Постанова

від 21.02.2020 по справі 752/15196/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/15196/18

Провадження №: 1-кс/752/1636/20

У Х В А Л А

21.02.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва внесене в кримінальному провадженні № 32016100090000068 прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , клопотання про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

Прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальний нагляд в кримінальному провадженні № 32016100090000068 від 28.07.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

12.02.2020 року прокурор відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на корпоративні праваТОВ «КОМПНІЯ«ТІТАЛ» увигляді статутногофонду ТОВ«ПЛАСТ ГРУП»(код38866223),що становить1985492,00 гривень, з метою забезпечення конфіскації майна.

В судове засідання ніхто не з`явився, прокурор подав заяву з проханням розглядати клопотання у його відсутність.

Дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання про арешт майна, подане прокурором, непідлягає задоволенню, виходячи з наступного.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з п. 7 ч. 2 та ч. 1 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, що має застосовуватись з метою досягнення дієвості цього провадження.

Так, загальні правила застосування будь-якого із заходів забезпечення кримінального провадження встановлені статтею 132 КПК України.

Разом з цим, частиною 2 статті 171 КПК України встановлено, що в клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Відповідно до ч. 1ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Дослідивши матеріаликлопотання тавраховуючи,що вматеріалах клопотаннявідсутні відомостіщодо обгрунтуваннянеобхідностінакладення арешту на корпоративні права ТОВ «ПЛАСТ ГРУП» (код 38866223), слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання прокурора необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170 - 173 КПК України , слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

в задоволенні клопотанняпрокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: