П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3987/19 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Стас Л. В., Шеметенко Л. П.
за участі секретаря - Алексєєвої Н. М.
представника апелянта, в особі ГУ ДФС в Одеській області - Кисельова О. М.;
представника позивача - Афтеній А. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРТУНА ФРУКТ до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року, що набрало законної сили, суд:
- визнав протиправними та скасував рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС в Одеській області, в кількості 11 одиниць;
- зобов`язав ДФС України зареєструвати податкові накладні: №260 від 29 січня 2019 року, №259 від 30 січня 2019 року та №262, №265, №268, №269, №270, №271, №272, №273, №274 від 31 січня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- стягнув солідарно з ДФС України та ГУ ДФС в Одеській області за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь ТОВ ФОРТУНА ФРУКТ судовий збір у розмірі 21131,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення №1186 від 15 липня 2019 року.
23 жовтня 2019 року ТОВ ФОРТУНА ФРУКТ подано до суду клопотання про розподіл судових витрат (вх.№ЕП/7995/19). В обґрунтування якого вказано, що при зверненні до суду з позовом ним понесені витрати на судовий збір у сумі 21 131 грн. та правову допомогу в сумі 15 600 грн.
Зазначено, що вказані витрати підтвердженні наявними в матеріалах справи оригіналами квитанцій, копіями додаткових угод до договору про надання правової допомоги, рахунками на оплату, актами надання послуг та платіжними дорученнями.
31 жовтня 2019 року додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду клопотання позивача про розподіл судових витрат задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ДФС України та ГУ ДФС в Одеській області за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь ТОВ ФОРТУНА ФРУКТ витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13 000,00 грн.
В іншій частині клопотання відмовлено.
Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції вказав, що питання розподілу судового збору вже вирішене судом у рішенні від 18 жовтня 2019 року, яким стягнуто солідарно з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь товариства судовий збір в повному обсязі, тобто в сумі 21 131 грн.
Зазначив, що витрати понесенні позивачем внаслідок юридичної необізнаності адвоката щодо порядку реєстрації податкових накладних, не є такими, що підлягають стягненню з відповідачів. Вважав необґрунтованим включення до складу витрат на правничу допомогу позивача витрати на представництво інтересів ТОВ ФОРТУНА ФРУКТ у судовому засіданні 04 вересня 2019 року в Одеському окружному адміністративному суді по даній справі (1900,00 грн.), оскільки судове засідання на таку дату не призначалось та не проводилось.
Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права, ДФС України та ГУ ДФС в Одеській області просять його скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволені клопотання про розподіл судових витрат.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначили, що розмір гонорару адвоката, з урахуванням категорії справи та витраченого часу, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги. Вказали, що відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України адвокат Гнатенко А.В. діє на підставі рішення Ради адвокатів Одеської області від 21 вересня 2017 року, тобто має досвід адвокатської діяльності 2 роки.
16 січня 2020 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив адвоката позивача Гнатенко А.В. на апеляційну скаргу, в якому зазначено про необґрунтованість скарги відповідачів, оскільки нею виконано значну кількість робіт по даній справі, а саме, позов містить 26 аркушів 12 кеглем, 157 додатків (систематизованих відповідно до господарських операцій та хронології), посилання на значну кількість судової практики Верховного Суду, заявлено 22 вимоги, загальна кількість аркушів позову разом з додатками становить близько 500-600. Вказала, що для написання позову було проаналізовано кожен вищевказаний документ та всі правовідносини щодо кожного контрагента (сім контрагентів) та кожної заблокованої податкової накладної у кількості 11 одиниць.
Представник Головного управління ДФС в Одеській області в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на таке.
Як передбачено п.3 ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до пунктів 1, 3 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п`ятою ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За положеннями ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Дослідивши Договір про надання правової допомоги №08/19 від 06 лютого 2019 року колегією суддів встановлено, що згідно ч.5 необхідність сплати та розмір гонорару визначається на розсуд клієнта та може бути сплачено після надання правничої допомоги у повному обсязі. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати (авансом, частковою оплатою), умови повернення тощо сторони фіксують у додаткових угодах, що є невід`ємною чистішою цього договору. Остаточний розмір гонорару зазначається у акті про надання правничої допомоги (п.5.1). Фактичні витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги (витрати на відрядження, копіювання документів, вартість експертизи, вартість поштових відправлень тощо) відшкодовуються клієнтом (п.2.1).
Згідно умов додаткової угоди №1 від 02 червня 2019 року до договору №08/19 про надання правничої допомоги, вбачаються тарифи на юридичні послуги за фіксованою ставкою.
На підтвердження наявності витрат на правничу допомогу з боку позивача разом із позовною заявою та клопотанням про розподіл судових витрат по справі, надано до суду:
- ордер серії ОД №460354, виписаний 09 вересня 2019 року АО Меліус на представництво адвокатом Гнатенко А.В. інтересів ТОВ ФОРТУНА ФРУКТ у суді;
- рахунок на оплату №01/10 від 22 жовтня 2019 року на суму 15600,00 грн.;
- акт надання послуг №1 від 22 жовтня 2019 року;
- платіжне доручення №1707 від 22 жовтня 2017 року про перерахування ТОВ Фортуна Фрукт на рахунок АО Меліус 1600,00 грн.;
- звіт АО Меліус про надання правничої допомоги №09/19 від 22 жовтня 2019 року.
Дослідивши вказані документи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення клопотання.
Так, витрати понесенні позивачем внаслідок юридичної необізнаності адвоката щодо порядку реєстрації податкових накладних, не є такими, що підлягають стягненню з відповідачів. Також, не підлягають стягненню витрати на представництво інтересів ТОВ ФОРТУНА ФРУКТ у судовому засіданні 04 вересня 2019 року в Одеському окружному адміністративному суді по даній справі (1900,00 грн.), яке на вказану дату не призначалось та не проводилось.
При цьому, колегія суддів вважає безпідставним посилання податкового органу на те, що розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи та витраченого часу є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги, оскільки на їх підтвердження скаржниками не надано доказів.
Колегія суддів також вважає помилковими доводи скаржників про незначний досвід адвокатської діяльності ОСОБА_1 , оскільки якість виконаної роботи не має пряму залежність від стажу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши складність справи та виконані адвокатом роботу (надання послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та значення справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони; колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визначив розмір гонорару адвоката з урахуванням співмірності надання ним послуг.
Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 310, 316, 322, 325 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРТУНА ФРУКТ до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Л. В. Стас
суддя Л. П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 21.02.2020 року.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2020 |
Оприлюднено | 23.02.2020 |
Номер документу | 87756364 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Турецька І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні