Постанова

від 18.02.2020 по справі 145/407/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 145/407/19

Провадження № 22-ц/801/312/2020

Категорія: 8

Головуючий у суді 1-ї інстанції Мазурчак А. Г.

Доповідач:Войтко Ю. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Войтка Ю.Б.,

суддів Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

з участю секретаря судового засідання: Кузьменка Б.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу Приватного підприємства Поточани , в інтересах яких діє представник Киришов Олександр Валерійович, на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 вересня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Мазурчака А.Г. в смт Тиврів Вінницької області , зі складенням його повного тексту 03 жовтня 2019 року,

у справі № 145/407/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства Поточани про усунення перешкод в користуванні майном,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , Приватного підприємства Поточани про усунення перешкод в користуванні майном, якому просив усунути перешкоди у користуванні належною йому на праві власності будівлею розвантажувального майданчика, означеному у технічному паспорті літ А , з прибудовою а , загальною площею 205,2 кв.м, розташованою у АДРЕСА_1 , зобов`язавши ОСОБА_1 та Приватне підприємство Поточани звільнити дане приміщення, в тому числі від належного їм майна та передати його власнику - ОСОБА_2 .

Позов мотивований тим, що йому на праві власності належить будівля розвантажувального майданчика, означена в технічному паспорті літ. А , з прибудовою а , загальною площею 205,2 кв. м., розташована в АДРЕСА_1 .

Дане майно ним, як фізичною особою було надано у користування СФГ Десна . В даний час СФГ Десна повернуло йому з користування вищезазначене приміщення.

01.02.2010 року між ПП Поточани та СФГ Десна було укладено договір оренди нежитлових приміщень, розташованих у с. Ворошилівка, загальною площею 775 кв.м. До складу орендованих приміщень також входить і будівля розвантажувального майданчика, який належить йому на праві власності.

Йому відомо, що СФГ Десна розірвало договір оренди в односторонньому порядку (відповідно до п.11 договору), у зв`язку з порушенням орендарем умов договору, а саме несплатою орендарем орендної плати за користування приміщенням.

На даний час будівля розвантажувального майданчика перебуває у незаконному володінні ОСОБА_1 , де він розмістив пилораму та використовує належне йому на праві власності приміщення у власних потребах. Він неодноразово звертався до ОСОБА_1 з вимогою звільнити приміщення, однак він його звернення ігнорує.

04.03.2019 року з заявою про порушення його прав він звернувся до Гніванського МВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області. За результатами розгляду вказаного звернення йому було повідомлено про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного і кримінального правопорушень та необхідності вирішення даного спору у порядку цивільного судочинства.

ОСОБА_1 незаконно володіє належним йому приміщенням без відповідних правових підстав, оскільки між ним та відповідачем договору про користування будівлею розвантажувального майданчика не укладалось. Своїми діями ОСОБА_1 порушує право власності, а тому він вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Після подачі ним позовної заяви йому стало відомо про те, що у будівлі розвантажувального майданчика знаходиться майно ПП Поточани та особисте майно ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_1 , будучи одночасно директором ПП Поточани відмовляється повідомити йому про перелік майна та його належність.

Таким чином, ОСОБА_1 , як фізична особа та ПП Поточани утримуючи у будівлі розвантажувального майданчика належне їм майно та не повертаючи йому приміщення чинять перешкоди у його використанні, в тому числі шляхом утримання там належного їм майна.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 вересня 2019 року позов задоволено повністю. Усунуто ОСОБА_2 перешкоди у користуванні належною йому на праві власності будівлею розвантажувального майданчика, означеному у технічному паспорті літ А , з прибудовою а , загальною площею 205,2 кв.м, розташованою у АДРЕСА_1 , зобов`язавши ОСОБА_1 та Приватне підприємство Поточани звільнити дане приміщення, в тому числі від належного їм майна та передати його власнику - ОСОБА_2 .

В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ПП Поточани просять рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 вересня 2019 року про усунення перешкод в користуванні майном скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Стягнути на їх користь судові витрати згідно квитанції про сплату судового збору.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що жодного особистого майна ОСОБА_1 в будівлі розвантажувального майданчика по АДРЕСА_1 немає та даним майном він, як фізична особа, не користується. Вказаним майном користується юридична особа ПП Поточани на підставі договору оренди укладеного з СФГ Десна , власником та керівником якого являється позивач, про що вказував сам ОСОБА_2 та доводиться копією договора оренди від 01.02.2010, що знаходиться в матеріалах справи. При цьому поза увагою суду залишилася та обставина, що жодних доказів розірванні вищевказаного договору не було надано. Копія претензії від імені СФГ Десна та повідомлення про розірвання договору, без доказів його одержання ПП Поточани , даного факту не підтверджують, а тому підприємство правомірно користується спірним майном, яке позивач передав на підставі акту прийому-передачі від 20.08.2002. Натомість суд першої інстанції зробив висновок, що договір між СФГ Десна та ПП Поточани розірвано в односторонньому порядку за несплату орендної плати, а тому вважав, що позов підлягає до задоволення.

Позивач ОСОБА_2 направив до суду відзив на апеляційну скаргу ПП Поточани , посилаючись на те, що Тиврівський районний суд дав належну оцінку наявним у справі доказам та вірно вирішив питання у частині зобов`язання ПП Поточани в усуненні перешкод у користуванні спірним приміщенням, а тому просить у задоволенні апеляційної скарги ПП Поточани на рішення відмовити, залишивши його у цій частині без змін. При цьому вказуються ті ж підстави, що і в позовній заяві.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 позивач вказав, що доводи апелянта про те, що у спірному приміщенні відсутнє його особисте майно не відповідають дійсності, оскільки представник ОСОБА_1 у судовому засіданні не зміг повідомити суду про те, яке майно знаходиться в спірному приміщенні та кому воно належить, доказів про належність будь-кому майна, що знаходиться в спірному приміщенні не надав. Тиврівський районний суд дав належну оцінку наявним у справі доказам та вірно вирішив питання у частині зобов`язання ОСОБА_1 в усуненні перешкод у користуванні спірним приміщенням, а тому просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення відмовити, залишивши його у цій частині без змін.

Апеляційні скарги підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 та ПП "Поточани" незаконно володіють належним ОСОБА_2 приміщенням без відповідних правових підстав, оскільки між ними договору про користування будівлею розвантажувального майданчика не укладалось, а договір між СФГ "Десна" та ПП "Поточани" розірвано в односторонньому порядку за несплату орендної плати, тому позов підлягає до задоволення.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна.

Відповідно до приписів статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з приписами частини першої статті 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як унормовано статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша та друга статті 321 ЦК України).

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо).

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Наприклад, у негаторному позові можуть бути закладені вимоги: про виселення з безпідставно займаного приміщення; про звільнення безпідставно займаних адміністративно-виробничих приміщень.

При цьому, для подання негаторного позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування й розпорядження були результатом винних дій відповідача чи спричиняли збитки, достатньо, щоб такі дії (бездіяльність) об`єктивно порушували права власника і були протиправними.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то й відпадає підстава для пред`явлення негаторного позову. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Водночас, судова колегія зазначає, що з наданих позивачем пояснень і доказів, а саме акту приймання-передачі спірних приміщень позивачем в користування і розпорядження СФГ Десна , договору оренди нежитлових приміщень від 01 лютого 2010 року, укладеного між ПП Поточани та СФГ Десна , вбачається, що ПП Поточани користувалося спірними приміщеннями по договору оренди з 2010 року і користується в даний час. По акту приймання-передачі майна від 06 вересня 2018 року будівля розвантажувального майданчика від СФГ Десна до ОСОБА_2 фактично не була передана, що не заперечується сторонами спору.

Отже, суд першої інстанції не звернув увагу на наявність між сторонами договірних відносин оренди нежитлових приміщень, що виключає звернення до суду з негаторним позовом, натомість суд вдався в дослідження обставин, що лежать за межами підстави позову, тобто в дослідження того чи розірваний договір між СФГ Десна та ПП Поточани в односторонньому порядку за несплату орендної плати. При цьому встановив зазначений факт без участі у справі особи, що є стороною такого договору - СФГ Десна .

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 вересня 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, в силу ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 152,60 грн., на користь Приватного підприємства Поточани стягнути судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 152,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу Приватного підприємства Поточани задовольнити.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 вересня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства Поточани про усунення перешкод в користуванні майном - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 152,60 грн., на користь Приватного підприємства Поточани стягнути судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 152,60 грн.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 21 лютого 2020 року.

Головуючий Ю. Б. Войтко

Судді: І. В. Міхасішин

І. М. Стадник