Постанова

від 11.02.2020 по справі 910/16905/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2020 р. м.Київ Справа№ 910/16905/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Куксова В.В.

за участю секретаря судового засідання: Короля Д.А.

учасники справи не з`явились.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фрагола-Дж

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2019

у справі №910/16905/19 (суддя - Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фрагола-Дж

до Товариства з обмеженою відповідальністю Імуноген-Україна

про стягнення 2 600 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фрагола-Дж звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Імуноген-Україна заборгованості у розмірі 2 600 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №FIN-01 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 31.08.2018 в частині повернення суми позики.

Разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю Фрагола-Дж подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на майно, що належить відповідачеві, а саме: квартиру, реєстраційний номер: 546883780000, загальною площею 51,29 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачеві та знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ Прокредит Банк , МФО 320984.

Заява мотивована тим, що починаючи з 21 грудня 2018 року (кінцевий строк повернення фінансової допомоги) відповідач привласнив кошти позивача та безпідставно ними користується на власний розсуд, ігноруючи права власника цих коштів та не пояснюючи жодних підстав невиконання своїх зобов`язань, а тому у позивача є підстави побоюватись, що така позиція відповідача може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому. При цьому, як вказує позивач, незважаючи на претензію з вимогою про погашення заборгованості, яка була надіслана відповідачу, останній ухиляється від виконання зобов`язань та відмовляється повертати надані як фінансову допомогу грошові кошти, які належать позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/16905/19 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фрагола-Дж про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів існування обставин, які в розумінні ст.ст.136, 137 ГПК України можуть бути підставами для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Фрагола-Дж звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/16905/19 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим, прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права.

При цьому, обґрунтування доводів апеляційної скарги фактично дублюють доводи викладенні в заяві про забезпечення позову.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019, справу №910/16905/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фрагола-Дж на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/16905/19 залишено без руху та повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю Фрагола-Дж про право на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків у відповідності до вищезазначеної ухвали суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фрагола-Дж на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/16905/19; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фрагола-Дж на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/16905/19 призначено на 11.02.2020 о 10:00 год.; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та у судове засідання, яке відбулося 11.02.2020, не з`явились, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили. При цьому, судом апеляційної інстанції було вчинено всі дії з метою належного повідомленні їх про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до п.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, а також нез`явлення їх не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

У відповідності до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини (ч.1 ст.137 ГПК України).

Відповідно до ч.4 ст.139 ГПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Всупереч викладеному позивачем не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено в порядку статей 76-79 ГПК України належними та допустимими доказами наявність обставин, на які він посилається у поданій заяві, зокрема, щодо існування очевидної небезпеки, що майно (грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись як обов`язкової умови застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру.

При цьому, самі лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без відповідного доказового обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З огляду на що, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фрагола-Дж на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/16905/19 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/16905/19 залишити без змін.

3.Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Фрагола-Дж .

4. Матеріали справи №910/16905/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 12.02.2020.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

В.В. Куксов