Ухвала

від 21.02.2020 по справі 2-249-1/10

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 6/759/273/20

ун. № 2-249-1/10

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Гродського П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву Приватного акціонерного СК Бусін , заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання,

ВСТАНОВИВ:

у лютому 2020 р. заявник звернувся до суду із зазначеною заявою, просить суд видати дублікат виконавчого листа по справі №2-249-1/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ СК Бусін основного боргу у розмірі 36687 грн 26 коп., судового збору у розмірі 366 грн 87 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн 00 коп. та поновити строк для пред`явлення дубліката виконавчого листа №2-249-1/10до виконання.

Заяву обгрунтовує, тим що 29.03.2010 Святошинським районним судом м. Києва ухвалено рішення про відшкодування збитків у порядку регресу, яким позовні вимоги було задоволено, на виконання якого видано виконавчий лист в подальшому представником АТ СК Бусін направив до ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві заяву на примусове виконання виконавчого листа по справі №2-249-1/10, 16.04.2014 державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, однак при пересиланні поштової кореспонденції виконавчий лист було втрачено та повторно не пред`явлено до виконання, внаслідок чого вказане рішення залишилося не виконаним. При цьому на момент звернення з даною заявою строк пред`явлення до виконання виконавчого листа закінчився, відтак у разі видачі АТ СК Бусін дубліката виконавчого листа стягувач буде позбавлений можливості звернутися до державних органів з метою примусового виконання судового рішення.

15.12.2017 набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У ч. 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Як встановлено п. 17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилася, про слухання справи повідомлена належним чином.

Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у заяві докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як передбачено п. 1 ч. 1. статті 3 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Судом встановлено, що заочним рішенням від 29.03.2010 Святошинським районним судом м. Києва задоволено позовні вимоги ЗАТ СК Бусін до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу, стягнуто з ОСОБА_1 на корсить ЗАТ СК Бусі суму заподіяних збитків у розмірі 36687 грн 26 коп., судовий збір у розмірі 366 грн 87 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн 00 коп.. а разом 37304 грн 13 коп. (а.с. 2-4).

Виконавчий лист №2-249-1 виданий 11.05.2010 Святошинським районним судом м. Києва.

16.04.2014 державним виконавцем органу державної виконавчої служби Святошинського управління юстиції було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки вжитими заходами державного виконавця встановлено, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Таким чином, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Пасивна позиція стягувача, а саме те, що ним не були вжиті жодні заходи (повторне пред`явлення виконавчого документу, контроль, звернення в період виконання судового рішення до відповідного відділу виконавчої служби тощо), що вказують на те, що він не вживав активних дій реалізації своїх прав.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Зазначення судом у виконавчому листі іншого строку пред`явлення його до виконання не має правового значення, оскільки такий строк встановлено імперативною нормою закону і не може бути змінено судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Суд має право лише поновити пропущений строк пред`явлення виконавчого листа до виконання за наявності відповідного клопотання стягувача та поважності причин пропуску цього строку.

З матеріалів справи вбачається, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився у 2017 році, оскільки остання виконавча дія була проведена державним виконавцем Колодчук С.В. 16.06.2014 та не зважаючи на порушення питання про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання заявником не зазначено жодних доказів поважності пропущення.

Таким чином, стягувач звернувся із заявою про видачу дублікату виконавчого листа після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником не надано суду жодного доказу щодо втрати оригіналу виконавчого листа, виданого Святошинським районним судом м. Києва у справі №2-249-1/10 тобто ПАТ СК Бусін не доведено втрату виконавчого документа.

Видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Стягувач, в свою чергу, має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Отже, видача дубліката виконавчого листа судом можлива за одночасною сукупністю двох умов: 1) втрата відповідного виконавчого документа; 2) заява про видачу дубліката виконавчого документа подана до закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Тягар доведення цих обставин у цьому провадженні покладається на заінтересовану особу, яка саме й звернулася із згаданими вимогами до суду, оскільки ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При оцінці аргументів та доводів сторін суд керується рішенням Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України від 28.10.2010, no. 4241/03, в якому вказується, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ПАТ СК Бусін про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання з підстав того, що вимоги заявника є такими, що не обґрунтовані на законі та не доведені матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 12, 19 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 258-261, 353, 354, 433, п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви Приватного акціонерного СК Бусін , заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 21.02.2020.