Постанова

від 21.02.2020 по справі 822/572/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2020 року

Київ

справа №822/572/17

касаційне провадження №К/9901/39706/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Проскурівбудмеханізатор на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.03.2017 (суддя - Шевчук О.П.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 (головуючий суддя - Ватаманюк Р.В., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Сторчак В.Ю.) у справі № 822/572/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проскурівбудмеханізатор до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Проскурівбудмеханізатор звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування наказу від 21.10.2016 № 1238 щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 02.03.2017 позовні вимоги залишив без задоволення.

Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.05.2017 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.03.2017 залишив без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю Проскурівбудмеханізатор звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.03.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Проскурівбудмеханізатор посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статті 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Зокрема, зазначає, що Кримінальним процесуальним кодексом України не регламентовано порядок розгляду клопотань слідчого або прокурора про надання дозволу на проведення позапланової перевірки, обсяг доказування при розгляді такого клопотання, критерії, за якими слідчий суддя повинен визначати достатність підстав для надання дозволу на проведення податкової перевірки.

Переглядаючи оскаржені судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головуного управління ДФС у Хмельницькій області за погодженням із Прокуратурою Хмельницької області подано клопотання про отримання дозволу на проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Проскурівбудмеханізатор .

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Бурко С.В. ухвалою від 13.10.2016 виніс ухвалу у справі № 686/20143/16-к в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32016240000000024 від 05.07.2016 щодо службових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю Подільський рай , Товариства з обмеженою відповідальністю Хмельницькі барви , Товариства з обмеженою відповідальністю Проскурівбудмеханізатор .

На підставі цієї ухвали Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області видано наказ від 19.10.2016 № 1202 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Проскурівбудмеханізатор .

У зв`язку з відсутністю позивача за адресою місцезнаходження ( м . Хмельницький, вул. С. Бандери, 6, кв. 20), яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, податковим органом складено відповідний акт від 19.10.2016 № 160/14-01.

Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області видано наказ від 21.10.2016 № 1238 на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Перевірку призначено розпочати з 01.11.2016, термін проведення перевірки - 5 робочих днів.

Вказаний наказ від 21.10.2016 № 1238 та письмове повідомлення від 21.10.2016 про дату початку та місце проведення перевірки надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення 21.10.2016 та вручено директору Товариства з обмеженою відповідальністю Проскурівбудмеханізатор 22.10.2016, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що на контролюючий орган покладено обов`язок призначити позапланову перевірку у випадку отримання судового рішення слідчого судді у кримінальній справі. При цьому суд не вправі надавати правову оцінку вказаному рішенню слідчого судді, оскільки така оцінка здійснюється у порядку, визначеному кримінально-процесуальним законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України вбачається, що контролюючим органам надано право проводити в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено поняття документальної перевірки.

Згідно з пунктом 78.4. статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до підпункту 78.1.11. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, яка визначена відповідачем правовою підставою для проведення перевірки за спірним наказом, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Враховуючи викладене, підставою для прийняття контролюючим органом наказу про проведення документальної позапланової перевірки у відповідності до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є, зокрема, отримання податковим органом рішення слідчого судді про призначення перевірки, а не про надання дозволу на проведення перевірки.

Крім того, як вбачається зі встановлених обставин у справі, з метою проведення позапланової виїзної перевірки на підставі первинно виданого згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (у зв`язку з отриманням ухвали слідчого судді від 13.10.2016 у кримінальній справі № 686/20143/16-к) наказу від 19.10.2016 № 1202 посадовими особами податкового органу за результатами виїзду за адресою місцезнаходження позивача складено акт від 19.10.2016 № 160/14-01 про відсутність платника за місцезнаходженням.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2014 № 22 затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків.

Так, пунктом 1.4.5 вказаних Методичних рекомендацій регламентовано, що у разі коли при організації документальної планової та позапланової або фактичної перевірки встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), у той же день складається акт перевірки місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників).

Акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної фіскальної служби, за формою згідно з додатком 6 до Методичних рекомендацій (додається).

При цьому підрозділ органу державної фіскальної служби, який встановив відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), не пізніше наступного робочого дня після складання цього акта доповідною запискою повідомляє про це керівника (заступника керівника) органу державної фіскальної служби та у випадках, передбачених підпунктом 350.1.3 пункту 350.1 статті 350 Кодексу, передає оперативному підрозділу органу державної фіскальної служби, на обліку в якому перебуває платник податків, запит на розшук відповідних осіб.

У свою чергу, відповідно до підпункту 350.1.12 пункту 350.1 статті 350 Податкового кодексу України податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, виявляє кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, встановлює місцезнаходження платників податків, проводить опитування їх засновників, посадових осіб.

Таким чином, вищезазначені приписи регламентують порядок реагування податкового органу на встановлення факту відсутності платника податків за місцезнаходженням під час спроб здійснити документальну планову та позапланову або фактичну перевірку.

При цьому, податковим законодавством не передбачено, що наслідком неможливості реалізувати наказ на проведення перевірки на підставі ухвали слідчого судді внаслідок невстановлення платника податку за адресою місцезнаходження та без виконання процедур з метою встановлення такого місцезнаходження є виникнення у податкового органу права видавати новий наказ щодо проведення іншого виду перевірки.

Більше того, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 № 3262 IV, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, судом касаційної інстанції з`ясовано, що Апеляційний суд Хмельницької області у справі № 686/20143/16-к, керуючись частиною четвертою статті 399 Кримінального процесуального кодексу України, постановив ухвалу від 19.05.2017 про відмову у відкритті апеляційного провадження.

За наслідками касаційного оскарження вказаної ухвали Апеляційного суду Хмельницької області від 19.05.2017 Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду ухвалено постанову від 19.03.2019 про залишення зазначеного судового рішення без змін.

При цьому, у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19.03.2019 зазначено, що постановою старшого слідчого СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області від 27.10.2018 кримінальне провадження № 32016240000000024, у межах якого надавався дозвіл на проведення позапланової перевірки, закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку з встановленням відсутності в діяннях службових осіб, у тому числі Товариства з обмеженою відповідальністю Проскурівбудмеханізатор , складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15 і частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України.

За таких обставин у сукупності, суд касаційної інстанції вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про задоволення позову.

Згідно з частиною шостою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За правилами ж частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до підпунктів 1, 2, 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - лютий 2017 року) ставка за подання до адміністративного суду: адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, становила 1 розмір мінімальної заробітної плати; апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви; касаційної скарги на рішення суду - 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом - лютий 2017 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600 гривень (стаття 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік від 21.12.2016 № 1801-VIII).

У справі позовну заяву немайнового характеру подано юридичною особою. Таким чином, судовий збір за подання до суду вказаного позову складає 1600 грн., за подання апеляційної скарги - 1760 грн., а касаційної скарги - 1920 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до адміністративного суду позивачем сплачено за подання адміністративного позову судовий збір в сумі 1378,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 141 від 05.12.2016 та 222,00 грн., згідно з платіжним дорученням №143 від 14.02.2017; за подання апеляційної скарги - в сумі 1760,00 грн згідно з платіжним дорученням № 147 від 17.03.2017; за подання касаційної скарги - в сумі 1920,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 156 від 09.06.2017.

Враховуючи викладене, судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору в сумі, що відповідає ставці, встановленій Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI, повинні бути присуджені на його користь.

Керуючись статтями 341, 344, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Проскурівбудмеханізатор задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.03.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 у справі № 822/572/17 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 21.10.2016 № 1238 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Проскурівбудмеханізатор , код ЄДРПОУ 39702233 .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Проскурівбудмеханізатор судові витрати (судовий збір) у сумі 5280,00 грн (п`ять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк