12/177
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 12/177
19.07.07
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд"
До 1) Дочірнього підприємства "Київенергопідряд" Відкритого
акціонерноготовариства "Київенергобуд"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рігель"
Про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 10/2002 від
29.11.02 р.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Фалько Г.Л. –предст. (дов. б/н від 24.01.07 р.)
Від відповідачів 1) Нелепа О.А. –предст. (дов. № 070718/1 від 18.07.07 р.)
2) не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до ДП "Київенергопідряд" ВАТ "Київенергобуд" та до ТОВ "Рігель" про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єктів будівельної бази РК „Позняки” №10/2002, укладеного 29.11.2002 р. між ДП „Київенергопідряд” ВАТ „Київенергобуд” та ТОВ “Рігель”, згідно з яким Відповідач 1 продав, а Відповідач 2 купив нерухоме майно (адміністративного призначення) в такому складі: побутовий корпус на 200 осіб будівничим об'ємом 2042 мі та автодороги і площадки з бетонним покриттям площею 810 мІ з благоустроєм території, що знаходиться в місті Києві за адресою: вул. Ревуцького, 1 - промислова площадка Районної котельні житлового масиву „Позняки”. Також, позивач просить суд зобов'язати відповідача 2 повернути позивачу зазначене вище нерухоме майно.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що об'єкт купівлі-продажу є власністю позивача, який не надавав згоди на відчуження зазначеного майна; що станом на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу від 29.11.2002 р. все майно позивача знаходилося під арештом, накладеним ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.01.01 р. у справі № 23/447.
Ухвалою суду від 06.03.06 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження по справі № 12/177 та призначено розгляд справи на 04.04.06 р.
03.03.06 р. судом отримано клопотання від позивача про вжиття заходів до забезпечення позову до закінчення розгляду спору по суті шляхом заборони ТОВ “Рігель” здійснювати будь-які дії щодо продажу, застави, здавання в найом (оренду) та іншого відчуження спірного нерухомого майна та заборони КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” здійснювати перереєстрацію на інші особи (крім перереєстрації на ВАТ “Київенергобуд”, код ЗКПО 04630689) права власності на спірне нерухоме майно, що зареєстроване за ТОВ “Рігель”, оскільки існує загроза подальшого відчуження ТОВ “Рігель” об'єктів будівельної бази РК „Позняки”, а таке відчуження може суттєво утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в частині повернення майна у власність ВАТ “Київенергобуд”.
Клопотання позивача визнано обґрунтованим та задоволено.
Ухвалою суду від 13.03.06 р. вжито заходи до забезпечення позову, а саме заборонено ТОВ “Рігель” здійснювати будь-які дії щодо продажу, застави, здавання в найом (оренду) та іншого відчуження нерухомого майна (адміністративного призначення) в такому складі: побутовий корпус на 200 осіб будівничим об'ємом 2042 мі та автодороги і площадки з бетонним покриттям площею 810 мІ з благоустроєм території, що знаходиться в місті Києві за адресою: вул. Ревуцького, 1 і яке було придбано на підставі договору №10/2002 купівлі-продажу об'єктів будівельної бази РК „Позняки” від 29.11.2002 року, укладеного між ДП „Київенергопідряд” ВАТ „Київенергобуд” та ТОВ “Рігель”; заборонено КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” здійснювати перереєстрацію на інші особи (крім перереєстрації на ВАТ “Київенергобуд”, код ЗКПО 04630689) права власності на нерухоме майно, що зареєстроване за ТОВ “Рігель” і розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 1.
Відповідачі відзиви на позовну заяву не надали, представників в судове засідання 04.04.06 р. не направили.
Представник позивача в судовому засіданні 04.04.06 р. подав клопотання про витребування додаткових доказів у ТОВ “Рігель”, КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”, Київського міського управління земельних ресурсів, Прокуратури Деснянського району м. Києва.
Зазначене клопотання обґрунтоване наступним.
Проти колишнього керівництва ВАТ “Київенергобуд” було порушено кримінальну справу за ст. 86-1 КК України за фактами розкрадання державного майна в особливо великих розмірах, яка була об'єднана в одне провадження з кримінальною справою №50-2331 та фактично всю фінансово-господарську документацію ВАТ “Київенергобуд” було вилучено під час розслідування кримінальної справи проти колишнього керівництва підприємства.
За таких обставин, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи позивач просив суд зобов'язати юридичні особи, що не є учасниками судового розгляду по справі, надати для огляду в судовому засідання - оригінали, а для залучення до матеріалів справи –належним чином засвідчені копії документів зазначених у клопотанні, що мають значення для вирішення спору по суті.
Клопотання визнано судом обгрунтованим та задоволено.
Ухвалою суду від 04.04.06 р. відкладено розгляд справи на 04.05.06 р. з метою витребування нових доказів.
В судове засідання 04.05.06 р. представники відповідачів знову не з'явились, вимог суду не виконали.
04.05.06 р. судом отримано клопотання від представника позивача в якому він просить суд зупинити провадження у справі до отримання відповідей на запити суду та отримання копій документів з Прокуратури Деснянського району м. Києва, КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”, Київського міського управління земельних ресурсів, оскільки станом на день слухання справи зазначені відповіді не надійшли до Господарського суду м. Києва.
Також, в судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про надіслання повторних запитів.
Клопотання визнані судом обґрунтованими та задоволені.
За таких обставин ухвалою суду від 04.05.06 р. зупинено провадження у справі №12/177 до отримання з КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”, Київського міського управління земельних ресурсів та Прокуратури Деснянського району м. Києва відповідей на запити суду.
04.07.07 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання про поновлення провадження у справі № 12/177 в зв'язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення, а саме отриманням відповідей на запити суду.
За таких обставин, ухвалою суду від 05.07.07 р. провадження у справі № 12/177 поновлено, призначено розгляд справи на 19.07.07 р.
В судове засідання 19.07.07 р представник відповідача 2 не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Суд не повідомлений про причини неявки в судове засідання представника відповідача 2, клопотань від представника відповідача про відкладення розгляду справи не надходило.
19.07.07 р. представник відповідача 1 подав заяву (вих. № 070718/3 від 18.07.07 р.), відповідно до якої позовні вимоги визнає в повному обсязі.
На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 19.07.07 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, суд, -
ВСТАНОВИВ:
29.11.2002 р. відповідачі уклали договір купівлі-продажу, згідно з яким ДП "Київенергопідряд" продало ТОВ “Рігель” побутовий корпус на 200 осіб будівничим об'ємом 2042 м. куб., та автодороги і площадки з бетонним покриттям площею 810 м. кв., з благоустроєм території, що знаходиться за адресою: Київ, вул. Ревуцького, 1 Промисловий майданчик районної котельної житлового масиву “Позняки” за ціною 126 522, 50 грн. Разом з приміщеннями ДП "Київенергопідряд" відступило ТОВ «Рігель»земельні ділянки, на яких розміщені ці приміщення згідно границям та загальної площі, вказаних на плані забудови звіту незалежної оцінки приміщень.
Згідно ст. 225 ЦК УРСР, який діяв на момент укладання зазначеного договору купівлі-продажу, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.
Згідно з п.1.7 договору купівлі-продажу від 29.11.2002 р. сторони договору гарантували, що вони не обмежені жодним чином в установленому законодавством порядку укладати та виконувати цей договір.
29.12.2002 р. Відповідач-1 передав Відповідачу-2 об'єкт купівлі-продажу за актом прийому-передачі об'єктів будівельної бази РК «Позняки».
Згідно з п. 3.9 статуту ДП “Київенергопідряд” майно дочірнього підприємства формується за рахунок власності ВАТ “Киеївенергобуд”, а відповідно до п.3.10 статуту ДП здійснює володіння та користування своїм майном відповідно до мети діяльності. Розпорядження майном, зокрема, продаж майна, інше його відчуження, згідно з п.3.11 статуту здійснюється тільки за згодою ВАТ “Київенергобуд”.
Як вбачається з преамбули договору купівлі-продажу від 29.11.2002 р., відповідач 1 - ДП “Київенергопідряд”, укладаючи договір, діяв на підставі згоди Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 23.10.2002 р., наданої на підставі рішення № 157 від 22.10.2002 року та рішення Правління ВАТ “Київенергобуд” №23 від 21.04.2000 р.
З копії протоколу засідання правління ВАТ “Київенергобуд” №23 від 21.04.2000 р., що засвідчена Прокуратурою Деснянського району м. Києва, вбачається, що жодне питання стосовно відчуження майна товариства правлінням не розглядалося, а отже директор відповідача-1 Бурлак Б.І. не був належним чином уповноважений на укладання договору купівлі-продажу від 29.11.2002 р.
Ухвалою від 01.09.2000 р. Арбітражний суд м. Києва за заявою АТ “Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” порушив провадження у справі №23/447 про визнання ВАТ „Київенергобуд” банкрутом, а ухвалою попереднього засідання у цій справі від 10.01.2001 р. - наклав арешт на все майно ВАТ “Київенергобуд”. Остання ухвала суду станом на дату розгляду справи не скасована, відчуження майна відбулося під час дії ухвали суду про заборону відчуження майна, а отже дії відповідачів по укладенню спірного договору є неправомірними.
Відповідно до ст. 67 ГПК позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, про що виноситься ухвала.
Наявність такої ухвали суду означає, що з моменту накладення арешту відповідач не має права розпоряджатися майном або коштами, що належать йому.
Згідно зі ст. 115 Арбітражного процесуального кодексу України, що діяла на момент винесення Арбітражним судом м. Києва ухвали від 10.01.2001 р., рішення, ухвала, постанова арбітражного суду набирали законної сили негайно після їх прийняття і підлягали обов'язковому виконанню підприємствами, організаціями, посадовими особами.
Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Отже, починаючи з 10.01.2001 р. майно позивача, в тому числі те, що знаходилося у відповідача-1, не могло бути відчужене незалежно від того, чи передавалася ухвала суду державній виконавчій службі для вчинення виконавчих дій, а отже відповідачі не мали права вчиняти жодних дій щодо відчуження майна, що є предметом договору.
Зазначене підтверджується позицією Верховного Суду України у справі №5/010 від 07.12.2004 р., який прийшов висновку, що при прийнятті заходів до забезпечення позову будь-які дії щодо відчуження арештованих грошових коштів та/або майна незалежно від того, чи передавалася ухвала суду державній виконавчій службі для проведення виконавчих дій чи ні, є неправомірними.
Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
Щодо троку позовної давності, то суд вважає, що строк позовної давності не пропущений, оскільки про існування договору купівлі-продажу № 10/2002 позивачу стало відомо лише після того, як 27.07.2005 р. Господарський суд м. Києва виніс ухвалу у справі № 23/447, якою поклав обов'язки керівника позивача на розпорядника майна арбітражного керуючого Ковезу А.І.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ст.ст.49, 84 ГПК України суд, приймаючи рішення повинен визначити порядок розподілу судових витрат. Оскільки суд дійшов висновку, що укладення спірного договору є наслідком неправомірних дій відповідача ДП “Київенергопідряд” ВАТ “Київенергобуд”, судові витрати підлягають стягненню за рахунок останнього.
Відповідно до ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі. Оскільки заходи до забезпечення позову вживаються до вирішення спору по суті, а спір по суті вирішений, то заходи до забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали суду від 13.03.06 р., підлягають до скасування.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 48, 225 ЦК УРСР, ст.ст. 49, 68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу, що 29.11.2002 р. укладений між Дочірнім підприємством „Київенергопідряд” Відкритого акціонерного товариства „Київенергобуд” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Рігель”.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Рігель” (ідентифікаційний код 31454975, м. Київ, вул.. Ігорівська, 12 А, п/р № 2600312159 в АППБ "Аваль" м. Київ, МФО 300335) повернути Відкритому акціонерному товариству „Київенергобуд” (ідентифікаційний код 04630689, м. Київ, вул.. Бальзака, 22, м. Київ, п/р 260029330 в третій Київській філії АППБ "Аваль", МФО 322960) об'єкт купівлі-продажу –побутовий корпус на 200 осіб будівничим об'ємом 2042 м. куб., та автодороги і площадки з бетонним покриттям площею 810 м. кв., з благоустроєм території, що знаходиться за адресою: Київ, вул. Ревуцького, 1 Промисловий майданчик районної котельної житлового масиву “Позняки”.
4. Стягнути з Дочірнього підприємства „Київенергопідряд” Відкритого акціонерного товариства ”Київенергобуд” (ідентифікаційний код 24592889, Київ, вул.. Ревуцького, 1, р/р 26009001500002 в ВАТ "Українській кредитно-торговий банк", МФО 321723) на користь позивача Відкритого акціонерного товариства „Київенергобуд” (ідентифікаційний код 04630689, м. Київ, вул.. Бальзака, 22, м. Київ, п/р 260029330 в третій Київській філії АППБ "Аваль", МФО 322960) 1350,23 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва від 13.03.06 р. № 12/177.
6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.
Суддя Л.В. Прокопенко
08.08.07 р.
Суддя М.Г.Хоменко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 877484 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні