Рішення
від 21.02.2020 по справі 640/8092/19
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/320

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2020 року м. Київ № 640/8092/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю Вейкап Фінанс

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Вейкап Фінанс (надалі - позивач), адреса: 03035, місто Київ, вулиця Льва Толстого, буд. 63, офіс 4/1 до Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, буд. 33/19, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в частині внесення товариства з обмеженою відповідальністю Вейкап Фінанс до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві виключити товариства з обмеженою відповідальністю Вейкап Фінанс з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 25 лютого 2019 року останнім складено та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 18 лютого 2019 року №1807, яку заблоковано відповідачем.

За результатом обробки вказаної податкової накладної, її реєстрацію зупинено з підстав відповідності вимогам пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивач, як він вказує у позовній заяві, вважає протиправними дії відповідача в частині внесення його до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, з тих підстав, що критерії ризиковості існують лише у вигляді листів ДФС, не затверджені будь-яким наказом ДФС України та не зареєстровані в Міністерстві юстиції України; рішення про включення позивача до переліку суб`єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості, за доводами позивача, прийнято не у спосіб та не в порядку, встановленому Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами України.

Також, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач послався на те, що зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зумовлює для позивача настання негативних наслідків, що полягають у створенні додаткових перешкод в здійсненні господарських операцій та руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що відповідно до листа відповідача, позивача віднесено до категорії ризикових суб`єктів господарювання у зв`язку з наявністю податкової інформації, яка свідчить про здійснення ризикових операцій, що можливо дослідити тільки при проведенні документальної перевірки.

При цьому, представник відповідача послався й на те, що податкове законодавство надає платнику податків можливість надати на розгляд комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та копії документів по зупиненим податковим накладним/розрахункам коригування, що будуть достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), а також зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві надати суду протягом п`ятнадцяти днів з дати отримання цієї ухвали належним чином засвідчену копію протоколу (виписки) рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення товариства з обмеженою відповідальністю Вейкап Фінанс до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2019 року судом повторно витребувано у Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві належним чином засвідчену копію протоколу (виписки) рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення товариства з обмеженою відповідальністю Вейкап Фінанс до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості та встановлено строк виконання ухвали суду до 30 серпня 2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2019 року судом втретє витребувано у Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві належним чином засвідчену копію протоколу (виписки) рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення товариства з обмеженою відповідальністю Вейкап Фінанс до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості та встановлено строк виконання ухвали суду до 15 жовтня 2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року замінено відповідача Головне управління Державної фіскальної служби України в місті Києві на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві та витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві належним чином засвідчену копію протоколу (виписки) рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення товариства з обмеженою відповідальністю Вейкап Фінанс до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2020 року повторно витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві належним чином засвідчену копію протоколу (виписки) рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення товариства з обмеженою відповідальністю Вейкап Фінанс до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

На виконання вимог ухвали суду 19 лютого 2020 року через канцелярію суду подано належним чином засвідчену копію витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25 лютого 2019 року №293.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до наданої суду копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Т.1, арк. 19) товариство з обмеженою відповідальністю Вейкап Фінанс (код ЄДРПОУ 40355438) з 21 березня 2016 року зареєстровано в реєстрі як юридична особа, про що внесено відповідний реєстраційний запис, основним видом діяльності зазначено код КВЕД 68.31 Агентства нерухомості.

При цьому, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності товариства також є Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 69.10 Діяльність у сфері права; Код КВЕД 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

З 01 травня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Вейкап Фінанс перебуває на обліку як платник податку на додану вартість, що підтверджується наданою суду копією витягу №1626584504109 від 26 квітня 2019 року (Т.1, арк. 20).

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, 25 лютого 2019 року позивачем подано до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1807 від 18 лютого 2019 року.

Відповідно до наданої суду копії витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25 лютого 2019 року №293, товариство з обмеженою відповідальністю Вейкап Фінанс визнано як підприємство, що відповідає критеріям ризиковості п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків , затверджених ДФС України 05 листопада 2018 року за №4065/99-99-07-05-04, та внесено відповідну інформацію до Журналу ризикових платників АІС Податковий блок - 2 підприємства, з підстав відсутності у 2018-2019 роках звітів по єдиному внеску та сплаті податків. Також зазначено, що згідно декларації по прибутку за 2018 рік основні засоби відсутні (Т.1, арк. 69).

У зв`язку з прийнятим контролюючим органом вказаного вище рішення, позивачу направлено квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до якої податкова накладна №1807 від 18 лютого 2019 року, подана товариством з обмеженою відповідальністю Вейкап Фінанс , прийнята контролюючим органом, проте, її реєстрацію зупинено з підстав відповідності податкової накладної вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Т.1, арк. 13).

Незгода позивача з рішенням контролюючого органу, оформленим протоколом засідання Комісії ГУ ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про віднесення товариства до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості, стала підставою для звернення позивача до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1.1. статті 1 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 201.1 ПК України На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У підпунктах а , б , в , г пункту 185.1. статті 185 ПК України постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно з пунктом 187.1. статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (пункт 201.10. статті 201 ПК України).

З огляду на пункти 74.1 та 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 затверджено порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, серед яких: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації .

Відповідно до пункту 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яка була чинною на день винесення оскаржуваного рішення, (надалі - Порядок) цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Згідно з пунктом 2 Порядку, Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку, Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 17 Порядку, засідання комісії контролюючого органу проводиться обов`язково кожного робочого дня, а в разі наявності документів для розгляду - два рази на день.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Згідно пункту 23 Порядку, протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Згідно пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який діяв на момент подання позивачем податкової накладної від 18 лютого 2019 року №1807, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Підпунктом 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05.11.2018 року № 4065/99-99-07-05-04, які були чинними станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Критерії № 4065) визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Так, у відповідності до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 46.2 статті 46 ПК України передбачено, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу. Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід`ємною частиною. Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року. Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об`єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу), та річну фінансову звітність.

Відповідно до пункту 6 Порядку взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 03 серпня 2018 року № 523 (надалі - Порядок № 523) Комісіями регіонального рівня здійснюється, зокрема, розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку № 523 До протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються:

перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв;

матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків;

інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

9. Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС "Податковий блок".

Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктами 1.1-1.5 Критеріїв вноситься відповідальними особами, яких включено до складу комісій регіонального рівня.

Відповідно до алгоритму дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 3), відповідальна особа (член комісії регіонального рівня) формує облікову картку в електронному вигляді у формі згідно з додатком 4 до Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Суд зауважує, що на момент прийняття спірного рішення Критерії ризиковості платників податків існували виключно у вигляді листа Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04, не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані і не погоджені з Міністерством фінансів України.

Також суд зазначає, що відповідач не надав матеріалів, на підставі яких позивача віднесено до ризикових платників податків чи іншу інформацію, що розглядалась Комісією, яка згідно Порядком № 523 є обов`язковою та додається до протоколу засідання Комісій, тобто, відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що товариство з обмеженою відповідальністю Вейкап Фінанс відповідає підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05.11.2018 року № 4065/99-99-07-05-04, які були чинними станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Наведене в сукупності свідчить про те, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, а зі змісту спірного рішення вбачається, що позивача визнано як підприємство, що відповідає критеріям ризиковості п. 1.6 Критерії ризиковості платників податків , які існували виключно у вигляді листа Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04, при цьому, будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність у 2018-2019 роках звітів по сплаті єдиного внеску та сплаті податків, відповідачем також не надано, що дозволяє суду дійти висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача, оформленого протоколом засідання Комісії та про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання цього рішення протиправним та скасування.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд виходить з наступного.

У висновку Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), викладені в рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України , ЄСПЛ зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно зі статтею 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Крім того, суд також зазначає, що відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, є належним способом захисту порушених прав позивача і не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року у справі № 825/849/17 та від 06 березня 2018 року у справі № 826/4475/16.

Разом з тим, у рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Крім того, у рішенні від 10 квітня 2008 року по справі Вассерман проти Росії Європейський суд з прав людини також наголосив на тому, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

За таких підстав, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в повному обсязі.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1921,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Вейкап Фінанс до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформлене протоколом засідання Комісії від 25 лютого 2019 року №293 в частині визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Вейкап Фінанс" як підприємства, що відповідає критеріям ризиковості.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267 ) виключити товариство з обмеженою відповідальністю Вейкап Фінанс (03035, місто Київ, вулиця Льва Толстого, будинок 63, офіс 4/1, код ЄДРПОУ 40355438) з переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платників податків.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Вейкап Фінанс (03035, місто Київ, вулиця Льва Толстого, будинок 63, офіс 4/1, код ЄДРПОУ 40355438) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова

Дата ухвалення рішення21.02.2020
Оприлюднено24.02.2020

Судовий реєстр по справі —640/8092/19

Ухвала від 20.10.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Постанова від 09.09.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 01.07.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 14.04.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 14.04.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Рішення від 21.02.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Клочкова Н.В.

Ухвала від 30.01.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Клочкова Н.В.

Ухвала від 12.11.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Клочкова Н.В.

Ухвала від 18.09.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Клочкова Н.В.

Ухвала від 12.08.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Клочкова Н.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні