Постанова

від 12.02.2020 по справі 610/3771/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

12 лютого 2020 року

м. Харків

справа № 610/3771/18

провадження № 22-ц/818/357/20

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів - Кругової С.С., Маміної О.В.

за участю секретаря - Плахотнікової І.О.

учасники справи:

позивач : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі : ПП Міловське , Відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного підприємства Міловське , Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області про визнання недійсними додаткових угод та скасування державної реєстрації , з апеляційною скаргою Приватного підприємства Міловське , в особі директора Янжули Юрія Олексійовича, на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 27 вересня 2019 року , постановлене суддею Стригуненко В.М., в залі суду в м. Балаклія,

встановив :

У грудні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просив визнати недійсною додаткову угоду від 28 листопада 2016 року, укладену між ПП Міловське та ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 18.05.2007 року, кадастровий номер 6320284000:02:000:0065 та скасувати її державну реєстрацію; визнати недійсною додаткову угоду від 27 квітня 2017 року, укладену між ПП Міловське та ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 18.05.2007 року, кадастровий номер 6320284000:02:000:0424 та скасувати її державну реєстрацію; визнати недійсною додаткову угоду від 28 листопада 2016 року, укладену між ПП Міловське та ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 18.05.2007 року, кадастровий номер 632028000:02:000:0064 та скасувати її державну реєстрацію.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги посилались на те, що первинні договори оренди цих земельних ділянок були укладені строком на 10 років. Не бажаючи в подальшому продовжувати строки дії договорів оренди земельних ділянок з ПП Міловське , строк дії яких закінчувався 18.05.2017р., позивачі звернулись до ТОВ Успіх Слобожанщини з метою передачі у користування своїх земельних ділянок. Після перевірки ТОВ Успіх Слобожанщини отримало інформацію з Єдиного реєстру нерухомості щодо укладання позивачами додаткових договорів оренди земельних ділянок. Стверджують, що спірні додаткові угоди з ПП Міловське не укладали, не підписували, земельні ділянки у користування не передавали, не отримували орендну плату. За цим фактом підроблення підписів позивачів у додаткових угодах здійснюється досудове розслідування. Провести судову почеркозначу експертизу в рамках кримінального провадження не виявилось можливим, у зв`язку з відмовою директора ПП Міловське Янжула Ю.О. надати оригінали додаткових угод.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 27 вересня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано недійсними додаткові угоди: - від 28 листопада 2016 року між ОСОБА_1 і ПП Міловське про внесення змін до договору від 18.05.2007р. оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320284000:02:000:0065 та скасувати державну реєстрацію, номер запису про речове право: 18114383, дата державної реєстрації 15.12.2016р.; - від 27 квітня 2017 року між ОСОБА_1 і ПП Міловське про внесення змін до договору від 18.05.2007р. оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320284000:02:000:0424 та скасувати державну реєстрацію, номер запису про речове право: 20381404, дата державної реєстрації 12.05.2017р.; - від 28 листопада 2016 року між ОСОБА_2 і ПП Міловське про внесення змін до договору від 18.05.2007р. оренди земельної ділянки кадастровий номер 632028000:02:000:0064 та скасувати державну реєстрацію, номер запису про речове право: 18118493, дата державної реєстрації 15.12.2016р. Стягнуто з ПП Міловське і Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області на користь ОСОБА_1 по 1409,60 грн. судового збору з кожного. Стягнуто з ПП Міловське і Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області на користь ОСОБА_2 по 704,80 гривень судового збору з кожного.

В апеляційній скарзі директор ПП Міловське Янжула Ю.О. просить рішення суду першої інстанції скасувати, та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказує на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права. Зазначає, що при оспорюванні правочину з пороком волі не оспорюється сам факт укладення правочину, а оспорюються наслідки укладення правочину. Звертає увагу суду на те, що єдиним та допустимим доказом неналежного підпису є висновок судової почеркознавчої експертизи. Зазначає, що ПП Міловське як відповідач у відповідь на ухвалу суду повідомило належним чином про місце знаходження доказів, витребуваних судом, самостійно прийняло вичерпних дій щодо їх надання, вважає, що будь-яких ознак ухилення від подання доказів, що витребовувалися судом, в діях відповідача немає. Вказує на те, що суд виходить за межі позовних вимог та приходить до висновку про визнання угод недійсними через дефекти волевиявлення.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з`явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства Міловське , в особі директора Янжули Юрія Олексійовича підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав встановленим, що волевиявлення позивачів на укладення оспорюваних додаткових угод не було вільним.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 18.05.2007 року між ОСОБА_1 та ПП Міловське в особі директора ОСОБА_3 укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,6670га на строк 10 років. Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, був зареєстрований 13.12.2007р. (а.с. 20-23).

Висновком Балаклійського районного відділу земельних ресурсів від 08.08.2007р. визнано можливим здійснити державну реєстрацію договору оренди землі між ОСОБА_1 та ПП Міловське (а.с. 19).

Від імені позивача ОСОБА_1 і відповідача ПП Міловське 18.05.2007р. складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі та акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с. 24, 25).

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.12.2018р. вбачається, що державним реєстратором було зареєстровано додаткову угоду видану 28.11.2016р. ПП Міловське , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33002203 від 19.12.2016р. Строк дії угоди 25 років, а саме від 28.11.2016р. по 28.11.2041р., орендар ПП Міловське , орендодавець ОСОБА_1 , предметом оренди є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 0,6670га (а.с. 17-18).

18.05.2007 року між ОСОБА_1 та ПП Міловське в особі директора ОСОБА_3 укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,7551га на строк 10 років. Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, був зареєстрований 13.12.2007р. (а.с. 32-35).

Висновком Балаклійського районного відділу земельних ресурсів від 08.08.2007р. визнано можливим здійснити державну реєстрацію договору оренди землі між ОСОБА_1 та ПП Міловське (а.с. 31).

Від імені позивача ОСОБА_1 і відповідача ПП Міловське 18.05.2007р. складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі та акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с. 36, 37).

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.12.2018р. вбачається, що державним реєстратором було зареєстровано додаткову угоду видану 27.04.2017р. ПП Міловське , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35166295 від 15.05.2017р. Строк дії угоди 25 років, а саме від 27.04.2017р. по 27.04.2042р., орендар ПП Міловське , орендодавець ОСОБА_1 , предметом оренди є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 0,7551га (а.с. 28-30).

18.05.2007 року між ОСОБА_2 та ПП Міловське в особі директора ОСОБА_3 укладений договір оренди земельної ділянки площею 1,4222га на строк 10 років. Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, був зареєстрований 19.09.2007р. (а.с. 44-47).

Висновком Балаклійського районного відділу земельних ресурсів від 08.08.2007р. визнано можливим здійснити державну реєстрацію договору оренди землі між ОСОБА_1 та ПП Міловське (а.с. 43).

Від імені позивача ОСОБА_2 і відповідача ПП Міловське 18.05.2007р. складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі та акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с. 48, 49).

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.12.2018р. вбачається, що державним реєстратором було зареєстровано додаткову угоду видану 28.11.2016р. ПП Міловське , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33005794 від 19.12.2016р. Строк дії угоди 25 років, а саме від 28.11.2016р. по 28.11.2041р., орендар ПП Міловське , орендодавець ОСОБА_2 , предметом оренди є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,4222га (а.с. 41-42).

Відповідно до ч.1 ст. 626 , ч.1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства,звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України , Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст.93 ЗК України ).

Статтею14, 16 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі. Укладення договору оренди землі, зокрема укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

В ч.1 ст. 33 Закону України Про оренду землі визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Згідно з вимогами частинами другою, третьою, пятою статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України , саме на момент вчинення правочину.

Позивачі наполягали на тому, що не мали волевиявлення на укладення оспорюваних додаткових угод та їх не підписували, однак зазначені обставини, на думку колегії суддів, не підтверджені належними та допустимим доказами.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

За змістом ч. 1, 2 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження та зберігається протягом всього часу існування об`єкта. Реєстраційна справа включає заяви на проведення реєстраційних дій, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості з реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, запити державного реєстратора та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Реєстраційна справа ведеться в електронній формі та формується автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, до якої за результатом проведення кожної реєстраційної дії щодо об`єкта нерухомого майна автоматично включаються заяви, сформовані або подані в електронній формі, електронні копії документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, поданих у паперовій формі, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, подані в електронній формі, документи в електронній формі, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, електронні копії запитів державного реєстратора в паперовій формі та документів, отриманих із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Документи, подані заявником для проведення реєстраційних дій в паперовій формі, підлягають поверненню такому заявнику. Заява, подана в паперовій формі, документ про сплату адміністративного збору, запити державного реєстратора в паперовій формі та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, за результатом проведення реєстраційних дій заявнику не повертаються та зберігаються державним реєстратором, яким проведено реєстраційну дію, протягом трьох років.

Із пояснень представника Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області в судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що у Відділі в електронному вигляді зберігається реєстраційна справа, яка серед іншого містить відскановані з оригіналів копії оспорюваних правочинів, на огляд суду представник надав роздруковані сканкопії оспорюваних додаткових угод.

Отже, оригінали оспорюваних угод надавалися при здійсненні їх державної реєстраці.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83

цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

За клопотанням представника позивача, ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 26.12.2018 року ПП Міловське було зобов`язано надати оригінали оспорюваних додаткових угод, між тим наслідки неподання таких доказів відповідачу не роз`яснені.

З матеріалів справи вбачається, що представник ПП Міловське повідомив суд про неможливість подання витребуваних оригіналів документів через їх знаходження у адвоката Завгородько А.І., заявив клопотання про допит ОСОБА_4 у якості свідка. При цьому представник ПП Міловське повідомив про заходи, вжиті для витребування у ОСОБА_4 оригіналів документів та адресу ОСОБА_4

ОСОБА_4 викликався до суду для допиту у якості свідка, більшість судових повісток повертались без вручення за закінченням терміну зберігання, однак судову повістку про виклик в судове засіданні, призначене на 12.07.2019 року свідок отримав.

Клопотання представника відповідача про привід свідка у відповідності до вимог ст. 147 ЦПК України судом першої інстанції було відхилено.

Колегія суддів вважає, що заходи, вжиті судом першої інстанції для забезпечення права відповідача надати докази на підтвердження обставин, на які він посилається - виявились недостатніми.

За наведених обставин неможна вважати, що витребувані докази не були надані відповідачем без поважних причин та без повідомлення причин.

З урахуванням наведеного, визнання судом тієї обставини, що сторони не мали волевиявлення на укладення додаткових угод та їх не підписували через ненадання відповідачем оригіналів цих угод - є необгрнутованим.

Клопотання про витребування доказів, про призначення експертизи, про допит свідків жодна із сторін апеляційному суду не заявляла, хоча сторонам неодноразово роз`яснювалось таке їх право.

Суд першої інстанції взяв до уваги пояснення свідка ОСОБА_5 , якій відомості про не укладення договорів стали відомі зі слів позивачів, які доводяться їй доньками. Між тим згідно ч. 2 ст. 90 ЦПК України якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається,що позивачі звертались до органів поліції із заявою про скоєння кримінального правопорушення за цими обставинами, між тим наразі матеріали справи не містять даних, що обставини, на які посилаються позивачі встановлені в кримінальному провадженні.

Доводи про те, що позивачі не отримували орендну плату та те, що відповідачем не дотримано передумов реалізації ПП Міловське переважного права на поновлення договорів оренди не є беззаперечним доказом того, що позивачі не мали волевиявлення на укладення додаткових угод та їх не підписували.

Доводи позивачів, що стосуються невиконання відповідачем умов договорів є підставою для розірвання таких договорів, а не для визнання їх недійсними.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що матеріали справи не містять беззаперечних належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позивачами вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю/або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 371, 374, п. 4 ч. 3 ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Міловське , в особі директора Янжули Юрія Олексійовича залишити без задоволення.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 27 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - С.С. Кругова

О.В. Маміна