Ухвала

від 21.02.2020 по справі 683/2760/19

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/2760/19

2/683/283/2020

У Х В А Л А

21 лютого 2020 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого - судді Андрощука Є.М.

з участю секретаря Свідерської К.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 про поновлення терміну подачі заяв про відпустку та звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання надати відпустку, зобов`язання внести виправлення в трудовій книжці, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

встановив:

10 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ФОП ОСОБА_3 , в якому просив:

1) поновити йому терміни подачі заяв про відпустку та звільнення;

2) поновити його на роботі оператором АЗС №2 з 01.07.2019 року;

3) стягнути з ФОП ОСОБА_3 на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01.07.2019 по 07.10.2019 року в сумі 11 тисяч грн, тобто по 3500 грн за місяць;

4) примусити ФОП ОСОБА_3 наказом надати йому відпустку;

5) стягнути з ФОП ОСОБА_3 вихідну допомогу в розмірі 3500 грн - місячна зарплата;

6) стягнути з ФОП ОСОБА_3 зарплату за надурочні години за 1 рік і 4 місяці надурочної роботи в сумі 81600 грн;

7) стягнути з відповідача судові витрати;

8) виправити вкладиш в його трудову книгу без порочних записів;

9) допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі і стягнення грошових виплат, але не пізніше як на протязі 1 місяця.

30 січня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву про зміну позовних вимог в частині стягнення коштів, в якій просить:

стягнути з ФОП ОСОБА_3 за час вимушеного прогулу з 02.07.2019 року до 07.10.2019 року за 3 місяці і 7 днів з розрахунку: 25,13 грн х 547 год. = 13746 - 2474 (18%) -200 (військові) = 11073 грн. Загальна сума стягнення становить 244296 грн;

інші викладені в позовній заяві вимоги залишити без змін, а саме: п.п. 1, 2, 4, 7, 8, 9.

Суд зазначає, що вимога про стягнення судових витрат (№7) та вимога допустити негайне виконання рішення суду (№9), викладені позивачем у позовній заяві, не є позовними вимогами. Тому суд дійшов висновку, що позивач просить залишити без змін такі позовні вимоги:

поновити йому терміни подачі заяв про відпустку та звільнення (позовна вимога №1);

поновити його на роботі оператором АЗС №2 з 01.07.2019 року (позовна вимога №2);

примусити ФОП ОСОБА_3 наказом надати йому відпустку (позовна вимога №4);

виправити вкладиш в його трудову книгу без порочних записів (позовна вимога №8).

Отже, з урахуванням заяви позивача про зміну позовних вимог від 30 січня 2020 року, ОСОБА_1 пред`явив до ФОП ОСОБА_3 такі позовні вимоги:

поновити йому терміни подачі заяв про відпустку та звільнення;

поновити його на роботі оператором АЗС №2 з 01.07.2019 року;

примусити ФОП ОСОБА_3 наказом надати йому відпустку;

виправити вкладиш в його трудову книгу без порочних записів;

стягнути з ФОП ОСОБА_3 за час вимушеного прогулу з 02.07.2019 року до 07.10.2019 року за 3 місяці і 7 днів з розрахунку: 25,13 грн х 547 год. = 13746 - 2474 (18%) -200 (військові) = 11073 грн. Загальна сума стягнення становить 244296 грн.

Згідно з ч.11 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано без додержання вимог, встановлених статтями 175, 177 ЦПК України, а саме:

не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (ч.4 ст.177 ЦПК України);

позовна заява не містить зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні (п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України).

Щодо сплати судового збору суд зазначає наступне.

Згідно з п.1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, позивач звільнений від сплати судового збору за такою позовною вимогою: поновити його на роботі оператором АЗС №2 з 01.07.2019 року.

Разом з тим, інші позовні вимоги немайнового характеру (поновити йому терміни подачі заяв про відпустку та звільнення; примусити ФОП ОСОБА_3 наказом надати йому відпустку; виправити вкладиш в його трудову книгу без порочних записів) не є вимогами про стягнення заробітної плати або про поновлення на роботі, а тому за цими вимогами позивач не звільнений від сплати судового збору.

Стосовно сплати судового збору за позовною вимогою майнового характеру (стягнути з ФОП ОСОБА_3 за час вимушеного прогулу з 02.07.2019 року до 07.10.2019 року за 3 місяці і 7 днів (з розрахунку: 25,13 грн х 547 год. = 13746 - 2474 (18%) -200 (військові) = 11073 грн). Загальна сума стягнення становить 244296 грн) суд зазначає, що згідно з висновком щодо застосування норм права, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Із вказаним правовим висновком узгоджується і висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 року у справі № 369/10046/18, де також визначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України Про оплату праці , тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Отже, позивач не звільнений від сплати судового збору за такими позовними вимогами:

поновити йому терміни подачі заяв про відпустку та звільнення;

примусити ФОП ОСОБА_3 наказом надати йому відпустку;

виправити вкладиш в його трудову книгу без порочних записів;

стягнути з ФОП ОСОБА_3 за час вимушеного прогулу з 02.07.2019 року до 07.10.2019 року за 3 місяці і 7 днів з розрахунку: 25,13 грн х 547 год. = 13746 - 2474 (18%) -200 (військові) = 11073 грн. Загальна сума стягнення становить 244296 грн.

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 1921 грн, тому позивач мав сплатити за трьома вимогами немайнового характеру (а саме: поновити йому терміни подачі заяв про відпустку та звільнення; примусити ФОП ОСОБА_3 наказом надати йому відпустку; виправити вкладиш в його трудову книгу без порочних записів) судовий збір у розмірі по 768,4 грн (1921 х 0,4 = 768,4) за кожною вимогою, а всього - 2305,2 грн (768,4 х 3 = 2305,2).

Отже, позивачу необхідно сплатити за трьома вимогами немайнового характеру 2305,2 грн судового збору, який внести або перерахувати на рахунок за такими реквізитами:

отримувач Старокостянт.УК/м. Старокост./22030101

код отримувача (ЄДРПОУ) 37822967

банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП)

код банку (МФО ГУДКСУ) 899998

номер рахунку UА038999980313101206000022007

код класифікації доходів бюджету 22030101

призначення платежу: *;101; Ідентифікаційний номер платника; Судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області код 02887088; пункт таблиці 1.2, сума 2305,2 грн.

Щодо позовної вимоги майнового характеру (стягнути з ФОП ОСОБА_3 за час вимушеного прогулу з 02.07.2019 року до 07.10.2019 року за 3 місяці і 7 днів з розрахунку: 25,13 грн х 547 год. = 13746 - 2474 (18%) -200 (військові) = 11073 грн. Загальна сума стягнення становить 244296 грн) суд зазначає наступне.

Згідно з п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Разом з тим, позовна заява не містить зазначення ціни позову, а сформульована позивачем позовна вимога не дає суду можливості встановити її зміст, оскільки ним зазначено тільки про стягнення 11073 грн за час вимушеного прогулу. Водночас, жодним чином не зазначено, які складові містить загальна сума стягнення - 244296 грн, а отже, чи підлягає заява розгляду в порядку цивільного судочинства (згідно з п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України) і чи наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі. Тому суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України. Крім того, застосоване позивачем формулювання позовної вимоги не дає суду можливості встановити ціну позову і, відповідно, розмір судового збору, який підлягав сплаті за цією вимогою.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити за зазначеною вимогою майнового характеру судовий збір у розмірі, визначеному згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , який внести або перерахувати на рахунок за такими реквізитами:

отримувач Старокостянт.УК/м. Старокост./22030101

код отримувача (ЄДРПОУ) 37822967

банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП)

код банку (МФО ГУДКСУ) 899998

номер рахунку UА038999980313101206000022007

код класифікації доходів бюджету 22030101

призначення платежу: *;101; Ідентифікаційний номер платника; Судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області код 02887088; пункт таблиці 1.1, сума

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 187 ЦПК України,

постановив:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 про поновлення терміну подачі заяв про відпустку та звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання надати відпустку, зобов`язання внести виправлення в трудовій книжці, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Встановити позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом:

подання до суду доповнення до позовної заяви з обґрунтуванням загальної суми за вимогою майнового характеру про стягнення 244296 грн, із зазначенням її складових;

сплати судового збору на зазначений в ухвалі розрахунковий рахунок та подання оригіналів квитанцій про сплату судового збору на адресу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області (31100, Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. Миру, 9).

У разі невиконання зазначених вимог у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя