Ухвала

від 20.02.2020 по справі 308/10634/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

20 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 308/10634/19

провадження № 61-1168ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство ВТБ Банк , в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, Товариство з обмеженою відповідальністю СК-АВТО-РЕНТ ,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Інтеркеш Україна , Товариство з обмеженою відповідальністю Мінеральні води ,

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства ВТБ Банк на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 вересня 2019 року під головуванням судді Деметрадзе Т. Р. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Басига Т. Ю., Джуги С. Д.,

Куштана Б. П. у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк , в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, Товариства з обмеженою відповідальністю СК-АВТО-РЕНТ , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Інтеркеш Україна , Товариство з обмеженою відповідальністю Мінеральні води , про захист прав споживача кредитних послуг шляхом визнання недійсним електронного аукціону,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк , в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, (далі - ПАТ ВТБ Банк ), Товариства з обмеженою відповідальністю СК-АВТО-РЕНТ (далі - ТОВ СК-АВТО-РЕНТ ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Інтеркеш Україна (далі - ТОВ Інтеркеш Україна ), Товариство з обмеженою відповідальністю Мінеральні води (далі - ТОВ Мінеральні води ), про захист прав споживача кредитних послуг шляхом визнання недійсним електронного аукціону.

Позивачем одночасно з позовом подано заяву про забезпечення позову, згідно з якою у порядку забезпечення позову в даній цивільній справі, позивач просив:

- заборонити переможцю торгів ТОВ СК-АВТО-РЕНТ проведення розрахунків за оскаржуваним протоколом від 05 вересня 2019 року

№ UA-EA-2019-07-12-000065-b та оформлення з продавцем договірних відносин (укладення договорів про відступлення права вимоги за договором про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договором тощо) щодо набуття права вимоги за кредитним договором № від 21 березня 2008 року, позичальник ОСОБА_1 , та договором, що забезпечує його виконання предметом іпотеки виступає нежитлове приміщення в

м. Ужгороді по вул. Яроцькій, 2 та належить на праві власності ТОВ Мінеральні води до вирішення спору по суті;

- накласти арешт на нежитлове приміщення в м. Ужгороді по вул. Яроцькій, 2 , яке належить на праві власності ТОВ Мінеральні води , заборонивши вчинення органам нотаріату дій відносно зазначеного нерухомого майна такі як зміна іпотекодержателя на підставі іпотечного договору від 21 березня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Головко за № 202, який забезпечує виконання умов кредитного договору від 21 березня 2008 року № 54МКК, до завершення розгляду справи по суті.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилався на те, що

16 вересня 2019 року він пред`явив позов до ПАТ ВТБ Банк , в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, ТОВ СК-АВТО-РЕНТ , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ТОВ Інтеркеш Україна та ТОВ Мінеральні води , про визнання електронного аукціону від 05 вересня 2019 року на електронному торговому майданчику https://prozorro.sale/, держателем якого є ДП Прозорро продажі , щодо реалізації лота GL3N08315 право вимоги за кредитним договором 54МКК від

21 березня 2008 року, укладеним з фізичною особою, результат якого оформлено протоколом електронного аукціону UA-EA-2019-07-12-000065-b, де переможцем затверджено ТОВ СК-АВТО-РЕНТ (код ЄДРПОУ 41100590) недійсним.

Зазначав, що як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є визнання недійсними результатів аукціону, які оформлені протоколом. Отже, заявлений позов стосується прав та обов`язків позивача та безпосередньо впливає на його права та обов`язки. Вказував, що у разі невжиття заходів по забезпеченню позову, зупинення дії сторін на стадії протоколу і недопущення у подальшому щодо оформлення результатів аукціону, він буде позбавлений можливості захистити своє право і буде вичерпано предмет спору, так як сторони можуть знаходиться в іншому процесуальному статусі. Крім того, вважав, що невжиття заходів по забезпеченню позову унеможливить повернення сторін у попередній стан.

Позивач зауважував, що до позовної заяви подано обґрунтовані докази, які свідчать про незаконність проведення аукціону, (голландський етап) від 05 вересня 2019 року, невірну стартову ціну, що у подальшому вплинуло на формування ставок, проведення торгів з порушенням закону щодо продажу права вимоги за нижчою, ні ж стартова ціна, а також купівлі права вимоги за кредитом відносно фізичної особи юридичною особою, що не являється фінансовою установою. За твердженням позивача, невжиття судом вказаних заходів по забезпеченню позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову у цивільній справі № 308/10634/19 за позовною заявою

ОСОБА_1 до ПАТ ВТБ Банк , в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, ТОВ СК-АВТО-РЕНТ , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ТОВ Інтеркеш Україна , ТОВ Мінеральні води , про захист прав споживача кредитних послуг шляхом визнання недійсним електронного аукціону, а саме:

- заборонено переможцю торгів ТОВ СК-АВТО-РЕНТ проведення розрахунків за оскаржуваним протоколом від 05 вересня 2019 року за

№ UA-EA-2019-07-12-000065-b та оформлення з продавцем договірних відносин (укладення договорів про відступлення права вимоги за договором про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договором тощо) щодо набуття права вимоги за кредитним договором № 54 МКК від 21 березня

2008 року, де позичальник ОСОБА_1 , та іпотечним договором № 54 МКК-З від 21 березня 2008 року, що забезпечує його виконання предметом іпотеки, а саме нерухомим майном: павільйон літ. А, загальною площею 354,6 кв. м, який розташований за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Яроцька, 2 , належного на праві власності ТОВ Мінеральні води до вирішення спору по суті;

- накладено арешт на нерухоме майно: павільйон літ. А, загальною площею

354,6 кв. м, який розташований за адресою:

Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Яроцька, 2 , що належить на праві власності ТОВ Мінеральні води , заборонивши вчинення органам нотаріату дій відносно зазначеного нерухомого майна, зокрема, як зміна іпотекодержателя на підставі іпотечного договору

№ 54 МКК-З від 21 березня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Головко В. Є. за зареєстрованого в реєстрі за № 202, що забезпечує виконання умов кредитного договору

№ 54МКК від 21 березня 2008 року, до вирішення спору по суті.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу АТ ВТБ Банк залишено без задоволення, ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 вересня 2019 року залишено без змін.

09 січня 2020 року АТ ВТБ Банк , засобами поштового зв`язку, направило на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 вересня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин, розгляд касаційної скарги АТ ВТБ Банк на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 вересня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня

2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини п`ятої статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

Разом із тим, як зазначено у частині п`ятій статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень Верховний Суд встановив, що касаційна скарга є очевидно необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

Такий висновок суд зробив з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому при виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання можливого рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою з`явою, позовним вимогам.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року

№ 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4).

Крім того, пунктами 1-4 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Пунктом 10 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно виходив з того, що обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, а також не призведе для додаткових негативних витрат відповідача, пов`язаних з оформленням з продавцем договірних відносин щодо набуття права вимоги за кредитним договором та його оплатою.

Таким чином, обраний вид забезпечення позову буде співмірним із заявленими позовними вимогами, а не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання можливого судового рішення.

Правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при задоволенні заяви про забезпечення позову, мотивуванні судового рішення не викликає розумних сумнівів.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Враховуючи, що зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги, а отже, відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п`ятою і шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк , в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, Товариства з обмеженою відповідальністю СК-АВТО-РЕНТ , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Інтеркеш Україна , Товариство з обмеженою відповідальністю Мінеральні води , про захист прав споживача кредитних послуг шляхом визнання недійсним електронного аукціону, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Сердюк А. І. Грушицький І. М. Фаловська