Рішення

від 24.02.2020 по справі 160/9899/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Справа № 160/9899/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в письмовому провадженні у м. Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерцепт до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду в жовтні 2019 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерцепт (пр. К. Маркса, буд. 60, оф. 35, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 30832172) до Дніпропетровської митниці ДФС (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 39421732 ), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200168/2 від 05.08.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерцепт зазначає, що Дніпропетровською митницею ДФС 05.08.2019 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200168/2, яким здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товару та збільшено її з 15460,82 доларів США на 27585,15 доларів США.

Позивач вважає протиправним рішення митного органу, оскільки коригування відбулося безпідставно, подані до митного оформлення документи не містили жодних розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товару та повністю підтверджують заявлену вартість ввезеного товару.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/9899/19.

Дніпропетровською митницею ДФС до суду надано відзив на позовну заяву ТОВ Інтерцепт , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, а тому митним органом правомірно здійснено коригування митної вартості товару.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ Інтерцепт та фірмою ZHEJIANG CHINA AFRIKA FORTIGN TRADE PORT CO, LTD 29 травня 2019 року було укладено зовнішньоекономічний контракт № SF29052019, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, поставляти та передавати у власність покупцеві продукцію (іменовану надалі Товар ).

Відповідно до комерційного інвойсу № SF20190529LHD-1927 від 29.05.2019 продавець зобов`язався поставити покупцю запасні частини для легкових автомобілів (ступиці колеса, трос ручника, трос зчеплення, патрубок гумовий).

З метою митного оформлення товару, 23.07.2019 позивачем до митного органу було подано вантажну митну декларацію № UA110150/2019/231973 та документи для підтвердження митної вартості товару згідно з графою 44: комерційна пропозиція від 29.05.19, рахунок на оплату 776 від 05.07.2019, прайс лист від 29.05.2019, контракт SF29052019 від 29.05.2018, додаткова угода № 31052019-1 від 31.05.2019; d4207 S-25/01-58 від 25.01.2019; договір транспортного експедирування 0300 від 07.03.2019; ЕК ВМД від 20.05.2019.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до вантажної митної декларації, митний орган направив ТОВ Інтерцепт повідомлення, оскільки дійшов висновку, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності та не містять повних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підтягає сплаті за оцінювані товари.

ТОВ Інтерцепт , на вимогу митного органу було надано додаткові документи, а саме: платіжне доручення № 204 від 12.07.2019 - яким підтверджено оплату послуг експедитора (рахунок № 776 від 05.07.2019); коносамент.

За результатами розгляду додатково наданих декларантом документів Дніпропетровською митницею ДФС було прийнято рішення № UA110000/2019/200168/2 від 05.08.2019 року, яким здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товарів та визначено митну вартість товару за ціною щодо подібних (аналогічних товарів), за ЕМД № UA305200/2019/28360 від 25.05.2019.

ТОВ Інтерцепт , вважаючи таке рішення необґрунтованим, звернулося до суду з відповідним позовом.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків митного органу та правомірності оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів, суд зазначає, що відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу

Статтею 52 передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення № 599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та(або) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, Дніпропетровська митниця ДФС дійшла висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.

Згідно оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості товару митним органом встановлено наступні розбіжності:

відповідно до п. 3.4 контракту від 29. 03.2019 № SF29052019 в разі домовленості між покупцем та продавцем можлива дострокова поставка товару. Згідно додаткової угоди до даного контракту від 31.05.2019 № 31052019-1 внесено зміни до даного пункту. Відповідно до даних змін в разі дострокової поставки товару, оплата товару здійснюється після надходження товару до порту країни покупця. Сторонами узгоджена післяоплата за рахунком № SF20190529LHD-1927. Однак, згідно наданих копій митних декларацій країни відправлення від 28.05.2019 не підтверджено, що оцінюваний товар імпортується в Україну відповідно до рахунку № SF20190529LHD-1927. Номер коносаменту згідно наданих копій декларацій країн експорту відповідає заявленому декларантом № COSU6213430370А, однак номера рахунків відмінні. Окрім того, в даних деклараціях відправником зазначено не виробника та продавця оцінюваних товарів ZHEJIANG CHINA AFRICA FOREIGN TRADE PORT CO.,LTD, а інші підприємства, що вказує на можливий перепродаж товарів третіми особами;

наданий прайс-лист від 29.05.2019 має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить вартісні характеристики товарів в асортименті відповідно до інвойсу № SF20190529LHD-1927;

відповідно до п. 4.3 договору від 07.03.2019 № 0300 оплата послуг експедитора здійснюється протягом 3 банківських днів з дати виставлення рахунку експедитором ТОВ Альфа Форвард . Враховуючи дату формування рахунку № 776 від 05.07.2019, оплата послуг експедитора повинна відбутися у термін до 10.07.2019 включно. Імпортером додатково надіслано копію платіжного доручення від 12.07.2019, що свідчить про порушення строків оплати вартості витрат на перевезення, за що передбачено п.5.3.4 договору нарахування пені. Окрім того, із наданого платіжного доручення вбачається, що імпортером оплачено на рахунок експедитора лише вартість фрахту судна, розмір експедиторської винагороди за межами митної території України імпортером не надано;

також імпортером не надано пояснень стосовно зазначення у митних деклараціях країни експортеру інших рахунків як підстава вивезення із країни експорту. А також зазначення інших відправників вантажу, ніж зазначені декларантом виробники товару.

Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Стосовно відмінності номерів рахунків у копіях декларацій країни експорту та зазначення в них не виробника та продавця, а інші підприємства, суд зазначає, що вказані факти не впливають на визначення митної вартості товарів, оскільки експортна митна декларація відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість товару. Крім того, митним органом вказано, що номер коносаменту згідно наданих копій декларацій країн експорту відповідає заявленому декларантом № COSU6213430370А.

Щодо суб`єктивного характеру наданого позивачем до митного оформлення прайс-листа, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.3 ст. 53 МК України до переліку додаткових документів віднесено каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовуються для зазначення цін на перелік послуг.

Для підтвердження ціни, як дійсної вартості товару у розумінні статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

При цьому, ціна у прайс-листі відповідає іншим наданим до митного оформлення документам, не містить будь-яких розбіжностей з ними, тому суд вважає висновок митного органу щодо суб`єктивного характеру наданого позивачем до митного оформлення прайс-листа, безпідставними та необгрунтованими.

Порушення строків оплати за транспортні послуги також не є підставою для коригування митної вартості товару з огляду на наступне.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що оплату за договором транспортного експедирування № 0300 від 07.03.2019 здійснено позивачем із запізненням на 2 банківські дні.

Однак, жодних відомостей щодо нарахування пені за несвоєчасне виконання позивачем зобов`язання за вказаним договором відповідачем не надано, матеріали справи таких відомостей також не містять.

Натомість позивачем до матеріалів справи надано лист ТОВ Альфа Форвард від 02.08.2019 року, в якому зазначено, що нарахування пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором є правом сторони такого договору, а не обов`язком. Враховуючи досвід та особливості співпраці повідомляємо про те, що будь-яких інших рахунків на оплату послуг та/або штрафних санкцій за організацію перевезення підприємство не виставляло.

Крім того, у вказаному листі зазначено, що в рахунку № 776 від 05.07.2019 врахована експедиторська винагорода. (а. с. 55)

При цьому, митним органом не було запитано у відповідача надання пояснено що нарахування пені за несвоєчасну сплату транспортних послуг та інформації стосовно включення до суми сплати за рахунком № 776 від 05.07.2019 експедиторської винагороди.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару було надано всі необхідні та достатні документи, що дають можливість визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Неподання декларантом інших запитуваних митницею документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 в адміністративній справі № 803/667/17.

Суд зазначає, що досліджені в судовому засіданні первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Крім того, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення митного органу є необґрунтованим, висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації.

З огляду на викладене, рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товару № UA110000/2019/200168/2 від 05.08.2019 є таким, що суперечать закону та підлягає скасуванню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерцепт підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч.1 ст.139 КАС України, якими встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерцепт за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 270 від 16 вересня 2019 року.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерцепт (проспект К. Маркса, буд. 60, оф. 35, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 30832172) до Дніпропетровської митниці ДФС (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 39421732) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200168/2 від 05.08.2019, прийняте Дніпропетровською митницею ДФС.

Стягнути з Дніпропетровської митниці ДФС (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 39421732) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерцепт (проспект К. Маркса, буд. 60, оф. 35, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 30832172) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятьсот двадцять одна) грн. 00 коп. відповідно до платіжного доручення № 270 від 16.09.2019.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна