Вирок

від 17.02.2020 по справі 494/613/19

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

17.02.2020

Справа № 494/613/19

Провадження № 1-кс/494/29/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 р. м. Березівка

Слідчий суддя Березівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

у присутності:

процесуального прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 ,

слідчого СВ Березівського ВП ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_7 на бездіяльність слідчого в порядку ст.303 КПК України.

в с т а н о в и в:

Адвокат ОСОБА_5 , звернувшись до суду із вказаною скаргою просив:

визнати незаконною бездіяльність слідчого Березівського відділу поліції ГУ НП в Одеській області, яка полягає у не вчиненні дій, які вона зобов`язана була вчинити протягом строку розслідування кримінального правопорушення, а саме не повідомлення про підозру;

зобов`язати слідчого Березівського відділу поліції ГУ НП в Одеській області виконати дії із забезпечення виконання необхідних слідчих та процесуальних дій у даному кримінальному провадженні та повідомити про підозру наступним особам ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

На обґрунтування поданої скарги заявник вказував, що у своїй заяві про внесення відомостей до ЄРДР ОСОБА_6 чітко вказала осіб, які за словами її сина вчинили проти нього протиправні дії. Повідомлення про підозру здійснюється відповідно до приписів ст..276 КПК України у випадку наявності достатніх доказів для підозри особі у вчиненні кримінального правопорушення. На час звернення є великий обсяг достовірних відомостей та наявних доказів, зокрема проведений огляд місця події, проведений слідчий експеримент, але підозра не пред`явлена. Своїми діями слідчий проявляє зухвалу та злочинну бездіяльність, що виразилась у не вчиненні дій які вона була зобов`язана вчинити протягом значного проміжку часу з моменту внесення відомостей до ЄРДР , а саме повідомити визначеним особам про підозру, враховуючи наявність на те підстав.

Розгляд справи призначався двічі на 11-00 годин 14 лютого 2020 р. і на 11-30 годин 17

лютого 2020 р., проте заявник будучи повідомленим відповідно до положень ч.1 ст.135 КПК України, до зали суду не з`явився, посилаючись на зайнятість в інших судових процессах. Суд вважає, що заявник не бажає скористатись наданими йому законом правами та зловживає ними, намагаючись затягнути розгляд скарги.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, та врахувавши положення ч.ч. 2,3 ст.306 КПК України суд вважає, що розгляд справи можливо провести за відсутністю особи, що належно повідомлялась але двічі не з`явилась у судове засідання.

Слідчий у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував. Посилався на процесуальну незалежність слідчого, у зв`язку з чим суд не може зобов`язувати слідчого на такі дії. Зазначав, що підозра має бути обґрунтованою, а на час розгляду скаргу підстав для пред`явлення підозри вказаним особам не має.

Прокурор також проти задоволення скарги заперечувала. Зазначала, що відповідно до

комісійного висновку судово-медичних експертів, що міститься в матеріалах справи взагалі ставиться під сумнів насильницькі дії проти малолітнього ОСОБА_7 .. Крім цього в ході проведення розслідування журналістами центральних каналів телебачення проводилось добровільне дослідження за допомогою поліграфу. Висновки показали про не причетність ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до насильницьких дій відносно малолітнього ОСОБА_7 ..

Вивчивши подану заявником скаргу з матеріалами, надані слідчим матеріали кримінального провадження №12019160260000159, вислухавши думки учасників судового розгляду, на підставі наданих доказів і доведення їхньої переконливості суд вважає наступне.

У провадженні Березівського ВП Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області на досудовому розслідуванні знаходиться кримінальне провадження №12019160260000159 внесено до ЄРДР 20 травня 2019 р. за ч.4 ст.152 КК України.

На час розгляду даної скарги підозра нікому не пред`явлена.

Згідно до положень ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Крім цього слід зазначити, що згідно до положень ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до п.п. 1-9 ч.2, ч.ч.3-5 ст.40 КПК України слідчий уповноважений:

1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;

2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом;

3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;

4) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом;

5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій;

6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру;

7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;

8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу;

9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

У випадках відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед прокурором вищого рівня, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє у його погодженні.

Слідчий зобов`язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Згідно ч.1 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Згідно п.4 ч.2 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений давати слідчому, органу досудового розслідування вказівки щодо проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом

Згідно положень ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Наведені положення чинного КПК України вочевидь свідчать про те, що кримінальне провадження на досудовому розслідуванні це певні процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність, які вчиняються визначеними посадовими особами поліції та прокуратури.

Слід звернути увагу на те, що вищевказані процесуальні дії повинні бути проведені у спосіб та відповідно до засад кримінального провадження визначених чинним КПК України.

Суд звертає увагу на те, що вищевикладеними нормами чинного КПК України визначено виключно прерогатива слідчого та прокурора бути самостійними у своєї процесуальній діяльності всебічно, повно і неупереджено досліджувати обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

За таких обставин у суду не має а ні повноважень на здійснення, а ні прав на перебирання на себе функцій і повноважень слідчого та прокурора на вирішення питання про наявність підстав для пред`явлення певній особі повідомлення про підозру.

За таких обставин вимога заявника зобов`язати слідчого пред`явити підозру певним вищевказаним особам у вчинені кримінального правопорушення по ч.4 ст.152 КК України є безпідставною і не підлягає задоволенню.

Згідно до положень ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов`язання припинити дію;

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Виходячи з наведених положень ст.307 КПК України визнання бездіяльність слідчого незаконною чинним КПК не передбачено.

Приймаючи рішення по справі суд також враховує, що Березівського відділу поліції ГУ НП в Одеській області не існує.

З огляду на все вищевикладене суд вважає, що подана скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.306-307, 309, 370-372, ч.2 ст.376, 395 КПК України , слідчий суддя

у х в а л и в:

ОСОБА_5 у задоволенні скарги, поданої в інтересах ОСОБА_6 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_7 , на бездіяльність слідчого в порядку ст.303 КПК України відмовити.

Ухвала суду є остаточною і оскарженню відповідно до положень ч.ч.1,3 ст.309 КПК України не підлягає.

Слідчий суддя: