заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість всього на суму 20937 грн. по списанню товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 130945,62 грн. по рахунку 20 Запаси , суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на балансі ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ є офісно-складські приміщення, які використовуються в господарській діяльності, що не заперечується сторонами по справі.

В період з 2016 по 2018 роки підприємством були проведені роботи з поточного ремонту власних приміщень. Частину робіт, яка вимагала залучення спеціалістів була виконана підрядником на договірних засадах. Інша частина робіт з поточного ремонту була виконана працівниками ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ , які мали необхідний досвід виконання таких робіт і можливість, а саме: заміна шпалер, фарбування, настилання ламінату на підлогу тощо.

Для виконання ремонтних робіт власними силами придбавались необхідні будівельні матеріали. Використані для ремонту матеріали на суму 104684,77 грн. були списані наступними бухгалтерськими записами: Дт 90 - Кт 20 - 28370,56; Дт 152 - Кт 20 - 76314,21.

Проведення вищезазначених ремонтних робіт працівниками ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ та придбання необхідних будівельних матеріалів для цих робіт, їх використання під час ремонту, підтверджується наступними документами, наданими позивачем до суду: планом проведення капітальних ремонтів на 2016 рік, актом приймання - здачі від 31.10.2016, дефектним актом від 15.08.2016, кошторисом від 06.09.2016, заказом - нарядом від 06.09.2016, накладною-вимогою на відпуск матеріалів від 06.09.2016 і 31.10.2016, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 1522 за вересень-жовтень 2016, видатковими накладними на закупку матеріалів, специфікаціями, товарними чеками на закупку матеріалів, наказом № 60к від 30.09.2016 про доплату, відомістю нарахування коштів на карткові рахунки співробітників від 07.10.2016, планом проведення капітальних ремонтів на 2017 рік, актом приймання - здачі від 31.10.2017, дефектним актом від 09.10.2017, кошторисом від 09.10.2017, заказом-нарядом від 23.10.2017, накладною-вимогою на відпуск матеріалів від 31.10.2017 і 23.10.2017, товарними чеками на закупку матеріалів, прибутковими накладними на закупку матеріалів, наказом № 86к від 30.10.2017 про місячну премію, відомістю нарахування коштів на карткові рахунки співробітників від 07.11.2017, актом встановлення матеріальних цінностей від 24.10.2018, дефектним актом від 31.07.2018, накладною-вимогою на відпуск матеріалів від 24.10.2018, видатковою накладною на закупку матеріалів, наказом № 115к від 01.11.2018 про місячну премію, відомістю нарахування коштів на карткові рахунки співробітників від 05.11.2018, планом проведення капітальних ремонтів на 2018 рік, розпорядженням про модернізацію і реконструкцію приміщень від 21.06.2018, наказом про проведення реконструкції приміщень № 83к від 21.06.2018, актом приймання - здачі від 25.10.2018, дефектним актом від 21.06.2018, кошторисом від 21.06.2018, заказом - нарядом від 23.06.2018, накладною-вимогою на відпуск матеріалів від 27.06.2018, 31.07.2018, 31.08.2018, 30.09.2018, товарними чеками на закупку матеріалів, наказом № 85к від 27.06.2018 про місячну премію, відомістю нарахування коштів на карткові рахунки співробітників від 05.07.2018, наказом № 95к від 31.07.2018 про місячну премію, відомістю нарахування коштів на карткові рахунки співробітників від 06.08.2018, наказом № 102к від 31.08.2018 про місячну премію, відомістю нарахування коштів на карткові рахунки співробітників від 06.09.2018, наказом № 107к від 28.09.2018 про місячну премію, відомістю нарахування коштів на карткові рахунки співробітників від 05.10.2018, актом на списання матеріалів від 31.05.2016, наказом про проведення косметичного ремонту у офісно-складських приміщеннях від 10.05.2016, дефектним актом від 10.05.2016, накладною-вимогою на відпуск матеріалів від 31.05.2016, товарними чеками на закупку матеріалів, наказом № 29к від 31.05.2016 про місячну премію, відомістю на виплату зарплати від 07.06.2016, актом на списання матеріалів від 31.05.2018, наказом про проведення косметичного ремонту у офісно-складських приміщеннях від 03.05.2018, дефектним актом від 04.05.2018, накладною-вимогою на відпуск матеріалів від 31.05.2018, товарними чеками на закупку матеріалів, наказом № 73к від 31.05.2018 про місячну премію, відомістю нарахування коштів на карткові рахунки співробітників від 07.06.2018, актом приймання - здачі від 27.12.2018, дефектним актом від 26.10.2018, кошторисом від 30.11.2018, заказом-нарядом від 30.11.2018, актом встановлення матеріальних цінностей від 30.11.2018, накладною-вимогою на відпуск матеріалів від 27.12.2018, 30.11.2018, товарними чеками на закупку матеріалів, видатковими накладними на закупку матеріалів, наказом № 112к від 26.10.2018 про реконструкцію приміщень, наказом № 138к від 28.12.2018 про місячну премію, наказом № 122к від 30.11.2018 про місячну премію, відомістю нарахування коштів на карткові рахунки співробітників від 06.12.2018 (т. 5 а.с. 3-105).

Зі змісту акту перевірки від 23.08.2019 року вбачається, що до перевірки були надані необхідні документи первинного обліку, а також закази-наряди, накази про виплату премій за проведення ремонтних робіт, накази, розпорядження, плани проведення ремонту, кошториси, накладні - вимоги на відпуск матеріалів.

При цьому, перевіряючи в акті перевірки зазначили, що до перевірки не було надано документи, що підтверджують кваліфікацію робітників щодо можливості виконання ремонтних робіт (свідоцтва, дипломи тощо). Крім того, як зазначено в акті перевірки, в штатному розписі підприємства відсутні працівники робітничих спеціальностей (муляри, штукатури, слюсарі тощо).

На підставі останнього в акті перевірки від 23.08.2019 року зроблено висновок про неможливість встановлення де, коли й ким були використані вище зазначені матеріальні цінності. У зв`язку з чим, на думку контролюючого органу, списані товарно-матеріальні цінності використані підприємством в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (стор. 40 акту перевірки).

Проте, з вказаними висновками контролюючого органу суд не погоджується, оскільки зі змісту вищезазначених документів, що підтверджують проведення ремонтних робіт та які надавались контролюючому органу під час проведення перевірки, вбачається саме об`єкт ремонту, вид ремонту, виконавці ремонту, використання вищезазначених матеріальних цінностей та інше. Саме і перевірка здійснювалась, в тому числі і в приміщеннях, які були відремонтовані власними силами.

Відносно того, що до перевірки не були надані документи, які підтверджують кваліфікацію виконавців (свідоцтва, дипломи тощо), то для виконавців фактично виконаних робіт надання таких документів не вимагається ніяким законодавчими нормативно-правовими актами.

Фактично на підприємстві були виконані побутові ремонтні роботи, які можуть виконуватися працівниками без належної кваліфікації чи спеціальних знань, так як того не вимагає сам вид таких ремонтних робіт.

Суд також звертає увагу, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Така позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 по справі №818/418/17 (К/9901/5097/17), від 19.06.2018 по справі №808/2447/17 (К/9901/35856/18).

При проведенні перевірки контролюючим органом не встановлено обставин відсутності товарно-матеріальних цінностей, придбаних позивачем для виконання ремонтних робіт власними силами.

Фактичне проведення вищезазначених ремонтних робіт працівниками ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ підтверджується наведеними вище документами первинного бухгалтерського обліку, які також досліджувались контролюючим органом під час проведення перевірки позивача, та підтверджують використання списаних товарно-матеріальних цінностей під час проведення ремонтних робіт власними силами підприємства.

Отже, висновок відповідача про використання підприємством списаних товарно-матеріальних цінностей в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, є безпідставним та необґрунтованим. А тому, суд погоджується з позицією позивача про відсутність у нього обов`язку донарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість, виписати і зареєструвати зведену податкову накладну в кожному місяці списання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, суд вважає, що висновок контролюючого органу про заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість всього на суму 20937 грн. по списанню товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 130945,62 грн. по рахунку 20 Запаси є необґрунтованим, а тому нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість і штрафних санкцій за цими товарами є безпідставним.

Стосовно висновків контролюючого органу про заниження суми задекларованих показників у рядку 02 декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на суму 62790 грн., по оприбуткуванню підприємством товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 62790 грн. по рахункам 20 Запаси , 22 Малоцінні та швидкозношувані предмети , 28 Товари , суд зазначає наступне.

