Рішення

від 24.02.2020 по справі 520/14030/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 р. Справа № 520/14030/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи Приватного вищого професійно-технічного навчального закладу "Учбовий науково-виробничий центр "Укртехпрогрес" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання незаконною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Приватний вищий професійно-технічний навчальний заклад "Учбовий науково-виробничий центр "Укртехпрогрес" ( вул. Киргизька, буд. 15,м. Харків,61105) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків,61002), в якому просить суд: визнати незаконною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК6743/298/3НП/СП-ФС від 05.12.2019 року Головного управління Держпраці у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова складена без жодної законної підстави за відсутності повноважень, з істотними порушеннями вимог чинного законодавства України, ґрунтується на недопустимих і недостовірних доказах, оскільки відповідач не мав підстав та повноважень визначених законом для проведення інспекційного відвідування. Таким чином, постанова № ХК6743/298/3НП/СП-ФС від 05.12.2019 року про накладення штрафу є незаконною. Відповідач, виходячи за межі своїх повноважень, діяв у спосіб, що не визначений законом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 року відкрито спрощене провадження по даній справі в порядку, передбаченому ст. 262 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідачем у строк встановлений судом, на адресу суду надано відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись, що міра юридичної відповідальності у даному конкретному випадку була обрана владним суб`єктом вірно та цілком узгоджується з обставинами фактичної дійсності, а отже постанова про накладення штрафу у відношенні Приватного вищого професійно- технічного навчального закладу "Учбовий науково-виробничий центр "Укртехпрогрес" від 05.12.2019 № ХК6743/298/3НП/СП-ФС є законною.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з п.10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.10.2019 року на адресу Головного управління Харківській області надійшли звернення працівників ПВПТНЗ УНВЦ Укртехпрогрес , а саме гр. ОСОБА_1 від 30.09.2019, яке було зареєстровано за вх.№3-1125 від 01.10.2019, гр. ОСОБА_2 від 30.09.2019 року, зареєстроване за вх.№Ш-1127 від 01.10.2019, а також звернення гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 зареєстровано за вх.№Ш-1134 (а.с.37-38,40-41).

У зазначених зверненнях вищезгадані особи зазначили, що працювали у позивача, але при звільненні у 2017 році (гр. ОСОБА_2 ) у 2018 році (гр. ОСОБА_1 ) та на час написання звернень їм не була виплачена заробітна плата за період роботи на підприємстві з 2016 по 2017р.

На підставі вищезазначених звернень, 07.10.2019 Головним управлінням Держпраці у Харківській області було видано наказ №1766 про проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування у відношенні ПВПТНЗ УНВЦ Укртехпрогрес (а.с.42-43).

07.10.2019 року відповідачем було сформовано направлення №02.03-03/3085 на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю ПВПТНЗ УНВЦ Укртехпрогрес (а.с.10).

16.10.2019 інспектором праці Головного управління Держпраці у Харківській області Крамаренко О.С. здійснено вихід за юридичною адресою суб`єкта господарювання Приватного вищого професійно-технічного навчального закладу Учбовий науково-виробничий центр УКРТЕХПРОГРЕС м. Харків, вул. Киргизька, буд. 15.

Під час виходу встановлено, що посадова особа Приватного вищого професійно-технічного навчального закладу Учбовий науково-виробничий центр УКРТЕХПРОГРЕС відсутня за юридичною адресою м. Харків, вул. Киргизька, буд. 15.

Інспектором праці Головного управління Держпраці у Харківській області Крамаренко О.С. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК6743/293/НП від 16.10.2019 та вимогу про надання документів №ХК6743/293/НД від 16.10.2019 строк виконання вимоги до 10 год. 00 хв. 30.10.2019, які направлено поштою рекомендованим листом.

До Головного управління Держпраці у Харківській області надійшло рекомендоване поштове повідомлення у графі про отримання зазначено, що 25.10.2019 отримано документи за довіреністю особою ОСОБА_3 .

У визначений у вимозі строк до 10 год. 00 хв. 30.10.2019 позивачем документи до Головного управління Держпраці у Харківській області не надано.

Інспектором праці Головного управління Держпраці у Харківській області Крамаренко О.С. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК6743/293/2НП від 30.10.2019 та вимогу про надання документів №ХК6743/293/2НД від 30.10.2019 строк виконання вимоги до 10 год. 00 хв. 15.11.2019, які направлено поштою рекомендованим листом з описом вкладення.

До Головного управління Держпраці у Харківській області надійшло рекомендоване поштове повідомлення у графі про отримання зазначено, що 07.11.2019 отримано документи за довіреністю особою ОСОБА_3 .

У визначений у вимозі строк до 10 год. 00 хв. 15.11.2019 позивачем документи до Головного управління Держпраці у Харківській області не надано.

Інспектором праці Головного управління Держпраці у Харківській області Щербіною Н.І. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК6743/293/ЗНП від 15.11.2019, який направлено поштою рекомендованим листом з описом вкладення.

05.12.2019 року відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК6743/298/ЗНП/СП-ФС від 05.12.2019 на підставі абз.6 ч.2 ст.265 КЗпП України, якою на позивача було накладено фінансову санкцію у розмірі 12 519,00грн.

Позивач не погодився з прийнятою постановою та звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані критерії суд використовує для оцінки правомірності оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 4-5 ст. 2 Закону України від 05 квітня 2007 р. № 877 "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( далі - Закон №877), заходи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення проводяться у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 877 визначено підстави для здійснення позапланових заходів.

При цьому, спеціальним нормативно-правовим актом, що регламентує особливості процедури здійснення контрольних функцій органами Держпраці, є Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №823).

Вказаним Порядком не передбачено таких форм здійснення державного контролю, як планові та позапланові перевірки, а ч. 5 ст. 2 Закону 877-V не зобов`язує забезпечувати відповідача до дотримання ч. 1 ст. 6 вказаного Закону, тому доводи позивача щодо відсутності визначеної ч.1 ст.6 Закону №877 підстави перевірки є помилковими, оскільки така вимога не поширюється на органи Держпраці.

Відповідно до пунктів 16,17,18 Порядку № 823 (у редакції на час спірних правовідносин), у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, визначених пунктом 10 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою. Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням. У разі відсутності/ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення та/або надання документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК6743/293/3НП від 15.11.2019 відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК6743/298/ЗНП/СП-ФС від 05.12.2019 на підставі абз.6 ч.2 ст.265 КЗпП України, якою на позивача було накладено фінансову санкцію у розмірі 12 519,00грн.

Суд зазначає, що частиною 1 статті 265 КЗпП встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Водночас абз. 6 ч.2 ст.265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509), визначений механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених частиною 2 ст. 265 КЗпП України.

Відповідно до п.2 Порядку №509 встановлено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Пунктом 3 Порядку №509 передбачено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Тобто, уповноважена посадова особа письмово повідомляє про дату одержання документів (в даному випадку - акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування) суб`єкта господарювання та роботодавця не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам.

З матеріалів справи вбачається, що заступником начальника О.Петренко на виконання вимог пункту 3 Порядку №509 повідомлено позивача, що 15.11.2019 уповноваженою особою головного управління Держпраці у Харківській області отримано акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК6743/298/3НП від 15.11.2019, що є підставою для розгляду справи про накладення штрафу відповідно до ст.265 КЗпП України у строки визначені Порядком №509.

Вказане повідомлення датоване 22.11.2019 року за № 0827.

Відповідно до фіскального чеку АТ "Укрпошта", зазначене повідомлення було надіслане рекомендованим листом на адресу позивача 26.11.2019 року.

Отже, відповідачем всупереч пункту 3 Порядку №509 не повідомлено про дату одержання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування позивача не пізніше ніж через п`ять днів після його отримання, тобто до 20.11.2019 року.

Таким чином, відповідачем не дотримано процедуру про накладення штрафу на позивача, передбаченою Порядком №509, який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених частиною 2 ст. 265 КЗпП України.

Також матеріалами справи підтверджено, що Головним управління Держпраці у Харківській області на адресу позивача були направлені вимоги про надання/ поновлення документів №ХК6743/293/НД від 16.10.2019 року та № ХК6743/293/2НД від 30.10.2019 року, якими відповідно до підпункту 2 пункту 11, пунктів 12,18 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 року №295, зобов`язано позивача надати необхідні для проведення інспекційного відвідування документи, а саме:

- статут підприємства (копії першої, другої сторінки та сторінок із зазначенням повноважень керівника) (копія);

- довідка Управління статистики про включення підприємства до ЕДРПОУ із зазначенням видів діяльності за КВЕД (копія);

- документи про призначення на посаду керівника та головного бухгалтера (копії); паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру керівника та головного бухгалтера (копії);

- колективний договір з додатками до нього (положення про оплату праці, положення про преміювання тощо) (копії);

- правила внутрішнього трудового розпорядку (копії); довідка про кількість оформлених працівників станом на день інспекційного відвідування;

- особові картки форми П-2 (копії);

- штатні розписи за 2016, 2017, 2018 року (копії);

- табелі обліку використання робочого часу за період з 2016 року по 2018 рік (копії);

- документи щодо нарахування та виплати заробітної плати за період з січня 2016 року по грудень 2018 року (копії);

- накази (розпорядження), що стосуються трудових відносин з працівниками, про прийняття, заяви про прийняття на роботу за 2016,2017, 2018 рік (копії);

- остаточний розрахунок при звільненні, розрахункові листи на всіх звільнених працівників за 2017,2018 рік (копії).

Суд зазначає, 14 травня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення у справі № 826/8917/17, якою визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні посилання на норми якої міститься у вимогах про надання/ поновлення документів №ХК6743/293/НД від 16.10.2019 року та № ХК6743/293/2НД від 30.10.2019 року, якими було зобов`язано позивача надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Відповідно до статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у судовій справі № 826/8917/17 набрала законної сили 14.05.2019 року та є обов`язковою для виконання.

Станом на сьогоднішній день та на день винесення відповідачем вимог про надання/ поновлення документів, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, унормовано Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю , що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. за № 823.

Таким чином, вимоги Головного управління Держпраці у Харківській області про надання/ поновлення документів №ХК6743/293/НД від 16.10.2019 року та № ХК6743/293/2НД від 30.10.2019 року, якими було зобов`язано позивача надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування за своєю формою та змістом не відповідають нормам діючого законодавства, оскільки на час винесення зазначених вимог Порядок № 295 втратив свою чинність.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку що при складані спірної постанови посадовими особами відповідача не було дотримано процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та порушено процедуру про накладення штрафу, яка передбачена Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 № 509.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного вищого професійно-технічного навчального закладу "Учбовий науково-виробничий центр "Укртехпрогрес" правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять додаткових доказів понесення позивачем судових витрат, крім витрат про сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного вищого професійно-технічного навчального закладу "Учбовий науково-виробничий центр "Укртехпрогрес" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання незаконною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК6743/298/3НП/СП-ФС від 05.12.2019 року Головного управління Держпраці у Харківській області.

Стягнути на користь Приватного вищого професійно-технічного навчального закладу "Учбовий науково-виробничий центр "Укртехпрогрес" ( вул. Киргизька, буд. 15,м. Харків,61105, код ЄДРПОУ 34468650) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 39779919) сплачену суму судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Тітов