УХВАЛА
20 лютого 2020 року
м. Київ
справа №520/8575/19
адміністративне провадження №К/9901/3848/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року по справі № 520/8575/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації, в якому просив:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації щодо проведення перерахунку раніше призначеної житлової субсидії за період з 01 жовтня 2016 року по 30 квітня 2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , та стягнення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії з особових рахунків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , відкритих у виконавців житлово-комунальних послуг;
- скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації, оформлене Повідомленням про дорахунок до особової справи № 1401 від 19 березня 2019 року;
- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації повернути на особові рахунки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , відкритих у виконавців житлово-комунальних послуг, стягнуті суми надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії за період з 01 жовтня 2016 року по 30 квітня 2017 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року по справі № 520/8575/19 - скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - закрито.
Роз`яснено, що даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Вважаючи судові рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач подав касаційну скаргу відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції чинній до 08 лютого 2020 року (далі - КАС України), яку зареєстровано у Верховному Суді 10 лютого 2020 року.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги судом встановлено, що оскаржувану постанову Другого апеляційного адміністративного суду ухвалено 26 грудня 2019 року, її повний текст складено 26 грудня 2019 року, а касаційну скаргу заявник направив засобами поштового зв`язку до Верховного Суду 06 лютого 2020 року.
Разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 направив заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій заявник посилається на те, що повний текст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції отримано засобами поштового зв`язку 23 січня 2020 року, що підтверджується копією конверту із зазначеним штрих-кодом поштового відправлення.
Відповідно до частини 4 статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Перевіривши доводи поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведені в заяві та докази приєднанні до неї, колегія суддів вважає, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
На підтвердження доводів заяви скаржником до касаційної скарги надано копію конверту, в якому судом апеляційної інстанції надіслана копія постанови від 26 грудня 2019 року, що свідчить про те, що відправлення за штрих-кодом, який міститься на конверті, вручене ОСОБА_1 23 січня 2020 року.
Таким чином, ОСОБА_1 , отримавши 23 січня 2020 року копію повного тексту судового рішення, направив 06 лютого 2020 року засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу в межах тридцятиденного строку з дня його вручення, що відповідно до частини 2 статті 329 КАС України є підставою для поновлення процесуального строку.
Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення.
Також установлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України.
Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI).
Водночас з касаційною скаргою ОСОБА_1 направлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на скрутне матеріальне становище.
На підтвердження доводів клопотання позивачем до касаційної скарги надано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків № 3606 від 16 січня 2020 року сформовані ГУ ДПС України у Харківській області; копію довідки за формою ОК-7 від 10 січня 2020 року видана Нововодолазьким сектором обслуговування громадян ГУ ПФ України в Харківській області; копію довідки про доходи № 3858 8580 4934 1807 від 27 січня 2020 року видана Нововодолазьким сектором обслуговування громадян ГУ ПФ України в Харківській області.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справлення судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до статті 8 вказаного Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.
Суд звертає увагу, що Законом № 3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Для звільнення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Суд враховує, що Законом № 3674-VI не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку. Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі Княт проти Польщі ( Kniat v. Poland ), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі Єдамскі та Єдамска проти Польщі ( Jedamski and Jedamska v. Poland ), заява № 73547/01).
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору мотивоване скрутним матеріальним становищем. На підтвердження заявленого клопотання позивачем додано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків № 3606 від 16 січня 2020 року сформовані ГУ ДПС України у Харківській області; копію довідки за формою ОК-7 від 10 січня 2020 року видана Нововодолазьким сектором обслуговування громадян ГУ ПФ України в Харківській області; копію довідки про доходи № 3858 8580 4934 1807 від 27 січня 2020 року видана Нововодолазьким сектором обслуговування громадян ГУ ПФ України в Харківській області. Тобто розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі складає 1 536,80 грн., що перевищує 5% розміру річного доходу позивача.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору у цій справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI.
За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
На підставі вищенаведеного та керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , статтями 120, 331, 334, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року по справі № 520/8575/19.
Поновити ОСОБА_1 пропущений з поважних причин процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року по справі № 520/8575/19.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року по справі № 520/8575/19.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року по справі № 520/8575/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
Витребувати із Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/8575/19.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданими до скарги матеріалами.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Тацій Л.В.
Суддя Рибачук А.І.
Суддя Стеценко С.Г.
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2020 |
Оприлюднено | 23.02.2020 |
Номер документу | 87760010 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Тацій Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні