Рішення

від 18.02.2020 по справі 583/1412/19

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/1412/19

2/583/34/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Соколової Н.О.,

з участю секретаря судового засідання Марченко О.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Скрипки А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирці цивільну справу № 583/1412/19 за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Райз-Максимко , ОСОБА_3 про визнання договору оренди недійсним та скасування рішення державного реєстратора, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2019 позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.12.2006 відповідно до розпорядження голови Охтирської районної державної адміністрації № 701 позивачу було надано у власність земельну ділянку загальною площею 4,2714 га, у межах згідно з планом на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області, кадастровий номер 5920380400:01:001:0114 цільове призначення рілля загальною площею 3,7463 га та кадастровий номер 5920380400:01:001:0115 цільове призначення сіножаті, загальною площею 0,5251га. 10.08.2018 позивач звернувся до ПрАТ Райз-Максимко з проханням повідомити йому про існуючі договори оренди укладені стосовно його земельної ділянки. На запит позивач отримав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зі змісту якого вбачається, що 03.10.2017 державним реєстратором Фальченко Ю.Л. зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про речове право: 22627199, договір оренди землі, серія та номер: 230/17, виданий 02.09.2017, строком на 10 років, на земельну ділянку площею -3,7463 га, кадастровий номер земельної ділянки 5920380400:01:001:0114, який був укладений між Орендарем: ПАТ Райз-Максимко, та Орендодавцем: ОСОБА_2 . Однак позивач згоди на укладення цього договору не надавав, переговорів щодо його укладення не вів, договір не підписував та не укладав, будь-якого представника для його укладення не уповноважував.

В зв`язку з чим звернувся до суду з позовом та просить визнати недійсним договір оренди землі за № 230/17 укладений 20.09.2017 між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством Райз-Максимко , строком на 10 років, на земельну ділянку загальною площею 3,7463 га, кадастровий номер - 5920380400:01:001:0114.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37373349 від 03.10.2017 згідно якого зареєстровано 03.10.2017 договір оренди землі № 230/17 від 20.09.2017 укладений на 10 років між ПАТ Райз-Максимко та ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 3,7463 га, кадастровий номер- 5920380400:01:001:0114.

01 квітня 2019 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 18.04.2019 о 10:00 годині. Крім цього, відповідачу визначено строк до 18.04.2019 для подання відзиву на позовну заяву.

13.05.2019 відповідачем ПАТ Райз-Максимко надано відзив на позовуну заяву, в якому зазначено, що попередньо між відповідачем 1 та позивачем був укладений договір оренди земельної ділянки № 57 від 23.09.2009, зареєстрований 19.11.2012 за № 592030004003303, строком його дії на 5 років відповідно до п.8 договору. Інші умови договору не передбачають відліку строку оренди, тому відлік строку оренди починається з моменту його укладення, а не з моменту державної реєстрації. 23.09.2009 також складено акт прийому-передачі земельної ділянки і саме з цього часу здійснювалась орендна плата. Тому дія попереднього договору припинилася 23.09.2014. Після закінчення попереднього договору позивач вчиняв активні дії щодо укладення нового договору оренди землі з відповідачем шляхом ведення переговорів так і надання необхідних документів та саме в цей час і уклав оспорюваний правочин. Довіреністю від 15.12.2014 позивач уповноважив ОСОБА_4 в тому числі і на підписання договору оренди на земельну частку (пай). Іншою довіреністю уповноважив ОСОБА_5 в частині здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку. Про наявність волевиявлення та обізнаність щодо наявності укладеного оспорюваного правочину свідчить отримання позивачем орендної плати за 2016, 2017, 2018 роки. Відповідач стверджує, що хоча оспорюваний правочин і було зареєстровано 03.10.2017, проте безпосередньо його підписання відбулося раніше. Орендну плату за останньою відомістю отримував представник позивача за довіреністю ОСОБА_6 , яка є головним бухгалтером СТОВ Бакирівське . Тому на думку відповідача звернення до суду з даним позовом є зацікавленістю не самого позивача, а конкуруючого підприємства СТОВ Бакирівське . Заявлена позовна вимога про скасування державної реєстрації договору оренди є неприйнятною, оскільки визнання недійсним договору оренди землі є самостійною підставою для скасування запису про державну реєстрацію оренди землі. Також відповідач вважає орієнтовну суму судових витрат завищеною. З врахуванням наведеного, просить відмовити в задоволенні позову.

27.05.2019 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Тому строк дії попереднього договору оренди землі № 57 від 23.09.2009, зареєстрований 19.11.2012 діє включно до 19.11.2017 року. Оспорюваний правочин підписано 20.09.2017 після чого повторно зареєстровано право оренди в реєстрі речових прав на нерухоме майно. Оспорюваний договір позивач не укладав і не підписував. Зважаючи на те, що державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав, єдиним ефективним способом відновлення порушення прав позивача в даному випадку є скасування рішення державного реєстратора.

27.05.2019 зупинено провадження у справі у зв`язку з призначенням почеркознавчої експертизи.

06.06.2019 надійшли заперечення на відповідь, в яких відповідач 1 наполягає на своїх доводах, викладених у відзиві.

03.09.2019 поновлено провадження у справі для розгляду клопотання експерта про надання додаткових матеріалів. 23.09.2019 відмовлено відповідачу 1 у залученні до участі у справі як третю особу - ОСОБА_4

23.09.2019 зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

02.12.2019 поновлено провадження у справі.

03.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у заявах по суті. Також зазначив, що є підстави для задоволення другої позовної вимоги, оскільки реєстратор повторно наклав обтяження на ту ж саму земельну ділянку до припинення дії попереднього договору.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у заявах по суті. Також у разі задоволення позову просив зменшити суму витрат на правничу допомогу, оскільки позивачем не надано детального опису робіт.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази у справі, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 171245 від 29.12.2006, на праві власності належить земельна ділянка площею 4,2714 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Бакирівської сільської ради Охтирського району, яка складається з рілля - площею 3,7463 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0114 та сіножаті 0,5251 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0115 (а.с. 14-15).

20 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та ПАТ Райз-Максимко , в особі директора Хухрянської філії ПрАТ Райз -Максимко укладений договір оренди землі за № 230/17, предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,7463 га, яка знаходиться на території Бакирівської сільської ради Охтирського району. Строк дії договору - 10 років (а.с. 8-10).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вбачається, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37373349 від 03.10.2017, державним реєстратором Комунальне підприємство Реєстраційно-інвентаризаційна служба В`язівської сільської ради Фальченком Ю.Л. зареєстровано право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі № 230/17 від 20.09.2017 за ПАТ Райз-Максимко (а.с. 12).

Окрім цього, раніше 23.09.2009 року було укладено договір оренди землі № 57 між тими ж сторонами, який зареєстровано 19.11.2012 (а.с. 43-44). 23.09.2009 також було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 45).

15.12.2014 року ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_4 в тому числі і на підписання договорів оренди на земельні частки (паї) (а.с. 48).

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що про наявність довіреності на її ім`я від імені її чоловіка ОСОБА_2 їй нічого не відомо. Договору замість чоловіка вона не підписувала. Вона була у офісі ПАТ Райз Максимко, коли отримувала орендну плату замість своєї куми за довіреністю. Чоловік справами, що стосуються належного йому паю, займався сам. Також свідок відмовилася надавати вільні зразки свого підпису.

15.12.2014 року ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_5 на вирішення питань, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на земельну ділянку (а.с. 49).

10.06.2010 ОСОБА_2 прийняв орендну плату за 2016 рік у вигляді пшениці та ячменю (а.с. 50).

У відомості на реалізацію с\г продукції від 04.09.2017 (а.с. 56) зазначено, що ОСОБА_2 отримав пшеницю за договором оренди землі № 57 від 23.09.2009.

У відомості на виплату готівки від 26.03.2019 (а.с. 57) зазначено, що від імені ОСОБА_2 за дорученням (а.с. 53) кошти за договором оренди землі № 230\17 від 20.09.2017 отримала ОСОБА_6 .

