Постанова

від 21.02.2020 по справі 809/4135/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2020 року

Київ

справа №809/4135/15

адміністративне провадження №К/9901/28678/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМШИНТОРГ

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року (суддя Боршовський Т.І.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року (судді: Нос С.П. (головуючий), Кухтей Р.В., Яворський І.О.)

у справі № 809/4135/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМШИНТОРГ

до Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю ХІМШИНТОРГ (далі - ТОВ ХІМШИНТОРГ , Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ДПІ, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2013 року № 0000752200.

На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що податкові декларації з податку на додану вартість за квітень та жовтень 2013 року подано до контролюючого органу вчасно, як і вчасно сплачено самостійно задекларовані суми податку на додану вартість за вказаний період. Натомість працівники ДПІ при оформленні результатів камеральної перевірки діяли не у спосіб, встановлений законом, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем протиправно та підлягає скасуванню.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 24 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року, у задоволенні позову відмовив.

Судові рішення мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно з огляду на встановлені факти несвоєчасного подання позивачем податкових декларацій із податку на додану вартість за квітень та жовтень 2013 року.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ ХІМШИНТОРГ звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Касаційна скарга обґрунтована доводами, які є аналогічними тим, що зазначені в позовній заяві.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 червня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства.

Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

26 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 18 лютого 2013 року старшим державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту ДПІ Гедзик Н.В. проведено камеральну електронну перевірку поданої податкової звітності з податку на додану вартість за квітень та жовтень 2013 року платника податків - ТОВ ХІМШИНТОРГ , за результатами якої складено акт від 18 грудня 2013 року № 225/22/32726656.

Відповідно до висновку акта перевірки контролюючим органом встановлено факти несвоєчасного подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за квітень та жовтень 2013 року, чим порушено вимоги підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки 19 грудня 2013 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000752200, згідно з яким Товариству нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340,00 грн відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Правомірність прийняття ДПІ вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду цієї справи.

За положеннями статті 76 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно з пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України платник податків за власним вибором, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подає податкову декларацію в один із таких способів: особисто або уповноваженою на це особою; надсилає поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

За неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачена відповідальність у виді штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, враховуючи зміст вищенаведених норм Податкового кодексу України, ТОВ ХІМШИНТОРГ повинно було подати податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року - до 20 травня 2013 року, за жовтень 2013 року - до 20 листопада 2013 року.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 08 липня 2013 року позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року № 9040346410 в електронній формі засобами телекомунікаційного зв`язку, що підтверджується квитанціями № 1 та № 2, тобто поза межами строку, визначеного підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

Щодо доводів Товариства про те, що податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2013 року подана ним своєчасно, про що свідчить відмітка контролюючого органу про її отримання, датована 19 травня 2013 року, то колегія суддів не бере їх до уваги з огляду на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій.

Так, на першому аркуші копії податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року, поданої ТОВ ХІМШИНТОРГ , проставлено штамп Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби ОТРИМАНО із зазначенням дати - 19 травня 2013 року.

Між тим, судами попередніх інстанцій з`ясовано, що дата, яка проставлена на відмітці Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби ОТРИМАНО , - 19 травня 2013 року є неробочим, вихідним днем (неділя). На підтвердження вказаного факту відповідачем подано до суду Регламент центру обслуговування платників податків, затверджений наказом Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківської області від 27 червня 2012 року №142. Також у журналі вхідної кореспонденції контролюючого органу відсутні записи про здійснення реєстрації вхідної кореспонденції, датовані 19 травня 2013 року. Відповідно до реєстру поданої звітності юридичних осіб за квітень 2013 року 19 травня 2013 року зареєстровано лише податкові декларації з податку на додану вартість, які надійшли від платників податків засобами електронного зв`язку.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій про недостовірність факту подання позивачем наручно та прийняття контролюючим органом податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року 19 травня 2013 року.

Щодо подання ТОВ ХІМШИНТОРГ податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, то судами встановлено, що перша квитанція, яка засвідчує факт і час отримання контролюючим органом податкової декларації в центрі обробки електронних звітів, містить дату і час - 28 листопада 2013 року 12:45 год; друга квитанція, яка засвідчує факт приймання ДПІ податкової декларації, датована 28 листопада 2013 року 12:46 год. Тобто податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2013 року також подана позивачем із пропуском строку.

Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на те, що 18 листопада 2013 року ТОВ ХІМШИНТОРГ подало податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, однак остання у зв`язку зі збоєм в роботі програми Єдине вікно подання електронної звітності зареєстрована відповідачем лише 28 листопада 2013 року, оскільки із наявної у матеріалах справи інформації з Єдиного вікна в електронному вигляді, створеного ДПІ для приймання податкової звітності, вбачається, що 18 листопада 2013 року позивач не подав таку звітність.

Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи витяги з реєстру поданої звітності юридичних осіб з податку на додану вартість за квітень 2013 року за період з 01 травня 2013 року до 20 травня 2013 року та за жовтень 2013 року за період з 01 листопада 2013 року до 20 листопада 2013 року, в яких позивач не зазначений.

Натомість, як встановлено судами попередніх інстанцій, у реєстрах несвоєчасно поданої звітності юридичних осіб з податку на додану вартість за період з 08 липня 2013 року до 09 липня 2013 року та за період з 27 листопада 2013 року до 28 листопада 2013 року є ТОВ ХІМШИНТОРГ , яке несвоєчасно подало звітні податкові декларації з податку на додану вартість за квітень та жовтень 2013 року засобами електронного зв`язку.

Не заслуговують на увагу також доводи позивача з приводу того, що про дотримання строку подання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року свідчить визнаний відповідачем факт своєчасного подання ТОВ ХІМШИНТОРГ , а саме 20 листопада 2013 року, додатку до податкової декларації - реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2013 року з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Тобто реєстр виданих та отриманих податкових накладних подається тільки в електронному вигляді з накладенням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв`язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях.

Згідно з пунктом 14 розділу ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 Про затвердження форм та порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість (чинний на час виникнення спірних правовідносин), який містить перелік додатків до податкової декларації з податку на додану вартість, реєстр виданих та отриманих податкових накладних не є додатком до податкової декларації з податку на додану вартість, тобто є окремою податковою звітністю.

Таким чином, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що подання позивачем реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2013 року у строк, передбачений Податковим кодексом України, не може підтверджувати вищезазначені доводи позивача про дотримання ним граничного строку на подання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року.

Щодо доводів Товариства про порушення контролюючим органом порядку проведення камеральної перевірки, внаслідок чого позивач був позбавлений права подати заперечення на акт перевірки, то такі, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій факти порушення позивачем строку подання податкових декларацій із податку на додану вартість за квітень та жовтень 2013 року, не є достатніми для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності доводів судів попередніх інстанцій, якими мотивовані судові рішення, та не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМШИНТОРГ залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова