Рішення

від 21.02.2020 по справі 824/1662/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/1662/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Державної Казначейської служби України у м. Чернівцях Чернівецької області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Чернівецькій області щодо формування та подання до Управління Державної Казначейської служби України у м. Чернівцях Чернівецької області висновку про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченої суми єдиного внеску;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Чернівецькій області сформувати та подати до Управління Державної Казначейської служби України у м. Чернівцях Чернівецької області висновок про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченої суми єдиного внеску в розмірі 23107,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №000121 від 24 березня 2017 року, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Чернівецької області №78/19 від 23 лютого 2017 року, перебуває на обліку в ГУ ДФС у Чернівецькій області як платник єдиного соціального внеску з 27 вересня 2017 року. Впродовж 2017-2019 років позивач був найманим працівником. У вказаний період роботодавець сплачував за позивача єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах, визначених законодавством, що підтверджується індивідуальною відомістю Пенсійного фонду України про застраховану особу. Однак, у вказаний період позивач також, помилково, сплачував єдиний внесок. Загальна сума помилково сплаченого позивачем єдиного внеску, з урахуванням штрафу та пені за протермінування сплати єдиного внеску за другий квартал 2019 року, становить 23107,86 грн. З метою повернення помилково (надміру) сплачених сум єдиного внеску, позивач звернувся до Головного управління ДПС у Чернівецькій області з відповідною заявою від 04 грудня 2019 року. Однак, відповідно до отриманого позивачем 20 грудня 2019 року листа від Головного управління ДПС в Чернівецькій області Про надання інформації №3067/ФОП/24-13-56-07 від 17 грудня 2019 року, позивачу було відмовлено в задоволенні вимог з повернення помилково (надміру) сплачених сум єдиного внеску.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; встановлено строк для подання заяв по суті справи; залучено третю особу, не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Державної Казначейської служби України у м. Чернівцях Чернівецької області.

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що факт подання звіту позивачем розцінюється як свідома активна дія про намір сплатити єдиний соціальний внесок, що свідчить про добровільний характер поведінки особи. Відповідачем зазначено, що 04 грудня 2019 року позивач звернувся до ГУ ДПС у Чернівецькій області з заявою щодо повернення помилково сплачених сум єдиного внеску, на яку Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області платнику було повідомлено відповідну інформацію щодо цього. Крім того, відповідач зазначив, що враховуючи зазначені обставини, а також положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджене наказом Мінфіну від 14 квітня 2015 року №435, повернення сплаченого єдиного внеску в сумі 23196,12 грн здійснити неможливо.

Позивач скористався правом, передбаченим статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, та подав до суду відповідь на відзив, у якій, зокрема, зазначив, що не заперечує факт подання звітності та перерахування сум єдиного внеску за відповідні періоди, проте, сплата сум єдиного внеску була здійснена позивачем помилково, оскільки у вказаний період позивач не отримував доходу від здійснення адвокатської діяльності у зв`язку з тим, що був найманим працівником та роботодавець сплачував за нього єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах, визначених законодавством.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №000121 від 24 березня 2017 року, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Чернівецької області №78/19 від 23 лютого 2017 року, позивач перебуває на обліку в ГУ ДФС у Чернівецькій області як платник єдиного соціального внеску з 27 вересня 2017 року.

Згідно відомостей з трудової книжки ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) серії НОМЕР_2 , останній з 01 лютого 2017 року був переведений на посаду головного юрисконсульта юридичного департаменту керуючої компанії (Товариство з обмеженою відповідальністю Група Рітейлу України , (код ЄДРПОУ - 39143745). 31 липня 2017 року позивача звільнено за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України.

У період з 01 серпня 2017 року по 10 листопада 2017 року позивач працював головним юрисконсультом у товаристві з обмеженою відповідальністю Ф.К.С. (код ЄДРПОУ - 41299013).

Протягом 13 листопада 2017 року по 13 березня 2019 року позивач працював у Товаристві з обмеженою відповідальність Ашан Україна Гіпермаркет (код ЄДРПОУ - 35442481).

З 07 травня 2019 року позивач прийнятий на посаду начальника юридичного відділу у Товариство з обмеженою відповідальністю Ексім Лоджистікс (код ЄДРПОУ - 41708826).

З матеріалів справи вбачається, що у період з січня 2017 року по липень 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю Група Рітейлу України , (код ЄДРПОУ - 39143745) було сплачено страхові внески за позивача. З серпня 2017 року по листопад 2017 рік страхові внески за позивача сплачувалися товариством з обмеженою відповідальністю Ф.К.С. (код ЄДРПОУ - 41299013). Товариство з обмеженою відповідальність Ашан Україна Гіпермаркет (код ЄДРПОУ - 35442481) сплачувало страхові внески за позивача у період з листопада 2017 року по березень 2019 року.

Дослідженням індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 за формою ОК-7 судом встановлено, що позивач самостійно сплачував страхові внески у період з березня 2017 року по грудень 2017 року, з травня по 2019 року по жовтень 2019 року.

Крім того, як видно з матеріалів справи, позивачем сплачувався єдиний страховий внесок у наступні періоди, що підтверджується такими доказами:

- квитанція №7 від 10 лютого 2018 року - сплачено суму в розмірі 7040,00 грн; призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ;Єдиний соціальний внесок; ОСОБА_1 ;реєстраційний № НОМЕР_3 ;

- квитанція №МАВ4098723 від 14 квітня 2018 року - сплачено суму в розмірі 2457,18 грн; призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ;Єдиний соціальний внесок; ОСОБА_1 ;реєстраційний № НОМЕР_3 ;

- квитанція №МАВ5271800 від 09 липня 2018 року - сплачено суму в розмірі 2457,18 грн; призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ;Єдиний соціальний внесок; ОСОБА_1 ;реєстраційний № НОМЕР_3 ;

- квитанція №МАВ6516965 від 01 жовтня 2018 року - сплачено суму в розмірі 2457,18 грн; призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ;Єдиний соціальний внесок; ОСОБА_1 ;реєстраційний № НОМЕР_3 ;

- квитанція № НОМЕР_4 від 14 січня 2019 року - сплачено суму в розмірі 2457,18 грн; призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ;Єдиний соціальний внесок; ОСОБА_1 ;реєстраційний № НОМЕР_3 ;

- квитанція №0.0.1321218233.1 від 14 квітня 2019 року - сплачено суму в розмірі 3816,12 грн; призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ;71040000;Єдиний соціальний внесок; реєстраційний № НОМЕР_3 ;; ОСОБА_1 ;

- дублікат квитанції №0.0.1418018065.1 від 23 липня 2019 року - сплачено суму в розмірі 2754,18 грн; призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ;71040000;ЄСВ; ОСОБА_1 ;апреля 2019-июня 2019 року;

- меморіальний ордер №МВ35905335 від 02 грудня 2019 року - сплачено суму в розмірі 2754,18 грн; призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ;ЄСВ; ОСОБА_1 ; липень 2019-вересень 2019.

04 грудня 2019 року позивач звернувся із заявою до Головного управління ДПС в Чернівецькій області, в якій, керуючись положеннями статті 43 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України №6 від 16 січня 2016 року Про затвердження Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів , просив повернути помилково сплачені суми єдиного внеску, в розмірі 23196,12 грн.

Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області листом №3067/ФОП/24-13-56-07 від 17 грудня 2019 року повідомило позивача про те, що відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджене наказом Мінфіну від 14 квітня 2015 року №435, повернення сплаченого єдиного внеску в розмірі 23196,12 грн здійснити неможливо.

Поряд з цим, у вказаному листі також міститься інформація про те, що станом на 17 грудня 2019 року згідно інтегрованої картки платника заборгованість зі сплати єдиного внеску (код 71040000) становить 1754,06 грн.

Крім цього, відповідачем у листі зазначено, що позивачу необхідно з`явитися до каб. №121 Чернівецького управління ГУ ДПС у Чернівецькій області за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А.

За таких обставин ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на суть та характер спірних відносин, суд при вирішенні даної справи враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №160/3114/19, а саме: …особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем. Інше тлумачення норм Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах в межах цієї діяльності, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску .

Оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 є застрахованою особою, і, як вбачається з матеріалів справи, єдиний внесок за нього в період 2017 - 2019 років нараховувався та сплачувався роботодавцями в розмірі не менше мінімального. Зазначене виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску ОСОБА_1 ще і як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

Відтак, суд погоджується з твердженням позивача у позові про помилковість сплати ним упродовж 2017 - 2019 років єдиного внеску на загальну суму 23107,86 грн.

Процедура зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску визначена Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 р. N 6 (далі - Порядок N 6).

Відповідно до п. п. 1 п. 5 Порядку N 6 повернення Коштів здійснюється у випадках: надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719.

Згідно з п. 6 Порядку N 6 повернення Коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення.

З огляду на п. 7 Порядку N 6 у разі надходження Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації.

Заява залишається без задоволення у таких випадках: невідповідність Заяви формі, визначеній у додатку 1 до цього Порядку; недостовірність викладеної у Заяві Платника інформації; подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску; наявність у Платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.

У разі відмови в задоволенні Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 Платнику єдиного внеску підрозділом органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.

У разі задоволення Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає Заяву з відміткою про підтвердження повернення Коштів до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення обліку платежів та складання звітності.

Підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення обліку платежів та складання звітності, у строк не більше ніж три робочих дні з дня отримання Заяви з відміткою про підтвердження повернення Коштів на підставі даних інформаційної системи готує висновок за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Висновки реєструються в журналі обліку висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку та протягом одного робочого дня від дати їх реєстрації разом з примірником Реєстру висновків передаються до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку.

Пунктом 8 Порядку N 6 визначено, що на підставі Висновку та у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його реєстрації підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на повернення Коштів з рахунку 3719, на який їх було сплачено, та направляє його відповідному управлінню (відділенню) Державної казначейської служби України у районі, районі у місті, місті обласного, республіканського значення.

Управління (відділення) Казначейства на підставі розрахункового документа органу доходів і зборів нижчого рівня перераховує Кошти за рахунок поточних надходжень за день з відповідного рахунку 3719 на рахунок Платника, зазначений у Заяві, відкритий у банку або органі Казначейства.

Отже, повернення помилково сплачених коштів єдиного соціального внеску здійснюється за результатами розгляду заяви платника. При цьому така заява повинна бути розглянута у відповідності до п. 7 Порядку N 6.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, заява позивача від 04 грудня 2019 року про повернення помилково сплачених сум єдиного внеску, не розглянута відповідачем відповідно до вимог п. 7 Порядку N 6, оскільки в листі №3067/ФОП/24-13-56-07 від 17 грудня 2019 року не зазначено про залишення без задоволення заяви позивача, як це передбачено п. 7 Порядку N 6, із наведенням при цьому конкретних підстав для відмови, передбачених у п. 7 Порядку N 6.

Указаний лист і по своїй назві Про надання інформації і по своєму змісту не відповідає вимогам п. 7 Порядку N 6.

Зазначене свідчить про передчасність вимог позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неформування та неподання до Управління Державної Казначейської служби України у м. Чернівцях Чернівецької області висновку про повернення помилково сплаченої суми єдиного внеску, та зобов`язання відповідача сформувати та подати до Управління Державної Казначейської служби України у м. Чернівцях Чернівецької області висновок про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченої суми єдиного внеску в розмірі 23107,86 грн.

Наведене виключає підстави для їх задоволення.

Водночас, зважаючи на те, що відповідачем не розглянуто заяву позивача про повернення помилково сплаченого єдиного соціального внеску у відповідності до норм Порядку N 6, з метою захисту прав позивача у даних відносинах, зважаючи на приписи частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача про повернення помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та зобов`язати відповідача розглянути указану заяву з урахуванням висновків суду, зроблених у цьому судовому рішенні.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

Згідно частин першої та сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно наявної у справі квитанції від 23 грудня 2019 року позивачем за звернення до суду з цим позовом було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. Отже, наявні правові підстави для стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат у виді судового збору в розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-77, 90, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Державної Казначейської служби України у м. Чернівцях Чернівецької області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Чернівецькій області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про повернення помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 04 грудня 2019 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Чернівецькій області розглянути заяву ОСОБА_1 про повернення помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 04 грудня 2019 року відповідно до вимог Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 р. N 6, з урахуванням висновків суду, зроблених у цьому судовому рішенні.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 лютого 2020 року.

Повне найменування учасників справи: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н. НОМЕР_1 ), відповідач - Головне управління ДПС в Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Г.Майдану, 200А, ЄДРПОУ 43143196).

Суддя О.П. Лелюк