При цьому у зазначених відомостях інформація про рік, за який виплачена орендна плата відсутня.

ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що вона є головним бухгалтером СГ ТОВ Бакирівське . В 2017 році до їх підприємства прийшов ОСОБА_2 і хотів з СГ ТОВ Бакирівське заключити договір оренди. Договір заключили, пішли реєструвати, але у реєстрації було відмовлено, оскільки, як виявилося, за 2 тижні до цього між ОСОБА_2 та Райз-Максимко був укладений договір. ОСОБА_2 зазначав, що попередній договір у нього дійсний до 2017 року і нового договору він не укладав. Також ОСОБА_2 надав свідку доручення для отримання орендної плати у Райз-Максимко у 2018 році за 2017 рік. Позивач зазначав про те, що це орендна плата по договору за 2009 рік, зазначив суму та попередив, що в нього сума орендної плати менша ніж у інших людей, оскільки в нього договір за 2009 рік, а у інших - за 2017. Свідок приїхала до Райз-Максимко в бухгалтерію, розписалася у відомості, отримала кошти та в подальшому віддала ОСОБА_2 .

У видаткових накладних від 20.11.2017, 01.04.2017, 19.03.2017, 02.02.2018 (а.с. 84-87) про отримання сільськогосподарської продукції ОСОБА_2 значиться як покупець, тому підстави зробити висновок про те, що це сплата орендної плати - відсутні.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За ч. 1 ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 14 Закону України Про оренду землі визначає, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

При цьому підписи сторін є одним із обов`язкових реквізитів договору, які саме повинні засвідчувати вільне волевиявлення сторін на укладання договору на певних узгоджених між ними умовах.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про оренду землі , укладання договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 1442/1443 від 22.11.2019, підпис від імені ОСОБА_2 у розділі Підписи сторін у графі ІНФОРМАЦІЯ_1 (підпис) у оригіналі договору оренди землі від 20.09.2017 № 230/17, та його другому екземплярі, укладеному між ОСОБА_7 та ПрАТ Райз-Максимко на земельну ділянку кадастровий номер 5920380400:01:001:01:0114 на 2 аркушах, виконано за допомогою пасти для кулькової ручки рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_2 , а іншою особою. Питання щодо виконання підпису у зазначених договорах ОСОБА_4 не вирішувалось у зв`язку з відсутністю достатньої кількості підписів для порівняння. (а.с. 139-155).

З дослідженого висновку судово-почеркознавчої експертизи, випливає однозначний висновок про те, що оспорюваний правочин, укладений від імені позивача, підписаний не ним, а іншою особою, а тому вказаний правочин був укладений без вільного й дійсного волевиявлення позивача. З огляду на це, також не можна уважати, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов зазначених правочинів, та відповідно вони підлягають визнанню у судовому порядку недійсними на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України .

Відповідно до ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Довід представника відповідача про те, що спірний правочин ймовірно підписаний дружиною позивача відповідно до наявної у неї довіреності на вчинення таких дій, суд не бере до уваги, оскільки спірний договір укладений від імені ОСОБА_2 , застереження про укладення договору іншою особою в інтересах ОСОБА_2 за довіреністю у спірному договорі відсутні.

Посилання представника відповідача на те, що договір вважається укладеним з моменту його укладення суперечить ст. 125 ЗК України, відповідно до якої право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Тому строк дії попереднього договору оренди землі № 57 від 23.09.2009, зареєстрованого 19.11.2012 діє включно до 19.11.2017 року. Тому припущення позивача щодо отримання орендної плати у 2019 році за 2017 рік є логічним.

Доводи представника відповідача щодо обізнаності позивача про існування спірного договору у зв`язку з отриманням орендної плати на думку суду не є визначальним для визнання таких угод недійсними та не може бути прийнято судом в якості підстави для відмови у задоволенні позову. Крім цього в судовому засіданні доведено отримання позивачем орендної плати за 2016 рік у вигляді пшениці та ячменю, отримання 04.09.2017 пшениці за договором оренди землі № 57 від 23.09.2009. Щодо отримання коштів за договором оренди землі № 230/17 від 20.09.2017, то позивач вважав, що це орендна плата за 2017 рік за договором від 2009 року, що підтвердила в судовому засідання свідок ОСОБА_6 .

Таким чином, відповідачем не надано доказів, які б спростували факт відсутності вільного волевиявлення у ОСОБА_2 на укладення спірного правочину.

У відповідності до ст. 90 Земельного кодексу України встановлено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

Визнання недійсним договору оренди землі є підставою для відновлення становища, яке існувало до порушення, тобто для скасування запису про реєстрацію договору. Також згідно з змістом Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення суду про визнання недійсним договору оренди землі є підставою для скасування запису про реєстрацію зазначеного договору (ч.3 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно ).

Таким чином, вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень заявлена передчасно, оскільки позивач має право вирішити це питання в позасудовому порядку, тому задоволенню не підлягає.

Посилання представника позивача на те, що є підстави для задоволення даної позовної вимоги у зв`язку з незаконними діями державного реєстратора: повторного накладення обтяження на ту ж саму земельну ділянку до припинення дії попереднього договору, суд не бере до уваги з огляду на таке.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952 від 01.07.2004 року визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 10 Закону України № 1952 визначено, що державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав;

2) нотаріус;

3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Таким чином державний реєстратор, реєструючи право власності за особою на об`єкт нерухомого майна, діє в даному випадку як суб`єкт владних повноважень, який уповноважений державою на вчинення таких дій.

В той же час, відповідачем 2 у позові зазначений ОСОБА_3 , як фізична особа. Зазначене позбавляє суд можливості встановлювати, чи діяв ОСОБА_3 , як суб`єкт владних повноважень у обсязі та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку про існування правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову (50 %), на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

За приписами статті 133 ЦПК України , судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу та пов`язані із залученням експерта.

Так, при подачі позову позивачем сплачений судовий збір в сумі 1536,80 грн. (а.с. 1).

За змістом ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу положень статті 137 ЦПК України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Судом встановлено, що 20.03.2019 між адвокатом Кутовим Я.А. та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 19-20).

Виконана адвокатом Кутовим Я.А. робота зафіксована у акті про надання юридичних послуг (а.с. 167) та відповідно до квитанції № 20 від 20.03.2019 (а.с. 166) складає 10000 грн.

Водночас, суд враховує, що даний спір не є складним, оскільки є типовим, не потребує значного витрачання часу для підготовки правової позиції та складання позову і інших заяв по суті справи, позивач не обґрунтовує значення справи, у тому числі вплив розгляду справи на його репутацію або публічним інтересом до справи.

Таким чином, проаналізувавши зроблений позивачем розрахунок, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, вважаю, що надані позивачем докази не свідчать про співмірність заявленого розміру витрат на правову допомогу до фактичних обставин справи, а тому розмір витрат на правничу допомогу необхідно зменшити до суми 5000 грн.

Судові витрати за залучення експерта (а.с. 164) складають 5024 грн.

Таким чином підлягають стягненню з відповідача 1 на користь позивача: 1536,80+5000+5024=11560,80*50%=5780,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 78-81, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Райз-Максимко , ОСОБА_3 про визнання договору оренди недійсним та скасування рішення державного реєстратора - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди землі за № 230/17 укладений 20 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством Райз-Максимко , на земельну ділянку загальною площею 3,7463 га., кадастровий номер - 5920380400:01:001:0114, зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за номером: 22627199 від 03.10.2017, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37373349 від 03.10.2017.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Райз-Максимко на користь ОСОБА_2 5780,40 грн в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач 1: Приватне акціонерне товариство Райз-Максимко , місцезнаходження: вул. Матросова, 10, м. Червонозаводське, Лохвицький район, Полтавська область, юридична адреса: 03115, м. Київ, проспект Перемоги, 121В, код ЄДРПОУ 30382533.

Відповідач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 .

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області Н.О. Соколова