Зі змісту акту перевірки та з наданих у судовому засіданні пояснень представника відповідача вбачається, що до вказаних висновків контролюючий орган дійшов, оскільки по рахункам 20 Запаси , 22 Малоцінні та швидкозношувані предмети , 28 Товари деякі запаси були оприбутковані на підставі первинних документів, складених на дату, коли відповідальні особи ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ , що підписували ці документи, були у відрядженні та за межами м. Харкова. За цими операціями контролюючим органом встановлено формування активу за рахунок товару з джерела невідомого походження з його легалізацією за рахунок використання вищезазначених документів, а тому на вартість оприбуткованих ТМЦ визнано інший дохід і збільшено фінансовий результат до оподаткування на суму 62790,00 грн.

У оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні по вказаним операціям донараховано податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємств у сумі 11302,00 грн. і штраф у сумі 2825,50 грн.

Суд не погоджується з вказаними висновками відповідача, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді підприємством оприбутковано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 62790 грн. по рахункам 20 Запаси , 22 Малоцінні та швидкозношувані предмети , 28 Товари , по прибутковим документам, складеним на дату, коли відповідальні особи ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ , що підписували ці документи, перебували у відрядженні, що підтверджується наступними документами: видатковою накладною № 1200 від 09.06.2016, наказом № 30к від 06.06.2016 «Про відрядження» , розпорядженням № 3 від 25.12.2014 «Про призначення відповідального» , звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 33 від 16.06.2016, платіжним дорученням від 07.06.2016; видатковою накладною № 416 від 17.02.2017, ТТН від Нової Пошти № 20400041911043 від 17.02.2017, наказом № 15К від 13.02.2017 « Про відрядження» , звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 18 від 20.02.2017, платіжним дорученням від 09.03.2017; видатковою накладною № 1896 від 08.06.2017, звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 58 від 12.06.2017, платіжним дорученням від 25.07.2017; видатковою накладною № 124 від 09.06.2017, ТТН № 124 від 09.06.2017, звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 58 від 12.06.2017, платіжним дорученням від 09.06.2017; видатковою накладною № 3798 від 09.06.2017, ТТН від Нової Пошти № НОМЕР_9 від 09.06.2017, наказом № 47к від 01.06.2017 « Про відрядження « , звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 60 від 14.06.2017, платіжним дорученням від 08.09.2017; видатковою накладною № ЧБ-00001314 від 20.09.2017, ТТН від Нової Пошти 59998052311303 від 21.09.2017, платіжним дорученням від 03.10.2017; видатковою накладною № 9578 від 20.09.2017, ТТН від ТОВ ТК САТ № 022019026 від 20.09.2017, звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 94 від 25.09.2017, платіжним дорученням від 26.10.2017; видатковою накладною № 20/09-2017 від 20.09.2017, наказом № 76к від 18.09.2017 «Про відрядження» , звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 92 від 25.09.2017, платіжним дорученням від 30.10.2017; видатковою накладною № ЧБ-00001318 від 20.09.2017, платіжним дорученням від 03.10.2017; видатковою накладною № 11263 від 17.11.2017, ТТН від Нової Пошти № 59998055049022 від 17.11.2017, наказом № 84к від 16.10.2017 «Про відрядження» , звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 107 від 21.11.2017, платіжним дорученням від 29.11.2017; видатковою накладною № 591 від 22.02.2018, ТТН від Нової Пошти № 59998059296961 від 22.02.2018, наказом № 18к від 16.02.2018 «Про відрядження» , звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 17 від 26.02.2018, платіжним дорученням від 02.08.2018; видатковою накладною № 4401 від 13.11.2018, ТТН від Нової Пошти № 59998071072294 від 13.11.2018, наказом № 116к від 01.11.2018 «Про відрядження» , звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 138 від 14.11.2018, платіжним дорученням від 13.12.2018; видатковою накладною № 10856 від 13.11.2018, ТТН 59998071052376 від Нової Пошти від 13.11.2018, платіжним дорученням від 08.01.2019; видатковою накладною № 10866 від 13.11.2018, ТТН від Нової Пошти № НОМЕР_10 від 13.11.2018, платіжним дорученням від 08.01.2019 (т. 7 а.с. 131-198).

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні одним із обов`язкових реквізитів первинних документів є дата складання . В наданих до суду документах, які також надавались під час проведення перевірки, такий обов`язковий реквізит як дата складання присутній.

