Вирок

від 21.02.2020 по справі 730/794/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 730/794/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/45/20 Категорія - ч. 1 ст. 121 КК України Доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

з участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019270090000174 від 21 квітня 2019 року, за апеляційною скаргою прокурора Бахмацької місцевої прокуратури Чернігівської області ОСОБА_9 на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 07 серпня 2019 року, щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Донецьк, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , працюючого ФОП « ОСОБА_10 », з професійно-технічною освітою, розлученого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, є інвалідом ІІІ ї групи, раніше судимий Ленініським районним судом м. Харкова 16 травня 2013 року за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців; 29 березня 2014 року звільнений умовно-достроково з не відбутим строком покарання 1 рік 10 днів,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області 07 серпня 2019 року ОСОБА_8 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покладено на нього обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_8 :

- на користь КНП «Чернігівська обласна лікарня» витрати за стаціонарне лікування ОСОБА_11 в сумі 7887 грн. 56 коп.;

- на користь Борзнянської центральної районної лікарні Чернігівської області витрати понесені за лікування ОСОБА_11 в сумі 552 грн. 54 коп.;

- на користь Борзнянської центральної районної лікарні Чернігівської області витрати понесені за лікування ОСОБА_12 в сумі 4972 грн. 86 коп.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою змінено на домашній арешт строком на два місяці в період з 23 год. 00 хв. вечора до 05 год. 00 хв. ранку наступного дня, заборонивши залишати місце проживання у вказаний період часу, та звільнено його з під варти в залі суду.

Питання речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Не погоджуючись з вироком суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеності вини ОСОБА_8 та кваліфікацію його дій, просить рішення суду першої інстанції скасувати в зв`язку з м`якістю призначеного покарання, та винести новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити за ч. 1 ст. 121 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги вказує на те, що при призначенні покарання ОСОБА_8 , суд безпідставно прийшов до висновку про можливість звільнення його від відбування на підставі ст. 75 КК України, та не в достатній мірі врахував, що останнім вчинене кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за місцем проживання має негативну характеристику, оскільки зловживає спиртними напоями, схильний до вчинення кримінальних правопорушень, підтвердженням чого є те, що в рамках даного кримінального провадження він обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, провадження за яким було закрито в зв`язку з відмовою потерпілих від обвинувачення. Вважає, що за таких підстав покарання обвинуваченому ОСОБА_8 зі звільненням його від відбування покарання з іспитовим строком є явно не справедливим та таким, що не відповідає вимогам індивідуалізації призначеного покарання.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_8 21 квітня 2019 року близько 12 год.00 хв. перебуваючи на прибудинковій території будинку за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_3 , в ході сварки, що відбулася на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс один удар ребром робочої частини штикової лопати в область голови ОСОБА_11 , чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми, яка виражалась раною правої лобно-тім`яної ділянки голови з крововиливом у м`які покрови відповідно, щілиноподібно-вдавленим багато уламковим переломом кісток склепіння черепа права на рівні лобно-тім`яної ділянки, ушкодженням правого листка твердої мозкової оболонки та речовини головного мозку, а також правобічною епідуральною гематомою (накопиченням крові між кістками черепа та твердою мозковою оболонкою) і пневмоцефалією (накопиченням пухирців повітря у речовині головного мозку), які в комплексі відносяться до ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння і за цією ознакою кваліфікуються як тілесні ушкодження тяжкого ступеня тяжкості.

Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_7 , які заперечили проти викладених в апеляційній скарзі прокурора вимог, з`ясувавши позицію прокурора, який висловився на підтримання викладених у апеляційній скарзі доводів та просив скасувати рішення місцевого суду та постановити новий вирок, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час апеляційного перегляду матеріалів кримінального провадження, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

21 квітня 2019 року близько 12 год.00 хв. ОСОБА_8 перебуваючи на прибудинковій території будинку за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_3 , в ході сварки, що відбулася на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс один удар ребром робочої частини штикової лопати в область голови ОСОБА_11 , чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми, яка виражалась раною правої лобно-тім`яної ділянки голови з крововиливом у м`які покрови відповідно, щілиноподібно-вдавленим багато уламковим переломом кісток склепіння черепа права на рівні лобно-тім`яної ділянки, ушкодженням правого листка твердої мозкової оболонки та речовини головного мозку, а також правобічною епідуральною гематомою (накопиченням крові між кістками черепа та твердою мозковою оболонкою) і пневмоцефалією (накопиченням пухирців повітря у речовині головного мозку), які в комплексі відносяться до ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння і за цією ознакою кваліфікуються як тілесні ушкодження тяжкого ступеня тяжкості.

У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що у суді першої інстанції справа була розглянута у відповідності з вимогами ст. 349 ч. 3 КПК України, тому вирок в частині правильності кваліфікації дій обвинуваченого, доведеності його вини та повноти зібраних та досліджених доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, апеляційним судом не перевіряється.

За правильно встановлених у справі фактичних обставин, суд першої інстанції вірно кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання у кожному конкретному випадку і щодо кожного обвинуваченого, суд зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини кримінального провадження, що пом`якшують та обтяжують покарання, і призначити покарання, необхідне й достатнє для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Згідно ст. 409 ч. 2 КПК України підставами для скасування вироку суду при розгляді справи в апеляційному суді є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

При обранні ОСОБА_8 покарання суд, у відповідності до ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

При цьому, вирішуючи питання про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відповідно до вимог ст. 75 КК України, суд першої інстанції належним чином не врахував особу обвинуваченого, який має характеризуючі дані за місцем проживання як особа, яка зловживає спиртними напоями, вчинив аналогічний злочин проти життя та здоров`я людини, за яке відбув покарання, в період непогашеної судимості, що на думку колегії суддів свідчить про його антисоціальну поведінку, та, наряду з кримінальним правопорушенням за ч. 1 ст. 121 КК України, ним було вчинене інший злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, за яким провадження було закрито в зв`язку з відмовою потерпілих від обвинувачення.

Вказані судом першої інстанції обставини, на підставі яких він прийшов до висновку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, за своєю сутністю не є тими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, їх наявність сама по собі не тягне безумовне застосування ст. 75 КК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вирок суду в частині призначеного ОСОБА_8 покарання підлягає скасуванню, з постановленням відповідно до вимог ст. 420 КПК України нового вироку апеляційним судом, з урахуванням загальних засад призначення покарання, через які реалізуються принципи його законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

При призначенні ОСОБА_8 покарання, колегія суддів, враховує обставини кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, в ході якого було заподіяно здоров`ю потерпілого, яке є найвищою соціальною цінністю, дані про особу обвинуваченого, а саме, його характеристику за місцем проживання, де він має негативні характеризуючі дані як особа,схильна до зловживання спиртними напоями, на обліку у лікаря-нарколога та лікаряпсихіатра не перебуває, працевлаштований, за період розгляду справи в суді апеляційної інстанції, має неповнолітню дитину, є інвалідом 3 групи, скоїв злочин в період непогашеної судимості за аналогічне кримінально каране діяння, те, що останній також вчинив кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 125 КК України, провадження за яким було хоча і було закрито, внаслідок відмови потерпілих від обвинувачення, однак свідчить про те, що ОСОБА_13 критично не оцінює та не засуджує своєї поведінки, а отже, не бажає вести законослухняний спосіб життя.

При цьому, апеляційним судом також враховано наявність обставин, що, пом`якшують покарання щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, та відсутність обставин, які його обтяжують, а також, думку потерпілої з приводу призначення обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання.

Таким чином, на думку апеляційного суду, виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_8 можливе лише за умови ізоляції його від суспільства та вважає за можливе, враховуючи дані про його особу, призначити покарання у виді реального позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 121 КК України. На переконання колегії суддів, саме таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, в зв`язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419, 420 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Бахмацької місцевої прокуратури Чернігівської області ОСОБА_9 задовольнити.

Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 07 серпня 2019 року, щодо ОСОБА_8 - скасувати в частині призначеного покарання.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту фактичного його затримання.

Зарахувати ОСОБА_8 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 21 квітня 2019 року по 07 серпня 2019 року (включно), з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один позбавлення волі.

В решті цей вирок - залишити без змін.

Згідно ч.4 ст.532 КПК України даний вирок набирає законної сили з моменту його проголошення.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4