Рішення

від 21.02.2020 по справі 540/2835/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2835/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ" ДАК "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Дочірнє підприємство «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (далі позивач) звернулось з адміністративним позовом до Головного управління ДПС України у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (далі відповідач) щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2019 р. № 0000840522 у частині визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 199705,00 грн., штрафних санкцій у сумі 49926,25 грн. та податкового повідомлення-рішення від 11.12.2019 р. № 0000830522 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 9430,2 грн., штрафних санкцій у сумі 2357,55 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що за наслідками перевірки, оформленої актом від 11.11.2019 р. №33/21-22-05-01/31918234 (далі акт №33), відповідач протиправно визначив обов`язок платника податку відкоригувати податковий кредит по операціям з придбання товарів (послуг), із сплати вартості яких минув термін позовної давності. Позивач зазначив, що податковий кредит з операцій по придбанню товарів (послуг), щодо сплати вартості яких минув строк давності, був сформований на підставі належним чином складених та зареєстрованих податкових накладних. Придбані товари (роботи, послуги) були використані для потреб власної оподатковуваної господарської діяльності і тому при формуванні податкового кредиту були дотриманні всі вимоги ст.198 ПК України. На думку позивача, після закінчення строків давності для проведення розрахунків з постачальниками товарів (робіт, послуг) у разі регулювання безнадійної кредиторської заборгованості не змінюється порядок формування податкового кредиту, передбаченого п.198.3 ст.198 ПКУ і тому у платника податку не виникає обов`язку коригування податкового кредиту по непогашеній та простроченій кредиторській заборгованості.

Крім того, позивач вважає неправомірним висновок відповідача, щодо необхідності збільшення доходів за наслідками документування операцій з придбання товарів у ПП «Р-Групп» . Як зазначив позивач по операціям з вказаним постачальником у липні 2016 року було задокументовано придбання мазуту, який використано для виготовлення матеріалів, необхідних для здійснення дорожніх робіт, постачання здійснювалось на підставі договору, розрахунки проведено шляхом передачі права вимоги ДП «Миколаївський облавтодор» . Відповідач неправомірно склав висновок про відсутність реальності здійснення господарських операцій ДП «Херсонський облавтодор» та ПП «Р-Групп» посилаючись на недоліки у документуванні цих операцій. На думку позивача вказані відповідачем недоліки у документуванні вказаних операцій є неістотними і тому не можуть бути підставою для невизнання господарської операції з постачання товарів недійсною, а товарів отриманих безкоштовно.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, наполягаючи на правомірності висновків акту перевірки № 33 і як наслідок на правомірності обчислення зобов`язань за спірними податковими повідомленнями рішеннями.

Вивчивши матеріали справи суд встановив наступне.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000830522 позивачеві збільшені зобов`язання з податку на прибуток у сумі 377701,0 грн. та за штрафними санкціями у сумі 94425,0 грн.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000840522 позивачеві збільшені зобов`язання з податку на додану вартість за платежем у сумі 363975,0 грн. та за штрафними санкціями на 90994,0 грн.

З вказаних податкових повідомлень рішень позивач вважає протиправними і просить скасувати лише частину визначених зобов`язань з податку на прибуток донараховані зобов`язання у сумі 9430,2 грн., за штрафними санкціями на 2357,55грн., а з податку на додану вартість позивач просить скасувати частину визначених зобов`язань за платежем у сумі 199705,0 грн. та за штрафними санкціями у сумі 49926,25грн.

Скориставшись своїм правом позивач оскаржував висновки акту перевірки №33, шляхом надання 27.11.2019 року заперечень.

За результатами їх розгляду ГУ ДПС складено оскаржувані у судовому порядку податкові повідомлення рішення від 11.12.2019р. № 0000830522, № 0000840522.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає спірними висновки відповідача про необхідність збільшення доходів за ІІІ квартал 2016 року на 52390 грн. у зв`язку з безкоштовним отриманням мазуту паливного М-100 у кількості 6,2 тони у липні 2016 року.

Відповідно до акта перевірки, філія «Білозерський райавтодор» ДП «Херсонський облавтодор» у липні 2016 року задокументувала придбання мазуту паливного М-100 у кількості 6,2 тони у ПП «Р-Групп» .

Підставою для відображення в обліку позивача вказаної операції були договір поставки від 18.03.2016р. № 5 та видаткова накладна від 02.07.2016р. № 88 відповідно до якої задокументоване постачання позивачеві мазуту паливного М-100 в кількості 6,2 т на суму 50468,0 грн. та надання транспортних послуг на 12400 грн. за його перевезення.

Розрахунки за поставлений мазут здійснені шляхом передачі права вимоги боргу ТОВ «Миколаївавтодор» на підставі договору від 04.07.2016р.

Під час перевірки позивачем не надано товарно-транспортних накладних, підтверджуючих перевезення мазуту від постачальника до філії «Білозерський райавтодор» ДП «Херсонський облавтодор» .

На думку відповідача, у зв`язку з оплатою вартості транспортних послуг, позивач є учасником процесу з транспортуванням мазуту і тому у відповідності з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зареєстрованого в Мінюсті України 20.02.1998р. за №128/2568, крім видаткової накладної факт отримання товару мали б засвідчувати товарно-транспортні накладні про фактичне переміщення товару позивачеві.

Відповідач у зв`язку з відсутністю на момент перевірки товарно-транспортної накладної на перевезення мазуту, відсутністю у постачальника можливостей здійснити перевезення власними силами (відсутність персоналу та автотранспорту), а також на підставі аналізу господарських операцій з придбання товарів ПП «Р-Групп» у червні-липні 2016 року вважає, що операції з придбання мазуту свідчать лише про їх документування без фактичного їх здійснення.

На думку ГУ ДПС відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІУ у бухгалтерському обліку мають відображатись лише ті документи, які засвідчують фактичне здійснення господарських операцій.

З цих підстав відповідач посилаючись на п.44.1, п. 44.2, п.44.3 ст.44пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 , п.135.1 ст.135 ПКУ вважає, що позивач мав включити до складу доходів безоплатно отримані товари (мазут) вартістю 52390,0 грн.

Суд погоджується з висновками відповідача про відсутність підтвердження реального здійснення господарських операцій з постачання мазуту позивачеві від ПП «Р-Групп» , що платник податку оприбуткував по обліку товар невідомого походження, який використаний у своїй господарській діяльності.

При цьому, суд зазначає, що відсутність товаро-транспортної накладної не є єдиною підставою для такого висновку.

Але суд не може погодитись з висновком відповідача, щодо безоплатного отримання товару (мазуту) та визначення доходів позивача по операціям з ПП «Р-Групп» з наступних підстав.

Поняття та перелік підстав коли товари (роботи, послуги) вважаються отриманими безоплатно визначено пп.14.1.13 ПКУ.

За пп.14.1.13 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

У той же час під час складання та підписання акту перевірки № 33 сторони дійшли згоди, що позивач операції з придбання мазуту у ПП «Р-Групп» здійснив на підставі договору поставки, а вартість мазуту (включаючи транспортні послуги) сплачена ПП «Р-Групп» за посередництва ТОВ Миколаївавтодор .

За таких підстав суд вважає, що коли платник податків отримав товари на підставі договору купівлі-продажу та сплатив їх вартість, висновок контролюючого органу про безкоштовне отримання цих товарів (робіт, послуг) не відповідає нормам ПК України.

У зв`язку з цим, суд вважає, що контролюючий орган за наслідками перевірки операцій позивача з ПП «Р-Групп» мав дослідити правомірність формування витрат платника податку, а не правомірність формування його доходів за цей податковий період.

При цьому слід зазначити, що при належній оцінці відповідачем господарських операцій позивача з ПП Р-Групп фактичний результат перевірки в частині визначення розміру зобов`язань з податку на прибуток залишається без змін.

На підтвердження вищенаведених висновків суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом вбачається, що позивач не підтвердив належним чином складеними документами операції з придбання і транспортування мазуту.

Згідно з п.11.1 Правил № 363 - основним документом на перевезення вантажів є товаро-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Враховуючи особливості товару, а саме що це нафтопродукт, розділами 6, 7 та 14 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.00.2008 за № 805/15496 (далі - Інструкція №281), встановлені вимоги щодо зберігання (розділ 6), порядку відпуску (розділ 7) та обліку руху (розділ 14) нафтопродуктів.

Інструкція № 281 встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском га обліком товарної нафти і нафтопродуктів (крім видобутку нафти, здавання її з системи магістральних нафтопроводів споживачам та на міждержавні перевезення нафти і нафтопродуктів), а також вимоги, які є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (розділ 1 Інструкції).

Пунктом 7.5 розділу 7 Інструкції 281 визначено Порядок відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом, а саме:

Бланки товарно-транспортної накладної для транспортування нафтопродуктів є документами суворої звітності.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об`єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Тобто, товарно-транспортна накладна підтверджує факт безпосередньої передачі товару від замовника транспортних послуг до виконавця та отримувача вантажу, транспортування вантажу від вантажовідправника з пункту навантаження до пункту розвантаження вантажоотримувача.

Відсутність товарно-транспортної документації на Філії Білозерський райавтодор ДП Херсонський облавтодор , не підтверджує отримання вищевказаного товару, так як вона відноситься до первинних документів та на підставі якої ведеться бухгалтерський облік.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 № 996-ХІУ встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Такі первинні документи повинні маги обов`язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для включення до складу витрат, пов`язаних з придбанням товарів (послуг) від вищевказаного контрагента необхідні документи, що оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , які зокрема, підтверджують факт придбання товару (послуг) від іншої особи, а також підтвердження зв`язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Податковим органом під час перевірки встановлено, що згідно податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку за 2 півріччя 2016 року на ПП Р-Групп отримували дохід 1 особа (директор).

Згідно інформаційно-аналітичної системи АІС „Автомобіль» перелік автотранспорту, який обліковується за ПП Р-Групп , відсутній.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що у ПП Р-Групп відсутнє власне нерухоме майно та земельні ділянки.

Крім того, до видаткової накладної від 02.07.2016 № 88, виписаної ПП Р- Груп включено вартість транспортних послуг за липень 2016 року у сумі 12400,0 грн. з ПДВ.

Перевіркою встановлено неможливість виконання операцій з постачання транспортних послуг наявним трудовим ресурсом ПП „Р - Групи» , у якого із працюючих, тільки директор та бухгалтер, відсутні автотранспортні засоби.

У запереченнях на висновки акту перевірки позивач не повідомляв ГУ ДПС про наявність товарно-транспортної накладної на момент перевірки, але до позовної заяви надав товарно-транспортну від 02.07.2016р. № 88 про перевезення вантажу (мазуту) за участі автопідприємства ТОВ «ТК «Касіопея» .

Суд вважає, що цей доказ не може бути врахований судом як такий, що підтверджує позицію позивача, оскільки позивач зобов`язаний був надати перевіряючим всі наявні у нього документи за перевіряємий період, що ним не було зроблено. Не було зазначено про це і при поданні заперечень на акт, а подання такого документу до суду, суд розглядає як підтвердження висновків податкового органу щодо цієї операції.

Згідно Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що за період з 01.07.2016 по 02.07.2016 (дата видаткової накладної - 02.07.2016) відповідні послуги із залученням стороннього трудового ресурсу не придбавалися.

Відповідачем в акті перевірки зроблено детальний опис контрагентів ПП „Р - Групи» та зроблено висновок про неможливість поставки мазуту цими контрагентами, оскільки він у них був відсутній. Такий висновок податковим органом здійснено на підставі офіційних баз даних, в тому числі Єдиного реєстру податкових накладних.

З цих підстав, на думку суду, при неналежному документуванні господарської операції, у тому числі і документуванні операції без доказів реальності її вчинення, платник податку позбавляється права враховувати наслідки цієї операції з метою визначення оподатковуваного прибутку для обчислення зобов`язань з податку на прибуток.

Як визначено у акті перевірки №33 за перевірені податкові періоди 2016-2019 років позивач декларував від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток, на 01.07.2019 року таке від`ємне значення склало 455622,0 грн.

Виявлені за результатами перевірки порушення податкового законодавства у тому числі і по операціям з ПП «Р-Групп» дозволили відповідачеві повністю зменшити від`ємне значення станом на 01.07.2019р., визначити оподатковуваний прибуток та обчислити зобов`язання з податку на прибуток за податковим повідомленням рішенням № 0000830522.

Виходячи з викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення рішення від 11.12.2019 р. № 0000830522 в частині визначення: податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 9430,2 грн.; штрафних санкцій у сумі 2357,55 грн.

Розглядаючи позиції сторін стосовно спірних зобов`язань з ПДВ, визначених за податковим повідомленням рішенням № 0000840522 суд вважає за необхідне врахувати наступне.

За актом перевірки №33 спірний розмір зобов`язань з ПДВ за платежем у сумі 199705,0 грн. збільшено у зв`язку з тим, що відповідач вважає, що у відповідності з п.198.3 ст.198 ПКУ позивач мав відкоригувати податковий кредит з ПДВ на суму податку, яка відповідає кредиторській заборгованості з минулим строком давності у тому числі за грудень 2017 року 10696,0грн., грудень 2018року 60779,0 грн., червень 2019 року 128230,0 грн.

Свої висновки відповідач аргументує тим, що оскільки позивачем при придбані товарів (робіт-послуг) на підставі отриманих податкових накладних, складених до 01.07.2015р., сформовано податковий кредит за рахунок придбання товарів (робіт, послуг), які залишились не оплаченими, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при отримані неоплачених товарів (робіт, послуг).

Суд зазначає, що п. 198.3 ст.198 ПКУ передбачено, що податковий кредит з ПДВ звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Умови та порядок проведення коригувань сформованого податкового кредиту з ПДВ п.198.3 ст.198 ПКУ не передбачається.

За таких обставин суд вважає, що посилання контролюючого органу на порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 ПКУ щодо простроченої кредиторської заборгованості є неправомірним.

Вичерпний перелік підстав для коригування податкового кредиту визначений ст.192 ПКУ. Серед вказаного переліку відсутня така підстава для коригування податкового кредиту, як списання безнадійної кредиторської заборгованості.

За ст.192 ПКУ проведення коригування передбачає складення розрахунку коригування особою яка склала та зареєструвала податкові накладні, які є підтвердженням права покупця товарів (робіт, послуг) на формування податкового кредиту по цим операціям. При складені розрахунку коригувань одночасно здійснюється зменшення податкового кредиту покупця товарів (робіт, послуг) та зменшення зобов`язань постачальника цих товарів (робіт, послуг).

Норма ст.192 та п.198.3ст.198 ПКУ не регулює операції визнання заборгованості безнадійною.

Так, при визнанні заборгованості безнадійною не відбувається зміна компенсації за товари/послуги та у продавця не виникає обов`язку виписати покупцю розрахунок коригування з наступним зменшенням у продавця податкових зобов`язань та зменшенням у покупця податкового кредиту.

У зв`язку з цим суд вважає, що висновок відповідача про необхідність коригування податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості є помилковим, оскільки це суперечить ст.192 та п.198.3 ст.198 ПКУ.

За таких підстав суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000840522 у частині визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 199705,00 грн та штрафних санкцій у сумі 49926,25грн.

Виходячи із розміру задоволених позовних вимог на підставі ст. 139 КАС України, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2000,28 грн (3921,28 сума сплаченого судового збору - 1921 грн мінімальна сума судового збору у 2019 році за позов майнового характеру, який подано юридичною особою).

Крім того, позивачем була подана заява про повернення надмірно сплаченого судового збору, суд вважає, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" заява підлягає задоволенню, а надмірно сплачена сума судового збору поверненню ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" у сумі 5544,33 грн (9465,61 грн - 3921,28 грн).

Керуючись статтями 242 - 246 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ" ДАК "Автомобільні дороги України" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №0000840522 від 11.12.2019 у частині збільшення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 199705,0 грн. та штрафних санкцій у сумі 49926,25грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 0000840522 від 11.12.2019 у частині збільшення суми податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 9430,20 грн. та у сумі 2357,55 грн - за штрафними санкціями.

Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 42432964, 73026, пр-т Ушакова, 75, м. Херсон) на користь Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ" ДАК "Автомобільні дороги України" (ЄДРПОУ 31918234, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Ушакова, 75) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 2000,28 грн (дві тисячі гривень двадцять вісім копійок).

Заяву Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ" ДАК "Автомобільні дороги України" про повернення надмірно сплаченого судового збору задовольнити.

Повернути Дочірньому підприємству "Херсонський облавтодор" ВАТ" ДАК "Автомобільні дороги України" (ЄДРПОУ 31918234, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Ушакова, 75) надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 5544,33 грн (п`ять тисяч п`ятсот сорок чотири гривні тридцять три копійки) за платіжним дорученням № 1479 від 23.12.2019 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 111030300