З пояснень представника позивача наданих у судовому засіданні вбачається, що порядок складання спірних документів зумовлений відповідними умовами поставки товару, а тому дата складання та дата підписання спірних документів відрізняється.

Зокрема, у випадку, коли постачальник безпосередньо не доставляє замовлений товар, а передає його транспортній організації для доставки на адресу підприємства. Відправляючи таким чином товар, постачальник на дату такого відправлення складає первинні документи із зазначенням дати складання , які через Укрпошту або разом з товаром направляє покупцю (ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ ). Факти одержання товару ТОВ ГРАНИТЗАПЧАСТЬ від транспортної організації підтверджують експрес-накладною транспортної компанії (дата прибуття товару). В таких випадках дата підписання первинних документів, звичайно, відрізняється від дати їх складання.

Вказані обставини підтверджено вищезазначеними документами первинного бухгалтерського обліку та не спростовано відповідачем під час судового розгляду справи.

Щодо посилань контролюючого органу в акті перевірки на ст.215 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що вказаною статтею визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1- 3,5,6 ст.203 цього кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність прямо встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі невизнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, то відповідно до ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Матеріали справи не містять доказів наявності вказаних підстав у спірних відносинах, а також доказів наявності будь-яких судових рішень щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними.

Проведення спірних господарських операцій підтверджується вищезазначеними первинними документами, наданими до суду.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином, первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд не погоджується з висновком відповідача про формування активу підприємства за рахунок товару з джерела невідомого походження з його легалізацією за рахунок використання вищезазначених документів, вважає його необґрунтованим та безпідставним.

Таким чином, висновок контролюючого органу про заниження суми задекларованих показників у рядку 02 декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на суму 62790 грн., по оприбуткуванню підприємством товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 62790 грн. по рахункам 20 Запаси , 22 Малоцінні та швидкозношувані предмети , 28 Товари , є необґрунтованим, а тому збільшення відповідачем податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у сумі 11302,00 грн. та застосування штрафних санкцій, є безпідставним.

Виходячи з вищевказаного, суд вважає, що висновки акту перевірки в оскаржуваній частині є необґрунтованими та безпідставними, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на його підставі, в частині визначених податкових зобов`язань та штрафів, що оскаржуються- протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності винесення відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНИТЗАПЧАСТЬ" податкових повідомлень - рішень №00000210501 від 26.09.2019 року на суму 249585,00 грн., у тому числі, 199668,00 грн. сума основного зобов`язання та 49917,00 грн. сума штрафу; №00000230501 від 26.09.2019 року в частині сплати штрафу на суму 77451,50 грн.; №00000460501 від 18.10.2019 року в частині сплати штрафу на суму 77451,50 грн.; №00001380501 від 20.12.2019 року на суму 237669,75 грн., у тому числі, 190136,00 грн. сума основного зобов`язання та 47533,75 грн. сума штрафу.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНИТЗАПЧАСТЬ" (вул. Автогенна, буд. 7 А, м. Харків,61099, код ЄДРПОУ 37364657 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати частково податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області, які складені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНИТЗАПЧАСТЬ" : а саме: № 00000210501 від 26.09.2019 року на суму 249585, 00 грн., у тому числі, 199668, 00 грн. сума основного зобов`язання та 49917,00 грн. сума штрафу; № 00000230501 від 26.09.2019 року в частині сплати штрафу на суму 77451,50 грн; № 00000460501 від 18.10.2019 року в частині сплати штрафу на суму 77451,50 грн; № 00001380501 від 20.12.2019 року на суму 237669,75 грн., у тому числі, 190136, 00 грн. сума основного зобов`язання та 47533,75 грн. сума штрафу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНИТЗАПЧАСТЬ" (вул. Автогенна, буд. 7 А, м. Харків,61099, код ЄДРПОУ 37364657 ) витрати по оплаті судового збору у розмірі 9683,44 грн. (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят три гривні 44 копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 21 лютого 2020 року.

Суддя Заічко О.В.

СудХарківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення13.02.2020
Оприлюднено22.02.2020
Номер документу87740831
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —520/14075/19

Ухвала від 03.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Ухвала від 23.11.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Ухвала від 23.09.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 17.08.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 26.07.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 07.06.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 28.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 18.03.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 18.03.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 05.02.2021

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Заічко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні