Постанова

від 19.02.2020 по справі 904/2940/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2020 року Справа № 904/2940/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Подобєда І.М., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання Грачов А.С.

Представники сторін:

від позивача : Берус Н. В., довіреність №б/н від 08.01.2020 р., адвокат;

від відповідача-1 : Гуртовий В.Ю., довіреність №7/10-3678 від 19.12.2019, головний спеціаліст;

від відповідача-2 : Гуртовий В.Ю., довіреність №7/10-3650 від 19.12.2019, головний спеціаліст;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації "Добровільна спілка судноводіїв-любителів "Волна", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі №904/2940/19 (суддя Євстигнеєва Н.М., повне рішення складено 19.11.2019)

за позовом: Громадської організації "Добровільна спілка судноводіїв-любителів "Волна", м. Дніпро

до відповідача-1: Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

відповідача-2: Дніпровської міської ради, м. Дніпро,

про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, шляхом укладення додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

Узагальнений виклад позовних вимог та рішення суду.

У липні 2019 року Громадська організація "Добровільна спілка судноводіїв-любителів "Волна" (надалі позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (надалі відповідач-1), та просила:

- визнати договір оренди земельної ділянки від 22.11.2001 року, укладений між Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради та Громадською організацією "Добровільна спілка судноводіїв - любителів "Волна", поновленим на тих самих умовах та на той самий строк, вважаючи укладеною додаткову угоду, про поновлення договору в редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви, в якій викладена повна редакція договору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між відповідачем-1 та позивачем, на виконання рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22.11.2001 №2795, було укладено договір від 22.11.2001 оренди земельної ділянки загальною площею 0,6978 га, що знаходиться за адресою: вул. Набережна Заводська,70, для фактичного розміщення човнового причалу, строком до 22.11.2016. Орендар належно виконував умови договору, вчасно звернувся до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради із заявою про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки, але відповіді не отримав, додаткова угода до цього часу не укладена, але позивач продовжує користуватися земельною ділянкою.

Відповідач-1 позов заперечував та вказував на те, що з позовної заяви та доданих до неї документів можливо встановити, що земельна ділянка, щодо якої подано позов, не є об`єктом цивільних прав, не має кадастрового номеру, сторонами не укладено додаткової угоди до договору, що є обов`язковою умовою при поновленні в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Дніпровська міська рада була залучена до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (ухвала від 15.07.2019) та в подальшому за клопотанням позивача суд залучив її до участі у справі як відповідача-2 (ухвала від 26.09.2019).

Дніпровська міська рада також заперечила позовні вимоги, посилаючись на те, що не отримувала вказаних позивачем документів про поновлення договору оренди землі; Виконавчий комітет відповідно до вимог чинного земельного законодавства не є розпорядником земель у місті, а тому не може приймати будь-які рішення щодо передачі у власність або у користування земельних ділянок; відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо Об`єкта нерухомого майна від 02.08.2019 право оренди за позивачем не зареєстровано.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі №904/2940/19 (суддя Євстигнеєва Н.М.) у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду мотивовано не дотриманням позивачем приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі" щодо повнолення дії договору, додаткова угода запропонована на інших умовах, що виключає поновлення договору оренди землі. Договір є недійсним, оскільки в силу положень ст. 41, 47 ЦУ України (в редакції на час укладання договору) та ст.13 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час укладання договору) вимагалося обов`язкове нотаріальне посвідчення договору та його державна реєстрація, що сторонами не було дотримано.

Доводи апеляційної скарги та відзиву.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Позивач, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- судом не враховано, що на час вирішення спору рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22.11.2001 №2795 є чинним, позивач протягом всього часу користується цією земельною ділянкою та сплачує орендну плату, щодо земельної ділянки розроблена вся необхідна землевпорядна документація;

- договір оренди є вчиненим з моменту його підписання, а не з моменту його державної реєстрації, тому договір між позивачем та Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради є укладеним, що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №575/476/16-ц від 07.11.2018;

- позивач відкрито протягом 19 років користується земельною ділянкою та вчасно звернувся Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради щодо поновлення дії договору, при цьому були дотримані вимоги ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а суд надав цьому невірну оцінку та дійшов помилкового висновку про щодо недотримання позивачем форми додаткової угоди та не надав оцінки тому, що відповідач не заперечував в установлений строк щодо поновлення дії договору (мовчазна згода).

Ухвалою апеляційного суду від 21.12.2019 в складі колегії суддів: головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач, суддів: Подобєда І.М., Кощеєва І.М . було відкрито апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні з викликом сторін на 03.02.2020. В судовому заасіданні було оголошено перерву до 19.02.2020.

Відповідачі надали відзив на апеляційну скарги, в яких проти доводів апелянта заперечили, посилаючись на те, що розташоване на спірній земельній ділянці нерухоме майно є власністю територіальної громади та рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22.11.2001 №2795 щодо передачі в безоплатне користування позивачу цих об`єктів втратило чинність 25.07.2018; відповідачі не отримували від позивача в установлений строк повідомлення про намір продовжити користуватися земельною ділянкою, та договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах, чого позивачем не дотримано. Договір не був нотаріально посвідчений та не зареєстрований в установленому порядку, тому є недійсним. Між позивачем та відповідачем не було укладено в місячний термін додаткової угоди до договору, що виключає його поновлення.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до Рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2373 від 18.11.1999 "Про передачу в безкоштовне користування громадській організації "Добровільна спілка судноводіїв - любителів "Волна" споруд А-1, Б-1, В-1, Г-2, Д-2, Б, Ж, З, И, К, Л, М., Н, 0, П, Р, С, Т, № 1-5 стоянки для човнів по вул. Заводській Набережній, 70" було вирішено передати позивачу у безкоштовне користування по вул. Заводській Набережній, 70 - споруди А-1, Б-1, В-1, Г-2, Д-2, Е, Ж, З, И, К, Л, М., Н, О, П, Р, С, Т, № 1-5 стоянки для човнів по вул. Заводській Набережній, 70.

Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2795 від 22.11.2001 "Про надання земельної ділянки по вул. Набережна Заводській, 70 в оренду Громадській організації "Добровільна спілка судноводіїв - любителів "Волна", код ЄДРПОУ 25842119, по фактичному розміщенню човнового причалу" було: затверджено матеріали земельно-кадастрової інвентаризації та надано земельну ділянку (план земельної ділянки додається) площею 0,6978 га (код ДЗК 81369002) у довгострокову оренду строком на п`ятнадцять років Позивачу по фактичному розміщенню човнового причалу за поштовою адресою: вул. Набережна Заводська, 70, код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.12.6 (громадські організації); визначено орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі земельного податку, який обчислюється відповідно до вимог чинного законодавства; закріплено за Позивачем згідно з планом земельної ділянки прилеглу територію, яка використовується виключно для благоустрою та прибирання, що не підлягає оподаткуванню (п. 2 рішення); зобов`язано позивача протягом тридцяти календарних днів з моменту прийняття рішення: укласти з виконавчим комітетом міської ради договір оренди земельної ділянки.

На підставі вказаного рішення Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (орендодавець) та Громадською організацією "Добровільна спілка судноводіїв-любителів "Волна" (орендар) було підписано договір оренди земельної ділянки від 22.11.2001 (надалі договір), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 0,6978 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Набережна Заводська, 70, для фактичного розміщення човнового причалу, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 81369002 згідно з планом земельної ділянки, що додається (п.1.1. договору)

Земельна ділянка надається в оренду строком до 22.11.2016. Після закінчення терміну дії договору його дія скінчується. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Для продовження дії цього договору орендар зобов`язаний у місячний термін до закінчення строку оренди звернутися до орендодавця з відповідним клопотанням (п. 2.1, 2.2. договору).

За положеннями розділу 4 договору земельна ділянка передається в оренду для фактичного розміщення човнового причалу.

Після закінчення строку дії договору в разі його не продовження, на протязі 15 днів орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку орендодавцю у придатному для використання стані. При цьому стан фіксується двосторонніми актами обстеження ділянки (п.5.1. договору).

Право користування земельною ділянкою припиняється шляхом розірвання дійсного договору в таких випадках: за взаємною згодою сторін; за ініціативою орендодавця у випадках, передбачених законодавством та цим договором; одержання земельної ділянки у власність; ліквідація юридичної особи орендаря; примусове вилучення земельної ділянки (п.9.2. договору).

Умовами договору передбачено, що договір підлягає нотаріальному посвідченню з наступною державною реєстрацією (п.9.4. договору).

Договір підписано від імені орендодавця першим заступником міського голови Крупським А.Ф., від імені орендаря головою Степановим С. І.

Договір оренди земельної ділянки нотаріально не посвідчений, не зареєстрований та не скріплений печаткою орендодавця.

Позивач стверджує, що 25.10.2016 звернувся до відповідача-2 з заявою про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки, але відповіді не отримав, про що надав копію листа № б/н від 25.10.2016 та опис вкладення у цінний лист від 25.10.2016 (а.с.51, т.1). Відповідачі заперечують отримання такого звернення.

Після 22.11.2016 позивач продовжив користуватись земельною ділянкою, доказів заперечень щодо оренди з боку Відповідачів матеріали справи не містять.

Відповідачами також не спростовано доводи позивача щодо належного виконання умов договору оренди, сплата орендної плати підтверджена квитанціями та довідкою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.06.2019 (а.с.53-62, т.1).

6 серпня 2018 року позивач звернувся до міського голови з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,6978 за адресою вул. Набережна Заводська,70 (а.с.100, т.2).

Зазначене клопотання було розглянуто Департаментом по роботі з активами (лист від 22.12.2018 №7/7-2474, а.с.99, т.2). Департамент повідомив позивача про те, що оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки під об`єктами нерухомості проводиться у разі надання фізичними або юридичними особами правовстановлюючих документів на зазначене майно. У відповідності до свідоцтва про право власності на човновий причал, об`єкти нерухомості, розташовані на запитуваній земельній ділянці належать територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

26.06.2019 позивач направив відповідачам додаткову угоду №1 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.11.2001 в двох примірниках, що підтверджується поштовою квитанцією, поштовою накладною, яка відповідно до даних офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" була отримана 04.07.2019 о 18:43:00 (а.с.170-175, т.1).

Відповідачі заперечують отримання Додаткової угоди №1 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.11.2001, в підтвердження чого надають лист Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради №2/2-90 від 25.07.2019 та лист Департаменту по роботі з активами №4/1-2119 від 25.07.2019 (а.с.197-198, т.1).

25 липня 2018 року Дніпровською міською радою VІІ скликання прийнято рішення №43/34 "Про визначення балансоутримувача об`єктів нерухомого майна човнового причалу по вул. Набережній Заводській,70". Згідно п.1. цього рішення балансоутримувачем об`єктів човнового причалу по вул. Набережній Заводській,70 є Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (а.с.27, т.2).

Пунктом 4 зазначеного рішення визнано таким, що втратило чинність рішення Виконавчого комітету міської ради №2373 від 18.11.1999 "Про передачу у безкоштовне користування громадській організації "Добровільна спілка судноводіїв-любителів "Волна" споруд стоянки для човнів по вул. Набережна Заводська,70".

Згідно Інформації від 02.08.2019 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо Об`єкта нерухомого майна човновий причал, як об`єкт нерухомості, є власністю територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради (форма власності - комунальна), а.с.204-205, т.1.

Станом на момент звернення до суду з позовом вказана додаткова угода до договору оренди від 22.11.2001 сторонами не укладена, укладення її в судовому порядку і є предметом спору.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Відповідно до ст. 41 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 (в редакції, що діяла станом на дату укладення спірного договору - 22.11.2001) угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній). Угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду. Мовчання визнається виявом волі укласти угоду у випадках, передбачених законодавством (ст.42 ЦК УРСР).

Порядок укладання договорів оренди землі було врегульовано Законом України Про оренду землі (в редакції станом на 22.11.2001), відповідно до ст.12 якого договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов`язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Відповідно до ст. 13 Закону договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі. Невід`ємною частиною договору оренди є план (схема) земельної ділянки. Договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням.

Згідно приписів ч. 1 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації.

Укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках договору. Один зареєстрований примірник договору зберігається в органі, який здійснив його реєстрацію. Порядок та органи, що здійснюють державну реєстрацію, визначаються Кабінетом Міністрів України (ст. 17, 18 ЗУ "Про оренду землі").

Вимоги щодо нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації містили також і умови договору (п. 9.4.) та п.3.1.2. рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2795 від 22.11.2001.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та не оспорюється сторонами договір нотаріально не було посвідчено та не проведено його державну реєстрацію, що також підтверджено листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04.11.2019 (а.с.131, т.2). Згідно цього листа, станом на 01.01.2013 в Державному реєстрі земель не зареєстровано право власності або право користування (оренди) на земельну ділянку за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська,70 за Громадською організацією "Добровільна спілка судноводіїв-любителів "Волна".

Відповідно до ст. 47, 48, 59 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

У випадку недотримання встановленої законом нотаріальної форми угоди, угода є недійсною та не породжує тих прав і обов`язків, на встановлення яких вона була направлена.

Як зазначено в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов`язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.

При розгляді таких справ суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

У зв`язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.

На час укладання сторонами спірного договору чинним на той час законодавством було передбачено обов`язкове нотаріальне посвідчення та державна реєстрація договору оренди землі.

Судом також встановлено, що жодна із сторін не зверталася до суду з вимогою про визнання цього договору дійсним в зв`язку з ухиленням іншої сторони від його нотаріального посвідчення, строк дії договору скінчився 22.11.2016.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що в силу ст. 47 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 вказаний договір є недійсним в силу закону та не породжує жодних правових наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, тобто не може бути поновлений на новий строк.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

З огляду на наведені положення суд першої інстанції також вірно зазначив, що окрім іншого, позивачем не виконані визначені законом умови щодо поновлення договору оренди землі, оскільки належних доказів направлення листа від 25.10.2016 ним не надано, та не заперечується, що з вказаним листом проект додаткової угоди не направлявся.

В подальшому проект додаткової угоди було направлено лише 26.06.2019, вона містила інші умови, ніж договір, було виключено п. 8.8. та розділ 9 договору "Інші умови", в якому містяться, зокрема, умови щодо підстав припинення договору, порядок передачі земельної ділянки в суборенду тощо. Орендодавцем було визначено Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, але розпорядником земель комунальної власності в місті є Дніпровська міська рада.

Тому, така додаткова угода не відповідає вище наведеним вимогам ст.33 Закону України "Про оренду землі" та не може бути укладена в судовому порядку.

Доводи апелянта спростовані вище встановленими обставинами справи та наведеними положеннями чинного на час укладання договору законодавства.

Рішенням Дніпровської міської ради №43/34 від 25 липня 2018 року "Про визначення балансоутримувача об`єктів нерухомого майна човнового причалу по вул. Набережна Заводська,70", зокрема, визнано таким, що втратило чинність рішення Виконавчого комітету міської ради №2373 від 18.11.1999 "Про передачу у безкоштовне користування громадській організації "Добровільна спілка судноводіїв-любителів "Волна" споруд стоянки для човнів по вул. Набережна Заводська,70". Вказане майно є комунальною власністю, доказів щодо правомірного користування цим майном на даний час позивачем не надано, чим спростовуються його доводи щодо чинності рішення Виконавчого комітету міської ради №2373 від 18.11.1999.

Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

З огляду на встановлені обставини справи та наведені положення чинного законодавства апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його зміни чи скасування, в зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги відноситься на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Громадської організації "Добровільна спілка судноводіїв-любителів "Волна", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі №904/2940/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі №904/2940/19 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Громадську організацію "Добровільна спілка судноводіїв-любителів "Волна", м. Дніпро.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови в порядку та випадках, визначених ст. 287 ГПК України.

Повна постанова складена 24.02.2020.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

Суддя І.М. Кощеєв