Постанова від 20.02.2020 по справі 922/3888/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2020 р. Справа № 922/3888/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В.І. , суддя Слободін М.М. , суддя Дучал Н.М.

за участю секретаря судового засідання Новікової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганських областях (вх. 58 Х/1-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2019 року, постановлену у приміщенні вказаного суду суддею Сусловою В.В., повний текст якої складено 16.12.2019 року, у справі

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Маре Груп", м. Київ,

до Регіонального Відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорєв", м. Харків,

про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маре Груп", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Регіонального Відділення Фонду державного майна України по Харківській області, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального Відділення Фонду державного майна України по Харківській області (надалі - Відповідач) від 25.04.2019 №809 "Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-03-22-000020-1" та скасувати приватизацію Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування".

12.12.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Маре Груп" до канцелярії суду подано заяву про забезпечення позову за вх. № 30284, відповідно до якої заявник просить: зупинити дію наказу відповідача, заборонити відповідачу та третій особі вчиняти певні дії та виконувати договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, заборонити відповідачу здійснювати будь-які дії по проведенню продажу на аукціоні об`єкта малої приватизації.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2019 року заяву ТОВ "Маре Груп" про забезпечення позову за вх. № 30284 по справі № 922/3888/19 - задоволено.

Зупинено дію наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 25.04.2019 №809 Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону №11А-РБ-2019-03-22-000020-1 ;

Заборонено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області (код ЄДРПОУ 23148337; 61057, Харківська обл., м.Харків, майдан Театральний, 1) та Товариству з обмеженою відповідальністю Хорєв (код ЄДРПОУ 33068427; 61013, Харківська обл., м. Харків, вул. Шевченка, 98) вчиняти будь-які дії, направлені на завершення приватизації об`єкта малої приватизації - Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування (код ЄДРПОУ 00212630, м. Харків, проспект Московський, 151) до набрання законної сили рішення у цій справі;

Заборонено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області (код ЄДРПОУ 23148337; 61057, Харківська обл., м. Харків, майдан Театральний, 1) та Товариству з обмеженою відповідальністю Хорєв (код ЄДРПОУ 33068427; 61013, Харківська обл., м. Харків, вул. Шевченка, 98)виконувати договір №1364 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - Державне підприємство Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування за адресою: м. Харків, проспект Московський, 151, датованого 27.05.2019 в тому числі, але не виключно заборонити: здійснювати та приймати платежі на виконання договору №1364 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - Державне підприємство Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування за адресою: м. Харків, проспект Московський, 151, датованого 27.05.2019, підписувати акт приймання-передачі до набрання законної сили рішення у цій справі. Зупинити перебіг строків на здійснення оплати за договором №1364 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - Державне підприємство Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування за адресою: м. Харків, проспект Московський, 151, датованого 27.05.2019 та укладення акту приймання-передачі до набрання законної сили рішення у цій справі;

Заборонено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області здійснювати будь-які дії по проведенню продажу на аукціоні об`єкта малої приватизації - Державне підприємство Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування .

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганських областях із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить цю ухвалу скасувати, замінити відповідача на його правонаступника, визнати зловживанням процесуальними правами подання позивачем заяви про забезпечення позову та застосувати у зв`язку з цим заходи процесуального примусу та стягнути з позивача на свою користь витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на те, що господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, зокрема місцевий господарський суд не надав оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпеченості позову та наявності зв`язку між обраними заявником заходом до забезпечення позову і предметом позову.

Крім того, апелянт просить визнати зловживанням процесуальними правами подання ТОВ Маре Груп завідомо безпідставної заяви про забезпечення позову, як дії, що суперечить завданню господарського судочинства, та застосувати заходи процесуального примусу, шляхом постановлення ухвали про стягнення в дохід державного бюджету з ТОВ Маре Груп штрафу в сумі від 1 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганських областях підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Маре Груп" в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Представник Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорєв" та Регіонального Відділення Фонду державного майна України по Харківській області в судове засідання не з`явились про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Розумність строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі G. B. проти Франції ), тощо. Отже, поняття розумний строк є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує свою заяву про забезпечення позову тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що підтверджується сукупністю наступних обставин.

19.04.2019 відповідачем організовано проведення аукціону з продажу об`єкта малої приватизації - Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування , код ЄДРПОУ 00212630, м. Харків, проспект Московський, 151 (далі - Об`єкт приватизації).

19.04.2019 електронною торговою системою було сгенеровано протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-03-22-000020-1. Згідно інформації із веб-сайту https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2019-03-22-000020-1, Регіональне відділення Фонду державного майна України наказом від 25.04.2019 №809 Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-03-22-000020-1 затвердило протокол про результати електронного аукціону, що відбувся 19.04.2019.

Позивач вважає, що даний аукціон було організовано відповідачем із очевидними та грубими порушеннями під час інформування про умови приватизації. При цьому порушення полягає в наданні учасникам аукціону, зокрема позивачу, відверто неправдивої інформації про обсяг кредиторської заборгованості, погашення якої є обов`язковим для переможця аукціону згідно умов договору купівлі-продажу Об`єкта приватизації.

Грубе порушення права ТОВ Маре Груп , як учасника аукціону, на отримання повного, своєчасного та достовірного інформування про об`єкт приватизації, позивач обґрунтовує тим, що в оголошенні про аукціон https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2019-03-22-000020-1, містилося посилання на Інформаційне повідомлення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про проведення продажу на аукціоні об`єкта малої приватизації - Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування , код ЄДРПОУ 00212630, за адресою: м. Харків, проспект Московський, 151.

В Інформаційному повідомленні містились основні показники господарської діяльності об`єкта приватизації за останні три роки. Відповідно до таблиці основних показників господарської діяльності в Інформаційному повідомленні, кредиторська заборгованість об`єкта приватизації станом на 31.12.2018 становить 5 357 тис. грн.

В той же час, за твердженням позивача, в умовах аукціону з продажу об`єкта приватизації є два окремі пункти із обов`язками щодо погашення переможцем аукціону кредиторської заборгованості:

- погашення кредиторської заборгованості підприємства, в тому числі: із заробітної плати; перед бюджетом та Пенсійним фондом в сумі, яка складеться на дату укладання договору купівлі-продажу об`єкта відповідно до офіційної інформації податкового органу та Пенсійного фонду; іншої заборгованості, протягом 36 місяців з дня підписання договору купівлі-продажу;

- погашення заборгованості у розмірі 4,2 млн. грн. перед ТОВ ЛІГА-ОЛБІ-КЛАС протягом 12 місяців з дня підписання договору купівлі-продажу (виконавче провадження в АСВП №57900081 від 11.12.2018).

Позивач, ТОВ Маре Груп , зазначає, що в даному випадку мова йде про різні заборгованості, оскільки різні строки погашення кредиторської заборгованості за кожним із двох пунктів умов приватизації об`єкта є логічною ознакою.

ТОВ Маре Груп , з метою усунення неоднозначного розуміння суттєвих умов аукціону з продажу об`єкту приватизації, на веб-сторінці (https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2019-03-22-000020-1) задало відповідачу таке питання:

В Інформаційному повідомленні Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про проведення продажу на аукціоні об`єкта малої приватизації - Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування , код ЄДРПОУ 00212630, за адресою: м. Харків, проспект Московський, 151 зазначено, що кредиторська заборгованість ДП Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування станом на 31.12.2018 року склала 5357 тис. грн., при цьому однією із умов продажу об`єкта приватизації є погашення заборгованості у розмірі 4,2 млн. грн. перед ТОВ ЛІГА-ОЛБІ-КЛАС протягом 12 місяців з дня підписання договору купівлі-продажу (виконавче провадження в АСВП №57900081 від 11.12.2018), прошу надати роз`яснення чи входить сума заборгованості у розмірі 4,2 млн. грн. перед ТОВ ЛІГА-ОЛБІ-КЛАС до суми кредиторської заборгованості ДП Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування станом на 31.12.2018 року у розмірі 5,357 млн. грн. .

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області на тій же веб-сторінці було надано наступну відповідь:

До складу кредиторської заборгованості підприємства станом на 31.12.2018 у розмірі 5357 тис.грн не входить заборгованість у розмірі 4, 2 млн.грн. .

Позивач зазначає про те, що, виходячи із вищенаведеної інформації відповідача, він дійшов логічного висновку, що переможець аукціону зобов`язаний погасити кредиторську заборгованість об`єкта приватизації в сумі 5357 тис.грн. та 4,2 млн.грн., тобто всього разом в сумі 9557000,00 грн.

З урахуванням зазначеного, позивач розрахував свою максимальну цінову пропозицію на аукціоні в розмірі 23 млн. грн.

Після проведення аукціону 19.04.2019 і розкриття цінових пропозицій заявнику стало відомо, що в аукціоні перемогло ТОВ Хорєв із ціновою пропозицією 24000100,00 грн.

27.05.2019 переможцем аукціону ТОВ Хорєв та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області підписано договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації Державне підприємство Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування , за змістом якого позивачу стало відомо, що в обов`язки покупця ввійшло лише зобов`язання із погашення кредиторської заборгованості у розмірі 4,2 млн. грн. перед ТОВ ЛІГА-ОЛБІ-КЛАС , а сума кредиторської заборгованості об`єкта приватизації в розмірі 5,357 млн. грн. взагалі в тексті договору купівлі-продажу відсутня.

Таким чином, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, на думку позивача, умисно введено в оману учасників аукціону, щодо суттєвих умов приватизації, шляхом подання Інформаційного повідомлення із нечіткою та суперечливою інформацією щодо обсягу зобов`язань переможця аукціону та через надання недостовірної інформації під час відповіді на запитання щодо всього обсягу кредиторської заборгованості на веб-сторінці https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2019-03-22-000020-1.

Як вказує позивач, він мав змогу підвищити свою цінову пропозицію на даному аукціоні 19.04.2019 ще щонайменше на 5 мільйонів гривень і, таким чином, запропонувати 28 млн. грн. за об`єкт приватизації, що значно перевищує цінову пропозицію переможця аукціону.

Натомість, внаслідок вищенаведених, очевидно, неправомірних, на думку заявника, дій відповідача, позивач був фактично позбавлений можливості стати переможцем аукціону, а держава втратила можливість отримати від продажу об`єкта малої приватизації максимальну ціну, а отже понесла збитки.

Згідно офіційної інформації, оприлюдненої Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області за посиланням https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2019-03-22-000020-1, на поточний момент відповідачем та переможцем аукціону лише підписано Договір купівлі-продажу, проте повна ціна за об`єкт приватизації не сплачена, акт прийому-передачі не підписаний і, відповідно, права на об`єкт приватизації до переможця аукціону не перейшли.

На переконання позивача у випадку незастосування заходів забезпечення позову, відповідач та третя особа у справі здійснять розрахунки за Об`єкт приватизації, підпишуть акт приймання-передачі, а отже завершать процес приватизації. При цьому переможець аукціону (ТОВ Хорєв ) із високою вірогідністю може здійснити повторне відчуження Об`єкта приватизації, тому з метою додаткового ускладнення його повернення у державну власність та проведення повторного аукціону з його продажу вже без допущення порушень вимог чинного законодавства України, позивач і просить застосувати заходи щодо забезпечення позову.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції зазначив, що у випадку завершення приватизації об`єкта, відновлення порушеного права заявника на спростування результатів даного аукціону і внаслідок цього виставлення об`єкту приватизації на повторний аукціон стане надзвичайно ускладненим, виконання рішення суду може в такому разі бути недостатнім для відновлення порушених прав позивача.

З урахуванням викладених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ТОВ Маре Груп про забезпечення позову до вирішення основного позову по суті, оскільки заходи забезпечення позову, які просить застосувати заявник, до вирішення основного позову по суті, є пропорційними щодо тих наслідків, які може викликати їх невжиття, та такими, що дозволяють досягти збалансованості інтересів сторін даного спору.

Проте колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із даними висновками місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення заяви ТОВ Маре Груп про забезпечення позову, зважаючи на наступне.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України щодо дотримання справедливості, викладеною у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Предметом апеляційного оскарження у даній справі є наявність або відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом: -зупинення дії наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 25.04.2019 №809 Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-03-22-000020-1; -заборони відповідачу та третій особі у справі - ТОВ Хорєв вчиняти будь-які дії, направлені на завершення приватизації об`єкта малої приватизації (Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування; код ЄДРПОУ 00212630) до набрання законної сили рішення по цій справі; -заборони відповідачу та ТОВ Хорєв виконувати договір №1364 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації ДП Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування, датованого 27.05.2019 в тому числі, але не виключно -заборони здійснювати та приймати платежі на виконання договору №1364, -підписувати акт приймання-передачі до набрання законної сили рішення у цій справі; -зупинення перебігу строків на здійснення оплати за договором №1364 та укладення акту приймання-передачі до набрання законної сили рішення у цій справі.

Відповідно статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частини перша і третя статті 137).

Відповідно до частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Враховуючи положення частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018) та № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019).

Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з позовною вимогою немайнового характеру (визнання протиправним та скасування наказу), дослідженню підлягає така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Однак позивачем, всупереч вказаній процесуальній нормі, не доведена обґрунтованість припущень про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ТОВ Маре Груп .

Поряд із цим, задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції помилково виходив із того, що заходи забезпечення позову, які просить застосувати заявник, до вирішення основного позову по суті, є пропорційними щодо тих наслідків, які може викликати їх невжиття, та такими, що дозволяють досягти збалансованості інтересів сторін даного спору.

Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не надано належної правової оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову.

Так, суд першої інстанції, заборонивши відповідачу та третій особі вчиняти будь-які дії, направлені на завершення приватизації об`єкта малої приватизації, не оцінив рівноцінності заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, предметом яких є лише визнання протиправним та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області, що стосується затвердження протоколу про результати електронного аукціону.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви ТОВ Маре Груп , вимога останнього обмежується лише однією вимогою немайнового характеру, яка сама по собі не свідчить про виникнення та існування між ТОВ Маре Груп та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області спору про право на приватизацію Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування , у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що правові підстави для забезпечення позову шляхом заборони Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області та ТОВ Хорєв вчиняти певні дії стосовно об`єкта приватизації за наведених позивачем підстав відсутні, оскільки заява про забезпечення позову не є похідною від заявлених вимог.

Колегія суддів також зазначає, що наведені у заяві про забезпечення позову доводи щодо умисних дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області з дезінформації ТОВ Маре Груп відносно умов аукціону та умов договору купівлі-продажу спірного Об`єкта приватизації, передусім стосуються з`ясування обставин обґрунтованості заявлених позовних вимог, а вказані доводи заяви зводяться до оцінки обставин справи, які мають бути досліджені під час розгляду справи по суті.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Твердження позивача у заяві про забезпечення позову про те, що існує висока ймовірність відчуження майна переможцем спірного аукціону, є припущенням без відповідного підтвердження.

Натомість саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про забезпечення позову.

Водночас із матеріалів справи не вбачається, а судом апеляційної інстанції не встановлено реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом обраного позивачем способу забезпечення позову.

Заявник стверджує, що внаслідок неправомірних дій відповідача, він був фактично позбавлений можливості стати переможцем аукціону, а Держава втратила можливість отримати від продажу об`єкта малої приватизації максимальну ціну, а отже понесла збитки.

Проте колегія суддів зазначає, що позивач не наділений повноваженнями у контексті спірних правовідносин сторін у межах розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову на представлення чи захист інтересів інших осіб, одночасно як і метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів насамперед позивача, а не інших осіб.

Крім того, обраний спосіб забезпечення позову фактично унеможливлює реалізацію Фондом державного майна України своїх повноважень визначених Законом України Про Фонд державного майна України та перешкоджає роботі державного органу приватизації.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що місцевий господарський суд не обґрунтував мету вжиття заходу забезпечення позову у справі у контексті запобігання реальній загрозі ефективному захисту порушеного чи оспорюваного права та інтересів позивача, а також не навів обставин, за яких можливе утруднення чи неможливість виконання рішення суду немайнового характеру в разі задоволення позову та невжиття відповідних заходів до його забезпечення.

Господарський суд, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки подана заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб та імовірності ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся суду, а заявлений захід забезпечення позову у даній справі не є співвідносним та адекватним із заявленими позивачем вимогами (предметом спору), тому заява позивача про забезпечення позову була безпідставно задоволена судом першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

З огляду на викладене колегія суддів вважає наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи обґрунтованими, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції із прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Поряд із цим, розглянувши наведене в апеляційній скарзі клопотання Регіонального Відділення Фонду державного майна по Харківській області про визнання зловживанням процесуальними правами подання ТОВ Маре Груп завідомо безпідставної заяви про забезпечення позову, як дії, що суперечить завданню господарського судочинства, та застосування заходів процесуального примусу, шляхом постановлення ухвали про стягнення в дохід державного бюджету з ТОВ Маре Груп штрафу в сумі від 1 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів встановила наступне.

В обґрунтування необхідності вжиття таких заходів стосовно позивача відповідач посилається на те, що ТОВ Маре Груп з абсолютно аналогічних підстав та обставин вже зверталось до Господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову до подачі позову у справі у цій та інших справах.

Відповідач вважає, що позивач створює штучні перешкоди в роботі державного органу приватизації, а також блокує наповнення державного бюджету коштами від приватизації державного майна.

Проте колегія суддів вважає, що звернення ТОВ Маре Груп із заявами про забезпечення позову у цій та інших справах є процесуальним правом позивача, що унеможливлює визнання зловживанням процесуальними правами подання ТОВ Маре Груп відповідних заяв про забезпечення позову.

Таким чином, відповідач не довів, а із матеріалів справи не вбачається, що позивачем допущено зловживання процесуальними правами, тому у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для застосування до ТОВ Маре Груп заходів процесуального примусу, шляхом постановлення ухвали про стягнення з позивача в дохід державного бюджету відповідного штрафу.

Щодо вимоги відповідача про заміни Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на його правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, колегія суддів зазначає, що наразі справу 922/3888/19 по суті розглядає Господарський суд Харківської області, а тому подібне клопотання відповідачу слід адресувати саме до Господарського суд Харківської області.

Щодо вимог апеляційної скарги про стягнення з позивача витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що розподіл судових витрат в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, повинен бути здійснений судом першої інстанції за наслідками вирішення спору по суті.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2019 року скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Маре Груп" заяву про забезпечення позову (вх. № 30284) - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.02.2020

Головуючий суддя В.І. Сіверін

Суддя М.М. Слободін

Суддя Н.М. Дучал