Рішення

від 13.02.2020 по справі 500/8941/18

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/8941/18

Провадження № 2/946/1030/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючий - суддя Швець В.М.,

за участю: секретаря судового засідання Тимошенко С.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїл цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТАДІЙ до ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія , про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТАДІЙ (далі: Товариство) звернулося до суду із позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_3 матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача до справи залучено приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія (далі: УПСК). У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтвердив, дав пояснення, що 22 березня 2018 року о 15 годині відповідач ОСОБА_3 , керуючи автомобілем CHEVROLET AVEO , державний номер НОМЕР_1 по вулиці Болградське шосе, 8а, в місті Ізмаїл Одеської області, перед початком руху не переконався в безпеці руху, в наслідок чого деформував автозаправну колонку, що належить позивачу, чим завдав матеріальні збитки на суму 70406грн. Позивачу відомо, що цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована у третій особи УПСК, але представник позивача пояснив, що вважає, що відповідач своєчасно не повідомив про наявність страхового полісу, не звернувся у встановленому порядку до УПСК, а тому просить стягнути шкоду в сумі 70406грн. з відповідача ОСОБА_3 , а також стягнути з нього судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Янковська О.П. в судовому засіданні пояснила, що відповідач визнає, що він є винним в дорожньо-транспортній пригоді, але вважає, що шкоду має сплатити УПСК, тому що саме УПСК застрахувало цивільно-правову відповідальність власника автомобіля CHEVROLET AVEO , державний номер НОМЕР_1 .

Представник третьої особи - УПСК належним чином сповіщений про дату, час та місце слухання справи, але в засідання не з`явився, заперечень, заяв про розгляд справи за його відсутності не надіслав. Тому суд розглядає справу за відсутності представника третьої особи на підставі наданих доказів.

У відповідності зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши учасників справи, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованим і такими, що мають бути задоволеними частково.

В судовому засіданні встановлено, що 22 березня 2018 року о 15 годині відповідач ОСОБА_3 , керуючи автомобілем CHEVROLET AVEO , державний номер НОМЕР_1 по вулиці Болградське шосе, 8а, в місті Ізмаїл Одеської області, перед початком руху не переконався в безпеці руху, в наслідок чого деформував автозаправну колонку, що належить позивачу, чим завдав матеріальні збитки. Постановою Апеляційного суду Одеської області від 10 серпня 2018 року відповідач ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України за даним фактом, тому, відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України висновок про винуватість ОСОБА_3 в скоєнні ДТП є обов`язковим для суду та доказуванню іншими доказами не підлягає.

Відповідно до ст.ст.22,1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до ч.5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Автомобіль CHEVROLET AVEO , державний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_4 . На час ДТП автомобілем керував відповідач ОСОБА_3 на законних підставах. Тому відповідач зобов`язаний відшкодувати матеріальну шкоду.

Але суд враховує також наступне.

Згідно ст.22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до ст.ст.979,988,990 ЦК України збиток повинна сплатити страхова компанія.

Цивільна відповідальність автомобіля відповідача була застрахована третьою особою - УПСК (а.с.60).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Такий висновок суду співпадає з висновком Великої Палати Верховного суду, зробленого в Постанові від 4 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц, який суд застосовує відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України.

Сума страхової виплати згідно до полісу складає 100000грн., а тому матеріальна шкода має бути відшкодована страховою компанією - УПСК із зменшенням на суму франшизи відповідно до ст.12.1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , яка згідно до страхового полісу складає 510грн.

Матеріальна шкода завдана позивачу Товариству внаслідок пошкодження паливно роздавальної колонки складає 70406грн., згідно наданих документів: рахунку на оплату № 630 від 05 листопада 2018 року, видаткової накладної № 530 від 05 листопада 2018 року, акту надання послуг № 530 від 05 листопада 2018 року та платіжного доручення № 1710 від 27 листопада 2018 року (а.с.12-15). Саме ці суми є матеріальною шкодою для позивача та повинні бути відшкодовані УПСК за винятком франшизи, франшиза в сумі 510грн. підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача ОСОБА_3 .

Згідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач ОСОБА_3 не надав суду жодного доказу належного, допустимого та достовірного у відповідності до ст.ст.77-79 ЦПК України щодо оспорювання розміру шкоди.

Отже з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню 510грн. суми матеріальної шкоди на користь позивача ОСОБА_5 . В інший частині вимог Товариства до ОСОБА_3 по стягненню матеріальної шкоди суд відмовляє. Вимог, щодо стягнення матеріальної шкоди із УПСК позивач Товариство не пред`являло, тому суд розглядає справу в межах позовних вимог.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується правилами ст.141 ЦПК України, та відносить до них витрати позивача на оплату судового збору в сумі 1762грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог. Вимоги Товариства складали 70406грн., позов задовольняється в сумі 510грн., що в 138,05 разів менш позовних вимог (70406/510), а тому стягненню підлягають судові витрати в сумі 12грн. 76коп. (1762/138,05).

Керуючись ст.ст.22,979,988,990,1166,1187,1194 ЦК України, ст.ст.3,12.1,22,26-1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст.ст.11-13,76-82,141,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю ТАДІЙ до ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія , про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТАДІЙ (68650, Одеська область, Ізмаїльський район, село Кирнички, вулиця Дмитра Дойчева, 11 А, код ЄДРПОУ 37801678) 510грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 12грн. 76коп. судових витрат, а разом 522 (п`ятсот двадцять дві)грн. 76коп.

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ТАДІЙ в інший частині - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 21 лютого 2020 року.

Суддя: В.М.Швець