Постанова

від 18.08.2020 по справі 160/9899/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 160/9899/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року (головуючий суддя Луніна О.С.)

у справі № 160/9899/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інтерцепт

до Дніпровської митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерцепт звернулось до суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200168/2 від 05.08.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною зовнішньоекономічного контракту. Надані для митного оформлення документи є достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості, а також дозволяють обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 позов задоволено.

Суд першої інстанції встановив, що досліджені документи, які були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом. Митним органом не доведено, що ці документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично мотивована незгодою з висновками суду першої інстанції. Скаржник зазначає, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визнання митної вартості товару, у зв`язку з чим, митним органом правомірно здійснено коригування митної вартості.

Сторони про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між ТОВ Інтерцепт (покупець) та фірмою ZHEJIANG CHINA AFRIKA FORTIGN TRADE PORT CO, LTD укладений зовнішньоекономічний контракт № SF29052019 від 29.05.2019, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, поставляти та передавати у власність покупцеві продукцію.

Відповідно до комерційного інвойсу № SF20190529LHD-1927 від 29.05.2019 продавець зобов`язався поставити покупцю запасні частини для легкових автомобілів (ступиці колеса, трос ручника, трос зчеплення, патрубок гумовий).

З метою митного оформлення обумовленого наведеним контрактом товару 23.07.2019 позивачем до митного органу подано митну декларацію № UA110150/2019/231973.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, визначена декларантом за ціною контракту щодо товару, який імпортується (вартість операції).

На підтвердження митної вартості позивачем подано документи, зазначені в графі 44 митної декларації: комерційна пропозиція від 29.05.19, рахунок на оплату 776 від 05.07.2019, прайс лист від 29.05.2019, контракт SF29052019 від 29.05.2018, додаткова угода № 31052019-1 від 31.05.2019; d4207 S-25/01-58 від 25.01.2019; договір транспортного експедирування 0300 від 07.03.2019; ЕК ВМД від 20.05.2019.

За наслідками опрацювання наданих декларантом документів митницею встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності та не містять повних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підтягає сплаті за товари, у зв`язку з чим митниця надіслала товариству повідомлення про необхідність подання додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України.

ТОВ Інтерцепт на вимогу митного органу надано додаткові документи, а саме: платіжне доручення № 204 від 12.07.2019, яким підтверджено оплату послуг експедитора (рахунок № 776 від 05.07.2019); коносамент.

За результатом проведеної митної оцінки та проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200168/2 від 05.08.2019, яким митну вартість товару скориговано за другорядним методом - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (ст. 60 МК України), що ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів і зборів митній вартості за ЕМД № UA305200/2019/28360 від 25.05.2019.

Підставою для прийняття означеного рішення стали виявлені митницею розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, та ненадання декларантом всіх документів згідно сформованого переліку на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Митницею встановлено наступні обставини:

- відповідно до п. 3.4 контракту від 29. 03.2019 № SF29052019 в разі домовленості між покупцем та продавцем можлива дострокова поставка товару. Згідно додаткової угоди до даного контракту від 31.05.2019 № 31052019-1 внесено зміни до даного пункту. Відповідно до змін в разі дострокової поставки товару, оплата товару здійснюється після надходження товару до порту країни покупця. Сторонами узгоджена післяоплата за рахунком № SF20190529LHD-1927. Однак, згідно наданих копій митних декларацій країни відправлення від 28.05.2019 не підтверджено, що оцінюваний товар імпортується в Україну відповідно до рахунку № SF20190529LHD-1927. Номер коносаменту згідно наданих копій декларацій країн експорту відповідає заявленому декларантом № COSU6213430370А, однак номера рахунків відмінні. Окрім того, в даних деклараціях відправником зазначено не виробника та продавця оцінюваних товарів ZHEJIANG CHINA AFRICA FOREIGN TRADE PORT CO.,LTD , а інші підприємства, що вказує на можливий перепродаж товарів третіми особами;

- наданий прайс-лист від 29.05.2019 має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МК України, адже містить вартісні характеристики товарів в асортименті відповідно до інвойсу № SF20190529LHD-1927;

- відповідно до п. 4.3 договору від 07.03.2019 № 0300 оплата послуг експедитора здійснюється протягом 3 банківських днів з дати виставлення рахунку експедитором ТОВ Альфа Форвард . Враховуючи дату формування рахунку № 776 від 05.07.2019, оплата послуг експедитора повинна відбутися у термін до 10.07.2019 включно. Імпортером додатково надіслано копію платіжного доручення від 12.07.2019, що свідчить про порушення строків оплати вартості витрат на перевезення, за що передбачено п.5.3.4 договору нарахування пені. Окрім того, із наданого платіжного доручення вбачається, що імпортером оплачено на рахунок експедитора лише вартість фрахту судна, розмір експедиторської винагороди за межами митної території України імпортером не надано;

- також імпортером не надано пояснень стосовно зазначення у митних деклараціях країни експортеру інших рахунків як підстава вивезення із країни експорту. А також зазначення інших відправників вантажу, ніж зазначені декларантом виробники товару.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції про правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

За правилами ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, міститься в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові, зазначені в цій частині, документи.

За правилами ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Аналіз наведених норм свідчить, що право митного органу на витребування додаткових документів виникає тільки за наявності певних підстав: якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому у митного органу наявні повноваження щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числових значень, які стосуються складових митної вартості товару і які значаться у документах, що відповідно до ч.2 ст.53 МК України підтверджують цю митну вартість.

Тобто такі розбіжності (ознаки підробки, недостатність відомостей, невідповідність) повинні бути наявними саме у тих документах, що підтверджують митну вартість товарів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п.п.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, наведені правові норми в їх сукупності свідчать, що для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини, якими б обумовлювалась неможливість визначення митної вартості товару, що ввозиться, за визначеним декларантом методом, у спірному випадку за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, наведені у статті 57 МК України.

Згідно даної статті такими методами є 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ст.60 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів полягає в наступному.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

При цьому, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митний кодекс України, зокрема, ч.6 ст.54 МК України, яка, як зазначено вище, визначає підстави, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, а відомості, які містяться в ЄАІС ДМСУ, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

За визначенням, наведеним у статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається декларантом відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.58 глави 9 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У відповідності до частини 4 вказаної статті митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

В свою чергу, за визначенням, наведеним у ч.5 ст.58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно ч.ч.6, 8, 9 ст.58 МК України платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Термін ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

З наведених норм випливає, що митною вартістю товарів являється по суті загальна сума всіх платежів, здійснених покупцем товарів, що імпортуються, продавцю таких товарів за контрактом.

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи (ч.ч.2, 3 ст.58 МК України).

Отже орган доходів і зборів наділений законодавцем повноваженнями щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числового значення і саме складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, а також щодо перевірки достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вказаній нормі.

Задовольняючи позов, судом першої інстанції виходив з того, що в спірному випадку декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару подані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які в повній мірі давали змогу відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що наведені митним органом в обґрунтування прийняття оскаржуваного рішення обставини не є підставою для коригування митної вартості заявленого позивачем до митного оформлення товару.

Стосовно відмінності номерів рахунків у копіях декларацій країни експорту та зазначення в них не виробника та продавця, а інших підприємств, суд першої інстанції вірно зазначив, що вказані факти не впливають на визначення митної вартості товарів, оскільки експортна митна декларація відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість товару. Крім того, митним органом встановлено, що номер коносаменту згідно наданих копій декларацій країн експорту відповідає заявленому декларантом № COSU6213430370А. Надані декларантом митному органу документи в їх сукупності в повній мірі підтверджують факт поставки пред`явленого до митного оформлення товару без посередника, за прямим зовнішньоекономічним контрактом, укладеним з безпосереднім виробником та продавцем цього товару.

Щодо доводів відповідача про суб`єктивний характер наданого позивачем до митного оформлення прайс-листа, який містить вартісні характеристики товарів в асортименті відповідно до інвойсу № SF20190529LHD-1927 від 29.05.2019 апеляційний суд також погоджується з судом першої інстанції.

Згідно з ч.3 ст. 53 МК України до переліку додаткових документів віднесено каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовуються для зазначення цін на перелік послуг.

Для підтвердження ціни, як дійсної вартості товару у розумінні статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Виходячи з наведеного, а також приймаючи до уваги, що ціна у прайс-листі відповідає іншим наданим до митного оформлення документам, не містить будь-яких розбіжностей, неврахування митним органом цього прайс-листа з огляду на його суб`єктивний характер є безпідставним.

Стосовно доводів відповідача про порушення строків оплати за транспортні послуги є вірним висновок суду першої інстанції, що вказана обставина не є підставою для коригування митної вартості товару.

Судом встановлено, що послуги експедитора оплачені позивачем відповідно до платіжного доручення № 204 від 12.07.2019 на підставі рахунку експедитора № 776 від 05.07.2019 з кінцевим терміном сплати - до 10.07.2019, що визначено відповідачем як порушення строків оплати вартості витрат на перевезення, за що договором транспортного експедирування передбачено нарахування пені.

З цього приводу слід враховувати, що виставлений експедитором рахунок є суто бухгалтерським документом - підставою для проведення відповідного платежу, і по закінченню його терміну обов`язки позивача з оплати наданих послуг не припиняються, умови договору транспортного експедирування не змінюються. Також жодних відомостей щодо нарахування пені за несвоєчасне виконання позивачем зобов`язання за вказаним договором відповідачем не надано, матеріали справи таких відомостей також не містять.

Листом від 02.08.2019 експедитор ТОВ Альфа Форвард підтвердив, будь-яких інших рахунків на оплату послуг та/або штрафних санкцій за організацію перевезення підприємство не виставляло; в рахунку № 776 від 05.07.2019 врахована експедиторська винагорода. (а. с. 55)

Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що виявлені митницею з цього приводу розбіжності не впливають на визначення митної вартості товарів і не можуть бути підставою для її коригування.

Встановлені у справі фактичні обставини дають підстави для висновку, що позивачем при декларуванні митної вартості товару за зовнішньоекономічним контрактом № SF29052019 від 29.05.2019 зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, до декларації внесені недостовірні або неточні відомості, надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, що є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, обраного позивачем, і розцінено митницею як заниження позивачем митної вартості.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості товарів UA110000/2019/200168/2 від 05.08.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митної Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 160/9899/19 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко