справа № 489/4097/13-ц
провадження №6/489/18/20
УХВАЛА
про скасування тимчасового обмеження
фізичної особи у праві виїзду за межі України
21 лютого 2020 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
секретаря судового засідання Киричик Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1
встановив:
У жовтні 2019 року представник боржника - адвокат Бєлік С.В. звернувся до суду з клопотанням про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог вказав, що ухвалою судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 23.09.2019 обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання ним зобов`язань, покладених на нього рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва по справі № 489/4097/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Терра банк боргу за кредитним договором.
Вказана ухвала винесена судом за відсутності боржника, а приватним виконавцем не було надано суду належних та допустимих доказів ухиляння боржника від виконання зобов`язання. Крім того, з заробітної плати ОСОБА_1 щомісячно утримується частина його доходу та перераховується на рахунок приватного виконавця для погашення боргу. Тобто, боржник не ухиляється від виконання зобов`язань, що підтверджується зокрема платіжним дорученням № 69 від 05.09.2019.
За таких обставин представник заявника просить скасувати встановлене ухвалою суду тимчасове обмеження боржнику у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.
Сторони в судове засідання, призначені на 31.10.2019, 22.01.2020, 21.02.2020, учасники справи на не з`явились, причини неявки суду не повідомили, про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частин п`ятої, дев`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення (ухвали) є дата його (її) складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та матеріали цивільної справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника боржника з наступних підстав.
На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Д.О. на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист № 2/489/1810, виданий 18.11.2013 про стягнення на користь ПАТ Терра Банк з ОСОБА_1 заборгованості.
10.04.2019 приватним виконавцем Куліченком Д.О. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - ОСОБА_1 .
Згідно постанови приватного виконавця Горобець Ю.О ОСОБА_3 офіційно працевлаштований та отримує дохід у ТОВ Експорт Трейд Груп та виконавцем постановлено здійснювати відрахування із усіх видів доходів у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 2371842,33 грн.
23.09.2019 Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Миколаєва задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Д.О. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Як зазначає представник боржника у своєму клопотанні, приватним виконавцем при зверненні до суду з поданням про застосування до боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження ухилення боржника від виконання зобов`язання, оскільки виконавець не вручив боржнику жодного листа та не надав суду жодного доказу на підтвердження їх вручення боржнику.
Також приватний виконавець не повідомив суд про те, що 05.09.2019 ТОВ Експорт Трейд Груп , директором якого є боржник, платіжним дорученням № 69 від 05.09.2019 перерахувало на рахунок в рахунок погашення боргу ОСОБА_1 по виконавчому провадженню № 58859988 грошові кошти в розмірі 780,91 грн.
Вказане підтверджує той факт, що боржник фактично не уникає покладених на нього зобов`язань та виконує їх в силу своїх можливостей.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно частини першої статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
За положеннями частин п`ятої - восьмої наведеної норми суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.
За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
При вирішенні питання про відсутність підстав для застосування встановлених судом обмежувальних заходів мають враховуватися, європейські принципи (пропорційність втручання, легітимність мети тощо), а також конкретні обставини, які мають свідчити про виконання боржником своїх обов`язків та характер перешкод, що створюють встановлені обмеження для певної особи.
У справі Гочев проти Болгарії (Gochev v.Bulgaria) (рішення від 26.11.2009, заява № 34383/03) Європейський суд визначив загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям, а саме ґрунтуватися на законі; переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції; та знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому вжиття обмежувальних заходів з метою стягнення неоплачених боргів може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості (пункт 49).
Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (рішення у справах Луордо проти Італії (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96; Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35; Рінер проти Болгарії , § 121).
Європейський Суд підкреслює, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, щоб порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин (пункт 50).
Відтак скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність на тепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування .
Обов`язки боржника у виконавчому провадженні, виконання яких також має враховуватись при визначенні виправданості обмежень, передбачені частинами четвертою, п`ятою статті 19 Закону Про виконавче провадження та включають: обов`язок невідкладно повідомити виконавця про зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження; утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння для проведення виконавчих дій; подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень тощо.
Згідно частин першої, третьої статті 12, частин першої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга стаття 77 ЦПК України).
Як вбачається із матеріалів справи виконавче провадження приватним виконавцем відкрито 10.04.2019. Стягнення за виконавчим листом складає 2156220,30 грн., який видано Ленінським районним судом міста Миколаєва відповідно до рішення від 21.10.2013.
Вперше виконавче провадження за виконавчим листом було відкрито на підставі постанови державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 08.11.2013, а вчиненні державним виконавцем виконавчі дії, як вбачається із наявних у цивільній справі письмових доказів, не плинули на погашення заборгованості боржником.
З матеріалів подання приватного виконавця про обмеження боржника в праві тимчасового виїзду за межі України вбачається, що приватним виконавцем 10.04.2019 накладено арешт на майно боржника та всі його грошові кошти, що містяться на рахунках в банках і інших фінансових установах, які за повідомленням таких установ відсутні. Також не надано доступу до майна за місцем реєстрації та проживання боржника. Крім того, боржником не надано декларації про майновий стан. Станом на момент звернення приватного виконавця до суду з поданням рішення суду боржником не виконано.
Сплата боргу, в розмірі 780,91 грн., що підтверджено платіжним дорученням ТОВ Експорт Трейд Груп , директором якого є боржник, проведено в грудні 2019 року, при тому, що рішення суду ухвалено 21.01.2013, а виконавче провадження в друге відкрито 10.04.2019, тобто майже через п`ять місяців від останньої дати. Тому з урахуванням співмірності сплаченого боргу розміру стягнутої заборгованості наведені обставини не дають підстав вважати про відсутність ухилення боржника від виконання рішення суду, обов`язковість виконання якого гарантована законом.
Зазначені факти свідчать про те, що з часу набуття законної сили судовим рішенням, яким встановлено обов`язок боржника сплатити грошовий борг понад два мільйона гривень, ОСОБА_1 ухиляється від його виконання. Обов`язки боржника виконавчого провадження, встановлені статтею 19 Закону Про виконавче провадження своєчасно та в повному обсязі не виконує, що є підставою для відмови в задоволені клопотання про скасування обмеження права виїзду за межі України.
Керуючись статтями 260 , 441 ЦПК України , суд
ухвалив:
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Бєліка С.В. про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua .
Повний текст ухвали складено 21.02.2020.
Суддя І.В.Коваленко
Суд | Ленінський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2020 |
Оприлюднено | 23.02.2020 |
Номер документу | 87758862 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ленінський районний суд м. Миколаєва
Коваленко І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні